Рішення

від 22.12.2021 по справі 826/5628/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року м. Київ № 826/5628/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДВС до третя особаГоловного управління ДФС у Сумській області Сумська міська рада провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВС" (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Сумська міська рада про:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Сумській області щодо невиконання вимог п.43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, а саме, не підготування висновку про перерахування надмірно сплачених сум грошових зобов`язань позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.;

зобов`язання Головного управління ДФС у Сумській області підготування висновок про перерахування ТОВ ДВС переплати з орендної плати за землю з р/р 33218812700002 на рахунок плати податку на землю р/р 33219811700002 в розмірі 30 304, 73 грн., та подати його для виконання відповідній державній казначейській службі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23 травня 2018 року залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сумську міську раду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не здійснено перерахування переплати грошового зобов`язання з сплати за землю, у зв`язку із тим, що строк дії договору оренди земельної ділянки укладеного з третьою особою закінчився, а тому позивач не є суб`єктом сплати орендної плати.

04 травня 2018 року представником відповідача надано до суду відзив, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі з підстав того, що 18 травня 2012 року між ТОВ ДВС та Сумською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, який знаходиться за адресою: місто Суми, вул. Ковпака 11, площею 0,1489 га. Відповідно до п.2.1 договору, земельна ділянка надається в оренду під розміщеним магазином. Посилання позивача про відсутність в нього намірів щодо подальшої оренди земельної ділянки та поновлені договору оренди землі, у зв`язку із закінченням його строку не відповідають дійсності, оскільки, відповідно до п.2 Договору, орендар у разі припинення або розірвання договору зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням. Передача земельної ділянки здійснюється за актом прийому передачі у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання договору. На даний час земельна ділянка так і не передана орендавцю.

Крім того, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ТОВ ДВС , станом на 25.04.2018 року перебуває у власності нежиле приміщення магазин по вул. Ковпака 11, м. Суми , загальною площею 1 445, 5 кв. м., що розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 5910136600:05:002:0022.

Податковим законодавством передбачено, що плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Оскільки позивачем не надано доказів розірвання договору оренди землі, а також повернення орендодавця земельної ділянки у позивача відсутні підстави для перерахування так званих надмірно сплачених грошових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю у розмірі 30 304, 73 грн., а отже і підстави для підготовки висновку про перерахування надмірно сплачених грошових зобов`язань орендної плати за землю на плату податку на землю відсутні.

09 липня 2018 року третьої особою подані письмові пояснення на позов, відповідно до яких проти позову заперечує з підстав того, що земельна ділянка Сумській міській раді не передавалася, акт приймання - передачі не складався і не підписувався. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме у позивача перебуває у власності нежитлове приміщення по вул. Ковпака 11, у місті Суми , загальною площею 1 445, 5 кв. м., що розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер 5910136600:05:002:0022.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з припиненням зобов`язань ТОВ ДВС зі сплати орендної плати та наявністю на земельній ділянці об`єкту нерухомого майна у позивача виникло зобов`язання зі сплати податку на землю під будівлею, а тому ним було подана уточнююча податкова декларація з орендної плати якою зменшено податкові зобов`язання з орендної плати та подані звітні податкові декларації з плати за землю.

На момент подання позивачем уточнюючої податкової декларації №9122888286 від 27.06.2017 року переплата з плати за землю становила - 30 304,73 грн.

Керуючись приписами ст. 43 Податкового кодексу України, 31 серпня 2017 року позивачем подана заява № 3 про перерахування переплати з орендної плати за землю на рахунок плати податку на землю в розмірі 30 304, 73 грн. за земельну ділянку розташовану в м. Суми, вул. Ковпака 11, до ГУ ДФС у Сумській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 14.09.2017 року №7633/10/18-28-12-0317 залишено без змін виконання заяви про зарахування переплати з орендної плати за землю на рахунок податкових зобов`язань з податку на землю та запропоновано надати інформацію щодо оренди земельних ділянок.

11 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДВС надано відповідь на виконання вимог запиту.

Станом на день подання позову, відповідь на лист не надійшла та переплату з орендної плати за землю на рахунок податкових зобов`язань з податку на землю не зараховано.

А тому наведене зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - також Порядок).

Згідно норм п. п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 ПК України, визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Так, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

При цьому, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання, є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Порядком, що регулює повернення коштів, в даному випадку, є Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до п.6 Порядку у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку;

6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів рахунок 3 734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

банківський балансовий рахунок 2 603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Пунктом 7 Порядку передбачено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як, вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2012 року між позивачем та третьою особою укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ворошиною Л.В. та зареєстровано в реєстрі за № 625.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради від 30 листопада 2011 року №96-МР Про надання в оренду, поновлення терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям , підприємцям і громадянам надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (об`єкт оренди), яка знаходиться за адресою: місто Суми, вул. Ковпака 11(одинадцять). Договір укладено на термін до 30 листопада 2016 року.

03 листопада 2016 року позивач звернувся до Сумської міської ради з клопотання від 28.10.2016 року № 077-16 про поновлення дії договору оренди земельної ділянки. На підставі зазначеного клопотання на засіданні постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради було прийнято рішення ініціювати розгляд даного питання на сесії Сумської міської ради.

26 липня 2017 року на підставі протоколу депутатської комісії №71 від 20 квітня 2017 року Сумською міською радою прийнято рішення №2392-МР Про поновлення договорів оренди земельних ділянок .

В подальшому позивач прийняв рішення не сплачувати орендну плату та не підписувати додаткову угоду про поновлення договору оренди на новий строк.

Фактична відмова Товариства з обмеженою відповідальністю ДВС стала підставою для звернення Сумської міської ради з позовом до Господарського суду Сумської області.

За результатами розгляду справи №920/5/18 Господарським судом Сумської області 18 квітня 2018 року прийнято рішення згідно з яким позов Сумської міської ради задоволено частково. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.08.2012р. №591010004000545 в наступній редакції: п.п. 2.2. договір укладається, терміном до 30 листопада 2021 року. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію . Додаткова угода з моменту набрання нею чинності є невід`ємною частиною договору.

Отже, господарським судом встановлено преюдиційний факт продовження договору оренди земельної ділянки до 30 листопада 2021 року. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду набрало законної сили -18 травня 2018 року.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, рішення суду, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до п.2 договору, орендар у разі припинення або розірвання цього договору зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому, у порівняні з тим, у якому він одержав її в оренду, та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням. Передача земельної ділянки здійснюється за актом прийому передачі у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання договору. На час виникнення спірних правовідносин позивачем не надано доказів передачі земельної ділянки орендодавцю. За даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно у позивача перебуває у власності нежитлове приміщення по вул. Ковпака 11 у місті Суми , загальною площею 1 445, 5 м. кв., що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:05:002:0022.

З урахуванням вищезазначеного та беручи до уваги те, що договір оренди земельної ділянки нерозірваний, суд приходить до висновку, що позивач є суб`єктом сплати орендної плати, а тому у позивача відсутні підстави для перерахування надмірно сплачених грошових зобов`язань зі сплати орендної плати на землю у розмірі 30 304, 73 грн., а отже і відсутні підстави для підготовки висновку про перерахування надмірно сплачених грошових зобов`язань орендної плати та землю на плату податку на землю у розмірі 30 304, 73 грн. відсутні, а отже в задоволенні позову має бути відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДВС (02217, пр-т. Маяковського 17, к.20, місто Київ, код ЄДРПОУ 32527525) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін