Постанова

від 23.12.2021 по справі 160/2061/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа №160/2061/20

адміністративне провадження № К/9901/16029/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 26.03.2021 (колегія суддів: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі №160/2061/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-Дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН4289/263/АВ-ФС/25 від 31.01.2020 на суму штрафу 375 570,00 грн., винесену у відношенні приватного акціонерного товариства "Науково-Дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція".

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку її подання та несплатою судового збору.

Заявнику запропоновано протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали, надати суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Копію ухвали разом з супровідним листом надіслано на поштову адресу заявника апеляційної скарги та отримано останнім 03 березня 2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

22 березня 2021 року та 23 березня 2021 року на виконання вимог ухвали від 17 лютого 2021 до суду надійшли клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що він є неприбутковою установою та згідно довідок від 01 березня 2021 року № 51 та від 11 березня 2021 року № 59 з рахунків ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Управлінням ДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра здійснюється безспірне списання коштів та відповідно до п.25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 року, здійснюється в першочерговому порядку, а тому наведене унеможливлює сплату судового збору у справі № 160/2061/20.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2021 в задоволені клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

У відкритті апеляційного провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у справі №160/2061/20 відмовлено.

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, проте заяву про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку відповідачем не подано.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач із первинною апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції у межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку на таке оскарження, а тому скаржником добросовісно виконано процесуальний обов`язок щодо дотримання строків на апеляційне оскарження. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відсутність бюджетного фінансування на сплату судового збору було об`єктивною перешкодою для звернення відповідача до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Cуду від 07.06.2021 відкрито касаційне провадження.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначає, що відповідач повторно більш ніж через 2 місяці звернувся до суду апеляційної інстанції та не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З матеріалів справи встановлено, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення по цій справі 07 липня 2020 року, його копію відповідачем отримано 22 липня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що Держпраці вже подавалася апеляційна скарга на оскаржуване рішення. Однак, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року вказану скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Оскільки відповідачем не виконано вимоги ухвали від 08 жовтня 2020 року, суд апеляційної інстанції ухвалою від 06 листопада 2020 року апеляційну скаргу повернув.

15 лютого 2021 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою. Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору.

Водночас, судом апеляційної інстанції наведеним доводам надана оцінка і підстави, на які посилався відповідач, визнані неповажними причинами пропуску строку.

Водночас колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 6 березня 2018 року в справі № 819/1224/15-а.

Проте відповідачем на виконання вимог ухвали від 17 лютого 2021 року не подано жодної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважності причин його пропуску.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Верховний Суд враховує, що судом для заявника були забезпечені умови, за яких Держпраці як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду 26 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук