Ухвала

від 23.12.2021 по справі 160/7679/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 160/7679/20

адміністративне провадження № К/9901/45732/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 160/7679/20 за позовом Приватного підприємства "Шанс-Довір`я" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у липні 2020 року Приватне підприємство "Шанс-Довір`я" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просило: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.03.2020 р. № ДН17383/1857/АВ/ТД/-ФС/80 про накладення штрафу на Приватне підприємство Шанс-Довір`я у розмірі 47 230 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасувано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23 березня 2020 року № ДН17383/1857/АВ/ТД/-ФС/80 про накладення штрафу на Приватне підприємство Шанс-Довір`я у розмірі 47 230 грн.

Стягнуто на користь Приватного підприємства Шанс-Довір`я за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 102 грн.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області оскаржило таке рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №160/7679/20 залишено без руху та надано десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 3153 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2021 року, в задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області у про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №160/7679/20 - повернуто скаржнику.

29 березня 2021 року до суду апеляційної інстанції Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду від 22 жовтня 2020 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 160/7679/20 - залишено без руху. Зобов`язано Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області у строк десяти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3153,00 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про надання подовженого строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 160/7679/20 - повернуто.

28 серпня 2021 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області втретє подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області в апеляційній скарзі від 28 серпня 2021 року. Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №160/7679/20 залишено без руху та надано 10-ти денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для надання до суду: - заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку; - належним чином оформленого документа про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року визнано неповажними підстави для поновлення строку, наведені Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 160/7679/20 - відмовлено.

13 грудня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 160/7679/20.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області вимоги своєї касаційної скарги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а в статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, і зокрема щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, розумно використовувати наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом встановлена як одна з основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути потреба дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу добропорядного публічного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею самою.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки отримавши 11.08.2021 копію ухвали про повернення повторно поданої апеляційної скарги, скаржником апеляційну скаргу було подано лише 28.08.2021 року, що, в свою чергу, не може вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Отже, відповідачем не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі з дотримання норм процесуального права.

Отже, подана Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись положеннями пункту 5 частини першої, приписами частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 160/7679/20.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л.Л. Мороз

Л. В. Тацій