Ухвала
від 23.12.2021 по справі 667/1855/16-к
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 667/1855/16-к Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/819/1135/21 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ухвала про продовження

строку дії запобіжного заходу у виді

тримання під вартою

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

Суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

Секретарі ОСОБА_5

З участю прокурора ОСОБА_6

Захисника адвоката ОСОБА_7

Обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесене до ЄРДР за №1201523002005098, №12016230140000834, №12017230040007146, №1201923002000027,

№12020230020000522, №12020230020000408, №12020230020000801, №12020230020000888, №12020230020000990, №12020230020000933, №12020230020000081, №12020230020001159, №12020230040001821, №12020230020001209 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29.10.2021 відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185,

ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29 жовтня 2021 року задоволено клопотання прокурора та відносно ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 грудня 2021 року, включно.

У задоволенні клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовлено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість та незаконність, просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та змінити на більш м`який у виді цілодобового домашнього арешту.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не взято до уваги докази щодо тяжких та невиліковних хвороб, які кожного дня погіршують його стан здоров`я.

Також посилається на те, що ризики, про які зазначав прокурор під час судового засідання, матеріалами справи не підтверджуються та перестали існувати.

Заслухавши суддю - доповідача, захисника, обвинуваченого, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів виділеного провадження ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185,

ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України у тому числі тяжких кримінальних правопорушень.

29 жовтня 2021 року в судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні звернувся до суду із клопотанням, в якому просив продовжити обвинуваченому

ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Своє клопотання прокурор обґрунтовував тим, що на даний час ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_8 не зменшилися, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, існує ризик переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливу на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Розглянувши вказане клопотання, суд першої інстанції погодився із доводами клопотання прокурора та дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Перевіривши оскаржуване судове рішення у відповідності із доводами апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів різного ступеню тяжкості, в тому числі і у вчиненні тяжких злочинів. Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 вказаних кримінальних правопорушень були предметом перевірки під час досудового розслідування.

Що стосується питання існування заявлених прокурором ризиків можливої неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, то як вірно зазначив суд першої інстанції вказані ризики на даний час є реальними та не зменшилися. При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, судом надано ретельну оцінку питанню існування кожного заявленого стороною обвинувачення ризику.

Перевіряючи наведені висновки, суд апеляційної інстанції виходить із практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При цьому у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Колегія суддів також звертає увагу на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушень, а також на дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має законного джерела доходів, частину кримінальних правопорушень вчинено на момент перебування обвинувального акту відносно ОСОБА_8 у суді І інстанції, тому ці обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі відмови у продовженні строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо нього, перебуваючи на свободі, він може вчинити активні дії щодо переховування від суду, скоєння інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілих, свідків, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому доводи апелянта, які це заперечують, являються безґрунтовними.

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене, твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що прокурором не обґрунтовані доводи щодо ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є непереконливими та спростовуються матеріалами провадження, а також з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_8 , відомості про його особу та вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до останнього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Крім того, слід зазначити про те, що у наявних матеріалах кримінального провадження та апеляційної скарги не міститься документально підтвердженої інформації про наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 захворювань які б перешкоджали його утриманні в умовах СІЗО, або ж про те, що останньому не надають або надають неналежну медичну допомогу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , під час апеляційного розгляду не встановлено.

Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 29 жовтня 2021 року відносно

ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_2

Судді: (підпис) ОСОБА_4

(підпис) ОСОБА_3

СудХерсонський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення23.12.2021
Оприлюднено12.06.2023
Номер документу102174660
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Грабіж

Судовий реєстр по справі —667/1855/16-к

Ухвала від 02.12.2024

Кримінальне

Херсонський міський суд Херсонської області

Валігурська Л. В.

Ухвала від 02.12.2024

Кримінальне

Херсонський міський суд Херсонської області

Валігурська Л. В.

Ухвала від 02.12.2024

Кримінальне

Херсонський міський суд Херсонської області

Валігурська Л. В.

Ухвала від 21.10.2024

Кримінальне

Херсонський міський суд Херсонської області

Валігурська Л. В.

Ухвала від 09.02.2022

Кримінальне

Херсонський апеляційний суд

Батрак В. В.

Ухвала від 09.02.2022

Кримінальне

Херсонський апеляційний суд

Батрак В. В.

Ухвала від 23.12.2021

Кримінальне

Херсонський апеляційний суд

Литвиненко І. І.

Ухвала від 23.12.2021

Кримінальне

Херсонський апеляційний суд

Литвиненко І. І.

Ухвала від 22.09.2021

Кримінальне

Херсонський апеляційний суд

Литвиненко І. І.

Постанова від 22.09.2021

Кримінальне

Херсонський апеляційний суд

Литвиненко І. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні