Рішення

від 20.12.2021 по справі 191/1856/21

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1856/21

Провадження № 2/191/604/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря - Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересаї якого діє адвокат Сашков Микола Вікторович до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 року представник позивача звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: земельні ділянки, що розташовані на території Славгородської селищної ради, Синельниківського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,140 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт на право приватної власності на землю І-ДП № 061165 на ім`я ОСОБА_3 з кадастровий номер - 1224856200:01:001:0296 та земельна ділянка площею 5,200 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт на право приватної власності на землю Р2 №166332 на ім`я ОСОБА_3 кадастровий номер - 1224856200:01:001:0193.

ОСОБА_3 за життя склала заповіт на свою доньку, в якому вищезазначені земельні ділянки заповіла рідній сестрі позивача ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 заяву до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом подала, але не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її син ОСОБА_2 , який являється відповідачем по даній справі.

Так як позивач на день смерті своєї матері ОСОБА_3 був та на

теперішній час є пенсіонером за віком, то має право на обов`язкову частку у спадщині, тобто на 1/4 частку спадщини після смерті матері ОСОБА_3 незважаючи на

наявність заповіту.

У встановлений Законом строк позивач звернувся до Другої

Синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на

спадщину за законом на 1/4 частку земельної ділянки, що розташована на території

Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області,

загальною площею 5,200 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на

ј частку земельної ділянки, що розташована на території Славгородської селищної ради,

Синельниківського району, Дніпропетровської області, загальною площею 5,140 га. для

ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті матері

ОСОБА_3 .

Державним нотаріусом розглянуто заяву позивача та 25 листопада 2020 року винесено

постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії де зазначено, що свідоцтво про право на

спадщину за законом не може буде видане у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надав документів підтверджуючих право власності на вищезазначені земельні ділянки за

померлою ОСОБА_3 . Позивач заперечує даний факт, оскільки ним було надано в нотаріальну контору копії державних актів на земельні ділянки, так як оригінали державних актів знаходились у його сестри ОСОБА_4 .

Крім цього, підтвердженням факту наявності права власності на земельні ділянки

кадастровими номерами 1224856200:01:001:0296 та 1224856200:01:001:0193 за ОСОБА_3 є Інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, яка є у вільному доступі.

У зв`язку з вищевикладеним позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , на ј частки земельних ділянок, що розташовані на території Славгородської селищної ради Синельниківського району, Дніпропетровської області, загальною площею 5,140 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер

1224856200:01:001:0296 та загальною площею 5.200 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер - 1224856200:01:001:0193.

До початку судового засідання представником позивача ОСОБА_1 адвокатомСашковим М.В., надано суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без присутності позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України, визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч .1 ст. 1222 ЦК України , спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 166332, ОСОБА_3 належить земельна ділянка, загальною площею 5.200 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 061165, ОСОБА_3 належить земельна ділянка, загальною площею 5.140 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії заповіту від 17.05.2004 року, посвідченого секретарем виконкому Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Хохленко Т.Я., ОСОБА_3 заповіла вищевказані земельні ділянки ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 травня 2020 року виконавчим комітетом Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області підтверджується факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданої Славгородським відділом РАЦС Синельниківського району Дніпропетровської області 16 січня 1957 року ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого виконкомом Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області 08 червня 1978 року вбачається, що ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_6 , прізвище дружини ОСОБА_7 .

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

16 червня 2020 року ОСОБА_4 звернулася до Другої синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим повторно 29 січня 2021 року Синельниківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Дніпро).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її син - ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 20 серпня 1958 року Славгородським бюро РАЦС ОСОБА_3 є матір`ю позивача по справі ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 виданого 07.08.2018 року.

Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України право на обов`язкову частку спадщині мають: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту

заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений

судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших

обставин, які мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування ) п. 19 зазначив, що перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Відповідно до положень статті 1270 цивільного кодексу України для прийняття

спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини, відповідно до положень статті 1220 ЦК України є день

смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього

Кодексу).

У встановлений Законом строк ОСОБА_1 звернувся до Другої

Синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на

спадщину за законом на 1/4 частку земельної ділянки, що розташована на території

Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області,

загальною площею 5,200 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на

1/4 частку земельної ділянки, що розташована на території Славгородської селищної ради

Синельниківського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,140 га. для

ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті матері

ОСОБА_3 .

Згідно копії постанови державного нотаріуса Другої Синельниківської нотаріальної контори Мельникова О.Ж. від 25 листопада 2020 року № 1001/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вбачається що свідоцтво про право на

спадщину за законом не може буде видане у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не

надав документів підтверджуючих право власності на вищезазначені земельні ділянки за

померлою ОСОБА_3 .

Аналізуючи досліджені докази, суд вважає що є підстави для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на вищезазначені земельні ділянки, оскільки він на момент смерті своєї матері ОСОБА_3 являвся пенсіонером за віком, а отже згідно законодавства України має право на обов`язкову частку у спадщині.

Також в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують право власності на вищезазначені земельні ділянки за померлою ОСОБА_3 на відсутність яких ссилався нотаріус при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 як спадкоємця в порядку спадкування за законом, є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1218, 1220, 1221, 1265 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересаї якого діє адвокат Сашков Микола Вікторович до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , за законом на ј частки земельних ділянок, що розташовані на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,140 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва- кадастровий номер 1224856200:01:001:0296 та загальною площею 5.200 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва- кадастровий номер - 1224856200:01:001:0193.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

СуддяА. В. Твердохліб