Рішення

від 23.12.2021 по справі 725/3979/21

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3979/21

Номер провадження 2/725/693/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді - Нестеренко Є. В.

за участю:

секретаря судового засідання - Пентелюк П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Першотравневого районного суду м. Чернівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , останнє місце проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 , про визначення часток в нерухомому майні та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання часток у нерухомому майні.

Посилаючись на те, що 23 жовтня 2008 року мати заявника ОСОБА_8 та відповідачі набули право спільної сумісної приватної власності на земельну ділянку АДРЕСА_5 загальним розміром 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 7310136600:37:001:0023, на підставі рішення Чернівецької міської ради № 708 від 23 жовтня 2008 року, що підтверджується відповідним державним актом на право власності на земельну ділянку № 360588 серія ЯЕ від 13 січня 2009 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати заявника ОСОБА_8 померла.

Заявник зазначає, що у відповідності до вимог п.3 ст. 1268 та ст. 1270 ЦК України, він як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину у встановлений строк, звернувшись із заявою про відкриття спадщину, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13 січня 2021р. В подальшому 11 червня 2021 року отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого став власником квартири АДРЕСА_6 .

Вказує, що крім вищезазначеної квартири, заявник успадкував і частку земельної ділянки АДРЕСА_5 , але, у зв`язку з тим, що не визначено частки всіх співвласників у спільному майні, про що свідчить державний акт про право власності на земельну ділянку та витяг з ДЗК, не може реалізувати своє право, яке закріплене частиною 1 ст. 1296 ЦК України, а саме отримати свідоцтво про право на спадщину, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 11 червня 2021р. № 646/02-31.

Таким чином позивачу необхідно в судовому порядку визначити частку померлої матері оскільки за життя не була визначена її частка в даному нерухомому майні.

Виходячи з того, що позивач не може прийняти спадщину після смерті своє матері, не може оформити право на спадщину на земельну ділянку, та отримати свідоцтво про право на спадщину на дану земельну ділянку, оскільки частки співвласників земельної ділянки не виділенні, то просить суд визначити, що розмір частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку АДРЕСА_5 загальним розміром 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 7310136600:37:001:0023, за ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/7 частини.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 12.10.2021 року, судом постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

04.11.2021 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог згідної якої, просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частку земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:37:001:0023, що розташованапо АДРЕСА_5 загальним розміром 0,1000 га. в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 08.12.2021 року по вказаній справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає.

До початку розгляду справи по суті відповідачі подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають в поновному обсязі, не заперечують проти ухвалення рішення по справі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку № 360588 серія ЯЕ від 13 січня 2009 р. та Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та померлій ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_5 .

ОСОБА_8 за життя уклала заповіт від 06.08.2012 року, згідно якого на випадок своєї смерті заповіла своєму синові в даному випадку позивачу ОСОБА_1 квартиру під АДРЕСА_7 .

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 86-ти років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 04.11.2020 року.

Згідно постанови державного нотаріуса Першої чернівецької державної нотаріальної контори Назарчук Г.Я. від 11.06.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки померла ОСОБА_8 за життя не виділила свою частку у спільній сумісній власності з іншими співвласниками.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з іншим правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частка кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними ( частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Окрім цього слід зазначити, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України ).

З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України . У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20).

Отож враховуючи, що на момент ухвалення рішення ОСОБА_8 померла, тому відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України її цивільна правоздатність припинилася, що свідчить про неможливість визначення права власності на 1/7 частку спірної земельної ділянки за померлою особою. Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду.

У зв`язку з вищевикладеним суд вважає, що відсутні законні підстави для визначення часток майна, що є у спільній сумісній власності.

А тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування слід зазначити наступне.

Так, відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності . Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст.ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже на підставі вище викладеного враховуючи що, спірне майно належало спадкодавцю, а отже входить до складу спадщини, позивач є спадкоємцем вказаного нерухомого майна, вчасно звернувся в органи нотаріату з заявою про прийняття спадщини, проте реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину не зміг у зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, а тому за ним слід визнати право власності на вказане майно з урахуванням часток інших співвласників.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 355, 368-375,1217,1218,1220,1222,1270 ЦК України, ст. ст. 4-6, 76-81, 83, 258-259, 268, 273, 354-356 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , останнє місце проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 , про визначення часток в нерухомому майні та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/7 частку земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:37:001:0023, площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко