Ухвала

від 24.12.2021 по справі 120/19045/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

24 грудня 2021 р. Справа № 120/19045/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Маліцьким М.В., до Погребищенської міської ради про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття по суті рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 01.09.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 6824284700:03:015:0014 та зобов`язання відповідача повторно розглянути вказане клопотання та передати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, за кадастровим номером 0523487800:02:003:0353.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1 . У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві, з поміж іншого, в обов`язковому порядку зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача.

Проте, всупереч наведеним положенням у позовній заяві позивачем не зазначено власного реєстраційного номера облікової картки платника податків або номер і серію паспорта громадянина України.

Окрім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві представник позивача зазначає власний код ЕГРПОУ (ймовірно мається на увазі ЄДРПОУ) 0377264. Однак, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такий код присвоєний Погребищенській міській раді.

Таким чином позивачеві (представнику позивача) слід усунути дані недоліки позовної заяви шляхом зазначення у позовній заяві реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта громадянина України, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача.

2 . Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Так, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Як слідує зі змісту позовних вимог (прохальної частини позову), позивач, просить суд визнати протиправною бездіяльність Погребищенської міської ради щодо неприйняття по суті рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 01.09.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 6824284700:03:015:0014 .

В той же час вимогою зобов`язального характеру позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути вказане клопотання та передати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, за кадастровим номером 0523487800:02:003:0353 .

Суд звертає увагу, що вимоги первинного та похідного характеру за даним адміністративним позовом стосуються земельних ділянок за різними кадастровими номерами, що в свою чергу є свідченням неузгодженості змісту позовних вимог із обставинами, якими такі вимоги обґрунтовуються.

Таким чином позивачу слід уточнити зміст позовних вимог, які пред`явлені до відповідача в частині визначення вірного кадастрового номеру спірної земельної ділянки.

3. Згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або зазначити в позовній заяві ті докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) із обґрунтуванням причин неможливості їх самостійного отримання.

Судом встановлено, що даний спір пов`язаний із незатвердженням відповідачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача. Таким чином обов`язковим є надання до суду належним чином засвідченої копії усього проекту землеустрою для його дослідження судом. Однак, позивачем до позовної заяви додано лише нечитабельну копію першого листа вказаного проекту землеустрою, що в свою чергу свідчить про недотримання стороною позивача вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України .

Суд вкотре наголошує, що обов`язок довести обставини на яких ґрунтується позов лежить саме на стороні, що його заявляє.

Таким чином, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу (представнику позивача) належить надати суду належним чином засвічену копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який був поданий відповідачу для затвердження, а також копію клопотання (заяви) яким такий проект землеустрою передавався відповідачу (в примірниках для суду та відповідача).

4. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, до матеріалів позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Натомість, у тексті позовної заяви позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI як учасник бойових дій.

Втім, з вказаними твердженнями позивача суд не погоджується, з огляду на таке.

Так, із долученої до матеріалів позовної заяви копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.04.2020, встановлено, що ОСОБА_1 володіє правовим статусом учасника бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон від 22.10.1993 № 3551-XII).

Статтею 22 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII. Втім, серед наданих Законом пільг, відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами до органів місцевого самоврядування у правовідносинах пов`язаних із набуттям земельної ділянки у власність.

Так, пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XI вказано, що учасникам бойових дій надаються такі пільги щодо першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва , першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Однак, суд звертає увагу, що даний спір стосується земельної ділянки із цільовим призначенням: "для ведення особистого селянського господарства", що виключає застосування вищевказаної передбаченої законом пільги.

При цьому, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Тобто, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Враховуючи, що предмет спору не стосується порушення прав заявника на соціальний захист, як учасника бойових дій (право на пенсійне забезпечення, соціальні доплати, виплати тощо), то він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 року по справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 року по справі № 420/6866/19, в постанові від 05.11.2020 року по справі № 855/83/20. Таку ж оцінку процесуальному питанню пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 року по справі № 9901/70/20, в постанові від 12.02.2020 року, справа № 545/1149/17 та у постанові від 09.10.2019 року по справі № 9901/311/19, а також Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 року по справі № 240/934/20.

Отже, враховуючи, що процедура отримання позивачем у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, не впливає на зміст та обсяг його права, як учасника бойових дій, відсутні підстави для застосування пільги передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI. Тому судовий збір при зверненні до суду у цій справі повинен бути сплачений на загальних підставах.

Таким чином позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з заявленими у даній адміністративній справі вимогами, а тому його доводи в цій частині є безпідставними.

Разом із тим, як уже було зазначено, відповідно до п.1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270,00 грн.

Отже, за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 908,00 грн. (2270,00 грн. х 0,4).

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн. та додати відповідні докази про оплату судового збору до матеріалів справи.

Таким чином, позивачу слід усунути виявлений судом недолік шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 908,00 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович