ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/12857/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Клайт" до треті особи: Київської обласної державної адміністрації Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської облдержадміністрації Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, Приватне підприємство інвалідів Надія-2000 провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Клайт з позовом до Київської обласної державної адміністрації та Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, треті особа: Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації та Приватне підприємство інвалідів Надія-2000 , в якому просить суд: визнати протиправним рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом від 14.05.2020 №1/2020, про допущення до участі в конкурсі Приватне підприємство Надія-2000 на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14); визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, від 14.05.2020 №1/2020 в частині п.6 щодо визначення Приватного підприємства Надія-2000 переможцем конкурсу на право перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позову позивач зазначив про протиправність оскаржуваного рішення в частині допущення Приватного підприємства Надія-2000 до участі в конкурсі на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14), а також в частині визначення його переможцем конкурсу на право перевезення пасажирів на вказаному автобусному маршруті загального користування, оскільки подані цим підприємством документи не відповідали встановленим вимогам стосовно надання. Зокрема, зазначені цим підприємством транспортні засоби в переліку транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, не відповідали встановленим вимогам стосовно перевезення осіб із обмеженими можливостями. Натомість про наявність одного такого транспортного засобу заявлено окремо в переліку транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, що не передбачено Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081. Крім того, позивач уважає оскаржуване рішення нікчемним у зв`язку з тим, що воно прийняте Конкурсним комітетом у складі, який не відповідає вимогам законодавства.
Відповідач Київська обласна державна адміністрація надала суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість. Зокрема, зазначило, що подані Приватним підприємством Надія-2000 документи для участі в конкурсі відповідають встановленим вимогам, зокрема підпунктами 3 та 8 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 та умовам конкурсу, затвердженим наказом від 30.09.2015 №31.
Третя особа Приватне підприємство Надія-2000 надало суду пояснення (відзив) на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Клайд , обґрунтовуючи тим, що оскаржуване рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, від 14.05.2020 №1/2020 в частині допущення Приватного підприємства Надія-2000 до участі в конкурсі на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14) та визначення його переможцем цього конкурсу, не стосується прав та інтересів позивача та не порушує їх, оскільки цим же ж рішенням в іншій частині, яку позивач не оскаржує, його недопущено до участі у цьому конкурсі.
До суду також звернулось Приватне підприємство А.Т.Н. із заявою про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, стверджуючи, що рішення у справі також впливає на його права та інтереси. Проте, суд дійшов висновку, що рішення у справі не впливатиме на права та інтереси, у зв`язку з чим відхилив указану заяву.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що 03.11.2015 та 05.11.2015 Київською обласною державною адміністрацією проведено конкурс з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, за результатами якого Конкурсним комітетом з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації (далі - Конкурсний комітет).
Для участі у конкурсі подали документи: Товариство з обмеженою відповідальністю Клайт , Товариство з обмеженою відповідальністю Кийтранс-2005 , Приватне підприємство А.Т.Н. , Приватне підприємство К-А-Н , Приватне підприємство Надія-2000 .
Переможцем конкурсу, зокрема, на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті №718 Вишневе - Київ АС Південна об`єкту конкурсу №14 визначено ПП А.Т.Н. , а перевізником претендентом, який посів друге місце - ТОВ Кийтранс-2005 .
Не погоджуючись із таким результатами конкурсу, Товариство з обмеженою відповідальністю Кийтранс-2005 та Товариство з обмеженою відповідальністю Клайт оскаржили їх до суду в частині визнання Приватного підприємства А.Т.Н. переможцем конкурсу по об`єкту конкурсу № 14 (автобусний маршрут загального користування № 718 Вишневе - Київ АС Південна ).
Постановою від 21.02.2017 у справі №826/3287/16 Окружний адміністративний суд міста Києва:
- позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кийтранс-2005 задовольнив повністю;
- позов Товариства з обмеженою відповідальністю Клайт задовольнив частково;
- визнав протиправним і скасував рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом від 03, 05.11.201у №2015-3, в частині визнання Приватного підприємства А.Т.Н. переможцем конкурсу по об`єкту конкурсу №14 (автобусний маршрут загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна );
- визнав протиправним і скасував наказ Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 25.11.2015 №39-од Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, від 03 листопада 2015 року в частині визнання Приватного підприємства А.Т.Н. переможцем конкурсу по об`єкту конкурсу №14 (автобусний маршрут загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна ).
- зобов`язав конкурсний комітет з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, визначити переможця конкурсу на право перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14) на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 03.11.2015, та документів, поданих перевізниками-претендентами до 03 листопада 2015 року включно.
- позов Товариства з обмеженою відповідальністю Клайт в іншій частині залишив без задоволення.
Постановою від 06.03.2019 у справі №826/3287/16 Верховний Суд змінив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02..2017 у справі № 826/3287/16, виклавши її резолютивну частину таким чином:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Клайт до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, та управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи - Приватного підприємства А.Т.Н. , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кийтранс-2005 до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, та управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи - Приватного підприємства А.Т.Н. , про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом від 03, 05.11.2015 №2015-3 щодо визнання Приватного підприємства А.Т.Н. переможцем конкурсу, ТОВ Кийтранс-2005 - перевізником-претендентом, який посів друге місце, на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе - Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14);
4. Визнати протиправним та скасувати наказ управління інфраструктури Київської ОДА про введення в дію рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом від 03, 05.11.2015 №2015-3 в частині визнання ПП А.Т.Н. переможцем конкурсу по об`єкту конкурсу № 14 (автобусний маршрут загального користування №718 Вишневе - Київ АС Південна );
5. Зобов`язати конкурсний комітет визначити переможця конкурсу на право перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе - Київ АС Південна на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 03.11.2015, та документів, поданих перевізниками-претендентами до 03.11.2015 включно.
Приватне підприємство К-А-Н також оскаржило в судовому порядку результати конкурсу в частині визнання Приватного підприємства А.Т.Н. переможцем конкурсу по об`єкту конкурсу № 14 (автобусний маршрут загального користування № 718 Вишневе - Київ АС Південна ).
Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №810/5767/15 частково задоволено позов Приватного підприємства К-А-Н до Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство А.Т.Н , Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Зокрема, суд:
- визнав протиправним і скасував рішення Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 03.11.2015, оформлене протоколом №2015-3, в частині оголошення переможцем конкурсу Приватного підприємства А.Т.Н на автобусному маршруті №718 Вишневе - Київ АС Південна на об`єкті конкурсу №14;
- зобов`язав Конкурсний комітет з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації визначити переможця конкурсу на право перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе - Київ АС Південна на об`єкті конкурсу №14 на підставі документів, поданих перевізниками-претендентами до 14.10.2015 включно.
На виконання вищевказаних постанов Верховного Суду на засіданні Конкурсного комітету 14.05.2020 на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 03.11.2015, та документів поданих перевізникам-претендентами до 03.11.2015, переможцем вищевказаного конкурсу по об`єкту конкурсу №14 (автобусний маршрут загального користування №718 Вишневе - Київ АС Південна ) визначено Приватне підприємство Надія . Результати конкурсу відображені в протоколі від 14.05.2020 №1/2020.
Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
В силу частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України Про автомобільний транспорт у статті 43 якого вказано, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).
На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.
Визначення кандидатури автомобільного перевізника для роботи на міжнародному автобусному маршруті загального користування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автомобільному маршруті загального користування, яким визначена процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Зазначений порядок є обов`язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками (пункт 1 Порядку № 1081).
Згідно з пунктом 10 Порядку №1081 організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов`язкові, відповідно до статті 44 Закону України Про автомобільний транспорт . Крім обов`язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об`єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Як зазначено в пункті 29 Порядку №1081 для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об`єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи:
1) виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
2) нотаріально завірену копію ліцензії на право надання
послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні);
3) перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою з місцем водія/без місця водія ), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу;
4) копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті;
5) документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу;
6) копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті;
7) копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації);
8) перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність;
9) анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку;
10) копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) за останні повні два квартали.
Комплектність поданих документів перевіряє в міру їх надходження організатор. Абзац
Приписами пункту 37 Порядку №1081 встановлено, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
За змістом пункту 12 Порядку №1081 конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який:
1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;
2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;
3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт ;
4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов`язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення;
5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);
6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов`язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України Про автомобільний транспорт .
За змістом пункту 46 Порядку №1081 переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу.
За правилами пункту 49 Порядку №1081 рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору.
Як встановлено судом, рішенням Конкурсного комітету, оформленим протоколом від 14.05.2020 №1/2020, допущено до участі в конкурсі Приватне підприємство Надія-2000 на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14), яке в подальшому визначене переможцем конкурсу на право перевезення пасажирів на вказаному автобусному маршруті загального користування.
Водночас суд звертає увагу, що указаним рішенням також вирішено не допускати до участі у конкурсі Товариство з обмеженою відповідальністю Клайт у зв`язку з поданням для участі в конкурсі недостовірної інформації.
Наразі суд уважає, що вказана обставина має важливе значення для вирішення даної справи з наступних підстав.
За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі частини першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 9 частини п`ятої статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
В постанові Верховного Суду України від 24.02.2015 у справі №21-34а15 зазначено, що за змістом статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.
У рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.
Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Саме по собі порушення вимог закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності в особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Правова позиція щодо обов`язкової умови надання правового захисту судом, як то наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.12.2015 у справі №21-5361а15 та від 01.12.2015 у справі №21-3222а15.
Відсутність у особи прав чи обов`язків у зв`язку із вчиненням суб`єктом владних повноважень оскаржуваних дій чи прийняття оскаржуваних рішень не породжує для такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. При цьому таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи -позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує про порушення вимог законодавства при прийнятті Конкурсним комітетом оскаржуваного рішення в частині допущення Приватного підприємства Надія-2000 до участі в конкурсі на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14) та визначення цього підприємства переможцем згаданого конкурсу. Водночас у позовній заяві позивач з посиланням на належні та допустимі докази не вказав в чому саме полягає порушення особисто його прав та інтересів цією частиною оскаржуваного.
Судом також не встановлено порушення матеріальних прав та інтересів позивача зазначеним рішенням. При цьому суд виходить із того, що оскаржуваним рішенням в іншій частині, яку позивач не оскаржує і яка не є предметом судового розгляду у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю Клайт не допущене до участі в конкурсі на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14). Відтак, назване товариство участі в цьому конкурсі не брало. За наведених обставин допущення до участі в цьому конкурсі Приватного підприємства Надія-2000 та визначення його переможцем за наслідками проведення конкурсу не стосується прав та інтересів позивача, який не був допущений до участі у конкурсі, і жодним чином не впливає на них.
Окрім того, судом не встановлено, що оскаржуване рішення в частині, яка стосується недопущення Товариства з обмеженою відповідальністю Клайд до участі в конкурсі, в установленому порядку було визнане протиправним і скасоване судом.
Звернення позивача з даним позовом свідчить про його незгоду з оскаржуваним рішенням в частині в частині допущення Приватного підприємства Надія-2000 до участі в конкурсі на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №718 Вишневе-Київ АС Південна (об`єкт конкурсу №14) та визначення цього підприємства переможцем згаданого конкурсу, що не є тотожним порушенню його права, свободи чи інтересу та не може бути підставою для скасування цього рішення.
Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Клайт відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.С. Мазур
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2021 |
Оприлюднено | 28.12.2021 |
Номер документу | 102208670 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Мазур А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні