Ухвала

від 16.12.2021 по справі 757/54515/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 12.10.2021 задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_9 , а саме на нерухоме майно: земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:5075, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2048035432224, площа (га): 0,5894; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0064, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1366321032224, площа (га): 0,1886, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1268657432224, площа (га): 0,1894, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1237471832224, площа (га): 0,19, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0069, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1236019232224, площа (га): 0,1911, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:02:003:5103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1221437632224, площа (га): 0,15, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:0076, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1211419432224, площа (га): 0,1501, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:5102, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1097290432224, площа (га): 0,1501, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:5015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 163682432224, площа (га): 0,1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480400:03:001:0159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 163532232224, площа (га): 0,1, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця Зарічна, земельна ділянка № 9.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначала, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки викладені в ній не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Слідчий суддя безпідставно задовольнив клопотання прокурора у частині накладення арешту на майно, що належить фізичним особам, які не є учасниками даного кримінального провадження, чим порушив положення ч. 5 ст. 170 КПК України, зокрема земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:5015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 163682432224, площа (га): 0,1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , а земельна ділянка із кадастровим № 3222480400:03:001:0159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 163532232224, площа (га): 0,1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_11 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 279525684 від 13.10.2021. При цьому за ОСОБА_12 зареєстровано виключно право забудови спірних земельних ділянок (суперфіцій), яке не передбачає перехід до останньої права власності на зазначені земельні ділянки.

Крім того, слідчий суддя, визначаючи мету накладення арешту забезпечення конфіскації майна як виду покарання, безпідставно послався на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, яка стосується накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Клопотання прокурора не містить посилання на наявність підстав накладення арешту з даною метою, а також у даному кримінальному провадженні відсутні потерпілі та цивільні позови не заявлялися.

Заборгованість ОСОБА_13 з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, відсутня, що підтверджується листом Головного управління ДПС у місті Києві від 28.10.2021 №98057/6/26-15-13-01-23.

Слідчий суддя помилково дійшов до висновку про достатність доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Апелянт зазначав, що ОСОБА_14 не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, оскільки їй не вручено повідомлення про підозру у порядку, передбаченому КПК України, зокрема повідомлення про підозру від 11.09.2021, екземпляр якої надавався ОСОБА_9 , містить зазначення про начебто вручення ОСОБА_9 о 12 год. 56 хв. вказаного повідомлення та повинна містити підпис ОСОБА_13 , однак підпис у вказаній графі їй не належить. Вказаний підпис замість ОСОБА_13 був поставлений старшим слідчим з ОВС третього відділу управління кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України ОСОБА_15 .

Даний факт підтверджується висновком експерта від 05.10.2021 №СЕ-19/111-21/46505-ПЧ за результатами почеркознавчої експертизи, наданим судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу МВС України ОСОБА_16 , відповідно до якого, підпис від імені ОСОБА_13 у графі «Підозрювана», у документі «Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення» від 11.09.2021 на 31 сторінці, виконано ОСОБА_17 . У зв`язку із вказаними обставинами подано заяву про вчинення кримінального правопорушення від 21.09.2021.

Крім того, копія повідомлення про підозру, яка міститься в матеріалах справи, не містить підпису ОСОБА_13 , а запис про відмову від отримання даного повідомлення не містить жодних даних особи, яка його зробила та її підпису, а тому, на думку захисника, не може бути підтвердженням належного оголошення ОСОБА_9 зазначеного вище повідомлення про підозру у спосіб, який визначений КПК України.

Також, повідомлення про підозру ОСОБА_9 погоджене прокурором не під час виконання його посадових обов`язків, оскільки, як убачається із наданої Офісом Генерального прокурора інформації, лист від 08.10.2021 № 31/2/1-39452-21, наказ про залучення прокурора ОСОБА_5 до виконання невідкладних завдань 11.09.2021 не реєструвався, грошова компенсація за роботу у вихідний день зазначеному прокурору не виплачувалась.

Захисник зазначала, що у період з 2014 по 2017 ОСОБА_12 відчужено нерухоме майно шляхом надання відповідних довіреностей повіреним особам. Отримавши у період 2014-2017 років від покупців квартир та нежитлових приміщень дохід, останньою сплачено до державного бюджету одночасно з нотаріальним посвідченням вказаних угод податок з доходів фізичних осіб, зазначені операції оподатковано за ставкою 5 % відповідно до порядку, визначеного п.п. 172.1-172.2 ст. 172 ПК України.

Матеріали кримінального провадження не містять актів перевірок відповідно до вимог ст. 58 ПК України за результатами вказаної вище діяльності ОСОБА_13 та складених за їх результатами податкових повідомлень-рішень, оскільки такі перевірки не проводилися.

На переконання захисника, за відсутності податкового повідомлення-рішення, платник податків позбавлений можливості сплатити податки, збори та обов`язкові платежі, у разі наявності податкової заборгованості перед бюджетом, а також реалізувати своє право на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі вимог ч. 4 ст. 212 КК України.

Додані до клопотання прокурора докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри викликають сумніви у їх допустимості та достовірності, зокрема відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_18 , яким складено висновок фахівця в галузі права, є дійсно фахівцем в галузі права.

Також, на думку захисника, є недопустимим висновок спеціаліста за результатами проведення економічної експертизи від 13.08.2021 №13/08-1, оскільки КПК України не передбачає надання спеціалістом будь-якого висновку, а питання, які вирішуються ним у даному висновку є питаннями для проведення економічної експертизи у порядку, передбаченому КПК України та Законом України «Про судову експертизу».

Крім того, висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №2-19/08/2021-сее, складений експертом ОСОБА_19 , який притягався до дисциплінарної відповідності. Даний висновок містить розбіжності з висновком, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження, та фактично копіює висновок спеціаліста.

Апелянт зазначала, що прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Прокурор у клопотанні не зазначив та слідчий суддя не перевірив, яким чином спірні земельні ділянки можуть бути об`єктом конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, захисник вказувала на те, що оскаржувана ухвала постановлена без виклику ОСОБА_7 та її представника, копію ухвали слідчого судді представником ОСОБА_7 отримано 03.11.2021.

ОСОБА_14 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомила.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_13 .

Заслухавши доповідь судді, вислухавши захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто у відсутності підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника.

Згідно даних наявної у матеріалах судового провадження розписки, копію ухвали слідчого судді вручено захиснику ОСОБА_20 в інтересах ОСОБА_7 03.11.2021, тоді як подано апеляційну скаргу 08.11.2021, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020000000002569 від 31.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212КК України.

Відповідно до даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у даному кримінальному провадженні, 31.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42020000000002569 внесено відомості за фактом умисного ухилення ОСОБА_7 від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів, державних цільових фондів коштів в особливо великому розмірі.

Згідно даних клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що приблизно на початку 2014 року ОСОБА_14 за попередньою змовою з особами, обставини злочину яких перевіряються в межах іншого кримінального провадження, маючи досвід у сфері підприємницької діяльності та будівництва, а також будучи обізнаною з положеннями нормативно-правових актів чинного законодавства, які визначають обов`язки реєстрації в якості суб`єкта господарської діяльності у формі фізичної особи-підприємця або юридичної особи, нараховувати, сплачувати податки, збори і загальнообов`язкові платежі та унормовують порядок виконання таких обов`язків, з метою отримання необлікованого неправомірного доходу від здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної із будівництвом багатоквартирних житлових будинків на території цих земельних ділянок, реєстрацією права власності та подальшим продажем об`єктів житлової забудови (квартир) третім особам, за невстановлених слідством обставин, розроблено злочинний план по здійсненню будівництва багатоквартирних житлових будинків на території с. Білогородка та с. Шевченкове, Києво-Святошинського району Київської області, без реєстрації в якості суб`єкта господарювання, постановки на облік в органах податкової служби, складання та подачі обов`язкової податкової звітності, нарахування та сплати загальнообов`язкових податків і зборів, а після завершення будівництва яких, одержати дохід від продажу житлових та нежитлових приміщень третім особам.

ОСОБА_14 , заздалегідь знаючи, що внаслідок завершення будівництва буде створене майно у вигляді окремих житлових та нежитлових приміщень як об`єктів цивільних прав, дохід від відчуження яких буде перевищувати 5 млн. грн., прийняла рішення цей дохід не облікувати у первинних документах бухгалтерського (фінансового) обліку та податковій звітності та не декларувати, податки та інші обов`язкові платежі до бюджету не сплачувати, а неконтрольованою державою отриманою від фізичних осіб готівкою розпорядитися на свій розсуд.

Отримавши в користування земельні ділянки в адміністративних межах населених пунктів с. Білогородка та с. Шевченкове, Києво-Святошинського району Київської області, для житлової забудови з кадастровими номерами 3222480401:01:003:0058, на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови - договору суперфіцію № 3027 від 23.10.2012; 3222480401:01:003:0053, на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови - договору суперфіцію від 25.05.2015 НАН 529667, №1453; 3222480401:01:003:5013, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2016 НАІ 061051, № 582; 3222480401:01:003:0054, на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови - договору суперфіцію від 27.05.2015 НАН 984221, № 1520; 3222480400:03:001:5030 на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови - договору суперфіцію від 15.12.2016, НВІ 890072, №17/13; 3222480401:01:003:0043 на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови - договору суперфіцію від 27.03.2015 НАМ 666291, № 712, договір про внесення змін до договору від 27.05.2015, НАН 984227, № 1526; 3222480401:01:003:5008, на підставі договору про внесення змін до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови - договору суперфіцію від 10.06.2015 НАН 984343, № 1774, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_12 з метою отримання необлікованого неправомірного доходу від здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної із будівництвом багатоквартирних житлових будинків на території цих земельних ділянок, реєстрацією права власності та подальшим продажем об`єктів житлової забудови (квартир) третім особам, бажаючи уникнути прийняття державними контролюючими органами рішення про заборону будівництва, подано та зареєстровано у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, що за адресою: 03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, декларації про початок виконання будівельних робіт 17.06.2014 за № КС 082141680633, 25.11.2014 за № КС 083143290640, № КС 083152571864 та за № КС 08314329642, 27.05.2015 за № КС 083152050233, 20.07.2015 за № КС 083152050236, 20.10.2015 за № КС 083153020381, 29.10.2015 за № КС 083153020389, 02.12.2015 за № КС 083153360754, 25.03.2016 за № КС 083160850707, 04.11.2016 за № КС 083163090050, № КС 083163090053 та № КС 083163090045, 20.02.2017 за № КС 083170512648, щодо будівництва багатоквартирних житлових будинків за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , зазначивши себе як замовника будівництва, а генеральними підрядниками ТОВ «Інтернешнл Медіа Груп» (код ЄДРПОУ 35704515), ТОВ «БК «Амстрой» (код ЄДРПОУ 40191006) та TOB «ВК Тепло» (код 33640685).

З метою набуття у власність новозбудованого нерухомого майна та його наступного продажу третім особам, з метою отримання неправомірного доходу та ухилення від сплати податків від таких операцій, після завершення будівництва ОСОБА_12 за невстановлених слідством обставин, подано та зареєстровано у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларації про готовність до експлуатації об`єктів нерухомого майна - житлових багатоквартирних будинків за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , 13.06.2014 за № КС 143141640469 та № КС 142141920380,11.12.2014 за № КС 143143450022, 04.06.2015 за № КС 143151550582, 19.06.2015 за № КС 143151700212 та № КС 143170260486, 24.05.2016 за № КС 143161451126, 08.07.2016 за № КС 143161900334, 06.10.2016 за № КС 1431622800354 та № КС 143162800336, 05.12.2016 за № КС 143163402272, 18.01.2017 № КС 143170180056, та КС 143170180062, 10.03.2017 № КС 143170690442 та КС 143170690534.

В подальшому, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_14 , отримавши сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів багатоквартирної забудови та здійснивши технічну інвентаризацію новозбудованого майна, перебуваючи у приміщенні реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, що за адресою: вулиця Ярослава Мудрого, 1А, Петропавлівська Борщагівка, Київська обл., 08130, приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Київської області ОСОБА_21 за адресою: Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. М.Величка, буд. 5, прим. 41/2 та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Київської області ОСОБА_22 за адресою: м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 18, зареєструвала право власності на об`єкти нерухомості (квартири) у будинках за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 відповідно.

Пізніше, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірного доходу та ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) від здійснення операцій з реалізації нерухомого майна, ОСОБА_14 , за невстановлених слідством обставин, перебуваючи у невстановлений досудовим розслідуванням час у приміщенні приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Київської області ОСОБА_21 за адресою: Києво- Святошинський район, с. Білогородка, вул. М.Величка, буд. 5, прим. 41/2 та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Київської області ОСОБА_22 за адресою: м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 18, організувала складання, підписання, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна - квартир у багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 .

Зокрема, реалізуючи свій умисел, з метою отримання доходу та ухилення від сплати з нього податків, зборів (обов`язкових платежів) ОСОБА_14 організувала складання, підписання, нотаріальне посвідчення і видачу договорів купівлі-продажу нерухомого майна. У подальшому ОСОБА_12 , укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна на об`єкти нерухомості, зокрема на квартири з особами, які виявили бажання набути їх у власність, які розташовані за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 .

Всупереч вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню зброї масового знищення», постанови Правління Національного банку України від 25.11.2016 № 407 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», отримавши від здійснення вказаних договорів грошові кошти готівкою в якості оплату за придбання квартир, надавши покупцям довідки про оплату 100% майнових прав, таким чином, упродовж 2014 - 2017 років ОСОБА_14 фактично отримала від покупців дохід на загальну суму 76 366 046,77 грн., з метою уникнення обліку та аналізу операцій, які підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу, а також приховування одержання доходів від провадження підприємницької діяльності.

Як зазначено у клопотанні прокурора, будучи зареєстрованою фізичною особою - підприємцем в Святошинській районній у місті Києві державній адміністрації згідно свідоцтва № 20720000000000028 від 14.07.2004, перебуваючи на обліку в ДПІ у Святошинському районі у місті Києві на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, достовірно знаючи, що відповідно до ст.ст. 293-295 Податкового кодексу України, у разі перевищення обсягу доходу, зобов`язана перейти з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення на сплату інших податків і зборів, зобов`язаною зареєструватись за загальною системою оподаткування, будучи зобов`язаною достовірно відображати відомості в податкові звітності щодо розмірі отриманого доходу у відповідний звітний період, з корисливих мотивів, переслідуючи мету ухилення від сплати податків ОСОБА_14 отримавши від здійснення господарських операцій з продажу нерухомого майна фізичним особам дохід у 2014 році на загальну суму - 6 816 998 грн., у 2014 році - 17 492 024,17 грн., в 2016 році - 7 408 902 грн., в 2017 році - 44 648 122,60 грн., загалом за 2014-2017 роки склала - 76 366 046,77 грн., не відобразила в податковій звітності - деклараціях про майновий стан і доходи за 2014-2017 роки відомості про отриманий дохід у такому розмірі від фактичного здійснення господарської діяльності та не нарахувала і не сплатила відповідно податкові зобов`язання з податку з доходів фізичної особи перед бюджетом.

Усупереч зазначеним вимогам податкового законодавства, ОСОБА_14 не сплатила податок на доходи фізичних осіб за 2014 - 2017 роки в загальній сумі - 10 228 257,38 грн. (14 046 559, 72 грн., як розмір податку з доходів фізичних осіб за діючою ставкою 15%, 17%, 18%) та 20 % у період 2014-2017 років, - 3 818 302, 34 грн. як сума податку з доходів фізичних осіб за ставкою 5%) різниця між сумою податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, за період продажу об`єктів нерухомого майна та даними обліку платника податків).

Таким чином, як встановлено органом досудового розслідування, ОСОБА_14 , усвідомлюючи той факт, що упродовж 2014-2017 років вона займалась підприємницькою діяльністю у вигляді систематичного продажу нерухомого майна (квартир та приміщень) на об`єкти нерухомості, які розташовані у будинках за адресами: АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , а також достеменно знаючи про необхідність здійснення сплати за вказаний період податку на доходи фізичних осіб, від таких сплат ухилилась, чим призвела до фактичного ненадходження до бюджету коштів у загальній сумі - 10 228 257,38 грн., що відповідно до примітки до ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

11.09.2021 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, особою, що займається підприємницькою діяльністю, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 212 КК України.

12.10.2021 прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_23 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_9 , а саме на нерухоме майно: земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:5075, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2048035432224, площа (га): 0,5894; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0064, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1366321032224, площа (га): 0,1886, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1268657432224, площа (га): 0,1894, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1237471832224, площа (га): 0,19, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0069, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1236019232224, площа (га): 0,1911, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:02:003:5103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1221437632224, площа (га): 0,15, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:0076, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1211419432224, площа (га): 0,1501, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:5102, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1097290432224, площа (га): 0,1501, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Шевченкове, провулок Ювілейний, земельна ділянка № 15; земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:5015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 163682432224, площа (га): 0,1, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця Зарічна, земельна ділянка № 7; земельна ділянка із кадастровим № 3222480400:03:001:0159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 163532232224, площа (га): 0,1, яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця Зарічна, земельна ділянка № 9.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 12.10.2021 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на вищевказане нерухоме майно.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотриманіналежним чином.

Дослідивши доводи клопотання слідчого та матеріали судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення,наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на долучені до клопотання прокурора докази, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Санкція ч. 3 ст. 212 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_7 , передбачає покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Як убачається з долученого до клопотання слідчого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_7 на праві власності належить земельні ділянки із кадастровим № 3222480401:01:003:5075, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2048035432224, площа (га): 0,5894; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0064, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1366321032224, площа (га): 0,1886, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1268657432224, площа (га): 0,1894, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0034, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1237471832224, площа (га): 0,19, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:01:003:0069, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1236019232224, площа (га): 0,1911, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480401:02:003:5103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1221437632224, площа (га): 0,15, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:0076, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1211419432224, площа (га): 0,1501, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:5102, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1097290432224, площа (га): 0,1501, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено нерухоме майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурор та накладення арешту на вищевказане нерухоме майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на належну підозрюваній ОСОБА_7 нерухоме майно - земельні ділянки, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у випадку визнання ОСОБА_7 винуватою у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 про те, що клопотання прокурора та ухвала слідчого судді не містять правову підставу та обгрунтування арешту майна, колегія суддів вважає безпідставними. Як убачається із матеріалів судового провадження, клопотання слідчого та ухвала слідчого судді містять вказівки на мету та правові підставі, зазначені у ст.ст. 171, 173 КПК України, для накладення арешту на вказане майно, а саме необхідність арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Колегією судів не встановлено недотримання слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України при постановленні ухвали або невідповідності оскаржуваної ухвали вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України.

Доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри увчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, не є тими обставинами, які підлягають перевірці під час вирішення питання по накладення арешту на майно, а потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_7 як арешт майна з метою його можливої конфіскації як виду покарання.

У відповідності до змістуст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційних скарг щодо відсутності у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, недопустимість як доказів висновку спеціаліста від 13.08.2021 №13/08-1, висновку судово-економічної експертизи №2-19/08/2021-сее, колегія суддів вважає передчасними.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_14 не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, оскільки їй не вручено повідомлення про підозру у порядку, передбаченому КПК України, ретельно перевірялися колегією суддів під час апеляційного розгляду, але не знайшли свого підтвердження.

Як убачається із наявної в матеріалах судового провадження копії повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42020000000002569 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відносно ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 7-37), у зв`язку із її відмовою від отримання вказаного повідомлення про підозру, останнє їй було оголошено у присутності двох понятих 11.09.2021 о 12 год. 55 хв.

Доводи апелянта про те, що отримавши у період 2014-2017 років від покупців квартир та нежитлових приміщень дохід, ОСОБА_7 сплачено до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб, зазначені операції оподатковано за ставкою 5 % відповідно до порядку, визначеного п.п. 172.1-172.2 ст. 172 ПК України, та посилання на те, що відсутність заборгованості ОСОБА_13 з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, відсутня, на даному етапі досудового розслідування не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, проте підлягають перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Посилання апелянта на те, що слідчий суддя в ухвалі безпідставно послався на положення п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, яка стосується накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, у той час як клопотання прокурора не містить посилання на наявність підстав накладення арешту з даною метою, не є безумовною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді, з урахуванням доведеності в ухвалі наявності правових підстав для накладення арешту на майно саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Посилання захисника на те, що слідчий суддя розглянув клопотання слідчого у відсутності власника майна, також не можуть бути самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді, з огляду на положення ч.ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, відповідно до яких, неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, та слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Колегією суддів перевірено доводи апелянта у частині неналежності ОСОБА_7 на праві власності двох земельних ділянок з числа арештованого майна, та встановлено, що згідно даних наявного у матеріалах клопотання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка із кадастровим № 3222480404:02:003:5015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 163682432224, площа (га): 0,1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_10 , а земельна ділянка із кадастровим № 3222480400:03:001:0159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 163532232224, площа (га): 0,1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_11 .

Разом з тим, як убачається зі змісту апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 та долученого до неї ордеру від 05.11.2021, адвокат ОСОБА_6 надає правову допомогу підозрюваній ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, та доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_6 на здійснення захисту власників вищезазначених земельних ділянок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , до апеляційної скарги не долучено.

Таким чином, порушуючи у апеляційній скарзі питання про скасування ухвали слідчого судді та відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт двох вищевказаних земельних ділянок, які не належать на праві власності ОСОБА_7 , захисник в апеляційній скарзі не зазначила обставин, яким чином накладення арешту на належні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельні ділянки, може свідчити про втручання у права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_7 .

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3