Постанова

від 23.12.2021 по справі 450/2099/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/2099/21 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.

Провадження № 22-ц/811/2832/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Івасюти М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 червня 2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

у червні 2021 року ОСОБА_1 до пред`явлення позову звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

В обгрунтування заяви покликається на те, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення обумовлена тим, що ТзДВ Львівбудкомплектація , яке передало нерухоме майно в іпотеку, в рахунок забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики, вчинило дії для недопущення задоволення її вимог за рахунок предмета іпотеки, шляхом його поділу на окремі об`єкти нерухомого майна та передання їх до статутного капіталу пов`язаних юридичних осіб, а саме: ТзОВ Виробничо-складський центр та ТзОВ Офісно-виробничий центр . Зазначає, що має намір звертатися до суду з позовом про скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації прав та документів, на підставі яких вчинено відповідні реєстраційні дії, однак станом на подання заяви про забезпечення позову існують обгрунтовані ризики, що майно, яке є предметом іпотеки, буде відчужене іншим юридичним особам, що призведе до неможливості поновлення порушеного права ОСОБА_1 в межах одного судового провадження. Вказує, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 18 березня 2021 року припинено обтяження нерухомого майна ТзДВ Львівбудкомплектація та заборону його відчуження, котре є предметом іпотеки за іпотечним договором від 16 червня 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТзДВ Львівбудкомплектація , посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А., зареєстрований в реєстрі за № 5158, а саме:земельної ділянки, кадастровий номер 4623686900:03:000:0031, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сороки-Львівські; будівлі загальною площею 3095 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається із: виробничо-лабораторного комплексу А-2, загальною площею 400.7 кв.м.; ваги, Б-1, загальною площею 74.3 кв.м.; складу допоміжних матеріалів, В-1, загальною площею 1980.6 кв.м.; складу-навісу, Г-1, загальною площею 639.4 кв.м. Зазначає, що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19 квітня 2021 року зупинено дію ухвали Господарського суду Львівської області від 18 березня 2021 року, однак всупереч цьому ТзДВ Львівбудкомплектація звернулося до суб`єкта державної реєстрації прав із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внаслідок чого 28 травня 2021 року проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяження із закриттям відповідних розділів, здійснено поділ об`єкта нерухомого майна, об`єкти якого після поділу предмета іпотеки внесені у статутний капітал ТзОВ Офісно-виробничий центр та ТзОВ Виробничо-складський центр , засновником яких є ТзДВ Львівбудкомплектація . Вважає, що до моменту звернення з позовом до суду вищезазначене нерухоме майно може бути ще раз поділене та відчужене іншим особам, відтак найоптимальнішими заходами забезпечення позову є заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та накладення арешту на таке майно. З наведених підстав просить:

1. Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна:

- земельну ділянку, площею 1.73319 га, яка розташована в селі Сороки-Львівскькі Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686900:03:000:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 949491146236;

- виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями га спорудами В-1 -загальною площею 1980,6кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2371495046236;

- виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Г-1 - загальною площею 639,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2371492846236;

- виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами А-2 , Б-1 -загальною площею 475 (складові частини: виробничо-лабораторний комплекс, позначений на плані літ. А-2 площею 400,7 кв..м., вага, позначена на плані літ. Б-1 площею74.3кв.м.), за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2371489146236.

2. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які дії щодо вищезазначених об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до подання позовної заяви до Товариства з додатковою відповідальністю Львівбудкомплектація , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-складський центр , Товариства з обмеженою відповідальністю Офісно-виробничий центр про скасування рішень державною реєстратора, державної реєстрації прав та документів, вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями га спорудами В-1 -загальною площею 1980,6кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2371495046236; виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами Г-1 - загальною площею 639,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2371492846236; виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами А-2 , Б-1 -загальною площею 475 (складові частини: виробничо-лабораторний комплекс, позначений на плані літ. А-2 площею 400,7 кв..м., вага, позначена на плані літ. Б-1 площею74.3кв.м.), за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2371489146236. Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних вище об`єктів нерухомого майна.

В задоволенні заяви в іншій частині - відмовлено.

Ухвалу суду в частині відмови у накладенні арешту на земельну ділянку та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційній дії оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду в цій частині є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не врахував, що об`єкти нерухомого майна, які перебувають в іпотеці, передано до статутного капіталу ТзОВ Офісно-виробничий центр та ТзОВ Виробничо-складський центр , а та обставина, що станом на дату подання заяви про забезпечення позову, ТзДВ Львівбудкомплектація не здійснило поділу земельної ділянки, площею 1.73319 га, яка розташована в селі Сороки-Львівскькі Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623686900:03:000:0031, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 949491146236, не є підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви позивача. Зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Вказує, що на момент подання апеляційної скарги відповідачі уже здійснили поділ земельної ділянки, в накладенні арешту на яку суд відмовив, на п`ять окремих земельних ділянок, яким присвоєно нові кадастрові номери та зареєстровано як окремі об`єкти нерухомого майна з відкриттям нових розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які в подальшому передано до статутного капіталу ТзОВ Офісно-виробничий центр та ТзОВ Виробничо-складський центр . Наголошує, що 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. здійснено державну реєстрацію п`яти земельних ділянок з відкриттям розділів Державного реєстру речових прав, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0544, площею 0,754 га; земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0543, площею 0,5025 га; земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0545, площею 0,3686 га; земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0546, площею 0,083 га; земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0547, площею 0,238 га. Вважає, що вищезазначені обставини підтверджують, що на момент подання заяви про забезпечення позову існували достатні підстави вважати, що земельна ділянка буде поділена на окремі об`єкти, що підтвердив подальший поділ такої земельної ділянки. З наведених підстав просить ухвалу суду в частині відмови у накладенні арешту на земельну ділянку та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційній дії скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким:

1) накласти арешт на:

земельну ділянку з кадастровим номером 4623686900:03:000:0544, площею 0,754 га;

земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0543, площею 0,5025 га;

земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0545, площею 0,3686 га;

земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0546, площею 0,083 га;

земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0547, площею 0,238 га.;

2) заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття/закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, , а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступних об`єктів:

земельної ділянки з кадастровим номером 4623686900:03:000:0544, площею 0,754 га;

земельної ділянки з кадастровим номером 4623686900:03:000:0543, площею 0,5025 га;

земельної ділянки з кадастровим номером 4623686900:03:000:0545, площею 0,3686 га;

земельної ділянки з кадастровим номером 4623686900:03:000:0546, площею 0,083 га;

земельної ділянки з кадастровим номером 4623686900:03:000:0547, площею 0,238 га.

В судове засідання не з`явилися сторони, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст постанови складено 23 грудня 2021 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 06 грудня 2021 року, датою ухвалення постанови є саме 23 грудня 2021 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні заяви в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4623686900:000:0031, площею 1,7319 га, що знаходиться у с. Сороки-Львівські Пустомитівського району Львівської області, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено обґрунтованості необхідності забезпечення позову щодо даної земельної ділянки, зокрема, що відповідачем можливо вчиняються дії, спрямовані на подальше її відчуження з метою невиконання або утруднення виконання рішення суду у справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Стаття 149 чинного ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.

Позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України).

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК).

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 569/2011/18, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема,з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення такого, ОСОБА_1 зазначала, що має намір звернутись з позовом до суду про скасування рішень державного реєстратора, державної реєстрації прав та документів, на підставі яких вчинено реєстраційні дії, з метою повернення майна ТзДВ Львівбудкомплектація та задоволення вимог Іпотекодержателя та Позикодавця за рахунок предмета іпотеки.

Частиною 4 ст. 152 ЦПК України визначено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, заява про забезпечення позову надійшла до суду 01.06.2021, отже, відповідно до вимог статті 152 ЦПК України заявник зобов`язана була подати відповідну позовну заяву не пізніше 11 червня 2021 року.

В судовому засіданні 22.11.2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 повідомила, що позивач пред`явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівбудкомплектація , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-складський центр , Товариства з обмеженою відповідальністю Офісно-виробничий центр про скасування рішень державних реєстраторів, однак провадження у даній справі не відкрито, оскільки позовна заява залишена без руху для сплати судового збору.

На виконання вимоги протокольної ухвали Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року, представником позивача не було надано належних доказів, які б підтверджували подання позову у строки, визначені ст. 152 ЦПК України, копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, не відображені такі дані і в Єдиному державному реєстрі судових рішень за ЄУН 450/2099/21.

За таких обставин, колегія суддів позбавлена можливості перевірити зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову, про який просить заявник і предметом позовної вимоги, зокрема, чи захід забезпечення позову, про вжиття якого просить заявник, забезпечить фактичне виконання судового рішення у випадку задоволення позову, чи такий є співмірним із заявленими позивачем вимогами, чи призведе до ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

На переконання колегії суддів, заява позивача не містить жодного обґрунтування підстав, які б давали підстави припускати, що станом на час подання такої, відповідачем можливо могли вчинитись дії, спрямовані на подальше відчуження спірної земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4623686900:03:000:0031 площею 1,7319 га.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.

Мотиви апеляційної скарги про те, що на момент подання заяви про забезпечення позову існували достатні підстави вважати, що земельна ділянка буде поділена на окремі об`єкти, що підтвердив подальший поділ такої земельної ділянки на п`ять окремих земельних ділянок, про що 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. здійснено державну реєстрацію п`яти земельних ділянок з відкриттям розділів Державного реєстру речових прав, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0544, площею 0,754 га, земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0543, площею 0,5025 га,земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0545, площею 0,3686 га,земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0546, площею 0,083 га,земельна ділянка з кадастровим номером 4623686900:03:000:0547, площею 0,238 га, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження поділу заявником до заяви не було подано.

Підстави для вирішення апеляційним судом питання про накладення арешту на земельні ділянки, утворені в процесі поділу, та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо вищезазначених земельних ділянок, на даний час відсутні, оскільки жодних доказів того, що позивач звернулась з позовом про скасування рішення ТДВ Львівбудкомплектація №2/05 від 31.05.2021 року, яке стало підставою для внесення приватним нотаріусом ЛМНО Черник Н.С. відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, не надала.

Доводи апеляційної скарги на можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення є припущенням, без наведення відповідного обґрунтування та їх підтвердження.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375,381-384 ЦПК, суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 червня 2021 року, в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова складена 23 грудня 2021 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк