Ухвала

від 22.12.2021 по справі 757/55409/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 22 грудня 2021 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника ТОВ «Готель Поділля Про», - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6

представника

власника майна ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , накладено арешт на нерухоме майно власником якого є ТОВ "Готель Поділля Про" код ЄДРПОУ: 39979781, а саме: 8/25 часток об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 748348205101, який розташований за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пушкіна, будинок 4; 1/500 частку об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 748348205101, який розташований за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пушкіна, будинок 4, із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна ТОВ "Готель Поділля Про" код ЄДРПОУ: 39979781.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «Готель Поділля Про» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року, скасувати її, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження, зазначає, що слідчим суддею розглянуто клопотання 20 жовтня 2021 року без участі власника майна чи його представника, копію ухвали не направлено, про її існування стало відомо з ЄДРСР 23 листопада 2021 року, апеляційну скаргу подано 24 листопада 2021 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою що не відповідає вимогам КПК України.

Звертає увагу на те, що прокурором не доведено, що арештоване майно є державною власністю та перебуває у віданні ПрАТ «Вінницятурист».

Окрім того, рішенням арбітражного суду України від 20 січня 1997 року відмовлено у задоволенні позову Фонду Державного майна до ПрАТ «Укрпрофтур» про визнання недійсним установчих документів, відтак твердження прокурора про перебування спірного майна у державній власності спростовується.

На думку апелянта, постанова про визнання речовим доказом є формальною, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів, що вказані об`єкти нерухомості є предметом злочинної діяльності.

Крім того ТОВ «Готель Поділля Про» не має жодного відношення до кримінального провадження, оскільки жодній особі не повідомлено про підозру.

Апелянт зазначає, що право власності на нерухоме майно ПрАТ «Вінницятурист» виникло правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Відтак товариство є добросовісним набувачем спірного майна, а підстави для накладення арешту відсутні.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 серпня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62019100000001170, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що неналежне виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст.ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували в управлінні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.

18 жовтня 2021 року постановою старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 нерухоме майно власником якого є ТОВ « Готель Поділля Про» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019100000001170.

20 жовтня 2021 рокупрокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно власником якого є ТОВ "Готель Поділля Про" код ЄДРПОУ: 39979781, а саме: 8/25 часток об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 748348205101, який розташований за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пушкіна, будинок 4; 1/500 частку об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 748348205101, який розташований за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Пушкіна, будинок 4, із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 рокуклопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 62019100000001170 про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів та недопущення їх перетворення, відчуження чи зникнення, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Вказане майно у даному кримінальному провадженні постановою старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019100000001170 ( т. 1 а.с. 216-218), відтак є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «Готель Поділля Про» з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скаргина те, що слідчим суддею безпідставнонакладено арешт на вказане майно, не приймаються до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника ТОВ «Готель Поділля Про», - адвоката ОСОБА_5 навіть з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ТОВ «Готель Поділля Про» - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року,- залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Готель Поділля Про» - адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 757/55409/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_8

Справа № 11сс/824/7015/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК