Постанова

від 22.12.2021 по справі 280/2998/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2998/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Бердянський центр професійно-технічної освіти" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Артоуз О.О.) у справі №280/2998/20 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Державного навчального закладу "Бердянський центр професійно-технічної освіти" про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2020 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до Державного навчального закладу «Бердянський центр професійно-технічної освіти» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень учбового корпусу, майстерні та гуртожитку Державного навчального закладу "Бердянський центр професійно-технічної освіти", розташованого за адресою: 71700, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Європейська, буд. 80, шляхом зобов`язання Державного навчального закладу "Бердянський центр професійно-технічної освіти" повністю зупинити експлуатацію будівель, споруд та приміщень учбового корпусу, майстерні та гуртожитку Державного навчального закладу "Бердянський центр професійно-технічної освіти" за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем, за наслідками якої було складено акт №18 від 11.01.2020. В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, споруди та приміщення експлуатуються з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, тому наявні підстави для зупинення експлуатації вищевказаного приміщення до усунення виявлених порушень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем вживаються заходи усунення порушень, таких залишилось кілька. Крім того, позивачем не обґрунтовано неможливість застосувати інші заходи реагування, а визначені, не доведені.

На апеляційну скаргу позивачем подано відзив, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду - без змін. Зазначає, що основне порушення, обладнання приміщень системою протипожежної безпеки, відповідачем не виконано.

Сторони повідомлені про день розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відповідно до вимог ст. 313 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Бердянським МУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 10 січня по 11 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку Державного навчального закладу "Бердянський центр професійно-технічної освіти", за наслідками якої було складено акт № 18 від 11.01.2020.

В ході проведеної перевірки встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, споруди та приміщення Державного навчального закладу "Бердянський центр професійно-технічної освіти", розташований за адресою: 71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Європейська, будинок 80, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

Учбовий корпус, майстерні м. Бердянськ, вул. Європейська, 80:

- не обладнано будівлі та приміщення системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання, в результаті чого суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення та приведе до ускладнення проведення дій по евакуації людей з приміщень об`єкта, що створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту. Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків. Відповідно до вимог пункту 2.6 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним обробленням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт. Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

- допускається на шляхах евакуації опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки (вагонка) (коридори, другий поверх). Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697, у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню, що є загрозою для життя та здоров`я людини.

- не проводиться 1 раз на рік випробування на тиск та витрату води з оформленням акта для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу. Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 , зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015 за №252/26697, для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу. Відсутність випробування зовнішнього протипожежного водопроводу сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись в території об`єкта.

- не проводиться технічне обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015 за № 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Не проведення технічного обслуговування і перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час їх експлуатації. Це може привести до того, що в разі виникнення пожежі вогонь буде розповсюджуватися на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

- не відновлено другий, третій, четвертий поверхи учбового корпусу системою внутрішнього протипожежного водопроводу. Відповідно до вимог пункту 2 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359 та додатку 2 до Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, керівники закладів та установ зобов`язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі, відповідно до пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки. Відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись на даному об`єкті.

- приміщення електрощитових не відокремлені протипожежними перешкодами (дверима) 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІ30.(учбовий корпус, підвальне приміщення, майстерні). Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові. За відсутності виконання цих вимог є ризик загорання будівлі, розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння що є загрозою для життя та здоров`я людини.

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ. Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

- допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (майстерні). Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів. Здійснення з`єднання проводів способом «скрутками» під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

- допущено встановлення глухих ґрат на вікнах майстерень. Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне прибування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку. Відповідно до вимог пункту 14 розділу Ш Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359 у будівлях закладів та установ не дозволяється установлювати ґрати та інші незнімні сонцезахисні, декоративні та архітектурні пристрої на вікнах приміщень, де перебувають учасники навчально-виховного процесу, сходових клітках, у коридорах, холах та вестибюлях. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень ґрат (кабінет інформатики, інші приміщення з обладнанням, що має матеріальну цінність), вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися, під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчиненими. За наявності глухих грат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя.

- пожежний щит не укомплектовано засобами пожежогасіння (вогнегасниками - 3 шт. відра - 2ш.). Відповідно до вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м"2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м"2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» . Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

- відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення. Відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

- допускається збільшення відстані між місцями розташування вогнегасників більше 20 м. Відповідно до вимог пункту 3.15 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів. Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати: 15м- для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд. Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації. Встановленння вогнегасників у важкодоступних невидних місцях веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

- допускається захаращення шляхів евакуації обладнанням, різними матеріалами (майстерні). Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами. Невиконання цих вимог може призвести до ускладнення проведення евакуації людей з будівлі та приміщень, запобігання проявів паніки, травмування і недопущення їх загибелі під час евакуації, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням. Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- відсутні світлові покажчики «Вихід» . Відповідно до вимог пункту 2.32 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу). Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- не забезпечено відповідно до законодавства працівників та студентів засобами колективного та індивідуального захисту. Відповідно до вимог пункту 2 розділу 3 Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Мін`юсті України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом цивільного захисту України, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту. Не виконання даної вимоги створює загрозу, яка може призвести до трагічних наслідків, пов`язаних із загибеллю людей, внаслідок враження органів дихання небезпечними чинниками продуктів горіння, а саме димом, двоокисом вуглецю та інше.

Гуртожиток:

- не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання, в результаті чого суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення та приведе до ускладнення проведення дій по евакуації людей з приміщень об`єкта, що створює загрозу для здоров`я і життя людей.

- допускається у приміщеннях гуртожитку опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки (вагонка) (коридори) (другий, третій, четвертий поверхи). Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки. За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню, що є загрозою для життя та здоров`я людини.

- третій поверх гуртожитку не обладнаний другим евакуаційним виходом (встановлено цегляну перегородку). Відповідно до вимог пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджу вальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою. Відповідно до вимог п. 10.1.12 Державних будівельних норм ДБН В.2.2- 9:2018 «Громадські будинки та споруди» , затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.09.2018р. № 260, погоджених з Міністерством охорони здоров`я України (лист №05.1-08/17279 від 09.07.2018р.) та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (лист № 02-8495/261 від 06.06.2018), один евакуаційний вихід (двері) допускається передбачати:

а) з розташованого на будь-якому поверсі приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 50 осіб (у тому числі з амфітеатрів чи балконів залу для глядачів), якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги приміщення до зазначеного виходу не перевищує 25м;

б) з одноповерхового будинку або вбудованих на першому поверсі житлових будинків приміщень громадського обслуговування загальною площею не більше 300м2 та кількістю одночасно перебуваючих на першому поверсі не більше 50 осіб.

За відсутності забезпечення третього поверху гуртожитку двома евакуаційними виходами з цокольного, першого, другого, третього, четвертого поверху, при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя;

- приміщення електрощитової не відокремлено протипожежними перешкодами (дверима) 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІЗО. Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові. За відсутності виконання цих вимог є ризик загорання будівлі, розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння що є загрозою для життя та здоров`я людини.

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами. Відповідно до вимог абз.9 пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, забороняється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами. Складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

- допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів(коридори, кімнати). Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів. Здійснення з`єднання проводів способом «скрутками» під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

- не проводиться технічне обслуговування пожежних кран- комплектів не рідше одного разу на рік і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Не проведення технічного обслуговування і перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час їх експлуатації. Це може привести до того, що в разі виникнення пожежі вогонь буде розповсюджуватися на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

-допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (перший поверх, приміщення біля виходу на східний бік). Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж сприяє виникненню пожежі та розповсюдженню вогню по горючим матеріалам і несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

- відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення. Відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

- допускається збільшення відстані між місцями розташування вогнегаників більше 20 м. Відповідно до вимог пункту 3.15 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів. Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати: 15м- для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд. Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації. Встановлення вогнегасників у важкодоступних невидних місцях веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

- відсутні для кожного приміщення об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки. Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Відсутність інструкцій про заходи пожежної безпеки може привести до порушення вимог з пожежної безпеки, а також не проведення інструктажів, наслідком чого може бути виникнення пожежі та не знання дій персоналом в разі проведення евакуаційних заходів при виникненні пожежі, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням. Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- відсутні світлові покажчики «Вихід» . Відповідно до вимог пункту 2.32 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу). Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- не забезпечено відповідно до законодавства працівників та студентів засобами колективного та індивідуального захисту. Відповідно до вимог пункту 2 розділу 3 Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Мін`юсті України 27 листопада 2018 р. за № 1346/32798, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом цивільного захисту України, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Згідно висновків акту перевірки, позивач дійшов висновку, що подальша експлуатація об`єктів створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не подано до суду доказів відсутності порушень у повному обсязі вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей під час експлуатації ним об`єкту, що перевірявся.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон № 877).

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 статті 4 Закону № 877 визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Отже, застосування заходів реагування оскільки включає в себе: зупинення виробництва суб`єкта господарювання, у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об`єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів.

Повне або часткове зупинення виробництва розповсюджується на виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 7 статті 7 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Встановлені порушення відповідачем у сфері техногенної та пожежної безпеки обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).

При цьому застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивачем за результатами проведеної планової перевірки з період з 02.06.2020 по 03.06.2020 Державного навчального закладу «Бердянський центр професійно-технічної освіти» , за наслідками якої було складено акт №115 від 03.06.2020 , виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки.

Виявлені порушення є суттєвим, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому не усунення цих порушень є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

За результатами проведеної перевірки, позивачем був складений акт №115 від 03.06.2020, в якому зафіксовані усього - 47 порушень.

Станом на 03.06.2020р. таких порушень залишилось 25, серед яких такі як: приміщення не обладнані системою протипожежної сигналізації, відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, тощо, та є суттєвими.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що без усунення виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки продовження експлуатації об`єктів відповідача становить можливу загрозу для життя і здоров`я працівників та інших людей, що можуть там перебувати, що є підставою для задоволення позову.

Більшість порушень, на час розгляду судом апеляційної інстанції відповідачем усунуто, проте питання додержання відповідачем норм протипожежного захисту належить до виключної компетенції органу позивача.

Крім того, відповідачем у справі не було надано суду першої інстанції доказів щодо повного усунення ним порушень зазначених у акті перевірки, що свідчить про обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення у цій справі, а факт часткового усунення порушень, не може бути підставою для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Таким чином, сукупність виявлених в ході перевірки зафіксовані які зафіксовані в акті перевірки №18 від 11.01.2020 та не усунутих до прийняття судового рішення створює реальну загрозу для життя і здоров`я людей, а тому є вірними висновки суду першої інстанції про задоволення позову.

Щодо подання відповідачем нових доказів у справі, зокрема укладення договорів на встановлення протипожежної сигналізації, колегія суддів зазначає, що такі докази не існували на час прийняття рішення судом першої інстанції. Крім того, наявність таких договорів не свідчить про усунення виявлених порушень. Усунення таких може підтвердити лише уповноважений орган. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про не усунення порушень, зокрема не обладнання приміщень учбового корпусу та гуртожитку протипожежної сигналізації.

Щодо доводів відповідача, про не обґрунтованість зупинення експлуатації приміщень та неможливістю обрання іншого заходу реагування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, що можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу, підвищених температур тощо) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людини. Суд враховує, що життя та здоров`я людини є найвищою цінністю.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки судом першої інстанції визначено, що дана справа належить до справ незначної складності та розглянуто справу в порядку спрощеного провадження, постанова відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Бердянський центр професійно-технічної освіти" - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №280/2998/20 за - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак