Постанова

від 21.12.2021 по справі 240/17373/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17373/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

21 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нафта-Крузер" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Нафта-Крузер" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просив суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області) від 26 серпня 2020 року:

- № 0010953205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.116.1 ст. 116 Податкового кодексу України, ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 року №481/95- ВР (із змінами та доповненнями), абз. 3 ст.1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року (із змінами та доповненнями) на суму 16753648,64 грн;

- № 0010963205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п. 128-1.3 ст.128-1 ПК України на суму 53000 грн;

- № 0010973205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.128-1.1 ст.128 -1 ПК України на суму 160000 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду 11 серпня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на її переконання, до невірного вирішення справи.

Так, апелянт зазначає, що Приватним підприємством "Нафта-Крузер" правомірно здійснювалась роздрібна торгівля пальним через зареєстрований належним чином у контролюючому органі реєстратор розрахункових операцій. Те, що після реєстрації в контролюючому органі реєстратора розрахункових операцій відповідач не вніс змін до ліцензії є протиправною бездіяльністю з боку податкового органу, що виключає елемент протиправності в діянні позивача, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності, застосувавши штрафні санкції на суму 16753648,64 грн.

Також вказує, що дії відповідача щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 53000 грн за неподання електронних документів зі складу, номер якого зафіксовано в розрахунку до ППР, є неправомірними, так як розпорядником складу з таким номером він не є. Крім того, зазначає, що штрафні санкції в розмірі 160000 грн за необладнання акцизних складів застосовані неправомірно, так як на думку податкового органу повинні бути витратоміри-лічильники та додатково рівнеміри-лічильники, а в законі чітко вказано про обладнання складів витратомірами лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, що не враховано податковим органом. Отже, в діях позивача відсутня протиправна поведінка, наявність збитків державі і вина в порушенні правил здійснення господарської діяльності, тому винесені спірні рішення є протиправними і підлягають до скасування.

18 листопада 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

14 грудня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про перенесення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

З матеріалів справи встановлено, що на електронну адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про перенесення дати розгляду справи, яке не підписане електронно-цифровим підписом у встановленому законом порядку. На підтвердження зазначеного, головним спеціалістом відділу надання інформаційних послуг руху адміністративних справ та діловодства суду Прищак І.Є. складено відповідну довідку.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що правовий статус електронного цифрового підпису визначає Закон України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 року № 852-IV. Згідно з ст. 4 вказаного Закону електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

За приписами ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

Між тим, положеннями ч. 2 ст. 167 КАС України визначено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином, оскільки клопотання не містить електронного цифрового підпису, тобто подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, то останнє не може бути розглянуте судом та підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Між тим, варто зазначити, що на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні представником позивача жодного доказу не надано, що також свідчить про його необґрунтованість та безпідставність.

14 грудня 2021 року до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що Відповідачем 18.06.2020 проведено фактичну перевірку ПП НАФТА-КРУЗЕР , щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 4.

Відповідачем під час проведення фактичної перевірки ПП Нафта - Крузер було встановлено порушення, які відображені у акті фактичної перевірки від 02.07.2020 № 172/32/38180828 (а.с. 124-126):

- факт роздрібної торгівлі пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а саме: в період з 01.08.2019 по 02.07.2020 на кінець перевірки здійснювалась реалізація пального через електронний контрольно-касовий апарат ND-797.01 заводський номер НТ 00002193, фіскальний номер 3000724072 на загальну суму 8376824,32 грн (відповідно до Z-звітів) не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900086 від 01.07.2019 чим порушено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ;

- факт необладнання витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі, а саме: ПП НАФТА-КРУЗЕР станом на 02.07.2020 не встановлено та незареєстровані 5 рівнемірів-лічильників на 5-ти резервуарах та 3 витратоміра-лічильника (паливо-роздавальні колонки), що використовуються на акцизному складі, за адресою: Житомирська область, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 4, чим порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 та п. 12 Підрозділу 5 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI;

- факт неподання розпорядником акцизного складу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального на акцизному складі, а саме: ПП НАФТА-КРУЗЕР згідно даних ITC Єдине вікно подання електронної звітності не подано дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального на акцизному складі за адресою: Житомирська область, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 4 за 91 день діяльності АЗС в період з 01.04.2020 по 30.06.2020, чим порушено пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ІІодаткового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

За результатами встановлених порушень винесено податкові повідомлення рішення від 26.08.2020:

- № 0010953205 про застосування штрафної санкції у розмірі 16753,6 тис. грн, за роздрібну торгівлю пальним через касовий апарат не визначений у ліцензії в період з 01.08.2019 - 02.07.2020 порушення ст.15 ЗУ № 481/95 - BP;

- № 0010973205 про застосування штрафної санкції у розмірі 160 тис.грн, за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі витратомірів - лічильників а саме не обладнано 5 резервуарів розташованих на акцизному складі що використовують для реалізації пального, рівнемірами-лічильниками та відсутність реєстрації витратомірів-лічильників на 3 місця відпуску пального наливом з акцизного складу, порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України;

- № 0010963205 про застосування штрафної санкції у розмірі 53 тис.грн за неподання 53 електронних документів, що місять дані про фактичні залишки пального та про обсяг пального на акцизному складі № 1010315.

З матеріалів справи встановлено, що після ознайомлення з актом перевірки керівник ПП НАФТА-КРУЗЕР ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання матеріалів перевірки, про що був складений акт відмови від підписання та отримання матеріалів перевірки від 02.07.2020 №239/06-30-32-05 з яким був ознайомлений під підпис особисто керівник ПП НАФТА- ІКРУЗЕР Жабокрицький Є.В. (а.с.120). Надалі, ГУ ДПС у Житомирській області листом від 03.07.2020 №7597/6/06-30-32-05-10 направило акт фактичної перевірки від 02.07.2020 на юридичну адресу ПП НАФТА-КРУЗЕР , який повернувся 04.08.2020 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.122).

26.08.2020 ГУ ДПС у Житомирській області прийнято податкові повідомлення -рішення №№0010943205, 0010953205, 0010963205, 0010973205 та направлено позивачу листом від 27.08.2020 №10002/6/06-30-32-05-10 (а.с. 123).

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підп.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з підп.27 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною відповідно до підп.75.1.3. п. 75.1. ст.75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1. ст.80 ПК України).

Відповідно до підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

На підставі п.80.4. ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Фактична перевірка відповідно до п.80.7. ст.80 ПК України проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про незаконність проведення перевірки, оскільки у відповідності до вищезазначених положень про проведення фактичної перевірки не потрібно повідомляти платника податків, відповідач направив акт перевірки поштою після відмови від підписання його керівником ПП "Нафта-Крузер", про що було складено відповідний акт.

Даючи оцінку доводам апелянта з приводу протиправності податкового повідомлення рішення № 0010953205 про застосування штрафної санкції у розмірі 16753,6 тис. грн, за роздрібну торгівлю пальним через касовий апарат не визначений у ліцензії в період з 01.08.2019 - 02.07.2020, колегія суддів зазначає наступне.

Підставою прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій стали висновки контролюючого органу про неправомірне здійснення підприємством роздрібної торгівлі пальним через електронно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 481/95-ВР) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

За приписами ч.ч. 33, 34, 36 ст. 15 цього Закону суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Закону № 481/95-ВР, позивачем отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900086 від 01.07.2019 до 01.07.2024 за адресою: Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 4 (а.с.31). В додатку до вказаної ліцензії у переліку реєстраторів розрахункових операцій вказано фіскальний номер РРО 0618000629, назва моделі Datecs ND-757 PUMPO, заводський номер НТ 04000029 (а.с.32).

Як встановлено перевіркою в період з 01.08.2019 до 02.07.2020 ПП "Нафта -Крузер" здійснювало роздрібну торгівлю пальним через електронно - касовий апарат не зазначений у ліцензії №06180314201900086 від 01.07.2019 модель ND-797.01, заводський номер НТ00002193, фіскальний номер 3000724072 на загальну суму 8376824,32 грн (відповідно до Z звітів).

Позивачем надано акт про введення в експлуатацію РРО модель ND-797.01, заводський номер НТ00002193, фіскальний номер 3000724072 від 31.07.2019 (а.с.22), заяву форми №1-РРО про реєстрацію цього РРО подану до ГУ ДФС в Житомирській області (а.с. 23), довідку про опломбування цього РРО 31.07.2019 (а.с.25-26), реєстраційне посвідчення форма №3-РРО від 01.08.2019 (а.с.27).

Проте, заяву про скасування реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер РРО 0618000629, назва моделі Datecs ND-757 PUMPO, заводський номер НТ 04000029 позивачем подано до відповідача 17.01.2020 (а.с. 28).

Також, з матеріалів справи встановлено, що ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №06180314201900086 видану ПП "Нафта - Крузер" було переоформлено 07.07.2020 та в додатку до вказаної ліцензії у переліку реєстраторів розрахункових операцій вказано РРО модель ND-797.01, заводський номер НТ00002193, фіскальний номер 3000724072 (а.с. 29-30).

Відповідно до абз 10 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Таким чином, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем правомірно застосовано до ПП "Нафта -Крузер" фінансові санкції в розмірі 16753,6 тис. грн.

Здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним є правомірним, виключно, через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) зазначений у ліцензії.

Відповідно до ч. 49 ст. 15 Законом № 481/95-ВР у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Приписами ч. 34 ст. 15 цього Закону визначений обов`язок суб`єкта господарювання у заяві на отримання ліцензії вказувати перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі.

Варто наголосити, що позивач мав можливість внести зміни до діючої ліцензії, в частині використання РРО, проте звернувся лише 17.01.2020 з заявою до відповідача про скасування реєстрації діючого і внесеного до ліцензії реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер РРО 0618000629, назва моделі Datecs ND-757 PUMPO, заводський номер НТ 04000029, і, на думку суду, допоки зміни не були внесені не мав права використовувати інший РРО з 01.08.2019 до 02.07.2020.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0010953205.

Даючи оцінку доводам апелянта стосовно протиправності податкових повідомлень - рішень № 0010973205, 0010963205 від 26.08.2020 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції за встановлені перевіркою порушення: необладнання витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі, а саме: ПП НАФТА-КРУЗЕР станом на 02.07.2020 року не встановлено та незареєстровані 5 рівнемірів-лічильників на 5-ти резервуарах та 3 витратомірах-лічильниках (паливо-роздавальні колонки), що використовуються на акцизному складі, за адресою: Житомирська область, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 4, чим порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 та п. 12 Підрозділу 5 Розділу XX Перехідних положень ПК України та неподання розпорядником акцизного складу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального на акцизному складі, а саме: ПП НАФТА-КРУЗЕР згідно даних ITC Єдине вікно подання електронної звітності не подано дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального на акцизному складі за адресою: Житомирська область, смт. Попільня, вул. Героїв Майдану, 4 за 91 день діяльності АЗС в період з 01.04.2020 по 30.06.2020, чим порушено пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Відповідно до п. 128-1.1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Тобто, позивач допустив податкове порушення, як розпорядник акцизного складу, оскільки не надавав щоденних даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу па проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику з 01.04.2020 до 22.05.2020, чим порушив п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України.

Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Формат) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за №4/32975 (далі - Наказ №944).

Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів. (п. 1 розділу І Формату).

Згідно з п. 1 розділу II Формату Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм:

довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;

довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.

Відповідно до п.п. 230.1.2. п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Отже, для вказаних акцизних складів установлений обов`язок, а не право щодо обладнання витратомірами або рівнемірами. Водночас для скрапленого газу допускається додатково мати пристрої для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі.

Відповідно до абз.1 пп.230.1.3 п.230,1 ст.230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Форма довідки, в якій зазначаються дані про фактичні залишки пального на кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року (в редакції наказу Міністерства фінансів України від і 8 червня 2019 року №248).

Жодних доказів про надання вказаних довідок про фактичні залишки на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального позивачем ні контролюючому органу ні до суду не надано.

Апелянт як на протиправність нарахованих штрафних санкцій посилається на те, що їх застосовано неправомірно, так як розпорядником складу з номером 1010315 він не є.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки відповідно до витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового ПП "Нафта- Крузер" є розпорядником акцизного складу за номером 1006572 і в акті перевірки було вказано про порушення розпорядника складу за номером 1006572, а в розрахунку штрафних санкцій до акту фактичної перевірки від 02.07.2020 № 172/32/38180828 відповідачем помилково зазначено номер складу 1010315, що суд вважає опискою і ніяк не може вплинути на неправомірність застосування штрафних санкцій до позивача.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відображені в акті перевірки факти допущення позивачем порушень підтверджені належними та достатніми доказами, та не спростовані позивачем.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, ЄСПЛ у п. 36 по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Натомість оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нафта-Крузер" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.