Рішення

від 24.12.2021 по справі 904/8156/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2021р. Справа № 904/8156/21

За позовом: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , м. Запоріжжя

До: Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця , м. Дніпро

Про: стягнення 7 170, 91 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНКИ СТОРІН: не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ПАТ ЗМК Запоріжсталь (позивач) звернувся з позовом до АТ Українська залізниця в особі РФ Придніпровська залізниця (відповідач) про стягнення 7 170, 91 грн. - збитків, завданих нестачею вантажу (коксу доменного). Позовні вимоги обґрунтовані нестачею вантажу внаслідок незбережного перевезення відповідачем. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача 10 011, 70 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.21р. у справі №904/8156/21 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з відповідача на користь позивача 7 170, 91 грн. - збитків, завданої нестачею вантажу та 2 270,00 грн. - судового збору.

14.12.21р. від ПАТ ЗМК Запоріжсталь (позивач) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 6 423, 70 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу посилається на наступні докази: договір №20/2018/769 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 22.03.18р. (укладений між АО Всеукраїнська адвокатська допомога та позивачем), додаткові угоди №2 від 05.11.19р. , №69 від 17.12.20р. та №79 від 27.08.21р. до цього договору, акт №1 приймання - передачі наданих послуг від 07.12.21р. до додаткової угоди №79 від 07.12.21р., розрахунок розміру винагороди до акту приймання передачі наданих послуг №1 від 07.12.21р. , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Коваленко Ю.М., довіреність №20-26 від 18.11.21р. (а.с.53-64).

Згідно ст. 244 ГПК України : суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Судом встановлено, що 22.03.18р. між АО Всеукраїнська адвокатська допомога (адвокатське Об`єднання) та АТ Запорізький металургійний комбінат (клієнт) було укладено договір № 20/2018/769 про надання юридичних послуг (правової допомоги).

Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 1.2 договору зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладання додаткових угод

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата послуг адвокатського об`єднання здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі актів наданих послуг (актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядках та рахунків, наданих адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (акт прийому-передачі послуг) оформлюється адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за цим договором.

В пункті 5.5 договору встановлено, що оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання, вказаний у цьому договорі протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (ату прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання. (а.с.55-57).

Додатково угодою № 79 від 27.08.21р. (сторонами визначили порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об`єднання на надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з АТ Укрзалізниця в особі РФ Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця на користь ПАТ «Запоріжсталь» збитків за шкоду, завдану під час перевезення вантажу, в сумі 7 170, 91 грн.

Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди оплата послуг здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг ( акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

Правова допомога вважається наданою після підписання Акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг), який підписується сторонами та скріплюється печатками (пункт 6.1 додаткової угоди). (а.с.53-54).

На виконання умов договору, адвокатським об`єднанням були надані послуги клієнту на суму 6 423, 70 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 07.12.2021 (а.с.61).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір винагороди, складається із :

усної консультації клієнта з вивченням документів, узгодження правової позиції, перевірки , в тому числі підготовки документів для подачі до суду позовної заяви - вартість одного документа, дії або години становить 794, 00 грн, кількість документів, дій або годин, що були витрачені становлять 2 год, загальна сума 1 588,00 грн;

підготовки, складання та подання позовної заяви - вартість одного документа, дії або години становить 794, 00 грн, кількість документів, дій або годин, що були витрачені становлять 4 год, загальна сума 3 176,00 грн;

складання та подання заяви про прийняття додаткового рішення - вартість одного документа, дії або години становить 794, 00 грн, кількість документів, дій або годин, що були витрачені становлять 2 год, загальна сума 1 588,00 грн;

гонорар за складність справи ( 1% від ціни позову 7 170, 91 грн) - 1 % від ціни позову становить 71, 70 грн. (а.с.62)

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

(Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, господарський суд враховує, що перелік послуг , наданих АО Всеукраїнська адвокатська допомога позивачу по цій справі , та їх вартість є явно завищеними ( оскільки справа слухається в порядку спрощеного позовного провадження; має незначну складність з правової точки зору; послуги адвоката з усної консультації клієнта з вивченням документів, узгодження правової позиції, перевірка, в тому числі підготовка документів для подачі до суду позовної заяви охоплюються послугою із підготовки та подання позовної заяви; послуга (складання та подання заяви про прийняття додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу) мала б входити до послуги зі складання позовної заяви; а витрати часу на фактично надані адвокатом послуги по цій справі не можуть складати для професійно підготовленого адвоката більше ніж 2 години.

А відтак, суд дійшов до висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 6 423,70 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими та підлягають розподілу частково в розмірі 1 659, 70 грн., які належить покласти на відповідача. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 11.06.18р. по справі №923/567/17; та додатковій постанові від 08.04.21р. у справі №922/2321/20 )

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ПАТ ЗМК Запоріжсталь про ухвалення додаткового рішення у справі №904/8156/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (49602, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) на користь позивача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230): 1 659, 70 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини заяви - відмовити, витрати в цій частині покласти на позивача.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його складення -24.12.21р.

Суддя Васильєв О.Ю.