Рішення

від 24.12.2021 по справі 913/802/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м.Харків Справа № 913/802/21

Провадження №34/913/802/21

Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кремінської міської ради , м. Кремінна Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудресурс , м. Київ,

про стягнення 38 507 грн. 10 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Перший заступник керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кремінської міської ради звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудресурс , в якій просить стягнути з відповідача суму безпідставно збережених коштів в розмірі 38 507 грн. 10 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2020 ТОВ Дорбудресурс набуло право власності на об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, пров. Сєвєрний, буд. 1Б, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №272334824 від 30.08.2021.

Підставою для набуття відповідачем права власності на вказане нерухоме майно виступає Договір купівлі-продажу від 29.09.2020, відповідно до умов якого ТОВ Луганьбудпостач передало, а ТОВ Дорбудресурс прийняло у власність будівлі і споруди, розташовані за адресою: Луганська область, місто Кремінна, провулок Севєрний, будинок 1Б, на земельній ділянці площею 2,5044 га кадастровий номер 442160100:15:001:0162.

В подальшому, рішенням Кремінської міської ради №8/65 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ Дорбудресурс (за межами м. Кремінна, пров. Севєрний, 1б) передано в оренду ТОВ Дорбудресурс земельну ділянку комунальної форми власності із земель транспорту площею 2,5044 га, кадастровий номер 4421610100:156001:0162, яка розташована за межами м. Кремінна, пров. Севєрний, 1Б, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства - утримання асфальтно-бітумного заводу.

Однак, прокурор вказує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права оренду ТОВ Дорбудресурс на земельну ділянку кадастровий номер 4421610100:156001:0162, яка розташована за межами м. Кремінна, пров. Севєрний, 1Б.

При цьому, відповідачем 17.02.2021 на сайті Кремінської міської ради розміщено повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, згідно якого вказано місце провадження планової діяльності даного Товариства: виробничі потужності АБЗ за адресою: місто Кремінна, пров. Сєвєрний, 1Б, кадастровий номер 4421610100:15:001:0162.

В той же час, прокурор звертає увагу, що згідно інформації, викладеної в листі Головного управління ДПС у Луганській області №8001/5/12-32-04-01-13 від 14.09.2021, ТОВ Дорбудресурс за період 2018-2021 років декларації з плати за земельну ділянку з кадастровим номер 4421610100:15:001:0162 площею 2,5044 га не подавались, орендна плата/земельний податок не сплачувався.

На думку прокурора, викладені обставини вказують на те, що відповідач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 4421610100:15:001:0162 без належним чином оформлених документів з 29.09.2020 і по теперішній час. Тим самим, відповідачем здійснено збереження коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою Луганська область, м. Кремінна, провулок Сєвєрний, 1Б, площею 2,5044 га у період з 29.09.2020 (дата державної реєстрації права власності на виробничі будівлі та споруди) по 30.09.2021.

В зв`язку з наведеним, прокурор наголошує, що ТОВ Дорбудресурс використовувало упродовж 29.09.2020-30.09.2021 зазначену земельну ділянку, без укладення договору оренди землі, не сплачуючи орендну плату за землю, чим порушило вимоги ст.ст. 93, 116, 125, 126, 206 ЗК України, ст. 16 Закону України Про оренду землі , що свідчить про безпідставне збереження відповідачем коштів у вигляді орендної плати і призводить до неповного їх надходження до місцевого бюджету м. Кремінна.

Вказане стало підставою для звернення Першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області до суду з даним позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 справу № 913/802/21 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.11.2021 підтверджено підстави представництва Першим заступником керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кремінської міської ради за заявленими позовними вимогами. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без повідомлення (виклику) сторін/учасників справи.

Вказана ухвала суду від 08.11.2021, надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, оф. 4, та отримана ТОВ Дорбудресурс 12.11.2021.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Однак, відзиву на позовну заяву, письмових пояснень чи будь-яких інших заяв по суті від відповідача в даній справі не надходило.

Про що також зазначав прокурор у своїх поясненнях №52-4435вих.21 від 23.11.2021, які надійшли на адресу суду 30.11.2021 та були долучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву із викладенням власної правової позиції, розгляд справи здійснюється на підставі ст. 165 ГПК України за наявними в справі матеріалами.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Луганьбудпостач (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дорбудресурс (Покупець, відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність будівлі і споруди: А-2, а,а1 - будівля АБК з гараем та вісовою, загальною площею 386,6 кв.м; Б - підстанція, загальною площею 37,1 кв.м; В - майстерня, загальною площею 43 кв.м; Г - бітумна база; №1,2 - бітумосховище; №3 - естакада тупика, залізничний тупик, (далі - предмет Договору), розташовані за адресою: Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна, провулок Севєрний, будинок 1Б (а.с. 58-61).

Згідно п. 1.3. Договору предмет Договору розташований на земельній ділянці площею 2,5044 га кадастровий номер 4421610100:15:001:0162.

В п. 5.1. Договору передбачено, що представники Продавця та Покупця стверджують, що їм відомо про правовий режим земельної ділянки (права третіх осіб), на якій розташований предмет Договору.

За змістом п. 8.3. Договір право власності на предмет Договору у Покупця виникає з моменту державної реєстрації цього права в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

29.09.2020 було внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності ТОВ Дорбудресурс на об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, пров. Сєвєрний, буд. 1Б, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №272333726 від 30.08.2021 (а.с. 19-25).

24.06.2021 Кремінська міська рада прийняла рішення №8/65 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ Дорбудресурс (за межами м. Кремінна, пров. Севєрний, 1б) відповідно до п. 1 якого вирішила провести державну реєстрацію за Кремінською територіальною громадою в особі Кремінської міської ради права комунальної власності на земельну ділянку із земель транспорту, розташовану за межами населеного пункту м. Кремінна, пров. Сєвєрний, буд. 1Б, кадастровий номер 4421610100:15:001:0162, площею 2,5044 га.

Пунктом 2 цього рішення вирішено передати в оренду ТОВ Дорбудресурс , при умовах виконання п. 3 даного рішення, строком на 50 років земельну ділянку комунальної форми власності із земель транспорту у встановлених межах, площею 2,5044 га, кадастровий номер 4421610100:156001:0162, яка розташована за межами м. Кремінна, пров. Севєрний, 1Б, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства - утримання асфальтно-бітумного заводу (а.с. 15-16).

Як зазначає прокурор, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права оренди ТОВ Дорбудресурс на земельну ділянку кадастровий номер 4421610100:156001:0162, яка розташована за межами м. Кремінна, пров. Севєрний, 1Б.

Натомість, 17.02.2021 відповідачем на сайті Кремінської міської ради розміщено повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, згідно якого вказано місце провадження планової діяльності даного Товариства: виробничі потужності АБЗ за адресою: місто Кремінна, пров. Сєвєрний, 1Б, кадастровий номер 4421610100:15:001:0162 (а.с. 26-30).

За інформацією Головного управління ДПС у Луганській області, наданою листом №8001/5/12-32-04-01-13 від 14.09.2021, ТОВ Дорбудресурс за період 2018-2021 років декларації з плати за земельну ділянку з кадастровим номер 4421610100:15:001:0162 площею 2,5044 га не подавались, орендна плата/земельний податок не сплачувався (а.с. 38-39).

На думку прокурора, викладені обставини вказують на те, що відповідач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 4421610100:15:001:0162 без належним чином оформлених документів з 29.09.2020 і по теперішній час.

Відтак, відповідачем здійснено збереження коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою Луганська область, м. Кремінна, провулок Сєвєрний, 1Б, площею 2,5044 га у період з 29.09.2020 (дата державної реєстрації права власності на виробничі будівлі та споруди) по 30.09.2021.

Прокурор наголошує, що ТОВ Дорбудресурс використовувало упродовж 29.09.2020-30.09.2021 зазначену земельну ділянку, без укладення Договору оренди землі, не сплачуючи орендну плату за землю, чим порушило вимоги ст.ст. 93, 116, 125, 126, 206 ЗК України, ст. 16 Закону України Про оренду землі , що свідчить про безпідставне збереження відповідачем коштів у вигляді орендної плати і призводить до неповного їх надходження до місцевого бюджету м. Кремінна.

За розрахунком прокурора сума безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4421610100:15:001:0162, яка розташована за адресою Луганська область, м. Кремінна, провулок Сєвєрний, 1Б, площею 2,5044 га, та використовувалися ТОВ Дорбудресурс в період з 29.09.2020 по 30.09.2021, складає 38 507 грн. 10 коп. (а.с. 7).

У зв`язку з наведеним Перший заступник керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою за період з 29.09.2020 по 30.09.2021 в розмірі 38 507 грн. 10 коп.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Разом з тим, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі №п/800/490/15 (провадження №21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до позивача з листом №52-3059вих.21 від 08.09.2021, в якому надати Кремінську міську раду дані щодо виконання ТОВ Дорбудресурс обов`язку з внесення плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4421610100:15:001:0162 за період з 2020 по 2021 роки та відомості щодо правових підстав для використання ним цієї земельної ділянки у вказаний період. Також прокуратура пропонувала міській раді самостійно вжити реальні, вичерпні та дієві заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на захист інтересів держави за фактом використання ТОВ Дорбудресурс земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів та стягнення заборгованості за користування нею (а.с. 49-51).

У відповідь позивач в листі №03-06-02/3867 від 27.09.2021 зазначив, що надання інформації та копій документів є неможливим, а вжиття запропонованих заходів належить до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування (а.с. 54-53).

Відтак, Кремінська міська рада, як уповноважений суб`єкт владних повноважень, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, належні заходи по стягненню безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкю не вживала, до суду з позовом не зверталася. Тобто міською радою, як органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах, упродовж тривалого часу не здійснюється захист порушених майнових прав та інтересів територіальної громади.

Тому прокурор направив Кремінській міській раді повідомлення №52-3457вих.21 від 01.10.2021, в якому вказав, що Сєвєродонецька окружна прокуратура має намір звернутися з позовом до суду в інтересах держави в особі міської ради до ТОВ Дорбудресурс про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою. (а.с. 54-55).

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права, суд вважає, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, обґрунтував бездіяльність компетентного органу та довів підстави для представництва інтересів держави в особі Кремінської міської ради.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 14 Конституції України унормовано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі Договору купівлі-продажу від 29.09.2020 набув право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, пров. Севєрний, буд. 1Б, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ Дорбудресурс .

Згідно із ст. 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Положеннями ч. 1 ст. 122 ЗК України визначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення Кремінської міської ради №8/65 24.06.2021 Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ Дорбудресурс (за межами м. Кремінна, пров. Севєрний, 1б) відповідачу було передано в строком на 50 років земельну ділянку комунальної форми власності із земель транспорту у встановлених межах, площею 2,5044 га, кадастровий номер 4421610100:156001:0162, яка розташована за межами м. Кремінна, пров. Севєрний, 1Б, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства - утримання асфальтно-бітумного заводу.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України Про оренду землі ).

За змістом ст. 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 7 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Стаття 13 Закону України Про оренду землі визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі унормовано, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі в редакції на момент укладення Договорів оренди землі).

Разом з тим, ТОВ Дорбудресурс , з 29.09.2020 будучи власником об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, пров. Севєрний, буд. 1Б, користувався земельною ділянкою площею 2,5044 га з кадастровим номером 4421610100:156001:0162 за відсутності укладеного Договору оренди землі.

При цьому, факт користування підтверджується серед іншого повідомленням від 17.02.2021 з сайту Кремінської міської ради про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ТОВ Дорбудресурс , згідно якого місцем провадження планової діяльності даного товариства є виробничі потужності АБЗ за адресою: місто Кремінна, пров. Сєвєрний, 1Б, кадастровий номер 4421610100:15:001:0162.

В силу ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про плату за землю орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України).

За приписами пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, то єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Проте, відповідач з 29.09.2020, тобто після набуття права власності на об`єкти нерухомості, які розташовані за адресою: Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, пров. Севєрний, буд. 1Б та проведення державної реєстрації, користувався земельною ділянкою площею 2,5044 га з кадастровим номером 4421610100:156001:0162 без належних на те правових підстав та орендну плату не сплачував, внаслідок чого відбувся факт безпідставного збереження коштів.

Такий висновок також підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Луганській області, наданою листом №8001/5/12-32-04-01-13 від 14.09.2021, відповідно до якої ТОВ Дорбудресурс за період 2018-2021 років декларації з плати за земельну ділянку з кадастровим номер 4421610100:15:001:0162 площею 2,5044 га не подавались, орендна плата/земельний податок не сплачувався.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відносини щодо відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки і регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Разом з тим, положеннями глави 83 ЦК України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України ).

Відтак, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

До того ж, зі змісту глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України та з урахуванням положень ст. 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 та в постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного Договору оренди землі та недоотримання їх власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, ТОВ Дорбудресурс , як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - Кремінській міській раді на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

При цьому, Верховним Судом у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, неодноразово зазначалося, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Визначення земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, за користування якою прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати є сформованим об`єктом цивільних прав з кадастровим номером 4421610100:15:001:0162 та була такою протягом усього періоду, зазначеного у позові, а саме з 29.09.2020 по 30.09.2021.

Крім того, суд зауважує, що розрахунок безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17.

Таким чином, з вказаних норм законодавства вбачається, що визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки здійснюється шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Матеріали справи містять Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.09.2021, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4421610100:15:001:0162 , що розташована за адресою: Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, пров. Севєрний, буд. 1Б, площею 2,5044 га, складає 869 778 грн. 12 коп. (а.с. 31).

Відповідно до розрахунку прокурора сума безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4421610100:15:001:0162, яка розташована за адресою Луганська область, м. Кремінна, провулок Сєвєрний, 1Б, площею 2,5044 га, та використовувалися ТОВ Дорбудресурс в період з 29.09.2020 по 30.09.2021, складає 38 507 грн. 10 коп.

Перевіривши розрахунок, суд зауважує, що він є обґрунтованим, арифметично вірним та зробленим у відповідності до норм чинного законодавства.

З огляду на вказане, відповідач має повернути позивачу безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 38 507 грн. 10 коп.

За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за період з 29.09.2020 по 30.09.2021 в розмірі 38 507 грн. 10 коп. є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимога прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кремінської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудресурс задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудресурс (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, оф. 4, ідентифікаційний код 42381810) на користь Кремінської міської ради (92900, Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, вул. Дружби, буд. 13, ідентифікаційний код 21757011) грошові кошти в розмірі 38 507 грн. 10 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудресурс (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, оф. 4, ідентифікаційний код 42381810) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 27, ідентифікаційний код 02909921) судовий збір в сумі 2 270 грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Рішення складено та підписано без його проголошення 24.12.2021.

Суддя А.В. Іванов