Постанова

від 14.12.2021 по справі 910/18796/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18796/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Банаська О.О., Баранця О.М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

позивач - Державне підприємство Український центр Безпека ,

представник позивача - Георгієв С.М., в порядку самопредставництва (провідний юрисконсульт),

відповідач - Державна акціонерна холдингова компанія Артем ,

представник відповідача - Козаренко С.М. (довіреність № 2021-09-06/1695/094 від 09.06.2021),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний концерн Укроборонпром ,

представники третьої особи - Божков Т.І. (довіреність № Д-1041/2021 від 20.07.2021, Федюшкіна Є.І. (довіреність №Д-1237/2021 від 20.08.2021),

розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної акціонерної холдингової компанії Артем

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020

у складі суду: Плотницької Н.Б.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021

у складі колегії суддів: Чорногуза М.Г. (головуючий), Тищенко А.М., Хрипуна О.О.,

у справі за позовом

Державного підприємства Український центр Безпека

до Державної акціонерної холдингової компанії Артем

за участі третьої особи Державного концерну Укроборонпром

про стягнення 498 736 003, 38 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство Український центр Безпека (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної акціонерної холдингової компанії Артем (далі - відповідач) про стягнення 498 736 003, 38 грн.

2. Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами контракту, не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки устаткування, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виник обов`язок з повернення суми попередньої оплати у розмірі 453 912 176,00 грн. та 44 823 827,38 грн. пені за порушення терміну виконання зобов`язань.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/18796/19 позов задоволено частково;

стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 453 912 176,00 грн., 13 447 148,21 грн. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 350,00 грн.

В іншій частині позову (стягнення 31 376 679,17 грн. пені) - відмовлено.

5. Під час розгляду справи господарським судом було встановлено, що:

5.1. Між позивачем, як Замовником та відповідачем, як Виконавцем, 15.12.2017 укладено Контракт № 11 (далі - Контракт), за умовами якого Виконавець зобов`язався закупити та передати у власність Замовника устаткування, вказане у додатку № 3 до Контракту, для забезпечення технічного переоснащення та реконструкції діючих виробничих потужностей (п.1.2.3 додатку 3 до Постанови КМУ від 14.02.2017 № 121-2) на виробничих площах Виконавця, за етапами в обсягах та в строки, що зазначені у додатку 2 до Контракту, а Замовник зобов`язується прийняти закуплене виконавцем устаткування та оплатити його відповідно до умов контракту.

5.2. Абзацом 2 п.2.7 Контракту визначено, що попередня оплата закупівлі устаткування здійснюється відповідно до положень пп.6 п.1 постанови КМУ від 23.04.2014 №117, які передбачають попередню оплату в обсязі, що не перевищує 80% вартості устаткування, на строк до 24 місяців на підставі п.8.1. протоколу №31 від 30.11.2017 засідання Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу при Раді національної безпеки і оборони України.

5.3. За умовами п.п. 4.1, 4.2 Контракту Виконавець зобов`язаний здійснити закупівлю устаткування в строк, зазначений у додатку № 2 до Контракту (у строк до 14.12.2019).

5.4. На виконання умов укладеного між сторонами Контракту, Замовник (позивач) здійснив попередню оплату, а саме: 21.12.2017 - 13 680 148,80 грн. та 258 000 000,00 грн.; 23.11.2018 - 182 232 027,20 грн.

5.5. Виконавець (відповідач) взяті на себе за Контрактом зобов`язання щодо своєчасної поставки устаткування не виконав, що стало підставою для подання позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 відмовлено у затвердженні Мирової угоди від 07.04.2021 у справі № 910/18796/19;

апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/18796/19 залишено без задоволення;

рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/18796/19 залишено без змін.

7. Відмовляючи у затвердженні Мирової угоди від 07.04.2021, апеляційний господарський суд вказав на те, що умови Мирової угоди суперечать нормам законодавства, так як зміст мирової угоди передбачає розстрочення виконання судового рішення на 10 років, тоді як положеннями частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що розстрочення судового рішення не може перевищувати одного року.

Суд дійшов висновку, що умови Мирової угоди порушують національні та економічні інтереси України, оскільки невиконання (неналежне виконання) функцій зі здійснення робіт по реалізації державного оборонного замовлення та неефективне використання бюджетних коштів спричиняє шкоду державі.

8. Переглянувши оскаржене судове рішення в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд вказав на те, що факт невиконання відповідачем, як виконавцем за Контрактом, обов`язку з поставки устаткування у встановлений строк підтверджується рішенням Арбітражного інституту торгової палати м. Стокгольм від 30.04.2020 у справі № SCC V2019/006 (відшкодування на користь ДАХК Артем Компанією Gray Fox Logistics 8 289 500,00 дол. США), визнаним та приведеним до виконання постановою Окружного суду Сполучених Штатів Америки Південного округу штату Флорида від 03.03.2021.

9. В частині стягнення пені, апеляційний суд вказав на те, що можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) передбачена статтею 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), при цьому, підставою для зменшення розміру штрафних санкцій є співвідношення суми штрафних санкцій з сумою збитків. Зменшення суми штрафних санкцій на 70% та стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 13 447 148,21 грн. мотивовано відсутністю доказів понесення збитків та інших наслідків порушення зобов`язання відповідачем, враховано причини невиконання відповідачем взятих зобов`язань за Контрактом (невиконання зобов`язань з боку Компанії Gray Fox Logistics).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі № 910/18796/19, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача у повному обсязі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18796/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Стратієнко Л.В., суддя - Баранець О.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021.

12. 17.06.2021 до Верховного Суду від Відповідача надійшла Заява про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/18796/19 (залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021).

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2021 прийнято справу № 910/18796/19 Господарського суду м. Києва до провадження.

Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДАХК Артем , судове засідання призначено на 01.09.2021 о 15:00.

У задоволенні клопотання ДАХК Артем про зупинення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку - відмовлено.Сторін та учасників справи повідомлено про порядок допуску представників до судового засідання у справі матеріали якої містять відомості, що становлять державну таємницю зі ступенем секретності Таємно .

14. 10.08.2021 до Верховного Суду від ДП Безпека надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

15. 18.08.2021 до Суду надійшло Клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи Наказу ДК Укроборонпром від 17.08.2021 № 346 Про вчинення ДАХК Артем значного правочину з додатками.

16. 26.08.2021 до Верховного Суду від ДК Укроборонпром надійшли пояснення щодо касаційної скарги, в яких третя особа просить суд затвердити мирову угоду між ДП Безпека та ДАХК Артем та закрити провадження у справі № 910/18796/19.

17. У зв`язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18796/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Баранець О.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021.

18. 30.08.2021 до Суду від позивача надійшло Клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

19. 30.08.2021 до Верховного Суду надійшла спільна заява ДП Безпека та ДАХК Артем про укладення Мирової угоди та її затвердження у справі № 910/18796/19, до заяви додано текст Мирової угоди від 17.08.2021.

20. 30.08.2021 до Суду від ДАХК Артем надійшла Заява про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/18796/19.

21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 910/18796/19 за касаційною скаргою ДАХК Артем , датою проведення судового засідання визначено 06.10.2021.

22. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18796/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Баранець О.М., суддя - Банасько О.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021.

23. 06.10.2021 за результатами судового засідання оголошено перерву до 13.10.2021 о 15.30.

24. 13.10.2021 до Верховного Суду від відповідача надійшло Клопотання про відкладення розгляду справи.

25. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 910/18796/19 за касаційною скаргою ДАХК Артем , датою проведення судового засідання визначено 10.11.2021.

26. 08.11.2021 від ДАХК Артем надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить оголосити перерву в судовому засіданні у справі № 910/18796/19 на час достатній для узгодження врегулювання спору шляхом підписання мирової угоди на нових істотних умовах, з урахуванням прийнятих органами управління ДАХК Артем та ДП Український цент Безпека рішень, але не пізніше як до 10.12.2021.

27. 09.11.2021 від ДАХК Артем та ДП Український цент Безпека надійшла спільна заява про укладення мирової угоди та її затвердження у справі № 910/18796/19.

28. 10.11.2021 від ДП Безпека надійшло Клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: листа ДП Безпека від 23.10.2021 №01-18/23-10/02 з додатками, листа Мінстратегпрому від 08.11.2021 №20/1.1-3.1.2/5704 щодо погодження мирової угоди.

29. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.11.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи №910/18796/19 за касаційною скаргою ДАХК Артем , датою проведення судового засідання визначено 01.12.2021.

30. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.12.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи №910/18796/19 за касаційною скаргою ДАХК Артем , датою проведення судового засідання визначено 14.12.2021.

31. 14.12.2021 до Верховного Суду від ДАХК Артем надійшли письмові пояснення

32. В судовому засідання 14.12.2021 представник скаржника повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, а також просив суд затвердити мирову угоду у справі.

33. Представник ДП Безпека в засіданні суду 14.12.2021 проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі № 910/18796/19 залишити без змін.

Водночас заяву скаржника щодо затвердження укладеної між сторонами мирової угоди підтримав.

34. Представники ДК Укроборонпром повністю підтримали вимоги щодо затвердження Мирової угоди.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ДАХК Артем )

35 . В обґрунтування підстав касаційного провадження скаржник зазначає, що:

- судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не вірно застосовано норми матеріального права, а саме статті 837, 1011, 1012, 1016, 1018 ЦК України;

- не вірно застосовано положення частини 3 статті 693 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.06.2018 у справі №910/23196/17 та постанові від 27.06.2018 у справі №925/182/17;

- відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм права які регламентують правовідносини за договором поставки та договором комісії у порівняльному аспекті при наданні оцінки правовій природі договірних відносин за нетиповим (змішаним) договором у сфері державного оборонного замовлення (оборонних закупівель);

- судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи № 910/18796/19.

Доводи позивача (ДП Безпека )

36. Позивач доводить:

- ДП Безпека не є державним замовником та не укладає державні контракти;

- Контракт № 11 укладений з метою технічного переоснащення та реконструкції діючих виробництв ДАХК Артем (п.1.1 Контракту);

- Додатком № 7 до Контракту є Техніко-економічне обґрунтування постачальника Устаткування за державним оборонним замовленням, розроблене ДАХК Артем та направлене позивачу разом з Контрактом;

- пунктом 1.2 Контракту сторони погодили, що Контракт не є договором доручення або договором комісії, закупівля устаткування здійснювалась за кошти Державного бюджету;

- судами попередніх інстанцій вірно визначено правову природу основних зобов`язань за контрактом, як зобов`язання за договором поставки;

- постанова КМУ від 31.03.2021 № 291 жодним чином не затверджувала або погоджувала умови самої мирової угоди.

Доводи третьої особи (ДК Укроборонпром )

37. Третя особа доводить:

- сторонами за погодженням з суб`єктом/органом управління (Концерном та Мінстратегпромом) 07.04.2021 підписано Мирову угоду, за умовами якої ДАХК Артем зобов`язалась упродовж 10 років, починаючи з 15.06.2021 до 15.05.2031 сплатити на користь ДП Безпека 468 031 674,58 грн. по 4 567 011,40 грн. щомісяця. Підписану сторонами Мирову угоду попередньо узгоджено з Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 31.03.2021 № 291);

- внесені зміни до постанови КМУ від 23.08.2016 № 544 є підтвердженням дотримання інтересів держави, з огляду на передумови виникнення спору та наслідки для національних та економічних інтересів, у випадку відсутності мирного врегулювання спору між сторонами;

- примусове стягнення суми заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 буде мати негативні наслідки для ДАХК Артем ;

- на стадії касаційного перегляду справи № 910/18796/19 наказом Концерну від 17.08.2021 № 346 про вчинення ДАХК Артем значного правочину надано згоду на вчинення ДАХК Артем значного правочину (Мирової угоди) з ДП Безпека на суму 468 031 674,21 грн. на умовах, визначених Правлінням ДАХК Артем (протокол від 13.08.2021 № 29).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

38. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Розгляд заяв та клопотань

39. Предметом розгляду є Спільна заява ДП Безпека та ДАХК Артем про укладення Мирової угоди та її затвердження у справі № 910/18796/19 від 09.11.2021.

За умовами Мирової угоди (пункт 3) Відповідач сплачує Позивачу вказану у пункті 2 цієї Мирової угоди заборгованість у розмірі 307 516 058,34 грн. згідно наступного графіку:

14 119 498,21 грн. не пізніше 10 робочих днів з дня затвердження Верховним Судом даної мирової угоди, з яких:

- 13 447 148,21 грн. пені;

- 672 350,00 грн. судових витрат Позивача пов`язаних з розглядом судової справи - судовий збір.

Сплата решти суми у розмірі 293 396 560,13 грн. з ПДВ визначена сторонами за графіком, кожен місяць до 15 числа починаючи з 15.11.2024 закінчуючи до 15.10.2026.

Тобто Мирова угода передбачає погашення заборгованості протягом 5 років з відстроченням і розстроченням платежів.

40. ДАХК Артем під час касаційного провадження 12.10.2021 в рахунок погашення заборгованості за Контрактом № 11 сплачено до державного бюджету 160 515 615,87 грн.

41. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 ГПК України серед основних засад (принципів) господарського судочинства законодавець визначив диспозитивність, зміст якого розкривається в статті 14 ГПК України. Так, відповідно до частини 2 статті 14 ГПК України учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності у господарському судочинстві деталізований в статтях 46, 191, 274, 298, 307 ГПК України. Одним зі способів вирішення господарського спору в (в контексті прояву принципу диспозитивності в господарському процесі) є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав та обов`язків сторін щодо предмета позову.

42. Відповідно до частини сьомої статті 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

43. Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

44. На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20 (провадження № 12-55гс20).

45. Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

46. До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

47. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 231 ГПК України закриття провадження у справі є наслідком затвердження судом мирової угоди у позовному провадженні, відтак процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди між сторонами спору та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної.

48. Відповідно до статті 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

49. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії (частина третя статті 192 ГПК України).

50. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди сторін у позовному провадженні належить перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог частини п`ятої статті 192 ГПК України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, свідчить про відсутність передумов для закриття провадження у справі з цих підстав. Подібний за змістом правовий висновок щодо застосування статей 192, 231 ГПК України у справах позовного провадження викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 911/918/15 та від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14.

51. Заява про затвердження мирової угоди повинна відповідати вимогам статей 191, 192 ГПК України.

52. Надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов`язковим і для учасників правовідносин, і для суду.

53. Відповідно до частини п`ятої статті 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

54. Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

55. Укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, є правом сторони, яке, в свою чергу згідно процесуального Закону неможливо реалізувати якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

56. Затвердження мирової угоди під час розгляду справи має здійснюватися з застосуванням принципу судового розсуду .

57. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

58. Як встановлено судами попередніх інстанцій, фінансування Контракту № 11 здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України в межах відповідних планів фінансування виконання бюджетних програм.

59. Невиконання бюджетних програм, окрім застосування певних санкцій передбачених Бюджетним кодексом України, може привести до порушення публічного порядку.

Публічний порядок необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно-правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави.

60. Дослідивши подану на затвердження суду касаційної інстанції Мирову угоду, колегія суддів встановила, що по суті її положення містять одночасно умови відстрочення (до 15.11.2024) та розстрочення сплати основної суми заборгованості з повернення передплати за Контрактом №11, що є бюджетними коштами. Відтак, вказані умови Мирової угоди можуть мати певні негативні для держави економічні наслідки.

61. Крім того, сторонами Мирової угоди (пункти 1, 2) вказано, що спір, який є предметом цього судового розгляду, виник не з вини відповідача, а сума заборгованості є безспірною. Такі твердження та умови спростовуються матеріалами справи та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та здійсненою правовою кваліфікацією (позов, заперечення щодо позовних вимог, зокрема, щодо розміру заявленої до стягнення суми, апеляційна та касаційна скарги) та нівелюють результат розгляду спору.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За відсутності спору та безспірності вимог позивача, сторони мали можливість мирного врегулювання шляхом внесення відповідних змін до умов Контракту, як це було запропоновано відповідачем до початку розгляду цієї справи, що підтверджується відповідними матеріалами (листування, пропозиції до судового врегулювання спору).

62. Крім того, умови Мирової угоди від 09.11.2021 містять пункт 6, яким передбачено:

У разі будь-якого прострочення платежів згідно графіку, передбаченого пунктом 3 цієї Мирової угоди, негайному стягненню із Відповідача підлягає вся сума заборгованості, вказана в пункті 3 цієї Мирової угоди, за вирахуванням платежів, раніше виконаних згідно передбаченого пунктом 3 цієї Мирової угоди графіку .

Втім, приписи частини 3 статті 193 ГПК України містять безальтернативні наслідки невиконання затвердженої судом мирової угоди, які передбачають в такому випадку подання ухвали для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

63. З огляду на зазначене в пунктах 39 - 62 цієї По станови, Суд приходить до висновку, що умовами поданої мирової угоди можуть бути порушені інтереси держави (неефективне використання бюджетних коштів), умови мирової угоди частково суперечать закону, а тому касаційна скарга ДАХК Артем на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 підлягає розгляду по суті.

64. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що учасники спору не позбавлені можливості у процесі виконання рішення суду відповідно до процесуального законодавства укласти мирову угоду, що затверджується судом, який видав виконавчий документ (частина 2 статті 19 Закону України Про виконавче провадження , стаття 330 ГПК України); стягувач також наділений правом подати до державного виконавця заяву про відмову від примусового виконання рішення (стаття 330 ГПК України).

65. Наведене в пункті 64 цієї постанови також є проявом дії принципу диспозитивності у виконавчому провадженні, як завершальної стадії судового провадження (частина 1 статті 1, пункт 4 частини 1 статті 2 Закону України Про виконавче провадження ).

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

66. Контракт № 11 від 15.12.2017 є за своєю правовою природою договором поставки.

67. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

68. Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

69. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

70. Згідно статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

71. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

72. Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

73. Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.

74. Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

75. Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

76. Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

77. Частиною 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

78. Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

79. Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

80. У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування статті 693 ЦК України. Так Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (пункт 21 названої постанови).

81. Верховний Суд зазначає, що застосування частини другої статті 693 ЦК України залежить від обставин щодо фактичної поставки/непоставки товару.

82. На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суди дійшли висновку про те, що відповідач своєчасно (до 14.12.2019) не виконав своїх зобов`язань за Контрактом, відтак вказали про доведеність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ДАХК Артем суми попередньої оплати за непоставлений за Контрактом товар (устаткування) у розмірі 453 912 176,00грн.

83. Разом з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 453 912 176,00 грн. було заявлено про стягнення 44 823 827,38 грн. пені за порушення терміну виконання зобов`язань.

84. За рішенням судів першої та апеляційної інстанції розмір пені було зменшено в поряду статті 511 ЦК України на 70% до 13 447 148,21 грн.

85. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.

86. Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

87. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

88. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

89. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

90. За визначенням частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

91. Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що обумовлений Контрактом товар не поставило у встановлений строк, а відтак допустило порушення зобов`язання за Контрактом.

92. Частина третя статті 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

93. Норми статті 233 ГК України визначають, як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

94. Правила частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

95. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

96. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

97. Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

98. При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

99. При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

100. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

101. Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі № 903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19, від 12.05.2020 у справі № 910/9767/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19 та від 26.05.2020 у справі № 916/2586/19.

102. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

103. Зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

104. Так, зменшуючи розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій місцевий господарський суд (з рішенням якого в подальшому погодився апеляційний суд) врахував відсутність доказів понесення збитків та інших наслідків порушення зобов`язання відповідачем, а також причини невиконання відповідачем взятих зобов`язань за Контрактом (невиконання зобов`язань з боку Компанії Gray Fox Logistics).

105. За приписами ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції саме на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

106. Враховуючи наведене вище, колегія суддів не вбачає порушень з боку судів першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели прийняття по суті невірного рішення.

Щодо суті касаційної скарги

107. Доводи, викладені в касаційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим скарга не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

108. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

109. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

110. Доводи касаційної скарги ДАХК Артем не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.

111. Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги ДАХК Артем , необхідність залишити рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі № 910/18796/19 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

112. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ДАХК Артем та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні Спільної заяви Державного підприємства Безпека та Державної акціонерної холдингової компанії Артем про укладення Мирової угоди та її затвердження у справі № 910/18796/19 - відмовити.

2. Касаційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії Артем залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №910/18796/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.О. Банасько

О.М. Баранець