УХВАЛА
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 580/2761/20
адміністративне провадження № К/9901/45470/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В. , перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №580/2761/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Сяйво" до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма Сяйво звернулось до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 04.06.2020 №1612072/03567635 в частині відмови у реєстрації податкової накладної від 05.05.2020 №1 на суму 85000,00грн., виписаної позивачем контрагенту - ТОВ Компанія Прометей ; зобов`язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію вказаної податкової накладної.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Черкаській області вчетверте 09.12.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №580/2761/20 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Також, як вбачається з документів, долучених відповідачем до касаційної скарги, податковий орган звертається з клопотанням про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень. Заявник вказує, що касаційна скарга подана у межах присічного строку, встановленого КАС України. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, останній просить суд врахувати право сторони на судовий захист та оскарження судового рішення.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України судом встановлено наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
З аналізу вищевказаних положень Суд констатує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Зі змісту поданої Головним управлінням ДПС у Черкаській області касаційної скарги слідує, що підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, скаржник зазначає положення пункту 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зокрема, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, відповідач наводить мотиви незгоди з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, здійсненими по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи.
Водначас, Суд звертає окрему увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, вказана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Разом з тим, надаючи оцінку обґрунтуванню касаційної скарги, з точки зору наведення у ній відповідачем у відповідності вимог статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень Верховний Суд зазначає, що касаційна скарга не містить належного обґрунтування у чому саме полягає помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні норм права, яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника потребує висновку Верховного Суду. Контролюючий орган також не вказує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
Поряд з цим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду , касаційна скарга у справі №520/3785/2020 вже подавалась контролюючим органом до суду касаційної інстанції раніше.
Верховний Суд ухвалами від 29.04.2021, 29.07.2021, 21.09.2021 повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень. При цьому, Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Водночас, звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, контролюючий орган не виправив недоліки касаційної скарги, які були вказані Верховним Судом, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відтак, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене Головним управлінням ДПС у Черкаській області обґрунтування не узгоджується з визначеною заявником підставою касаційного оскарження судових рішень.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 580/2761/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгівельна Фірма "Сяйво" до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України , третя особа - , про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2021 |
Оприлюднено | 28.12.2021 |
Номер документу | 102220960 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Глущенко Яна Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні