Рішення

від 24.12.2021 по справі 640/15966/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2021 року м. Київ № 640/15966/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовомНаціонального університету біоресурсів і природокористування України до Державної екологічної інспекції України провизнання протиправними дій та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Національний університет біоресурсів і природокористування України (03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, код ЄДР: 00493706; надалі також - Університет) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ, Новопечерський пров. 3, корп. 2; надалі також - Інспекція), в якому просить суд:

1) визнати дії Державної екологічної інспекції України щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Національного університету біоресурсів і природокористування України, проведеної в період з 05.04.2021 по 08.04.2021, протиправними;

2) cкасувати вимогу № 3 від 24.05.2021 Державної екологічної інспекції України, складену за результатами позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Національного університету біоресурсів і природокористування України, як протиправний.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що у період з 05.04.2021 по 08.04.2021, з посиланням на звернення гр. ОСОБА_1 від 30.03.2021, на підставі наказу Державної екологічної інспекції України від 02.04.2021 року № 179 відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Національного університету біоресурсів та природокористування України від 02.04.2021 № 23, на території Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування було проведено позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в Ботанічному саду НУБіП України.

Позивач зазначає, що за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів НУБіП України Відповідачем було складено акт від 08.04.2021 (далі - Акт перевірки), в якому у висновку порушень зазначено про два порушення , начебто допущених позивачем:

видалення дерев на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:79:301:0007 та 8000000000:79:306:0025 у межах території Ботанічного саду загальнодержавного значення Національного університету біоресурсів і природокористування України здійснюється за відсутності ліміту;

не додержується режим території та об`єкта природно-заповідного фонду Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування України.

На зазначені в Акті перевірки порушення позивачем надані заперечення в яких спростовуються визначені в акті правопорушення.

Проте, жодного повідомлення щодо розгляду заперечень чи результатів розгляду заперечень позивачем отримано так і не було .

Між тим, як зазначено у позові, 24.05.2021 відповідачем направлено до Позивача вимогу у формі претензії про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної порубки дерев в межах території природно-заповідного фонду Ботанічного саду загальнодержавного значення Національного університету біоресурсів і природокористування України, яка складає 257 962,50 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки, оскільки результати перевірки зафіксовані без дотримання вимог законодавства щодо оформлення заходів державного нагляду визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Позивач вважає, що позапланова перевірка проведена з численними порушеннями законодавства України, положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Закону України Про природно-заповідний фонд України що, на думку позивача, свідчить про протиправність проведення перевірки, та відповідно про незаконність будь-яких наслідків подібного заходу, як то винесена за результатами перевірки вимога у формі претензії Державної екологічної інспекції України.

Так, в Журналі реєстрації перевірок НУБіП України №2 серед посадових осіб, які проводять перевірку зазначено лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У той же час, на перевірку прибули ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5

Наказ № 179, на який здійснено посилання в направленні № 23, не було надано на ознайомлення.

При цьому, направлення № 23 не відповідає, на думку позивача, положенням, закріпленим в абз. 10 ч. 1 ст. 6 та ч. 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме : не містить переліку питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем, що є порушенням приписів абзацу 10 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ; не містить предмету перевірки, підписаний в порушення процедури визначеної законодавством України.

Позивач звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки, проте перевірити це не стало можливим оскільки не було надано Позивачу як підставу для перевірки.

Позивач також додає, що у направленні № 23 не зазначено по-батькові посадової особи, що є порушенням ч. 2 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Також вважає, що направлення № 23 є незаконним, оскільки видані головою Державної екологічної інспекції Мальованим Андрієм з перевищенням своїх посадових повноважень, оскільки відповідно до положень ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позапланова перевірка проводиться територіальним органом Держекоінспекції за погодженням з Держекоінспекцією, тобто наказ про проведення позапланової перевірки та направлення на таку перевірку мав видати саме керівник територіального органу, або його заступник.

Позивач вважає, що позапланову перевірку відповідачем проведено в порушення положення абз. 5 ч. 1 ст. 6, абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та абз. 8 ч. 2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності посадовими особами/органом, які не мають право проводити позапланові перевірки.

При цьому, як йдеться у позові, територіальним органом відповідача, який мав право проводити позапланові перевірки щодо додержання вимог природоохоронного законодавства позивачем, на підставі заяви гр. ОСОБА_1 , є Державна екологічна інспекція Столичного округу.

Однак, в направленні № 23 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства НУБіП України направлена комісія, визначена в направленні № 23, серед якої був ОСОБА_4 та ОСОБА_2 що є головними спеціалістами Державної екологічної інспекції України, не мали право її проводити, оскільки не є працівниками Державної екологічна інспекція Столичного округу, відповідно така комісія не є державним колегіальним органом та державним органом взагалі.

Позивач наголошує, що посадовими особами відповідача не було надано копії документів, передбачених абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме: копію погодження Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, на проведення позапланової перевірки.

Акт перевірки, на думку позивача, складено з порушенням положень закріплених в абз. 9-13 ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ч. 2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та ч. 15 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

В Акті перевірки від 08.04.2021, як зазначає позивач, не заповнене поле в якому зазначається найменування, місцезнаходження, телефони територіального органу, міжрегіонального територіального органу, що здійснює перевірку.

До того ж, у Акті перевірки у графі (місцезнаходження суб`єкта господарювання, номер телефону, телефаксу та адреса електронної пошти) не зазначено номер телефону, телефаксу та адреса електронної пошти.

Між тим, як зазначено у позові, на адресу позивача направлено вимогу від 24.05.2021 (претензію) відповідно до якої позивача зобов`язано відшкодувати шкоду, заподіяну порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної порубки дерев в межах території природно-заповідного фонду Ботанічного саду загальнодержавного значення Національного університету біоресурсів і природокористування України яка складає 257962,50 грн.

В описі зазначених в Акті порушень, відповідач вказує на порушення природоохоронного законодавства, зокрема в частині видалення Ботанічним садом загальнодержавного значення Національного університету біоресурсів та природокористування України сухостійних та аварійних дерев на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:79:301:0007 та 8000000000:79:306:0025, які входять до території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення за відсутності ліміту на використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України Про природно- заповідний фонд України і що цими діями заподіяно шкоди на суму 257962,50 грн.

Позивач заперечує такі претензії та зазначає, що наказом державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 748 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, в якому визначено, що землі природно-заповідного фонду знаходяться під кодом 04 в секції С . Проте, згідно відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:301:0007 та 8000000000:79:306:0025 цільове призначення земель Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування України 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за категорією землі житлової та громадської забудови під вид використання експлуатації та обслуговування ботанічного саду (для наукового виробничого процесу) .

Позивач також звертає увагу на те, що наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.01.2008 № 27 затверджено Інструкцію про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджуються Міндовкілля. Ліміти визначають обсяги використання природних ресурсів, у межах яких видаються дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Однак, Позивач акцентує увагу на те, що видалення аварійних, висохлих та фаутних дерев не відноситься до спеціального природокористування . Цей висновок позивача базується на положеннях ч. 3 ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 10 Закону України Про рослинний світ , із змісту яких вбачається, що спеціальне природокористування передбачає оплатне вилучення відповідних природних об`єктів з природного ареалу їх існування з метою їх подальшої реалізації або використання для виробничих потреб. Саме така діяльність, як зазначає позивач, є платною і потребує спеціальних дозволів. Але, як наголошує позивач, Ботанічний сад НУБіП України не здійснює на своїй території діяльності, яка потребує спеціальних дозволів і оплати.

Підтвердженням цього, на думку позивача, є і лист Міністерства екології та природних ресурсів України своїм листом № 5/1-9/3226-14 від 19.03.2014, звернений до установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Зокрема, як зазначає позивач, у цьому листі роз`яснюється, що у разі, якщо наукова, еколого-освітня, рекреаційна чи інша, передбачена законодавством, діяльність здійснюється в межах територій та об`єктів ПЗФ без використання природних ресурсів (вилучення їх з природного середовища) то, відповідно, відсутня потреба у встановленні лімітів.

Перекладаючи цей висновок на розглядувану ситуацію в Ботанічному саду НУБіП України, позивач констатує, що вилучення дерев з місця їх видалення для отримання прибутку від їх реалізації не відбулося . Отже, вказані дії не підпадають під ознаки спеціального природокористування і тому не потребують спеціальних дозволів і лімітів.

Додає у позові, що проект організації території ботанічного саду НУБіП України, у якому конкретизуються всі види робіт, які мають проводитися на його території, був розроблений у 2017 Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням (Укрдержліспроект) за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів України (Мінприроди) та затверджений НУБіП України. Відповідно до пояснювальної записки до цього проекту, виходячи з технологічної періодичності знесення сухостійних дерев у Ботанічному саду при їх наявності 3-5 м3 на 1 га, щороку в середньому має видалятися 175 дерев . Таким чином, не відбулося і визначеного актом порушення вимог ст. 14 Закону України Про природно-заповідний фонд України .

Позивач також звертає увагу, що відповідачем в Акті перевірки вказується, що відповідно до п. 4.2 Положення на території Ботанічного саду забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на нього завдань і загрожує збереженню колекцій рослин і природної флори, в тому числі використання природних ресурсів без встановлених лімітів, проведення усіх видів рубок та інших господарських заходів з порушенням встановленого порядку.

Позивач зазначає, що рубки, включаючи санітарні, проводяться на основі дозволів, лімітів та лісорубних квитків виключно в лісовому фонді . Згідно ст. 4 Лісового кодексу України Ботанічний сад НУБіП, перебуваючи в межах населеного пункту, не належить до лісового фонду України і не підпадає під дію лісового законодавства. Тому, саме для уникнення загрози збереженню колекцій рослин і природної флори, що міститься у сухостійних деревах, а також з метою запобігання загрозі здоров`ю і життю відвідувачів Ботанічного саду через існування аварійних дерев, здійснювалися їх видалення (але не рубки).

Відповідно до п. 7 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою КМУ від 1 серпня 2006 р. № 1045, видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку. Такі акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню було складено постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва - це акти від 15.02.2019 р. за № 74-А (на 121 дерево) та від 15.07.2019 р. за № 763-А (на 199 дерев).

Позивач зазначає, що зазначений Порядок не вимагає отримання ордеру чи спеціального дозволу на видалення аварійних, сухостійних, фаутних дерев (пошкоджених хворобами та шкідниками).

Зважаючи на зазначене, захід з видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев у Ботанічному саду в межах міста, для забезпечення безпеки відвідувачів ботанічного саду та догляду за колекціями, за своєю метою не відноситься до спеціального використання природних ресурсів, на чому наполягає відповідач, а тому не потребує отримання лімітів.

Позивач наголошує, що з огляду на викладене вбачається, що у випадку необхідності отримання лімітів, Університет не отримав би Акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 15.02.2019 р. №74-А, від 15.07.2021 р. №763-А, складені комісією з посадових осіб Київзеленбуд , Управління екології і природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Державної екологічної інспекції України.

Позивач вважає, що Держекоінспеція своїми діями наносить шкоду іміджевому статусу та законним інтересам Університету.

Водночас, згідно висновку Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства Київлісозахист від 02.04.2021 № 56 порушень видалення сухостійних та аварійних дерев не виявлено .

Щодо підтвердження викладеної позиції додаються також і науковий висновок від 02.04.2021 № 23 Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства та науково-експертний висновок доктора юридичних наук, професора, член-кореспондента НАПрН України, наукового консультанта Верховного Суду Єрмоленка В.М. та доктора юридичних наук, професора Гафурової О.В.

Також, на думку позивача, вимога у формі претензії від 24.05.2021 року не відповідає положенням закріпленим в ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки припис не містить вимог щодо усунення конкретних порушень, виявлених під час позапланової перевірки, а включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а мають загальний характер, суперечить суті та меті припису як розпорядчого документа, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Позиція відповідача.

Відповідач не надав жодних документів на підставі яких прийнята оскаржувана вимога .

У той же час, у відзиві Інспекція заперечує проти позовних вимог.

Між тим, відповідач погоджується, що на відносини, пов`язані із проведенням перевірки, зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності поширюється дія Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Звертає увагу, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Отже, і Держекоінспекція і її територіальні органи є органом державного нагляду (контролю), а відтак, не вбачається перевищення повноважень голови Держекоінспекції ОСОБА_6 при призначенні перевірки.

Щодо ненадання наказу Держекоінспекції від 02.04.2020 № 179 на ознайомлення відповідач зазначає, що позивач не заперечує, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) пред`явили посвідчення (направлення) та службові посвідчення, що є достатнім в силу норм згаданих вище норм профільного законодавства.

Твердження позивача щодо невідповідності направлення від 02.04.2021 № 23 положенням частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки не містить переліку питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланової перевірки є, на думку відповідача, хибними.

Так, як зазначає Інспекція, в направленні від 02.04.2021 №23 зазначено: Відповідно до статті 202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , статті б Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пунктів 4 та 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, відповідно до звернення громадянина ОСОБА_1 від 30.03.2021 про порушення суб`єктом господарювання України його законних прав щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Національним університетом біоресурсів і природокористування України, ...

Отже, на думку відповідача, саме дотримання вимог природоохоронного законодавства Університетом і було питанням яке стало підставою для здійснення позапланової перевірки.

Додає, позаплановий захід на підставі звернення ОСОБА_1 від 30.03.2021, проведено Держекоінспекцією у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо власне висновків акту перевірки, зазначає відповідач, що під час проведення позапланової перевірки встановлено, що Ботанічний сад загальнодержавного значення Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі також - Ботанічний сад) входить до складу природно-заповідного фонду України. Загальна площа Ботанічного саду складає 53 га. Відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 13.02.1989 № 53 до Ботанічного саду увійшли квартали 7 та 8 Хотівського лісництва Боярської ЛДС - 28 га та землі Української сільськогосподарської академії - 25 га.

Крім того, відповідно до проекту організації території Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування України, розробленого у 2017 році Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням комплексною лісовпорядною експедицією, погодженого Міністерством екології та природних ресурсів України 05.01.2018 та затвердженого Національним університетом біоресурсів і природокористування України Ботанічний сад структурно підпорядкований Навчально-науковому інституту лісового і садово-паркового господарства та знаходиться під управлінням спеціальної адміністрації на чолі з директором.

У відповідності з постановою РМ УРСР від 13.02.1989 № 53 про створення державного ботанічного саду, як об`єкту природно-заповідного фонду, його площа становила 53 га. Відповідно до рішення Київської міської ради від 27 грудня 2001 року № 179/1613 для експлуатації та обслуговування ботанічного саду (для науково-виробничого процесу) на той час Національному аграрному університету було надано землю в постійне користування на площі 48,1070 га. Видано державні акти на право постійного користування землею за номерами: 1-КВ № 007410, 1-КВ № 007411, 1-КВ № 007413 та 1-КВ № 004970.

Відповідач додає, що у НУБіП України наявне Положення про ботанічний сад загальнодержавного значення Національного університету біоресурсів і природокористування України, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2012 № 277, погоджене Департаментом заповідної справи, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, першим проректором НУБіП України.

Відповідно до Положення Ботанічний сад Української сільськогосподарської академії Держагропрому СРСР створений відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 13.02.1989 № 53 на базі дендрологічного саду Української сільськогосподарської академії і оголошений об`єктом природно-заповідного фонду України. Постановою Верховної Ради України від 16.06.1992 № 2457 XII - набув статусу Ботанічного саду загальнодержавного значення.

Відповідач звертає увагу, що видалення сухостійних та аварійних дерев проведені на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:79:306:0025 (цільове призначення 03.02 - Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - експлуатація та обслуговування ботанічного саду (для науково-виробничого процесу); форма власності - державна, площа 7,9485 га), 8000000000:79:301:0007 (цільове призначення 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - експлуатація та обслуговування ботанічного саду (для науково-виробничого процесу); форма власності - державна, площа 16,6678 га) та 8000000000:79:306:0013 (цільове призначення 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - ведення навчально-виробничого процесу; форма власності - державна, площа 5,3502 га).

Відповідно до картографічних матеріалів проекту створення Ботанічного саду погоджених Ректором Української сільськогосподарської академії ОСОБА_7 від 07.09.1988, та архітектором Московського району міста Києва від 07.09.1988 земельна 8000000000:79:306:0013 не входить до території ботанічного саду загальнодержавного значення Національного університету біоресурсів і природокористування України (до територій та об`єктів природно-заповідного фонду України).

Відповідач визнає, що НУБіП України надано звернення дошкільного навчального закладу № 659 від 01.06.2018 № 06-15 щодо обстеження сухих дерев навколо території дитячого садочка; службова записка №718/1 від 11.04.2018 на ім`я директора Ботанічного саду від декана механіко-технологічного факультету, декана факультету конструювання та дизайну, завідувача кафедри військової підготовки щодо прийняття мір по усунення смертельно-небезпечної загрози, яка може виникнути внаслідок падіння сухих, аварійних дерев.

В свою чергу НУБіП України було надіслано листи від 13.06.2019 № 1459 та від 05.02.2019 № 0314 до КО Київзеленбуд з метою проведення обстеження сухостійних та аварійних дерев на території НУБіП України.

В результаті було проведено обстеження та видалення дерев на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:79:301:0007, 8000000000:79:306:0013 та 8000000000:79:306:0025 - на підставі актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 74-А від 15.02.2019 та № 763-А від 15.07.2019 , що складені відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затвердженого ПКМУ № 1045 від 01.08.2006.

Відповідач зазначає, що обстеження проведені спеціальною комісією, призначеною згідно наказу Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 87 від 14.12.2018 Про затвердження складу постійно діючої комісії з обстеження зелених насаджень м. Києва . Обстеження, як зазначає відповідач, пов`язані із знесенням аварійних та сухостійних дерев .

Відповідач визначає, що відповідно до акту обстеження № 74-А від 15.02.2019 знесенню підлягало 121 дерево , згідно з актом обстеження № 763-А від 15.07.2019 - 199 дерев . В ході перевірки було проведено контрольний перелік та заміри пнів зрізаних дерев на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:79:301:0007 та 8000000000:79:306:0025, в результаті обліковано 121 пень та на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:306:0013, в результаті виявлено 17 пнів .

На думку відповідача, відповідно до Положення, а саме пункту 4.2 розділу 4 на території Ботанічного саду забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на нього завдань і загрожує збереженню колекцій рослин і природної флори, в тому числі використання природних ресурсів без встановлених лімітів, проведення усіх видів рубок та інших господарських заходів з порушенням встановленого порядку.

Додає, що в ході перевірки встановлено, видалення дерев на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:79:301:0007 та 8000000000:79:306:0025 проведено за відсутності відповідних лімітів.

Зауважує, що відповідно до статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, Державна екологічна інспекція України вважає, що позовні вимоги Університету є безпідставними, такими, що не обґрунтовуються нормами матеріального права, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідь на відзив.

Позивач наголошує на відсутності з його боку порушень спеціального законодавства.

Заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач наполягає на своєму праві розраховувати та заявляти до відшкодування збитки. Вважає, що під час перевірки не було допущено процедурних порушень.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 16.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову.

Ухвалою судді від 01.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи положення п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Встановлені судом обставини.

Слід зазначити, що з 08.04.2021 проведена перевірка Університету, за результатами якої складено акт перевірки, яким встановлено, що зрубано 121 дерево - сухостій та аварійні дерева . Зміст його дублюється у відзиві на позов, тому судом повторно не наводиться.

Слід зазначити, що вказані дії були проведені із складанням актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видалення Комісію, яку призначено згідно наказу Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 87 від 14.12.2018 Про затвердження складу постійно діючої комісії з обстеження зелених насаджень м. Києва .

Наявність цих актів, їх зміст визнається та не заперечується сторонами.

При цьому, суд вважає за важливе звернути увагу і на складі комісії - Голова комісії: Начальник відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО Київзеленбуд , члени комісії: заступник начальника Управління - начальник відділу регулювання зелених насаджень Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Король О.В., заступник начальника відділу регулювання зелених насаджень Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Алексеева А.В., головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України - державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища - Гандрабура С.В., провідний інженер відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насад, провідний інженер відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО Київзеленбуд .

Склад комісії не дає суду сумніву у компетентності членів Комісії та обґрунтованості їх висновків.

Згідно з висновками Комісії видаленню підлягає : дерев 121 одиниця (сухостій, аварійні (деревина трухла), зламані древа. Аналогічна ситуація має місце і у другому випадку.

Відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є балансоутримувачі цих об`єктів.

Комісією звернута увага, що видалення зелених насаджень проводити відповідно до вимог Порядку видалення дерев, кущів. газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 та Порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 року № 384/6600.

Між тим, відносно висновків, викладених в акті перевірки, позивачем були подані заперечення (т.1, а.с. 34), які не були розглянуті відповідачем.

За № 3 від 24.05.2021 Університету заявлена вимога про відшкодування шкоди на суму 257 962,50 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина друга ст. 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , зокрема чи прийняті вони: на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Як вже зазначалося, відповідач взагалі не надав жодних доказів на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, у т.ч. картографічні матеріали, на які посилається відповідач, проект організації території.

При цьому, докази на підставі яких прийнято спірне рішення, витребувані судом ухвалою від 01.07.2021, у т.ч. витребувані: докази на підтвердження правомірності рішення, вчинених дій / допущеної бездіяльності або заяву про визнання позову, а відтак, виходячи з положень ч. 6 ст. 77, ч. 9 ст. 80 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів .

Зокрема, не надано і власне звернення ОСОБА_1 на підставі якого, як вважає Інспекція, була ініційована перевірка, що вже само по собі свідчить про недоведеність перед судом наявності підстав для організації та проведення перевірки, що вже само по собі за даних обставин справи свідчить про неправомірність проведення перевірки та нівелює результати та правові наслідки проведеної перевірки у вигляді акту перевірки та оскаржуваного рішення.

При цьому, не надано і наказу про проведення перевірки, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки , погодження, направлень на проведення перевірки, відмітки про ознайомлення позивача, хоча на недоліки процедури організації та проведення перевірки позивач звертає значну увагу.

Між тим, з розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) суб`єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку (постанова Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі №815/3007/16)

В порушення абзацу перший частини п`ятої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не надано доказів надання позивачу копій направлень на всіх присутніх, хоча, як зазначає позивач, на перевірку загалом прибули ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

При цьому, сам факт допуску до перевірки не надає юридичної значимості результатам перевірки для цілей реалізації цих результатів, враховуючи юридичну дефектність процедури, порушення щодо якої є суттєвими та значимими.

Між тим, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок доказування, доведення перед судом законності та обґрунтованості рішення, що включає і дослідження процедури ініціювання, організації та проведення перевірки. Іншими словами, суб`єкт владних повноважень винен доки не доведе перед судом зворотне.

У даному випадку відповідач не довів законності ініціювання, призначення, організації та проведення перевірки, що є самостійною та достатньою підставою для визнання дій по проведенню перевірки протиправною, що нівелює результати перевірки у вигляді висунутої позивачу вимоги.

При цьому, відносно статусу цієї вимоги, слід зазначити, що вказаною вимогою встановлюються обов`язкові для позивача приписи, а відтак, враховуючи положення частин восьмої та дев`ятої статті 7 Закону № 877-V, така вимога є формою рішення суб`єкта владних повноважень та може бути оскаржена, якщо позивач вважає таку вимогу суб`єкта владних повноважень незаконною.

Що стосується оцінки правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення та сутності встановлених відповідачем обставин, слід зазначити, що у цьому відповідач спирається на положення ст. 9-1 Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду Закону України Про природно-заповідний фонд України .

Так, спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

В аспекті застосування положень цієї статті щодо спеціального використання природних ресурсів, частиною 15 цієї статті Закону передбачено, що проведення рубок формування і оздоровлення лісів , інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.

Слід зазначити, що видалення аварійних, висохлих та фаутних дерев не відноситься до спеціального природокористування.

Так, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності .

У свою чергу, положення статті 10 Закону України Про рослинний світ конкретизують мету спеціального використання природних рослинних ресурсів, яка полягає у отриманні прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки (ст. 10). На ботанічні сади, як на частину природно-заповідного фонду України, поширюється також дія ст. 9 Закону України Про природно-заповідний фонд України , згідно якої спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Таким чином, спеціальне природокористування передбачає оплатне вилучення відповідних природних об`єктів з природного ареалу їх існування з метою їх подальшої реалізації або використання для виробничих потреб. Саме така діяльність є платною і потребує спеціальних дозволів. Між тим, Ботанічний сад не здійснює на своїй території діяльності, яка потребує спеціальних дозволів і оплати.

Слід погодитись з тим, що у зв`язку із стихійними лихами, аварійними та іншими надзвичайними ситуаціями, у тому числі загрозою для життя людей та завданням серйозних збитків та пошкоджень інфраструктурі, виникає необхідність видалення аварійних, пошкоджених та повалених дерев, наприклад, падіння дерев на лінії електропередач та трубопроводи, або дерев, які можуть своїм падінням нанести збитки чи завдати шкоди людям у парках- пам`ятках садово-паркового мистецтва, ботанічних садах тощо.

Так, частиною 4 статті 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачає, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

При цьому, відповідно до пункту 8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Крім того, відповідно до пункту 10 Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 409, рішення комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до наукового висновку від 02.04.2021, підписаного загалом десятьма науковцями під егідою Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства, видалення досліджуваних мертвих дерев здійснювалося на підставі Актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 74-А від 15 лютого 2019 року (для дерев ялини європейської) та № 763-А від 15 липня 2019 року (для дерев дуба звичайного), які складені постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва. При обстеженні видалених дерев дуба звичайного встановлено, що всі екземпляри уражені збудниками гнилей (спричинені інфекційними факторами - переважно базидіальними дереворуйнівними грибами та пошкоджені стовбуровими шкідниками.

Вказаний висновок супроводжується результатами фотофіксації (плодові тіла і плівки міцелію дереворуйнівних грибів та гниль, спричинена ними. Зазначено у Висновку, що у переважній більшості обстежених дерев зафіксовано 3 та 4 стадію гниття. Встановлено, що активатором процесу руйнування деревини слугували комахи-ксилофаги (стовбурові шкідники ), які на період обстеження повністю відпрацювали сухостійні дерева - дубовий заболонних (переносник судинного мікозу дуба), вусачі та златками, заселення деревини якими пришвидшує процеси її механічного руйнування, що відображено на фото.

У Висновку також зазначено, що при обстеженні екземплярів ялини звичайної зафіксовано відпадання кори з оголенням деревини та численні ходи короїда-типографа та вусачів, що є характерним для мертвих дерев, що також зафіксовано на фото.

Також на стовбурах відмічена наявність ризоморф та плівок дереворуйнівних грибів - збудників кореневих гнилей (відображено на фото). Кореневі гнилі - одна з найбільш небезпечних груп хвороб. Ураження корені гнилями порушує ґрунтове живлення, внаслідок чого рослини ослаблюються і поступово всихають. Уражені екземпляри легко вивалює вітер , їх заселяють шкідливі комахи. Кореневі гнилі мають здатність поширюватися при контакті хворої і здорової рослини, тому спостерігається куртинний характер відмирання насаджень, нерідко охоплюють великі площі і можуть енфітотії.

Також у Висновку зазначається, що у ході обстеженні стовбурів дерев ялини європейської деяких кряжів сухостійних дерев зі штабелів (ймовірно навмисно), було оновлено перерізи окремих торців і основний різ (пропил) деяких пеньків, що підтверджується наявністю свіжої тирси.

У процесі обстеження на видалених деревах не виявлено слідів життєдіяльності, кормових залишків ( кузні дятлоподібних) сховищ (дупло, гніздо, гайно), які тварини використовують під час денного відпочинку, у гніздовий період, під час зимівлі, розміщення виводкових колоній. Ці дерева також не відносяться до дерев на яких розміщувалися потенційні сховища (оселища) рідкісних видів тварин, в тому числі кажанів. На 2 стовбурах було помічено дупла з можливими слідами життєдіяльності (екскременти) незначної кількості кажанів-дендрофілів, екскременти знаходилися на стадії розпаду. Візуальна оцінка зовнішнього вигляду сховищ, екскрементів та відсутність особин свідчить, що дані сховища не використовувалися ними декілька років.

Загалом, видалення цих дерев не вплинуло на зміну згаданими ссавцями середовища існування, а також не вплине на чисельний представників місцевої орнітофауни.

За результатами досліджень параметрів стану компонентів та елементів лісопаркових ландшафтів Ботанічного саду НУБіП Україна встановлено, що вони виконують важливі природоохоронні, естетичні, пізнавальні, господарські та інші функції, продовжують розвиватися за природними закономірностями. Враховуючи, що здійснення окремих видів спеціалізованих доглядових робіт є необхідною компонентою покращення стану ландшафтів, підтримки насаджень в оптимальному для них фітосанітарному стані, видалення окремих екземплярів аварійних і сухостійних дерев не вплинуло на зміни внутрішньопаркових перспектив у закритих та напіввідкритих просторах.

Зважаючи наведене, науковці дійшли висновку, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на території Ботанічного саду, направлене на покращення санітарного стану насаджень та усунення небезпеки для відвідувачів цієї території, є цілком обґрунтованим як у правовій так і науковій площині та не має негативних екологічних наслідків для представників та ссавців.

Згідно з іншим, науково-експертним висновком, складеним доктором юридичних наук, професором, членом-кореспондентом НАПрН України, науковим консультантом Верховного Суду Єрмоленком В.М. та доктором юридичних наук, професором Гафурової О.В. дії Університету не підпадають під визначення спеціального природокористування і тому не потребують спеціальних дозволів і лімітів . У висновку, крім іншого, щодо можливості притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 246 КК України Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу звернута увага на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля , згідно п. 9 якої порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 Лісового кодексу України), не тягне відповідальності за ст. 246 КК України.

У свою чергу, згідно з висновком Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства Київлісозахист від 02.04.2021, складеним Головним лісопатологом та начальником відділу діагностики спеціалізованого лісозахисного підприємства за участі завідувача лабораторії інтродукції та селекції деревних рослин Ботанічного саду при спеціальному лісопатологічному обстеженні ділянок, досліджені стовбури, пні та порубочні залишки.

Візуально зафіксовані ознаки ураження та пошкодження патогенами , що характерні для цих деревних порід, а саме:

ялина звичайна - відмерлі пні, без кори, або з її залишками, на боковій стороні пнів в багатьох випадках с фрагменти ризоморфів. Стовбури всіх дерев ялини - це старий сухостій з частковим відшаруванням кори, або вже повною її відсутністю. На рештках кори та деревині виявлені ознаки життєвих циклів розвитку таких стовбурових шкідників; короїд друкар (Ips typographies L.), гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L), короїд-крихітка ялиновий (Crypturgus pusillus Gyll.). Вірогідно першопричиною всихання ялини звичайної був вологодефіцит, що виник через зниження рівня ґрунтових вод, ослаблені цим негативним впливом дерева піддавались масовому нападу стовбурових шкідників.

в`яз гладкий та в`яз шорсткий - середньовікові дерева, які відмерли з причини гострої і швидкоплинної хвороби - графіозу ільмових (голландської хвороби), що викликається грибом Graphium ulmi Schw., який своїми спорами закупорює судини гілок і стовбурів і є основною причиною всихання в`яза. Ослаблені дерева заселяються стовбуровими шкідниками, заболонник-руйнівник (Scolytus scolytus F.) та заболонник струменястий (Scolytus multistriatus March.), які і є переносниками спор цього гриба.

береза повисла - стовбури та пні зрізаних дерев повністю відмерлі , з ознаками розкладання деревини. Такий стан характерний при ураженні Fomes fomentarius, який спричиняє спочатку світло-буру, а потім мармуроподібну змішану гнилизну. Наявний також факультативний паразит Piptoporus betulinus (Bull. ex. Fr.) з утворенням жовто-бурої гнилизни, яка поширюється від периферії до центру стовбура.

сосна веймутова - всихання цих дерев пов`язане з ураженням іржистим грибом Cronartium ribicola, що супроводжується смолотечією, відшаруванням кори і подальшим відмиранням гілок та стовбура;

ясен звичайний - перестійне дерево, що було зламане з нижній частині стовбуру під час пориву вітру. Тут добре помітне ураження Pomes applanatus Gill, та як наслідок утворення світло-жовтої серцевинної гнилизни в її кінцевій стадії розвитку. В зоні тонкої та перехідної кори помітні пошкодження ходами Hylesinus fraxini-Panz.

горіх сірий та чорний - відмирання дерев підтверджується станом пнів з розвитком гнилизни з частковим, або повним відшаруванням кори. На стовбурах ознаки гнилизни характерні для ураження Polyp orus sguamosus Fr.;

Таким чином, сформовано висновок, що видалення дерев, що відмерли в зв`язку з виливом негативних чинників, в подальшому вивезення заготовленої лісопродукції, утилізація порубкових залишків шляхом їх подрібнення або вивезення та спалення сприятиме поліпшенню стану деревних та чагарникові експозиційних екземплярів Державного ботанічного саду та призупинить поширення фітопатогенних утворень і популяцій вторинних шкідників.

Додається, що обстежені ділянки ботанічного саду несуть значне 'рекреаційне навантаження, відповідно дерева, що були зрізані становили загрозу життю та здоров`ю для відвідувачів чи працівників, пошкодження будівель, повітряних мереж електропостачання та зв`язку тощо.

Крім того, у Висновку зазначено, що зрізання обстежених дерев відповідає Порядку видалення дерев, чагарників, газонів і квітників у населених пунктах , затвердженому Постановою КМ України від 01.08.2006 р. № 1045 та Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва затвердженому рішенням Київської міської ради 27.10.2011 № 384/6600.

Зелені насадження, що знаходяться у населених пунктах, згідно ст. 4 Лісового кодексу України, не відносяться до лісового фонду, і тому на них не поширюються Санітарні правила в лісах України і Правила поліпшення якісного складу лісів, що регламентують санітарні рубки в лісах України, і, у тому числі, в лісових об`єктах ПЗФ.

Відтак, оскільки Ботанічний сад належить до зелених насаджень в межах населених пунктів і не відноситься до лісів , видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на його території регулюється Порядком, видалення дерев, кущів, газонів і квітників у затвердженим постановою КМУ від 1 серпня 2006 р. № 1045, відповідно до п. 7 якого видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єкті благоустрою здійснює балансоутримувач , яким у даному випадку є позивач, на підставі акту, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку. Такі акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, були складені постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва від 15.02.2019 за № 74-А (на 121 дерево) та від 15.07.2019 № 763-А (на 199 дерев).

Відповідно до Положення про парк, а саме пункту 4.2 розділу 4, щодо заборони господарських заходів, стосовно чого звертає увагу відповідач, слід зазначити, що у загальноприйнятому розумінні господарський захід, це захід, що випливає з господарської діяльності, тобто діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

У даному ж випадку, видалення аварійних дерев, сухостою, було пов`язано із необхідністю забезпеченню безпеки громадян, недопущення завдання шкоди здоров`ю чи життю громадянам, дітям, що по суті є реалізацією приписів статті 3 Конституції України, відповідно до якої людина , її життя і здоров`я , честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю .

У даному випадку видаленню дерев передували: звернення, у т.ч. дошкільного закладу, що визнається відповідачем, необхідні обстеження уповноважених органів, сам процес перебував під контролем місцевої влади, яка претензій до Університет щодо вказаних дій не заявляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не надано суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність проведеної перевірки та прийнятої за її наслідками вимоги.

У взаємозв`язку з наведеним слід також зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, є такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості вчинених дій та прийнятої вимоги.

Враховуючи викладене, а також положення ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір, сплачений за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 4540,00 грн., що був сплачений за пл.дор. №№ 3111 та 3112 від 23.06.2021.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1 . Адміністративний позов Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, код ЄДР: 00493706) задовольнити .

2 . Визнати протиправним дії щодо проведення Державною екологічною інспекцією України (код ЄДР 37508533) у період з 05.04.2021 по 08.04.2021 позапланової перевірки дотримання Національним університетом біоресурсів і природокористування України вимог природоохоронного законодавства України та формування у зв`язку з цим висновків, викладених в акті перевірки від 08.04.2021.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу від 24.05.2021 № 3 (у формі претензії), прийняту Державною екологічною інспекцією України (код ЄДР 37508533) на підставі акту перевірки від 08.04.2021 щодо перевірки Національного університету біоресурсів і природокористування України.

4. Стягнути на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДР: 00493706) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (код ЄДР 37508533) 4540,00 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за пл.дор. №№ 3111 та 3112 від 23.06.2021.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін