Ухвала

від 14.12.2021 по справі 761/43153/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43153/21

Провадження № 1-кс/761/23642/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, що полягає у не прийнятті процесуального рішення щодо підозрюваного ОСОБА_5 , з підстав передбачених п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у кримінальному провадженні №52020000000000655 від 20.10.2020,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, що полягає у не прийнятті процесуального рішення щодо підозрюваного ОСОБА_5 , з підстав передбачених п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у кримінальному провадженні №52020000000000655 від 20.10.2020.

В обгрунтування поданої скарги заявник зазначив, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000655 від 20.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихь ч.3 ст.368, ч.3 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.384 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні 30.11.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

25.01.2021 заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000655 від 20.10.2021 до трьох місяців.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (справа №761/7355/21).

У судовому засіданні заявник підтримав доводи скарги, просив задовольнити з підстав наведених у ній.

Прокурор, присутній у судовому засіданні, заперечував проти задоволення скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження №52020000000000655від 20.10.2020,заслухавши позиціїучасників судовогопровадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Бездіяльність, зазначена у п.1 ч.1 ст.303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Відтак, вказана норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо невиконання процесуальних дій або неприйняття процесуальних рішень, обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Перевіряючи бездіяльність, на яку посилається захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 , на відповідність вимогам п.1 ч.1 ст.303 КПК України необхідно встановити наявність у прокурора обов`язку закрити кримінальне провадження №52020000000000655 від 20.10.2020 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, строку, визначеного КПК України для вчинення зазначених дій, та факту їх невиконання.

Так, частиною 2 статті 283 КПК України передбачено, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з абз. 1 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Вказаною нормою закріплено обов`язок прокурора закрити кримінальне провадження, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього Кодексу.

Отже, повноваження прокурора щодо закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України не входить до його дискреційних повноважень, так як, у разі настання визначеної КПК України умови, зокрема, такої як закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, він зобов`язаний прийняти конкретне процесуальне рішення - постанову про закриття кримінального провадження.

Як встановлено слідчим суддею у ході розгляду скарги, кримінальне провадження №52020000000000655 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 20.10.2020.

02.11.2020 постановою директора НАБУ ОСОБА_6 визначена підслідність вказаного провадження за детективами НАБУ.

ОСОБА_5 набув статус підозрюваного в даному кримінальному провадженні 30.11.2020.

23.12.2020 заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 змінено підслідність вказаного кримінального провадження та доручено здійснення досудового розслідування слідчим Головного СУ СБ України.

У рамках вказаного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку досудового розсідування до п`яти місяців, водночас ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого.

Як вбачається зі ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу;

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Із вищенаведених норм вбачається, що кримінальний процесуальний закон пов`язує настання у прокурора обов`язку щодо закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України із закінченням строку досудового розслідування. Таким чином, із наступного дня, в якому закінчується строк досудового розслідування, у випадку неприйняття постанови про закриття кримінального провадження, настає бездіяльність, передбачена п.1 ч.1 ст.303 КПК України.

ОСОБА_5 набув статус підозрюваного в даному кримінальному провадженні 30.11.2020, а відтак останнім днем строку досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , враховуючи постанову заступника Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування до 3-х місяців, було 28.02.2021.

З огляду на те, що протягом тривалого часу не здійснювалося жодних процесуальних дій у кримінальному провадженні, сторона захисту 18.11.2021 (вих.№62) звернулася до прокурора в даному кримінальному провадженні з клопотанням про вчинення процесуальної дії, а саме: прийняття постанови про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_5 з підстав, передбачених п.10 ч.1 ст.284 КПК України, однак всупереч вимогам КПК України прокурором не надіслано на адресу заявника процесуального рішення, прийнятого за результатом розгляду такого клопотання, водночас надіслано лист №10/1/2-26286-20 від 22.11.2021, яким повідомлено, що за наявності підстав буде прийнято відповідне рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Так, параграф 4 глави 24 КПК України передбачає продовження строку досудового розслідування.

Зокрема, частиною 3 ст. 294 КПК України визначено, що якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

За приписами ч. 1 ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Наведене свідчить, що КПК України визначає порядок продовження строків досудового розслідування, як процесуальну дію, що мала закінчуватися прийняттям відповідного процесуального рішення в межах наявних строків досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (справа №761/7355/21)

Так, відповідно до частини 7 статті 295-1 КПК України встановлено, що у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені під час розгляду скарги обставини, відсутність ухвали слідчого судді про продовження строку досудового розслідування, станом на 14.12.2021 прокурором жодних рішень на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України в межах кримінального провадження прийнято не було, що свідчить про бездіяльність прокурорів Офісу Генерального прокурора.

При цьому, слідчий суддя не приймає до уваги посилання прокурора на ту обставину, що до СУ СБ України до сьогодні не надійшли матеріали кримінального провадження від детективів НАБУ, оскільки такі дії не позбавляють прокурора обов`язку вчиняти дії у межах положень, визначених кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з твердженням сторони захисту щодо недотримання стороною обвинувачення граничних строків проведення досудового розслідування та вважає порушеним правом ОСОБА_5 на справедливий розгляд справи в розумні строки без необґрунтованих затримок, визначене ст.ст. 9, 21, 113, 283 КПК України.

Завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, є здійснення і порядку передбаченого цим кодексом судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Статтею 2 КПК України регламентовано, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У цьому контексті не можна не звернути увагу на практику ЄСПЛ, який неодноразово зазначав свою позицію щодо проведення ефективного офіційного розслідування та дотримання розумних строків. Наприклад, у рішенні у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 ЄСПЛ зазначив, що відлік перебігу розгляду кримінальної справи для вирішення питання щодо його «розумності» у сенсі ч. 1 ст. 6 Конвенції починається з моменту виявлення ставлення державних органів до особи, як до підозрюваного або як до обвинуваченого у вчиненні злочину.

ЄСПЛ нагадує, що період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу «обвинувачено» в автономному або матеріальному розумінні цього терміна. Він закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено («Антоненков та інші проти України», 30 березня 2004 року).

Також, слідчий суддя враховує, що відповідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі №640/5023/19 (провадження №51-2917кмо20) наслідком недотримання належної процедури, як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підстав ст. 86, ст. 87 ч. 3 п. 2 КПК України, як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.

Відтак, є підстави вважати, що що у подальшому всі докази які можуть бути надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні під час розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52020000000000655, можуть бути визнані недопустими, оскільки була недотримана належна процедура проведення та завершення досудового розслідування у ньому.

Вирішуючи вказану скаргу слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 23 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

У відповідності до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Зважаючи на встановлену в судовому засіданні бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №52020000000000655 від 20.10.2020, вимога адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про зобов`язання вчинити процесуальну дію прийняти постанову про закриття кримінального провадження №52020000000000655 від 20.10.2020 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 8, 22, 219, 283, 284, 303, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора задовольнити.

Зобов`язати уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора, який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №52020000000000655 від 20.10.2020, вчинити процесуальну дію прийняти постанову про закриття кримінального провадження №52020000000000655 від 20.10.2020 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1