Рішення

від 14.12.2021 по справі 621/3241/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/3241/21

Провадження 2/621/1211/21

14 грудня 2021 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В. Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання - А. Лацько,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача - адвокат Доценко Наталія Валеріївна

відповідач ОСОБА_2

ІІІ особа - Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області

розглянувши в підготовчому судовому засіданні за відсутності учасників справи в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІІІ особа: Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області,

про визнання права на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 , ІІІ особа: Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, в якій просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), площею 7,38 умовних кадастрових гектарів, із земель реформованого КСП Донецьке , розташовану на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі сертифікату серії ХР № 0147653 від 25.06.1997 року

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_5 , який проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту на день своєї смерті батько не залишив, тому на день відкриття спадщини спадкоємцями за законом були його донька - позивачка ОСОБА_1 та його син - відповідач ОСОБА_2 . У встановлений законом строк позивач звернулася до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Л.В. Лещенко з заявою про прийняття спадщини. Відповідач ОСОБА_6 в установленому законом порядку з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, Свідоцтво про право на спадщину за законом після батька не отримував. 20 листопада 2014 року позивачка отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складалася з земельної ділянки, площею 4,3839 га, кадастровий номер 6321783000:01:000:0024, розташовану на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак на даний час з`ясувалося, що до складу спадщини після померлого батька входить також право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що був виданий на підставі сертифікату серії ХР № 0147653 від 25.06.1997 року його дружині, матері ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сторони по справі на день смерті матері відмовилися від прийняття спадщини на користь батька, який, згідно правил Цивільного кодексу УРСР 1963 року, прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном і в зв`язку з похилим віком Свідоцтво на право власності на земельну ділянку за життя не отримував. Оскільки оригінал сертифікату серії ХР № 0147653 від 25.06.1997 року на день смерті батька втрачений, позивач позбавлена можливості отримати Свідоцтво на спадщину на вказану земельну ділянку в нотаріальному порядку, в зв`язку з чим змушена звернутися до суду за захистом своїх прав і інтересів.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.32)

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Н.Доценко в підготовче судове засідання не з`явилися, подали заяву про проведення підготовчого судового засідання без їх участі. В разі визнання позову відповідачем не заперечували проти ухвалення рішення по суті під час підготовчого судового засідання.

Від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнав позов в повному обсязі та просив ухвалити рішення по суті під час підготовчого судового засідання.

Від ІІІ особи - Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області до суду надійшла заява, в якій просили розглянути справу без участі їх представника та при ухваленні рішення покладалися на розсуд суду.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи позицію відповідача, який визнав позов в повному обсязі, та позицію учасників справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення по справі під час підготовчого судового засідання за наявними у справі доказами.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, додані до неї, заяви учасників, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що позивач по справі - до шлюбу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 01 серпня 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_1 , та змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 01.08.1974 року Жовтневим відділом запису актів громадянського стану міста Харкова, актовий запис № 3399 (а.с.11)

Батьками позивачки відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.12 1955 року Нижньо-Бишкинським сільським відділом ЗАГС Зміївського району Харківської області, є ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (а.с.10)

Відповідно до Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого Нижньобишкинською сільською радою Зміївського району Харківської області 01.11.1999 року, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 26 (а.с.12)

На момент смерті разом з нею був зареєстрований і проживав її чоловік ОСОБА_5 , що підтверджується Довідкою Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 141 від 25.10.2021 року (а.с.16)

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 82 років помер ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 09.10.2012 року Нижньобишкинською сільською радою Зміївського району Харківської області, актовий запис № 20 (а.с.13)

Станом на день його смерті разом із спадкодавцем ніхто не мешкав і не був зареєстрований, що підтверджується Довідкою виконавчого комітету Нижньобишкинської сільської ради від 26.02.2019 року (а.с.14)

14.03.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Л.В.Лещенко з заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_5 (а.с.)

20 листопада 20114 року позивачкою отримано Свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_5 , посвідчене приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Л.В.Лещенко за реєстровим номером 2968, яка складалася з земельної ділянки, площею 4,3839 га, розташованої на землях Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області, кадастровий номер 6321783000:01:000:0024 (а.с.15)

Згідно інформації відділу № 3 Управління в Чугуївському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 19.10.2021 року, за життя ОСОБА_8 отримала сертифікат серії ХР № 0147653 від 25.06.1997 року на право на земельну частку (пай) по КСП Донецьке на підставі Розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 301 від 19.05.1997 року. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 не отримувала (а.с.17)

Відповідно до копії Сертифікату серії ХР № 0147653 від 25.06.1997 року, ОСОБА_8 отримала право на земельну частку (пай), розміром 7,38 умовних кадастрових гектарів із земель КСП Донецьке за місцезнаходженням с.Нижній Бишкин Зміївського району Харківської області на підставі Розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 301 від 19.05.1997 року. За змістом сертифікату, право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.(а.с.20-21)

Дослідивши повно і всебічно надані сторонами докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2004 року), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року до спірних правовідносин застосовуються відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (1963року)

Мати позивачки - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , до відносин спадкування належить застосовувати Цивільний кодекс Української РСР (1963року)

Відповідно до ч.1 статті 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст..525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

За змістом статей 548-549 ЦК УРСР (1963р), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з

застереженнями. Спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом статті 560 ЦК УРСР (1963р), спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть отримати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Отже, належними й допустимими доказами підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_5 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_8 шляхом вступу в управління й володіння спадковим майном відповідно до положень діючого цивільного законодавства Української СРСР, за яким отримання Свідоцтва про право на спадщину було правом, а не обов`язком спадкоємця.

До складу спадщини після померлої ОСОБА_8 входило право на земельну частку (пай) з земель КСП Донецьке , місцезнаходження: Харківська область, Зміївський район, с.Нижній Бишкин, передане на підставі Розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 301 від 19.05.1997 року, та засвідчене сертифікатом серії ХР № 0147653 від 25.06.1997. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 не отримувала.

Відповідно до ч.2 статті 548 ЦК УРСР (1963р), прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази, якими підтверджується, що вона є єдиною спадкоємицею за законом, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину після свого батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входило в тому числі й право на земельну частку (пай) після померлої ОСОБА_8 , яке спадкодавець успадкував відповідно до норм Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

В свою чергу, належними і допустимими доказами підтверджується, що позивач ОСОБА_1 в установленому законом порядку та строки прийняла спадщину після померлого ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 1218 ЦК України (2004 року), до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 статті 1297 ЦК України, Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Оскільки позивач не має можливості отримати Свідоцтво про право власності на земельну ділянку в нотаріальному порядку в зв`язку із втратою Сертифікату на право на земельну частку (пай), а його право на спадкування підтверджено належними й допустимими доказами, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Крім того, оскільки позивач не вимагав відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76-82, 89, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІІІ особа: Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, про визнання права на спадкове майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 , право на земельну частку (пай), площею 7,38 умовних кадастрових гектарів, із земель реформованого КСП Донецьке , розташовану на території Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Нижньобишкинської сільської ради Зміївського району Харківської області) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі сертифікату серії ХР № 0147653 від 25.06.1997 року

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3

ІІІ особа : Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04397508, адреса місцезнаходження: 63463, Харківська область, Чугуївський район, смт Слобожанське, вул.Миру, буд. 7.

Повний текст рішення складено 23.12.2021 року.

Суддя В. Філіп`єва