Вирок

від 24.12.2021 по справі 743/1184/21

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/1184/21

Провадження №1-кп/743/80/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю:прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження в ЄРДР за № 42021272010000158 від 16.08.2021 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , на початку травня 2021 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, з метою вирощування сільськогосподарської культури та отримання прибутку за рахунок обробітку землі і вирощування сільськогосподарської продукції, маючи корисливий мотив, діючи умисно та протиправно, всупереч вимогам ст. 112, 116-126, 150 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, використовуючи сільськогосподарську техніку - трактор марки «МТЗ-82», обробляючи суміжні земельні ділянки юридичних осіб з кадастровими номерами 7424455100:03:001:0140 та 7424455100:03:001:0136, вчинив самовільне зайняття частини земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 7424455100:03:001:0084, розташованої за межами смт. Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, власником якої є Ріпкинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, у вигляді протиправного використання землі у власних потребах, шляхом її обробки та посіву сільськогосподарської культури - картоплі, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, загальною площею 22,5701 га, яка потрапляє в межі пам`яток та об`єктів археології місцевого значення, а саме: поселення «Ріпки-4» ХІІІ-ХІV ст. (охоронний № 4803-Чр), поселення «Броди» II тис. до н. е. (охоронний № 4807-Чр) та поселення «Мис-1» ХХІІ-ХVІІІ, ХVІ-ХІІ, ХІ-VІІІ, VІІ-ІІІ ст. до н. е. (охоронний № 4806-Чр), поселення «Ріпки-6» (охоронний № 4804-Чр), поселення «Броди-2» (охоронний № 4808-Чр) та відповідно до Закону України «Про охорону археологічної спадщини» перебуває під охороною держави.

Внаслідок вказаних неправомірних дій ОСОБА_4 , державі в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області заподіяно збитків на загальну суму 61142,40 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України.

На стадії досудового розслідування 30.09.2021 між прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у присутності захисника останнього адвоката ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України, яка разом із обвинувальним актом, надійшла до Ріпкинського районного суду Чернігівської області.

Згідно даної угоди, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, сторони узгодили вид та міру покарання за вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення у виді 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком, тривалість якого визначається судом при ухваленні вироку, і покладенням на засудженого передбачених ст. 76 КК України обов`язків, перелік яких визначається судом при ухваленні вироку. В угоді передбачено наслідки її укладення та затвердження, унормовані в ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України, як і наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.197-1 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію своїх дій не оспорює, наслідки укладення угоди, а також невиконання умов угоди йому цілком зрозумілі, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором, призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

П. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого злочину.

Умови угоди від 30.09.2021 про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, виконання угоди обвинуваченим є можливим.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Так, при визначенні покарання в межах санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України, сторонами угоди цілком враховано характер вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_4 , який одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, обставини, що, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та відсутність передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого.

З урахуванням наведеного суд вважає, що узгоджене покарання у виді 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік і покладенням на засудженого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимогам ч. 2 ст. 65 КК України, рекомендаціям, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003, та є необхідним і достатнім для виправлення винної особи, запобігання вчиненню нею нових злочинів.

Запобіжний західвідносно ОСОБА_4 не обирався, цивільний позов не заявлено. Завдана кримінальним правопорушенням шкода у розмірі 61142,40 грн повністю відшкодована.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 2745,92 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 31.08.2021.

Керуючись ст. 314, 370, 371, 373, 374, 475 КПК України,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 30 вересня 2021 року про визнання винуватості у кримінальному провадженні в ЄРДРза № 42021272010000158 від 16.08.2021, укладену між прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим (на день укладення угоди підозрюваним) ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, у період якого зобов`язати ОСОБА_4 , відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користьдержави процесуальні витрати за проведення експертизи всумі 2745(двітисячі сімсотсорок п`ять)грн 92коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 31.08.2021, на земельну ділянку державної форми власності з кадастровим номером 7424455100:03:001:0084, загальною площею 62,6566 га, з цільовим призначенням - землі запасу, що розташована за межами населених пунктів Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, а також на посіви сільськогосподарської культури картоплі, що незаконно ростуть на вказаній самовільно зайнятій земельній ділянці, власником яких є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (м. Чернігів, просп. Миру, 14).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1