Рішення

від 03.12.2021 по справі 179/1574/21

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1574/21

2/179/716/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Нестер К.С.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.

Позивач посилається, на те, що йому належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка загальною площею 10.120 га, кадастровий номер 1222384500:01:001:0014, що розташована на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Вищевказану земельну ділянку, позивач згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 30 жовтня 2013 року передав в оренду ОСОБА_3 - відповідачеві по справі строком на 49 років. Договір оренди було зареєстровано 03.08.2015 реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право: 10690201 (надалі договір оренди земельної ділянки). Тобто, позивача було введено в оману, про укладення договору оренди на такий строк позивач дізнався лише в квітні 2021 року.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки та ст. 288 Податкового кодексу України відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3,0 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Проте всі ці вимоги орендарем не виконуються, що порушують вимоги договору та діючого законодавства.

Орендну плату позивач не отримує з моменту реєстрації договору.

Позивач особисто, враховуючи щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору згідно нормативно грошової оцінки земельної ділянки, на загальну площу 10,12 га починаючи з 2015 року рахує заборгованість по виплаті орендної плати:

-за 2015 рік (нормативно грошова оцінка земельної ділянки 402 170, 31 грн.) сума, яку повинен був отримати - 40 217, 031 грн.

-за 2016 рік (нормативно грошова оцінка земельної ділянки 482 604, 37 грн.) сума, яку повинен був отримати - 48 260,44 грн.

-за 2017 рік (нормативно грошова оцінка земельної ділянки 482 604, 37 грн.) сума, яку повинен був отримати - 48 260,44 грн.

-за 2018 рік (нормативно грошова оцінка земельної ділянки 482 604, 37 грн.) сума, яку повинен був отримати - 48 260,44 грн.

-за 2019 рік (нормативно грошова оцінка земельної ділянки 428 332, 92 грн.) сума, яку повинен був отримати - 42 833, 29 грн.

-за 2020 рік (нормативно грошова оцінка земельної ділянки 428 332, 92 грн.) сума, яку повинен був отримати - 42 833, 29 грн.

-за 2021 рік (нормативно грошова оцінка земельної ділянки 428 332,92 грн.) сума, яку повинен був отримати - 42 833,29 грн.

Тобто загальна сума заборгованості по орендній платі згідно договору оренди земельної ділянки від 30.10.2013 року, становить 313 498,22 грн.

У зв`язку з порушенням умов договору, несплатою орендної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 313 498,22 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Зазначивши, що грошові кошти в якості орендної плати в розмірі 402 331,16 грн. не отримував, розписку не писав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що орендодавцю в повному обсязі сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою, а саме 01.11.2013 року в розмірі 402 331,16 грн. за 49 років, які позивач особисто отримав та написав відповідну нотаріально завірену заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до державного акту на право власності на землю серії ДП №073278, виданого 11.02.2005 року позивачеві належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 10.120 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222384500:01:001:0014 (а. с. 11-12).

30 жовтня 2013 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 49 років (а. с. 8-17).

Відповідно до п. 2.2. договору оренди земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 3,0 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Орендар сплачує орендну плату протягом строку дії Договору не пізніше як у термін, встановлений у цьому Договорі оренди. Орендар за погодженням з Орендодавцем, може відразу після державної реєстрації Договору виплатити орендну плату в повному обсязі за весь термін дії Договору чи, у випадку необхідності перенести термін виплати орендної плати.

Згідно заяви від 01 листопада 2013 року, ОСОБА_1 отримав від відповідача кошти в розмірі 402 331 грн. 16 коп. в рахунок оренди земельної ділянки за 49 років (а. с. 41).

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про оренду землі зі змінами станом на моменту укладення договору, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 531 ЦК України визначено, що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Виходячи з наведених положень та обставин справи вбачається, що відповідач достроково виконала зобов`язання за договором оренди в частині виплати орендної плати, шляхом особистого надання коштів орендодавцю, що підтверджується відповідною розпискою. Натомість, орендодавець як сторона договору оренди прийняв виконання зобов`язання від відповідача, що свідчить про погодження сторонами вказаного порядку та умов отримання орендної плати за договором.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати .

Так, відповідно до тлумачень ст. 651 ЦК України однією із підстав зміни або розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, при цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

При цьому суд також враховує і те, що пункт оспорюваного договору стосовно порядку розірвання договору оренди узгоджується із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, де вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суду не надано об`єктивних доказів, що відповідачем істотно та систематично порушується договір, а також не доведено той факт, що дострокова виплата орендної плати відповідачем істотно порушує умови договору, виходячи з обставин того, що орендодавець особисто отримав вказані кошти в рахунок орендної плати.

Судом в судовому засіданні не встановлено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договору оренди земельної ділянки та стягненні заборгованості по орендній платі.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 грудня 2021 року.

Суддя Т.А.Ковальчук