Вирок

від 28.12.2021 по справі 643/22699/21

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 1-кп/643/1600/21

Справа № 643/22699/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021 року Московський районний м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Московського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021222040000036 від 25 травня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про охорону земель» згідно якого землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від пожеж, забруднення та засмічення, ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» згідно якого у процесі експлуатації споруд, обладнання, устаткування, їх власник зобов`язаний створити безпечні і здорові умови праці, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання забрудненню навколишнього середовища, вимог ст. 10.12 «Правил пожежної безпеки в Україні» затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1417 від 30 грудня 2014 року згідно яких забороняється відпускати паливо в тару з полімерних матеріалів, яка не призначена для цих цілей, ДСТУ 7687:2016 «Бензини автомобільні євро. Технічні умови.» згідно якого встановлено, що основними засобами захисту довкілля від шкідливої дії бензинів є герметизація обладнання і запобігання розливанню бензинів вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Восени 2019 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_5 на частині відкритої території земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:018:0037, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Дідро (адреса земельній ділянці не присвоєна) яка на праві власності належить ОК «ГБК «БУДГІДРОПРИВІД-2010» (код 37190725) розмістив без дотримання встановлених законодавством правил та норм малу архітектурну форму в якій зберігалися пластикових ємності для пального, стаціонарно встановлені та кустарно виготовлені металеві резервуари, та паливно-роздавальні колонки для реалізації пального (бензину) фізичним особам.

В подальшому в період часу з осені 2019 року по 30 вересня 2021 року, ОСОБА_5 користуючись тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:07:018:0037 огороджена та має один придатний для авто в`їзд за допомогою стаціонарно встановлених та кустарно виготовлених металевих резервуарів, пластикових ємностей для зберігання пального та паливно-роздавальних колонок, здійснював реалізацію пального невстановленим особам шляхом використання паливно-роздавальних колонок для заправки автомобілів та наповнення каністр не призначених для зберігання пального.

В ході діяльності ОСОБА_5 з реалізації пального, недотримання останнім положень нормативно-правових актів з техногенної безпеки та охорони природного середовища при розміщенні автозаправної станції, незабезпечення герметизація обладнання і запобігання розливанню бензинів призвело до потрапляння нафтопродуктів в ґрунт та забруднення території незаконної автозаправної стації.

Відповідно до протоколу дослідження № 255 від 10 листопада 2021 року в ґрунті перевищена гранично допустима концентрація показників загального вмісту нафтопродуктів, бензолу, толуолу, 1,2 диметилбензолу, 1,3 диметилбензолу та 1,4 диметилбензолу, які є складовими частинами бензину.

Згідно висновку експерта ННЦ «Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» забруднення земельної ділянки під незаконною автозаправною станцією нафтопродуктами та іншими хімічними речовинами в ході діяльності ОСОБА_5 є небезпечним для здоров`я людей та довкілля.

Відтак, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України, тобто забруднення земель речовинами шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля.

Крім цього, ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 153 КЗпП України покладено обов`язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, що повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, всупереч вимогам ст. 155 КЗпП України, ст. 6, 18, 21 Закону України «Про охорону праці», п. 6, 14 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого постановою КМУ № 1107 від 26 жовтня 2011 року, згідно яких введення в експлуатацію нових і реконструйованих об`єктів виробничого призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Восени 2019 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_5 достовірно знаючи про те, що у нього відсутній дозвіл органу державного нагляду за охороною праці на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на частині відкритої території земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:018:0037 розташованої за адресою: м. Харків, вул. Дідро (адреса земельній ділянці не присвоєна) яка на праві власності належить ОК «ГБК «БУДГІДРОПРИВІД-2010» (код 37190725) розмітив без дотримання встановлених законодавством правил та норм малу архітектурну форму в якій зберігалися пластикових ємності для пального, стаціонарно встановлені та кустарно виготовлені металеві резервуари, та паливно-роздавальні колонки для реалізації пального (бензину) фізичним особам.

В подальшому в період часу з осені 2019 року по 30 вересня 2021 року, ОСОБА_5 користуючись тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:07:018:0037 огороджена та має один придатний для авто в`їзд за допомогою стаціонарно встановлених та кустарно виготовлених металевих резервуарів, пластикових ємностей для зберігання пального та паливно-роздавальних колонок, здійснював реалізацію пального невстановленим особам шляхом використання паливно-роздавальних колонок для заправки автомобілів та наповнення каністр не призначених для зберігання пального.

Відповідно до «Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підведеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11 липня 2002 року устаткування, які використовувалися ОСОБА_5 для реалізації пального належать до об`єктів підвищеної небезпеки.

Роботи з експлуатації стаціонарно встановлених та кустарно виготовлених металевих резервуарів для зберігання пального та паливо-роздавальних колонок, що використовуються в діяльності автозаправної станції відносяться до категорії робіт з підвищеною небезпекою у відповідності до п. 10, 11, 15, 28, 36 Переліку робіт з підвищеною небезпекою затверджений Наказом Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26 січня 2005 року.

Під час реалізації пального ОСОБА_5 недотриманні вимоги нормативно-технічних актів про охорону праці, про промислову, техногенну та пожежну безпеку, електробезпеку, про об`єкти підвищеної небезпеки в ході експлуатації резервуарів для зберігання пального та паливо-роздавальних колонок на автозаправній станції.

Відповідно до висновку комплексної комісійної судової пожежно-технічної, електротехнічної та інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» встановлено, що в ході діяльності ОСОБА_5 через недотримання з боку останнього вимог законодавчих та нормативно-правових актів про промислову, техногенну та пожежну безпеку, електробезпеку, про об`єкти підвищеної небезпеки та з охорони праці на автозаправній станції за адресою: кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:07:018:0037, яка розташована навпроти будинку № 37 по вул. Дідро у м. Харкові, відсутність декларування та дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки і на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, які повинні бути надані Управлінням Держпраці у Харківській області, відсутність нагляду та контролю зі сторони органів ДСНС за діяльністю об`єкта підвищеної небезпеки створило небезпеку загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (аварій, нещасних випадків) тощо.

Відтак, своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків.

17 грудня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова разом з обвинувальним актом подано угоду про визнання винуватості, яка укладена в місті Харків 06 грудня 2021 року між прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю його захисника адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні вказаних злочинів за обставин, викладених у повідомленні про підозру та обвинувальному акті. Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 239 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн. та за ч. 1 ст. 272 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн. без позбавлення права займатись діяльністю з реалізації пального, шляхом повного складання призначити остаточне покарання у вигляді двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 34000,00 грн. без позбавлення права займатись діяльністю з реалізації пального.

У підготовчому судому засіданні сторони кримінального провадження просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , прокурора, які не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості, доходить висновку, що угода про визнання винуватості від 06 грудня 2021 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42021222040000036 і обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_6 , підлягає затвердженню, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно вимог ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій ОСОБА_5 вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст. 473, 474 КПК України.

Прокурор також розуміє наслідки укладення та затвердження цієї угоди, визначені ч. 2 ст.473 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, беззастережне визнання ним своєї вини та сприяння проведенню досудового розслідування.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Санкція ч. 1 ст. 239 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч. 1 ст. 272 КК України передбачає покарання у виді штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Покарання визначене в угоді про визнання винуватості відповідає вимогам Кримінального кодексу України.

Також, суд доходить висновку про необхідність скасування арештів на майно, накладених ухвалами слідчих суддів Московського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2021 року у справах № 643/17313/21 та № 643/17722/21.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення експертиз.

Цивільний позов не заявлявся.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 314, 368 371, 373, 374, 376, 392, 395, 472 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду між прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості від 06 грудня 2021 року.

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 272 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

за ч. 1 ст. 239 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

за ч. 1 ст. 272 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права займатися певною діяльністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, визначати остаточне покарання ОСОБА_5 у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень без позбавлення права займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 24025,60 (двадцять чотири тисячі двадцять п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за проведення експертиз:

№ 27466/28969-28970 від 16 листопада 2021 року, вартістю 20593,20 грн.;

№ СЕ-19/121-21/22835-ФХД від 25 листопада 2021 року, вартістю 1372,96 грн.;

№ СЕ-19/121-21/22834-ФХД від 26 листопада 2021 року, вартістю 2059,44 грн.

Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2021 року у справі №643/17313/21.

Після набрання вироком законної сили, скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2021 року у справі №643/17722/21.

Речові докази, визначені постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 30 вересня 2021 року, винесену прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , а саме: матеріальний носій CD-R диск на якому знаходяться 2 файли формату «.mp4» зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази, визначені постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 01 жовтня 2021 року, винесену прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , а саме:

1 листок з чорновими записами; 3 журнали; товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів на 3 арк.; товарно-транспортні накладні на 5 арк.; чорнові записи на 4 арк.; чорнові записи на 9 арк.; «руководство по эксплуатации FSC-1S» на 11 арк.; журнал зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ГАЗ 53А» НОМЕР_1 ; ключі від вказаного транспортного засобу; ключі; відеореєстратор HIKVISION № Е90656308; грошові кошти у сумі 110000,00 грн.; транспортний засіб «ГАЗ 53А» вантажний; паливоцистерна ХТН520100К1150345 реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути власникам цього майна.

Речові докази, визначені постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 01 жовтня 2021 року, винесену прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , а саме: металева цистерна білого кольору; стаціонарна автозаправна колонка в металевому ящику; мала архітектурна форма в якій знаходиться: стаціонарна автозаправна колонка, металева цистерна, дві цистерни «єврокуб», шланги, насос та приладдя для продажу та зберігання пального, яке передане ОСОБА_7 та залишено для зберігання на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:07:018:0037, яка на праві приватної власності належить ОК «ГБК «Будгідропривід-2010» повернути власникам цього майна.

Речові докази, визначені постановою про приєднання до кримінального провадження доказів від 07 жовтня 2021 року, винесену прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , а саме: матеріальний носій CD-R диск на якому знаходяться 6 файлів формату «.JPEG» зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази, визначені постановою про визнання речових доказів та їх приєднання до кримінального провадження від 19 листопада 2021 року, винесену слідчим СВ ХРУП № 2 ГУ НП в Харківській області, а саме: відеозаписи з відеореєстратора збережені на носії інформації micro sd об`ємом 32gb з серійним номером 31693-001.AOOLF зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор відповідно має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Апеляція навирок можебути подана виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1