Рішення

від 24.12.2021 по справі 280/10250/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2021 року Справа № 280/10250/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, б.32, ЄДРПОУ 37573838) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити позивачу перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а саме у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум, стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у сумі 7354,00 грн.

Ухвалою від 01.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення сторін.

Представник відповідача правом на подання відзиву не скористався, заяв та клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, згідно з посвідченням НОМЕР_2 від 15.01.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) просив здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 15.10.2021 за вих.№Т-594 повідомив, що виплата щорічну грошову допомогу до 5 травня у 2021 році здійснюється у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 325 від 08.04.2021. Зазначено, що виплату позивачу такої допомоги у 2021 році здійснено у розмірі 1491 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

Згідно із пп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 /далі - Постанова №325/, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону №3551-XII.

Отже, на час виплати позивачу у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.

При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.

А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком (...) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-ІХ встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769 гри. х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 7354,00 грн. Виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1491,00 грн. не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення її прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Підсумовуючи вищевикладене, відповідачем протиправно не виплачено позивачу щорічну грошову допомогу до 5 травня 2021 року, в розмірі, передбаченому частиною п`ятою статті 12 Закону №3551.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену частину щорічної разової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 7354 грн., то суд зазначає наступне.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого, є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.80 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що не може підміняти визначений орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та виплати грошової допомоги, та на свій розсуд розраховувати суми такої допомоги, а тому вказані позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України та відповідно до наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо недоплати позивачу як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону №3551-ХІІ, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону №367-ХІV від 25 грудня 1998 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Крім того, посилання відповідача на те, що у даній справі Управління не є належним відповідачем спростовується висновками Верховного Суду у зразковій справі, згідно яких органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Питання щодо розподілу судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, б.32, ЄДРПОУ 37573838) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2021 року.

Суддя О.О. Артоуз