Постанова

від 15.12.2021 по справі 623/476/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 623/476/21 Головуючий суддя І інстанції Одарюк М. П.

Провадження № 22-ц/818/6421/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: що виникають з договорів оренди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Котелевець А.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чабан А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Одарюка М.П., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан про розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановив :

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ Чарівний Лан про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування позову посилався на те, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 10,8687 гектари відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР № 108585, кадастровий номер 6322880800:01:000:0033, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області. 23 липня 2009 року позивач уклав з відповідачем ТОВ Чарівний Лан договір оренди належної йому земельної ділянки терміном на 20 років до 30 вересня 2030 року. Виникло бажання обробляти власну земельну ділянку самостійно, тому вирішив розірвати укладений з ТОВ Чарівний Лан договір оренди від 23 липня 2009 року та в грудні 2020 року направив на адресу відповідача письмове попередження. Вказане попередження відповідач отримав 12 грудня 2020 року, але відповіді на нього так і не надав. Оскільки пунктом 12.5 спірного договору оренди передбачено розірвання договору в односторонньому порядку просить суд розірвати договір оренди землі б/н від 23 липня 2009 року укладений між ним та ТОВ Чарівний Лан .

У відзиві на позовну заяву, надану суду 04 березня 2021 року, відповідач вказував, що позивач у позовній заяві посилається на пункт 12.5 договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року, яким передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку. Разом з тим, додатковою угодою від 06.07.2020, укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ Чарівний Лан до договору оренди землі, пункт 12.5 договору було викладено в наступній редакції: Весь врожай, посіяний на земельній ділянці Орендарем на підставі цього договору, належить орендарю. Дія цього договору не може бути припинена раніше завершення сільськогоспордарського циклу - збирання орендарем врожаю. Вказана додаткова угода була зареєстрована 19.11.2020. Таким чином, доводи ОСОБА_1 , викладені в позовній заяві про те, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку на підставі п.12.5 договору є неправдивими та недоведеними. ТОВ Чарівний Лан належним чином виконує свої обов`язки за договором, а тому договір не може бути розірваний за рішенням суду на вимогу ОСОБА_1 , оскільки підстави для розірвання договору передбачені ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі та пункту 12.4 договору оренди землі - відсутні. Крім того, відповідач вказував на те, що позивачем не вказано в чому полягає порушення його прав ТОВ Чарівний Лан та не надано суду належного підтвердження цього, а тому просили суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ Чарівний Лан про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Розірвано договір оренди земельної ділянки б/н від 23 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан , кадастровий номер 6322880800:01:000:0033, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 10.6802 гектарів, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 30 вересня 2010 року за № 041067200012.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан (код ЄДРПОУ 34793771) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Чарівний Лан просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким залишити без задоволення позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Вказали, що у відповіді на відзив позивач визнав, що до спірного договору, укладеного між сторонами, було укладено додаткову угоду, якою було змінено п.12.5. договору.

Зазначили, що у жодній заяві по суті справи позивач не стверджував, що договір оренди землі, наданий суду позивачем, і договір оренди землі, наданий суду відповідачем, це різні договори, що на земельну ділянку кадастровий номер 6322880800:01:000:0033 сторонами 23.07.2009 було укладено два чи більше договорів та що додаткову угоду було укладено сторонами не до того договору, що наданий суду позивачем, а до іншого.

Підстав позову позивач не змінював, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідної письмової заяви про зміну підстав позову.

Послались на те, що судом не було надано оцінки договорам оренди землі, наданим суду сторонами, умови яких є повністю ідентичними, тобто, це два примірники одного і того самого договору.

Вказали, що витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №97793986 від 19.09.2017 підтверджено, що на земельну ділянку кадастровий номер 6322880800:01:000:0033 укладено 23.07.2009 лише один договір оренди землі між позивачем і відповідачем, що на підставі цього договору за відповідачем зареєстровано право оренди 13.09.2017.

Зазначили, що у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №233314232 від 19.11.2020 міститься та ж сама інформація, а також інформація про те, що до цього єдиного укладеного між позивачем і відповідачем договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 6322880800:01:000:0033. укладено 06.07.2020 між тими ж сторонами додаткову угоду.

Послались на те, що у додатковій угоді від 06.07.2020 міститься посилання на дату договору оренди землі, до якого вона укладена, - 23.07.2009, на кадастровий номер земельної ділянки - 6322880800:01:000:0033, сторони поіменовані як сторони цього договору Орендодавець ( ОСОБА_1 ) та Орендар (ТОВ Чарівний лан ), якою сторони змінили деякі пункти цього договору, зокрема, вирішили п.12.5. цього договору викласти у наступній редакції: Весь врожай, посіяний на Земельній Ділянці Орендарем на підставі цього Договору, належить Орендарю. Дія цього Договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу збирання Орендарем врожаю .

Вказали, що суд не надав належної оцінки доказам наявності на земельній ділянці позивача озимої пшениці, посіяної відповідачем, станом на момент направлення позивачем відповідачу попередження про розірвання договору оренди 10.12.2020 р. (озима пшениця була посіяна 10.10.2020 р.), а саме наступним доказам, що були додані до пояснення відповідача: копії договору надання сільськогосподарських послуг №01/04-У від 01.04.2020, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №-000000164 від 30.11.2020, акту приймання-передачі тмц від 05.09.2020, дорожнього листка трактора від 10.10.2020, акту витрати насіння і садивного матеріалу № 01 від 31.10.2020, договору надання сільськогосподарських послуг №01/03-21 ПР від 01.03.2021, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЗЛ-0000040 від 31.03.2021, акту приймання-передачі тмц від 01.03.2021, дорожнього листка трактора від 13.03.2021, подорожнього листа вантажного автомобіля № 1655 від 13.03.2021, акту на використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за березень 2021 року, карти з зображенням ділянки позивача площею 10.6802 га на полі № 223.

Зауважили, що позивач просив відповідача підписати відповідну додаткову угоду, тобто, просив розірвати цей договір за взаємною згодою сторін, а не розірвав договір в односторонньому порядку, та посилався на своє бажання самостійно користуватись належною йому земельною ділянкою, тобто, на обставину, яка не передбачена ні спірним договором, ні законом як підстава для розірвання договору оренди землі.

Вважають, оскільки спірним договором чітко та однозначно не визначено можливості розірвання договору в односторонньому порядку та механізму (процедури) реалізації такого розірвання, то правові підстави для розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами, були відсутні. Ні укладеним між сторонами договором, ні законом не встановлено право на відмову від договору оренди землі.

Послались на те, що п.12.5. договору оренди землі, укладеного сторонами 23.07.2009, в редакції додаткової угоди від 06.07.2020, не містить умов про розірвання договору. ТОВ Чарівний лан належним чином виконує свої обов`язки за договором.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

При цьому вказав, що у додатковій угоді сторони не заперечують можливості розірвання договору в односторонньому порядку, лише зазначають умову, що дія договору не може бути завершена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання врожаю.

Послався на те, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, який був доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву та міститься в матеріалах справи, в державному реєстрі прав та їх обтяжень зареєстрована додаткова угода до договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009р. Саме на дану додаткову угоду посилався відповідач, коли просив відмовити в задоволенні моєї позовної заяви.

Однак, матеріали справи містять копію договору оренди землі б/н від 23 липня 2009 року, який наданий суду ним і який він має ( а.с.8,9) та копію договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року, та додаткову угоду від 06 липня 2020 року до договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року, які надані відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що додаткова угода до договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року, стосується саме договору оренди землі б/н від 23 липня 2009 року, на який він посилається позові.

Вказав, що оскільки договором оренди землі б/н від 23 липня 2009 року передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, а відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, то законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку без настання будь-яких умов у разі, якщо це передбачено умовами такого договору та орендодавець виявив бажання на розірвання договору. Зазначену позицію виклав Верховний Суд в своїх постановах від 16.05.2018 року № 420/504/16-ц і від 26.09.2018 у справі № 623/2953/16-ц, де прийшов до висновку, що допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за бажанням орендодавця без настання будь-яких умов, оскільки це передбачено умовами договору оренди землі і така вимога не суперечить чинному законодавству.

Вважає, що докази наявності на земельній ділянці озимої пшениці, які були додані відповідачем до письмових пояснень, не були враховані та прийняті судом, оскільки були подані по за межами строків встановлених ЦПК України. Тому посилання на ці докази в апеляційній скарзі є безпідставним.

Зауважив, що з тексу додаткової угоди не вбачається категоричної заборони розірвання договору в односторонньому порядку, а лише міститься обмеження відносно того, що Дія цього Договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання Орендарем врожаю.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За правилом ч. 1 ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване рішення не відповідає вказаним вимогам.

Судом було встановлені наступні обставини.

Матеріали справи містять копію договору оренди землі б/н від 23 липня 2009 року (який наданий суду позивачем) ( а.с.6,7) та копію договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року, та додаткову угоду від 06 липня 2020 року до договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року( які надані відповідачем) ( а.с. 41,42,48).

В п. 12.5 договору оренди землі б/н від 23 липня 2009 року передбачено розірвання договору оренди земля в односторонньому порядку.

Додатковою угодою до договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року п. 12.5 договору сторони виклали у наступній редакції: Весь врожай, посіяний на земельній ділянці орендарем на підставі цього договору, належить орендарю. Дія цього договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання орендарем врожаю .

Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що додаткова угода до договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року стосується саме договору оренди землі б/н від 23 липня 2009 року, на який посилав позивач як на підставу своїх позовних вимог.

З посиланням на те, що договором оренди землі б/н від 23 липня 2009 року передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, а відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, та з урахуванням того, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку без настання будь-яких умов у разі, якщо це передбачено умовами такого договору та орендодавець виявив бажання на розірвання договору, суд застосував правові висновки, які були висловлені Верховний Суд в своїх постановах від 16.05.2018 року № 420\504\16-ц і від 26.09.2018 року у справі № 623\2953\16-ц, де касаційний суд прийшов до висновку, що допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за бажанням орендодавця без настання будь-яких умов, оскільки це передбачено умовами договору оренди землі і така вимога не суперечить чинному законодавству.

Позивач виявив бажання розірвати укладений 23 липня 2009 року договір оренди землі б/н між ним, як власником землі, та орендарем - ТОВ Чарівний Лан .

Суд першої інстанції з наведених підстав вважав, що така вимога відповідає чинному законодавству та умовам укладеного договору, тому позов підлягає повному задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 10.6802 гектари відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР № 108585, кадастровий номер 6322880800:01:000:0033, яка розташована на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області ( а.с.13).

23 липня 2009 року позивач уклав з відповідачем ТОВ Чарівний Лан договір оренди належної йому земельної ділянки терміном на 20 років до 30 вересня 2030 року ( а.с.6-7) Договір зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 30 вересня 2010 року за № 041067200012.

Пунктом 12.5 Договору оренди землі від 23 липня 2009 року встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (а.с.42 оборот).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди. Правовідносини щодо оренди землі регулюються ст. 792 ЦК України загальним законом та спеціальними законами, а саме ст.ст. 124-126 ЗК України.

Частиною 2 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право на оренду земельної ділянки відповідно до ст. 125 ЗК України виникає з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі на день укладення спірного договору оренди землі істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об`єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної

ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження

або знищення об`єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін;

умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У статті 32 Закону України Про оренду землі визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п.п. 1-3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;

3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику;

Всупереч вказаним нормам цивільного процесуального права суд не надав належної оцінки запереченням відповідача проти позову та наданих на їх підтвердження доказам.

Так, наданий позивачем примірник договору оренди землі від 23 липня 2009 року дійсно не містить номеру, а на місці номеру договору міститься пробіл, тобто номер договору не зазначено (а.с. 6).

Наданий відповідачем примірник цього ж договору оренди землі від 23 липня 2009 року має ідентичний зміст усіх умов договору з тими, які викладені у примірнику, який надав до справи позивач, крім того, що у ньому на місці пробілу після слова договір зазначений номер договору: 113-Б (а.с. 6-7, 41-42). При цьому сторони надали до суду належним чином оформлені Акти прийому-передачі земельної ділянки в оренду, який є додатком до Договору оренди землі, номер якого не зазначено, від 23 липня 2009 року, які за своїм змістом також є ідентичними (а.с. 8, 44).

06 липня 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ Чарівний Лан уклали додаткову угоду до договору оренди землі № 113-Б від 23 липня 2009 року, якою п. 12.5 договору виклали у наступній редакції: Весь врожай, посіяний на земельній ділянці орендарем на підставі цього договору, належить орендарю. Дія цього договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання орендарем врожаю . ( а.с.48).

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права від 19.09.2017, індексний номер 97793986, номер запису 22412875, 13.09.2017 за відповідачем було зареєстровано право оренди землі на підставі спірного договору оренди землі без номеру (а.с. 37).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права від 19.09.2017, індексний номер 1233314232, під тим же номером запису 22412875 було додатково внесені відомості про реєстрацію додаткової угоди б/н від 06.07.2020 до договору оренди землі № 113-Б від 23.07.2009 (а.с. 49).

Суд не звернув уваги, що номер договору оренди землі за змістом ст. 15 Закону України Про оренду землі не є його істотною умовою договору, тому колегія суддів вважає, що надані сторонами ідентичні за змістом його умов примірники договору є примірниками одного договору. Відсутність позначки про номер на примірнику цього договору позивача не свідчить про те, що він є іншим, аніж той договір, який під номером 113-В надав до суду відповідач, з огляду на їх ідентичний зміст. Обидва примірники спірного договору оренди землі від 23 липня 2009 року мають ідентичні за змістом записи про їх державну реєстрацію.

У додатковій угоді від 06.07.2020 міститься посилання на дату договору оренди землі, до якого вона укладена, - 23.07.2009, на кадастровий номер земельної ділянки - 6322880800:01:000:0033, сторони поіменовані як сторони цього договору Орендодавець ( ОСОБА_1 ) та Орендар (ТОВ Чарівний лан ), якою сторони змінили деякі пункти цього договору, зокрема, вирішили п.12.5. цього договору викласти у наступній редакції: Весь врожай, посіяний на Земельній Ділянці Орендарем на підставі цього Договору, належить Орендарю. Дія цього Договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу збирання Орендарем врожаю .

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №233314232 від 19.11.2020 міститься та ж сама інформація, а також інформація про те, що до цього єдиного укладеного між позивачем і відповідачем договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 6322880800:01:000:0033, укладено 06.07.2020 між тими ж сторонами додаткову угоду.

Таким чином, сторони договору за взаємною згодою виключили з умов договору оренди землі право його одностороннього розірвання, замінивши його застереженням щодо можливості припинення дії договору.

З урахуванням вищевказаних відомостей про державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 23.07.2009 та додаткової до нього угоди б/н від 06.07.2020, факт їх укладення позивачем не оспорюється, яка змінила умови договору оренди землі № 113-Б, укладеного сторонами 23 липня 2009 року, зміст яких є ідентичний, з огляду на тотожній зміст договорів оренди землі б/н та з номером 113-Б, а також - Актів прийму-передачі земельної ділянки від 23 липня 2009 року, яка є предметом цього договору оренди, - слід дійти висновку, що в результаті згаданої додаткової угоди були внесені зміни до укладеного між сторонами договору оренди землі від 23.07.2009, який має лише різні позначки про його номер.

Отже, після внесення змін до умов договору, пунктом 12.5 вже не допускається право орендодавця на його розірвання в односторонньому порядку (а.с. 7 на зв., 48).

За змістом умов договору оренди землі від 23 липня 2009, п. 12.4 та 12.5 у новій редакції, дія договору оренди землі припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у наслідок не виконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Весь врожай, посіяний на Земельній ділянці орендарем на підставі цього Договору, належить Орендарю Дія цього Договору не може бути припинена раніше завершення сільськогосподарського циклу - збирання Орендарем врожаю.

Таким чином, відповідно до наведених норм матеріального права та умов спірного договору оренди, з урахуванням внесених до нього додатковою угодою змін, - розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, а тому у задоволенні позову слід відмовити, за його недоведеністю.

Посилання в рішенні суду на правову позицію, яка була викладена Верховним Судом в своїх постановах від 16.05.2018 № 420/504/16-ц і від 26.09.2018 у справі № 623/2953/16-ц про можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за бажанням орендодавця без настання будь-яких умов, у разі якщо це передбачено умовами договору оренди землі і така вимога не суперечить чинному законодавству, - є безпідставною з огляду на її нерелевантність до обставин цієї справи.

З огляду на те, що доводи скарги спростовують висновки суду, суд першої інстанції ухвалив своє рішення: при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; з порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, тому відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, оскаржене рішення скасовує повністю та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову, за його недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок позивача понесені відповідачем витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1362 грн.

Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан - задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Чарівний Лан (код в ЄДРПОУ 34793771) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1362 (тисяча триста шістдесят дві) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2021 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

судді А.В.Котелевець

О.М.Хорошевський.