Рішення

від 01.12.2021 по справі 359/3215/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/2108/2021

Справа №359/3215/21

РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про скасування державного акту на право власності на землю та про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що на підставі рішення Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області від 23 березня 2001 року вона отримала державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №108151 та набула право власності на земельну ділянку площею 2,44 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. В подальшому цій земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3220882200:03:001:0387. Проте, у державному акті на право приватної власності на землю була допущена описка, а саме невірно вказано прізвище власника замість ОСОБА_2 помилково вказано ОСОБА_3 . Дана описка перешкоджає позивачу укласти зі СТОВ Любарецьке договір оренди земельної ділянки. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №108151, виданий 10 липня 2001 року Глибоцькою сільською радою Бориспільського району Київської області та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,44 га з кадастровим номером 3220882200:03:001:0387 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

ІІ. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

Представник позивача ОСОБА_4 надав до суду клопотання, яким просив розглянути цивільну справу за його відсутності, підтримавши позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_5 також надав до суду заяву з проханням розглянути цивільну справу без участі представника Бориспільської міської ради та вирішити справу за наявними матеріалами справ.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2021 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.22-23)

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.33).

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 10 липня 2001 року ОСОБА_1 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КВ №108151.

На підставі цього державного акту позивач набула право власності на земельну ділянку площею 2,44 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області.

З листа Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області №2006 від 03 квітня 2012 року зазначеній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 3220882200:03:001:0387 (а.с.15).

Листом №214 від 18 березня 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено в укладенні договору оренди земельної ділянки площею 2,44 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області. У зв`язку з тим, що державний акт на право власності на землю містить не передбачені законодавством виправлення, а саме від руки внесено зміни в прізвище власника (а.с.9).

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі регулюються гл.22 Припинення права на землю ЗК України та нормами Закону України Про Державний земельний кадастр .

V. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

а. норми матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.78 ЗК України право на земельну ділянку - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно положення ч.1 ст.140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.9 ст.21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 01 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до ДЗК із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 01 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до ДЗК відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З 01 січня 2013 року земельні ділянки як об`єкти права реєструються в ДЗК, а права на них (власності, користування тощо) - у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.

З 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України Про Державний земельний кадастр державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються. Для вирішення питання виправлення помилки необхідно письмово повідомити про факт виявлення помилки територіальний орган Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно з п.138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, в ДЗК можуть мати місце наступні помилки: 1) помилка технічна, допущена органом, що здійснює ведення ДЗК (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка); 2) помилка технічна, допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка, у т. ч. технічна помилка в документах, на підставі яких внесені відомості до ДЗК); 3) помилка допущена у відомостях ДЗК внаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів ДЗК в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (у т. ч. виявлена під час або після перенесення до ДЗК інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти ДЗК, яка міститься в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка допущена у відомостях ДЗК, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) помилка технічна помилка, допущена у відомостях ДЗК внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях ДЗК під час державної реєстрації земельної ділянки; 7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 01 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до ДЗК, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Відповідно до п.150 Порядку ведення Державного земельного кадастру виправлення технічних помилок, допущених не з вини органу, що веде Державний земельний кадастр, здійснюється кадастровим реєстратором за заявою зацікавленої особи.

З 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому помилку в самому державному акті, який був виданий раніше, виправити неможливо. Для вирішення цього питання необхідно письмово повідомити про факт виявлення помилки територіальний орган Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки. Заяву разом з доданими до неї документами потрібно подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Якщо факт невідповідності відомостей з Державного земельного кадастру та інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення: складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки, безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру); письмово повідомляє заявника не пізніше наступного дня про виправлення помилки (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок); надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення в електронній формі; безоплатно видає заявнику витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Якщо відомості про власника підтверджено, то кадастровий реєстратор вносить зміни до ДЗК (здійснює державну реєстрацію земельної ділянки) та надає витяг з ДЗК із правильними відомостями.

Якщо архіви не містять необхідної документації, то кадастровий реєстратор не може перевірити та підтвердити відомості про власника земельної ділянки. Отже, він не зможе внести виправлені дані в ДЗК і тому відмовить у державній реєстрації земельної ділянки. У такому разі відмова оформлюється відповідним рішенням. Таке рішення видається зацікавленій особі (заявнику). Воно є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту належності заявнику державного акту як правовстановлюючого документа на земельну ділянку. Після отримання відповідного позитивного рішення суду зацікавлена особа надає його державному кадастровому реєстратору разом із державним актом, що містить помилку. На підставі таких документів до ДЗК вносяться зміни (реєструється земельна ділянка) і заявнику надається витяг із ДЗК із правильними відомостями.

Щоб отримати новий правовстановлюючий документ (з виправленими даними), зацікавлена особа надає державному реєстратору Державної реєстраційної служби необхідні документи (у т. ч. витяг з ДЗК із правильними відомостями).

б. норми процесуального права.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

VI. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Судом встановлено, що позивач набула право власності на земельну ділянку площею 2,44 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, на підставі рішення Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області №33 від 23 березня 2001 року.

Право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку не припинено у встановленому законом порядку. Більше того, судом не встановлено обставин, які згідно ч.1 ст.140 ЗК України свідчили про наявність підстав для припинення права власності позивача на спірну земельну ділянку.

Встановлено, що згідно з паспортом громадянина України, виданого на ім`я позивача вбачається, що її прізвище - ОСОБА_6 .

Тоді як у державному акті на право приватної власності на землю прізвище позивача вказано ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_2 .

Таким чином, у правовстановлюючому документі, який посвідчує право власності позивача на земельну ділянку площею 2,44 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, допущена помилка в зазначенні прізвища позивача.

Разом з цим, для виправлення технічної помилки, допущеної в державному акті на право власності на землю, позивачу необхідно вчинити ряд дій у відповідності до вищевказаних норм Закону України Про Державний земельний кадастр та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №105.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, судом не встановлено правових підстав для скасування державного акту на право приватної власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку за позивачем в судовому порядку.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції №26635 від 13 квітня 2021 року (а.с.1) вбачається, що при пред`явленні позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1816 гривень. Проте, зважаючи на те, що у задоволенні пред`явленого нею позову відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись п.138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, ч.9 ст.21 Закону України Про Державний земельний кадастр , ч.1 ст.78, ч.1 ст.140 ЗК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про скасування державного акту на право власності на землю та про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський