Рішення

від 24.11.2021 по справі 375/1316/20

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 375/1316/20

Провадження № 2/379/357/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом 22.10.2020 та прохала суд визнати за нею право власності в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на:

одну другу частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 3223784500:05:029:0001, площею 0,1267 гектара, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства;

одну другу частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 3223784502:01:007:0013, площею 0,1874 гектара, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

одну другу частки земельної ділянки за адресою: с. Троїцьке Рокитнянського району Київської області, кадастровий № 3223784502:016:029:0007, площею 0,2000 гектара, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати відповідачки/ бабуся позивачки - ОСОБА_3 , у власності якої перебували спірні земельні ділянки. За життя померла склала два заповіти: відповідно до першого заповіту, посвідченого 17.10.1994 Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 30 заповіла все своє майно відповідачці; згідно останнього заповіту, посвідченого 12.04.2006 приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1371, заповіла ОСОБА_2 лише земельну частку (пай). За життя ОСОБА_3 помер її син, батько позивача - ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 сторони спору (19.02.2020 позивач та 10.12.2019 відповідач) звернулися до державного нотаріуса Рокитнянської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Нотаріусом заведена спадкова справа № 297/2019. Також 26.05.2020 позивач звернулася до зазначеного державного нотаріуса із заявою про наявність спору між спадкоємцями та повідомила про свій намір взяти участь у спадкуванні майна після померлої бабусі. Державним нотаріусом 07.07.2020 надано відповідь позивачу про те, що все майно після померлої ОСОБА_3 охоплено заповітами, які є чинними. Отже, державним нотаріусом фактично було позбавлено позивачку права спадкувати майно після померлої ОСОБА_3

15.07.2020 державним нотаріусом на заяву позивача про те, що чинним є останній заповіт ОСОБА_3 , повідомлено листом за № 242/02 -14 позивачку, що останній заповіт не суперечить раніше складеному, тому обидва заповіти чинні, і спрямувала позивачку до суду.

Згідно рекомендацій наданих ЦМУ Мінюсту позивачка звернулася та отримала постанову від 30.09.2020 за № 315/02-14 про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме: відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Вважає, що визначення спадкоємця на право на земельну частку (пай) має відбуватися згідно із заповітом від 12.04.2006 за реєстровим № 1371, а все інше спадкове майно повинно спадкуватися на підставі закону, як частина спадщини, що не охоплена заповітом.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шеїн К.О. заперечує проти заявлених позовних вимог, так як право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку кадастровий номер 3223784502:01:007:0013, площею 0,1874 га, припинилося внаслідок набуття ОСОБА_2 права власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не може входити до складу спадщини, а тому й, вважає, що відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на одну другу частину зазначеної земельної ділянки в порядку спадкування. Важає, що новий заповіт, укладений 12.04.2006 не суперечить попередньому заповіту, тобто доповнює його земельною ділянкою, право на яку було набуто після укладення заповіту 1997 року, тому спадкування майна відбувається на підставі двох заповітів. В зв`язку з чим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності в повному обсязі. (т.1 а.с. 70).

Ухвалою суду від 29.09.2021 клопотання представника позивача ОСОБА_5 задоволено та залишено без розгляду позовну вимогу про визнання права власності в порядку спадкування на одну другу частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 3223784502:01:007:0013, площею 0,1874 гектара, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). (т.1 а.с. 221).

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Каракой Т.В. у судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримала у повному обсязі. Підкреслила, що по заповіту має спадкуватися лише одна земельна ділянка, все інше майно має спадкуватися за законом. Однак, нотаріусом видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Шеїн К.О. у судовому засіданні прохала відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Пояснила, що перший заповіт було складено у 1997 році. У 2000 році спадкодавець отримала сертифікат на земельний пай, тому додатково було оформлено на додаток до заповіту на все майно - заповіт на земельний пай. На момент смерті у спадкодавця не було права власності на земельну ділянку 3223784502:01:007:0013, оскільки по договору довічного утримання Боціон набула право власності на будинок, який знаходиться на земельній ділянці 3223784502:01:007:0013. Право власності на земельну ділянку 3223784502:01:007:0013 зареєстровано в липні 2020 року.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про розгляд даної справи повідомлені належно.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки/ мати відповідачки (а.с. 21-24, 121-123) - ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 112,113).

За життя ОСОБА_3 склала два заповіти, посвідчені: 17.10.1997 року ОСОБА_6 , секретарем виконавчого комітету Острівської сільської ради народних депутатів Рокитнянського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 30, відповідно до якого вона все своє майно заповіла дочці ОСОБА_2 (т.1 а.с.117); 12.04.2006 ОСОБА_7 - приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу, реєстровий № 1371, відповідно до якого вона земельну частку (пай) заповіла відповідачці ОСОБА_2 (118).

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме:

земельної ділянки площею 0,3267 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства та належала їй на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 204171, виданого 01.08.2006 Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області, яка розташована по АДРЕСА_2 з кадастровий номер 3223784500:05:029:0001, площею 0,1267 га;

земельної ділянки кадастровий номер 3223784502:01:016:0007 площею 0,2000 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , цільове призначення: ведення особистого селянського господарства та належала їй на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 204171, виданого 01.08.2006 Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області (а.с. 37);

10.12.2019 відповідачка ОСОБА_2 звернулася до Рокитнянської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_3 за заповітом (а.с.107).

19.02.2020 позивачка ОСОБА_1 також звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після своєї баби ОСОБА_3 за законом (а.с. 108).

10.12.2019 державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Л.Б. заведено спадкову справу (а.с. 115).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 10.12.2019 №58680965 вбачається, що при відкритті даної спадкової справи стало відомо щодо наявності двох заповітів, які зареєстровані у Спадковому реєстрі за № 38216979 та № 39450576 (а.с. 116).

У зв`язку з наявністю двох заповітів ОСОБА_3 від 17.10.1997 та від 12.04.2006, позивачка подала до даного державного нотаріуса заяву проте, що бажає взяти участь у спадкуванні майна за законом після померлої ОСОБА_3 , яке не охоплене заповітом від 2006 (а.с.129).

На дану заяву Рокитнянська районна державна нотаріальна контора Київської області повідомила, що останній заповіт не суперечить попередньому тому, якщо складеним заповітом спадкодавець розпорядився всім майном, а більш пізнім заповітом - частиною майна, то такі заповіти після смерті заповідача будуть чинні обидва (а.с. 130, 179).

15.07.2020 державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області на виконання заяви відповідачки про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видано:

свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстровано в реєстрі за № 1442, згідно якого нотаріус посвідчує, що на підставі заповіту, посвідченого Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області 17.10.1997, зареєстрованого в реєстрі за № 30, дублікат якого видано 03.03.2020 за реєстровим № 1, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223784502:01:007:0013, площею 0,1874 гектара, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 169);

свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстровано в реєстрі за № 1443, згідно якого нотаріус посвідчує, що на підставі заповіту, посвідченого Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області 17.10.1997, зареєстрованого в реєстрі за № 30, дублікат якого видано 03.03.2020 за реєстровим № 1, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223784500:05:029:0001, площею 0,1267 гектара, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (а.с. 171);

свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстровано в реєстрі за № 1444, згідно якого нотаріус посвідчує, що на підставі заповіту, посвідченого Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області 17.10.1997, зареєстрованого в реєстрі за № 30, дублікат якого видано 03.03.2020 за реєстровим № 1, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, розташованої в с. Троїцьке Рокитнянського району Київської області, кадастровий номер 3223784502:01:016:0007, площею 0,2000 гектара, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (а.с. 173);

свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстровано в реєстрі за № 1445, згідно якого нотаріус посвідчує, що на підставі заповіту, посвідченого Скоробагатько В.Д., приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області 12.04.2006, зареєстрованого в реєстрі за № 1371, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, розташованої на території Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, кадастровий номер 3223784500:03:023:0038, площею 2,1010 гектара, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 175).

30.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до Рокитнянської районної державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після своєї баби - ОСОБА_3 (а.с.193).

У зв`язку з видачею ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину за заповітами, державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Калітенко Л.Б. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.09.2020 № 315/02-14, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом. Постанова обґрунтована тією обставиною, що останній заповіт не суперечить попередньому, тому, якщо раніше складеним заповітом спадкодавець розпорядився усім майном, а більш пізнім заповітом - частиною майна, то такі заповіти після смерті заповідача будуть чинні обидва. (а.с. 197).

Відповідно до частини першої статті 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

У частині другій та четвертій статті 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх конкуренція , оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Аналіз частини другої та третьої статті 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:

по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;

по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Тлумачення частини третьої статті 1254 ЦК України свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.

Таким чином, хибним є висновок нотаріуса у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.09.2020 року.

Визначення спадкоємця на право на земельну ділянку (пай) розміром 2,21 га (на даний час - земельна ділянка з кадастровим номером 3223784500:03:023:0038) має відбуватися згідно заповіту від 12 квітня 2006 року за реєстровим № 1371, а все інше спадкове майно повинно спадкуватися на підставі закону, як частина спадщини, що не охоплена заповітом.

Відповідно до частини першої статті 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові 26 червня 2019 року № 369/3186/17.

Разом з тим, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися засобом захисту, який прямо передбачено нормою права (постанова Верховного Суду 923/466/17 від 30.05.2018).

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 мала право на спадкування лише одних других частин спірних земельних ділянок кадастрові номери 3223784500:05:029:0001 та 3223784502:01:016:0007, а не в цілому.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.11.2021, долученої до матеріалів справи у судовому засіданні 24.11.2021, підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки були свідоцтва на право на спадщину № 1444 та № 1443

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав , скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Під ефективним способом захисту необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо. (постанова Великої Палати Верховного Суду № 925/1265/16 від 22.08.2018).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду № 910/10011/19 від 06.04.2021).

Отже, оскільки ОСОБА_2 по заповіту мала спадкувати лише земельну ділянку кадастровий номер 3223784500:03:023:0038, а земельні ділянки кадастрові номери 3223784500:05:029:0001 та 3223784502:01:016:0007 мали спадкуватися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом по одній другій частині, однак, позивачкою, не зазначено в якості способу захисту визнання недійсними свідоцтв на право на спадщину за заповітом , суд вважає обраний позивачем спосіб захисту не ефективним, що є підставою для відмови у позові в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 84, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.12.2021.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Головуючий:В. І. Зінкін