Постанова

від 22.12.2021 по справі 340/4460/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4460/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року (головуючий суддя: Черниш О.А.) по адміністративній справі № 340/4460/20, розглянутої у порядку письмового провадження

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Урожай" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач приватне сільськогосподарське підприємство "Урожай"( далі ПСП "Урожай") звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області(далі ГУ ДПС у Кіровоградській області), у якій просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000070504 від 08.04.2020 року, яким ПСП "Урожай" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 39750 грн., з яких: 31800 грн. - податкове зобов`язання, 7950 грн. - штрафна санкція.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операції з придбання товару у контрагента-постачальника ТОВ "НК Енерджі Ойл" є необґрунтованими, ним надавались всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції, яка обумовлена економічним змістом, направленим на досягнення розумної кінцевої мети у вигляді отримання доходу.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПСП "Урожай" щодо його взаємовідносин з ТОВ "НК Енерджі Ойл", на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС "Податковий блок" та іншої наявної в контролюючому органі інформації, встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій з придбання позивачем нафтопродуктів у ТОВ "НК Енерджі Ойл", зважаючи на відсутність резервуарів за адресою пунктів навантаження, вказаною в наданих позивачем на перевірку товарно-транспортних накладних. Оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, сукупність доказів свідчить про відсутність факту реального вчинення ПСП "Урожай" господарських операцій, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року адміністративний позов ПСП "Урожай" задоволено, визнане протиправним та скасоване прийняте ГУ ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000070504 від 08.04.2020 року, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті судові витрати в сумі 2102 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ПСП "Урожай" є платником податку на додану вартість, основний вид економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.40, 43)

Податковим органом у березні 2020 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПСП "Урожай" з метою контролю за дотриманням вимог додаткового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "НК Енерджі Ойл" (код ЄДРПОУ 42676240) за вересень та жовтень 2019 року, (а.с.17 - 24)

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, за результатами якої складено акт №20/11-28-05-04/32550512 від 23.03.2020 року (а.с.17 - 24).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000070504 від 08.04.2020 року про збільшення ПСП "Урожай" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 39 750 грн., яке оскаржене позивачем в судовому порядку.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючі позов, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі є реальність фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "НК Енерджі Ойл", на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та визначено відповідні суми бюджетного відшкодування при декларуванні за жовтень 2019 року, висновки щодо яких викладені контролюючим органом в акті №20/11-28-05-04/32550512 від 23.03.2020 року, відповідач при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення діяв не у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 - 198.3,198.6 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством Украї ни. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту; для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Приписами ст.1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Викладене свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Згідно норм податкового законодавства будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Посилаючись на порушення контрагентом позивача ТОВ "НК Енерджі Ойл" вимог податкового законодавства щодо ведення ним господарської діяльності, контролюючий орган розцінив надані позивачем до перевірки первинні документи складеними всупереч вимогам чинного законодавства та такими, що не можуть підтвердити реальність вчинення господарських операцій позивача з вищезазначеним контрагентом.

Висновок податкового органу щодо нереальності здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з вищезазначеним контрагентом спростовується наступними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ "НК Енерджі Ойл" укладено договір поставки товару нафтопродуктів №38 від 30.09.2019 року(а.с.44 - 46).

Здійснення поставки товару - палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (2710194300) у кількості 6, 666 т на загальну суму 190800 грн., у т.ч. ПДВ - 31800 грн. підтверджено податковими накладними №85 від 30.09.2019 року, №96 від 08.10.2019 року, які зареєстровані в ЄРПН, видатковими накладними №87 від 04.10.2019 року, №95 від 11.10.2019 року, товарно-транспортними накладними №87 від 04.10.2019 року та №95 від 11.10.2019 року. (а.с.49, 50, 53, 54, 89, 90)

Розрахунки за отриманий товар позивачем проведено в безготівковій формі на підставі платіжних доручень №1355 від 30.09.2019 року на суму 96800 грн., №1358 від 08.10.2019 року на суму 94000 грн. (а.с.47, 48, 51, 52).

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "НК Енерджі Ойл", віднесено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2019 року в сумі 16 133,33 грн. та податкової декларації з ПДВ за жовтень 2019 року в сумі 15 666,67 грн. (а.с.123 - 133).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції з придбання ПСП "Урожай" нафтопродуктів у ТОВ "НК Енерджі Ойл" мали місце та фактично здійснені, суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені необхідними первинними документами, зокрема податковими накладними, які зареєстровані в ЄРПН. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Згідно приписів ч.5 ст.242 КАС України суд першої інстанції , врахувавши правові позиції Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16, від 24.05.2019 року №826/7423/16, дійшов вірного висновку, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер, а тому позивач не несе відповідальності за недоліки товарно-транспортних накладних, складених перевізником при наявності первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність перевезення товару, їх оприбуткування позивачем та здійснення розрахунків між сторонами.

При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача акт перевірки не містить, що свідчить про правомірність відображення господарських операцій з придбання товарів у бухгалтерському та податковому обліку позивача і спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Згідно змісту акту №20/11-28-05-04/32550512 від 23.03.2020 року, у ході перевірки позивача зустрічна звірка з ТОВ "НК Енерджі Ойл" з питань підтвердження отриманих від ПСП "Урожай" відомостей щодо господарських відносин між ними, контролюючим органом не проводилася.

Натомість відповідач використав податкову інформацію щодо цього контрагента, наявну в базах даних інформаційних систем ДПС, на підставі якої зробив висновки про відсутність у нього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів.

Оцінюючи результати даних податкової звітності контрагента позивача ТОВ "НК Енерджі Ойл" з бази автоматизованого контролю, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відомості в базах даних інформаційних систем ДПС свідчать лише про наявність у податкового органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності ніякі товари позивачем не отримувались та не реалізовувались у межах господарської діяльності, в той час як нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише неможливістю проведення зустрічної звірки даних контрагента через відсутність в нього основних засобів.

Пояснення директора ТОВ "НК Енерджі Ойл" про непричетність її до діяльності цього товариства не є допустимим доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України при відсутності вироку по кримінальній справі, а тому дана обставина не може бути доказом порушення позивачем податкового законодавства (а.с.74).

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постановах від 09.07.2020 року у справі №826/9561/17, від 04.09.2020 року у справі №1640/2783/18, від 25.09.2019 року у справі №817/992/15, від 16.04.2021 року у справі №820/4403/16.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "НК Енерджі Ойл" не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про визнання оскарженого податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Суд першої інстанції правомірно згідно з приписами ст.139 КАС України стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підтверджені документально судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані.

З урахуванням викладеного судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року по адміністративній справі № 340/4460/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 грудня 2021 року, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий