Постанова

від 28.12.2021 по справі 569/17393/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 569/17393/21 пров. № А/857/18647/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Затинний С.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення Рівненського міського суду Рівненської обл. від 23.09.2021р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства у сфері охорони природи та використання природних ресурсів (суддя суду І інстанції: Харечко С.П., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 23.09.2021р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 28.09.2021р.),-

В С Т А Н О В И В:

25.08.2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Крутія І.С. № 1519-3/1 від 16.08.2021р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП (а.с.2-5).

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської обл. від 23.09.2021р. адміністративний позов задоволено; скасовано постанову № 1519-3/1 від 16.08.2021р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн., закрито провадження в справі (а.с.31-34).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Державна екологічна інспекція Поліського округу, яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.36-42).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою діяльністю /ТзОВ/ Укреко-Індастрі виявлено засмічення земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ), яка використовується вказаним підприємством для заготівлі відходів як вторинної сировини. Наведені відходи зберігаються з порушенням Державних санітарних правил та норм, затв. постановою Головного державного санітарного лікаря України № 29 від 01.07.1999р., при цьому наведені відходи не видаляються протягом тривалого часу, розміщуються на непристосованому промисловому майданчику для тимчасового зберігання відходів.

Таким чином, позивачем, як керівником ТзОВ Укреко-Індастрі допущено псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх виробничими та іншими відходами, що є складом правопорушення згідно ст.52 КУпАП.

Позивачем ОСОБА_1 скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.110-113, 131-134).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ Укреко-Індастрі використовує спірну земельну ділянку безпосередньо за цільовим призначенням, а тому порушень ст.35 Закону України Про охорону земель та ст.96 Земельного кодексу /ЗК/ України не допустило.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями, які позивач виклав у протоколі, що на вказаній земельній ділянці, яка перебуває в другій черзі забудови ремонтних майстерень, тимчасово складована вторинна сировина у тюкованому вигляді, що має бути в подальшому перероблена в альтернативне паливо для цементного заводу. Додатково такі факти стверджуються оглянутими в судовому засідання актами здачі-приймання робіт від 22.02.2021р., від 19.03.2021р., від 04.02.2021р., від 12.03.2021р., від 16.03.2021р. та від 24.03.2021р. Отже, підприємство здійснює переробку вторинної сировини (сортування та тюкування). Таким чином, будь-якого засмічення спірної земельної ділянки побутовими відходами немає.

При цьому, наведена вторинна сировина, яка перебуває в складованому вигляді на вказаній земельній ділянці, не порушує природоохоронне законодавство, що стверджується протоколом № 23-21/2 від 18.08.2021р. щодо вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунту.

Також вторинна сировина, яка розміщена на спірній земельній ділянці, не підпадає під визначення побутових відходів, оскільки вона є такою, що пов`язана з виробничою діяльністю підприємств.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямо чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

При цьому, обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак, відповідачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

Окрім цього, як вбачається із змісту спірної постанови відповідача, в ній зазначено про вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.211 ЗК України, однак ЗК України не регулює спірні правовідносини.

Оскільки в оскаржуваній постанові не має покликання на конкретні норми законів, порушення яких інкримінується позивачу, тому вказана обставина не дає можливості суду встановити, яке саме порушення вчинив позивач. Суд погоджується з позивачем, що йому інкримінується неконкретне правопорушення, що позбавляє позивача можливості належного захисту.

Наведені в сукупності обставини вказують на те, що протокол та постанова складені з грубим порушенням вимог ст.ст.256 та 183 КУпАП, п.п.2.4, 4.4. Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 264 від 05.07.2004р.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Як слідує із доводів апелянта, 22.07.2021р. на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшла заява громадянина ОСОБА_2 від 06.07.2021р. з проханням провести перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ Укреко-Індастрі (код ЄДРПОУ 37382388), оскільки земельна ділянка 5624689500:01:027:0439, що використовується згаданим підприємством, завалена купами сміття.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , 27.07.2021р. за вих. №3-05/3664 Державна екологічна інспекція Поліського округу скерувала копію заяви громадянина ОСОБА_2 від 06.07.2021р. та інформаційну довідку до Державної екологічної інспекції України для розгляду та отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТзОВ Укреко-Індастрі .

28.07.2021р. за вх. №3-05/3133 Державна екологічна інспекція Поліського округу отримала погодження Державної екологічної інспекції України вих. №4.2/1475ПГ від 28.07.2021р. на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТзОВ Укреко-Індастрі (код ЄДРПОУ 37382388).

05.08.2021р. Державною екологічною інспекцією Поліського округу видано наказ № 224-ОД Про здійснення заходів державного нагляду (контролю) .

На підставі наказу Державною екологічною інспекцією Поліського округу 06.08.2021р. видано направлення № 523 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТзОВ Укреко-Індастрі (код ЄДРПОУ 37382388).

Відповідно до ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Клімою Т.А. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Пляшко Д.Р., ОСОБА_3 ОСОБА_4 , Борисовою Л.В. у період з 09.08.2021р. по 20.08.2021р. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) ТзОВ Укреко-Індастрі (код ЄДРПОУ 37382388).

Проведеною перевіркою встановлено та в Акті перевірки № 497 від 20.08.2021р. зафіксовано, що ТзОВ Укреко-Індастрі проводить збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини згідно укладених договорів між підприємствами.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5624689500:01:027:0439 перебуває в платному строкову користуванні позивача на умовах укладеного договору оренди і знаходиться за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с.Шпанів, вул.Лугова, 27 (а.с.12-15).

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу виявлено засмічення земельної ділянки відходами, що стверджується відповідними фотоматеріалами. При цьому, відходи зберігаються з порушенням Державних санітарних правил та норм, затв. постановою Головного державного санітарного лікаря України № 29 від 01.07.1999р.

Зокрема, відходи на земельній ділянці не видалялися протягом довготривалого терміну, не зберігаються в герметичній тарі, промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів не обладнаний у встановленому порядку, на ділянці відсутній захист від дії атмосферних опадів та вітру.

Наведені порушення зафіксовані в Акті перевірки № 497 від 20.08.2021р., де, зокрема, зафіксовано порушення правил зберігання відходів, незабезпечення захисту земель від забруднення, засмічення.

За результатами проведеної перевірки та виявлених порушень 20.08.2021р. Державною екологічною інспекцією Поліського округу, з метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, ТзОВ Укреко-Індастрі видано припис № 497 від 20.08.2021р.

Також згідно матеріалів справи 16.08.2021р. стосовно ОСОБА_1 , керівника ТзОВ Укреко-Індастрі , державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Крутієм І.С. складено протокол про адміністративне правопорушення № 012537 (а.с.6 і на звороті).

Згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 допустив о 14 год. 10 хв. 16.08.2021р. засмічення побутовими відходами земельної ділянки площею 1454,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням ст.35 Закону України Про охорону земель та ст.96 ЗК України.

Відповідно до наданих позивачем пояснень на вказаній ділянці (ІІ черга забудови - розміщуються ремонтні майстерні) тимчасово складувалася відсортована в тюкованому вигляді (поліетилен, поліпропілен) сировина, яка в подальшому буде перероблена в альтернативне паливо для цементного заводу.

16.08.2021р. стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 1519-3/1, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн. 00 коп. (а.с.7).

Для правильного вирішення наведеного спору колегія суддів вважає за необхідне відповісти на два ключових взаємопов`язаних правових питання щодо:

доведеності факту забруднення (засмічення) земельної ділянки відходами земельної ділянки чи використання ділянки за її цільовим призначенням;

правильності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.52 КУпАП.

По першому питанню колегія суддів враховує наступне.

Аналіз позиції сторін вказує на те, що ними не заперечується наявність на спірній ділянці відповідних предметів (речовин тощо), однак позивачем такі кваліфікуються як відсортована в тюкованому вигляді (поліетилен, поліпропілен) вторинна сировина, яка в подальшому буде перероблена в альтернативне паливо для цементного заводу, а відповідач вважає такі побутовими відходами, що призводять до забруднення (засмічення) земельної ділянки.

На обґрунтування своєї позиції позивач надав акти виконаних робіт № ОУ-0000008 від 22.02.2021р., № ОУ-0000024 від 19.03.2021р., № ОУ-0000005 від 04.02.2021р., № ОУ-0000016 від 12.03.2021р., № ОУ-0000018 від 16.03.2021р., № ОУ-0000034 від 24.02.2021р. (а.с.15-20).

Наведені акти складені між ТзОВ Укреко-Індастрі та ТзОВ ТСК Рисайклинг Групп і стосувалися надання послуг по переробці відходів (сортування, тюкування).

Таким чином, зміст наведених актів, який стосується надання послуг по переробці відходів в загальній кількості 42,574 тон, не містить будь-якої прив`язки/застереження/умови щодо зберігання вторинної сировини, яка в подальшому буде перероблена в альтернативне паливо для цементного заводу.

При цьому, жодних первинних документів щодо наявності на балансі ТзОВ Укреко-Індастрі вторинної сировини, здійснення її зберігання для подальшої переробки в альтернативне паливо суду не представлено.

В свою чергу, відповідач покликається на матеріали проведеного позапланового заходу державного нагляду і контролю (розпочатого за заявою ОСОБА_2 , який також вказав на засміченість ділянки, факту пожежі на ній), яким виявлено засмічення земельної ділянки, що утворилося через зберігання відходів із порушенням державних санітарних правил та норм.

Наведені обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення № 012537 від 16.08.2021р. і стверджуються наданими апелянтом фотоматеріалами (а.с.48-52, 63-67).

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено факт забруднення ТзОВ Укреко-Індастрі земельної ділянки, що виникло через зберігання на ділянці відходів із порушенням санітарних правил і норм.

Зокрема, згідно з п.2.1.3 Державних санітарних правил та норм, затв. постановою Головного державного санітарного лікаря України № 29 від 01.07.1999р., способи тимчасового зберігання відходів і розміри санітарно-захисних зон від місця зберігання відходів (промисловий майданчик) до сельбищної території визначаються видом, агрегатним станом і класом небезпеки відходів, зокрема, тверді відходи, в тому числі сипкі, які зберігаються в контейнерах, у пластикових, паперових пакетах або мішках (якщо умови зберігання відповідають вимогам п.2.1.4), необхідно видаляти з території підприємства протягом двох діб.

Відповідно до п.2.1.4 вказаних Державних санітарних правил та норм при тимчасовому зберіганні відходів на майданчиках на території підприємства у відкритому вигляді (навалом, насипом) або в негерметичній, відкритій тарі повинні бути забезпечені такі умови:

- у повітрі промислового майданчика на висоті до 2,0 м від поверхні землі концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 30 % граничнодопустимої концентрації (ГДК) - ГОСТ 12.1.005-88;

- концентрація шкідливих речовин у грунті санітарно-захисної зони не повинна перевищувати допустимих рівнів (Методичні вказівки № 4266-87), а в ґрунтових та поверхневих водах ГДК - (СанПіН 4630-88).

- промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів повинен розташовуватися на території підприємства з підвітряного боку, бути покритий неруйнівним та непроникним для токсичних речовин матеріалом (керамзитбетоном, полімербетоном та інш.) з автономним зливовідводом і нахилом у бік очисних споруд. При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід повинен бути виключений за рахунок обвалування і інших заходів. Для зазначеного поверхневого стоку необхідні спеціальні очисні споруди, що забезпечуватимуть уловлювання токсичних речовин, очистку і їх знешкодження. Повинен бути передбачений ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру;

- у місцях зберігання промислових відходів повинні бути передбачені стаціонарні або пересувні вантажно-розвантажувальні механізми для переміщення приймальників з відходами, їх завантаження для вивезення на полігони або в інші місця. Конструкція приймальників повинна забезпечувати можливість їх перевезення автотранспортом.

Доказів дотримання ТзОВ Укреко-Індастрі наведених правил і норм не встановлено під час судового розгляду.

Згідно розділу 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997р., засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п.п.3.2, 3.3 вказаної Методики).

Отже, спірні дії ТзОВ Укреко-Індастрі підпадають під кваліфікацію забруднення (засмічення) земель, і не можуть вважатися використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Покликання суду на практику Верховного Суду, яка наведена у постановах від 27.09.2018р. у справі № 909/6/18, від 13.04.2018р. у справі № 904/6886/17, не може бути врахована під час розгляду наведеного спору, оскільки така стосується вирішення господарських спорів та не стосується застосування приписів ст.52 КУпАП.

З приводу другого питання колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ст.35 Закону України Про охорону земель власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст.96 ЗК України землекористувачі зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Як слідує з приписів п. д ч.1 ст.17 Закону України Про відходи суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання (ч.4 ст.33 цього Закону).

Відповідно до ст.52 КУпАП псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур`янами, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено під час судового розгляду позивачем, як керівником (посадовою особою) ТзОВ Укреко-Індастрі , допущено забруднення (засмічення) земельної ділянки (цільове призначення: промисловості, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення) площею 1454,3 кв.м, що розташована за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с.Шпанів, вул.Лугова, 27, іншими відходами, чим порушені вимоги ст.35 Закону України Про охорону земель та ст.96 ЗК України.

За таких умов дії позивача вірно кваліфіковані відповідачем за ст.52 КУпАП, через що спірна постанова № 1519-3/1 від 16.08.2021р. ґрунтується на вимогах закону.

Стосовно висновків суду першої інстанції про неконкретне визначення норм законів, порушення яких інкримінується позивачу, що позбавляє позивача можливості належного захисту, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з вимогами п.2.4 Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 264 від 05.07.2004р., при складанні протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У протоколі обов`язково зазначаються: дата і місце його складання (число, місяць і рік складання протоколу, найменування населеного пункту, де його складено); посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника, а саме: прізвище, ім`я, по батькові; число, місяць, рік та місце народження; сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації); фактичне місце проживання (поштова адреса); місце роботи (повна назва підприємства без застосування абревіатур та його поштова адреса) або навчання особи, а якщо особа не працює, то про це робиться відмітка; відомості щодо заробітної плати (у разі наявності інформації); посада особи, що вчинила порушення (для посадових осіб); паспорт (серія, номер, ким і коли виданий) або інший документ, що посвідчує особу; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); прізвища, ім`я та по батькові, адреси свідків, якщо вони є. У протоколі може зазначатися як домашня адреса, так і адреса службової особи або контактний телефон, за яким їх можна викликати; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об`єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра протоколу.

Аналіз приписів ст.35 Закону України Про охорону земель та ст.96 ЗК України вказує на те, що такі носять загальний характер, а їх конкретизація міститься в численних підзаконних актах.

Водночас, позивачем не обґрунтовано, яким саме чином відсутність вказівки у протоколі про адміністративне правопорушення конкретних пунктів, частин цих статей має своїм наслідком нерозуміння чи неправильне сприйняття виявленого порушення.

Також помилкове покликання на ст.211 ЗК України (Відповідальність за порушення земельного законодавства) в постанові про накладення адміністративного стягнення не призводить до неправильності притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення відповідного стягнення.

Сама лише констатація вказаних обставин без будь-яких негативних наслідків для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може бути вагомою підставою для скасування рішення відповідача.

Наведені обставини в своїй сукупності мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що останній не підлягає до задоволення, з викладених підстав.

В порядку ст.139 КАС України належить провести розподіл судових витрат учасників справи наступним чином:

понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, не підлягають відшкодуванню;

суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта (відповідача) Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.271, 272, 286, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської обл. від 23.09.2021р. в адміністративній справі № 569/17393/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства у сфері охорони природи та використання природних ресурсів, - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_1 ; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складання повного тексту судового рішення: 28.12.2021р.