Рішення

від 24.11.2021 по справі 925/922/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Черкаси справа № 925/922/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

прокурор: Олійник І.А. - за посвідченням ;

від позивача: Калініченков Д.М. - самопредставництво;

від першого відповідача: Весеньова Є.В. - за довіреністю;

від другого відповідача: не з`явився;

від третіх осіб: Воронецький Р.А. - за довіреністю від ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство"

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури (м. Сміла, Черкаська область) в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації ( м. Черкаси) до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ( м. Черкаси) та до Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (с. Набутів, Черкаський район, Черкаська область) про визнання недійсним і скасування рішень органу державної влади, витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині включення до земель сільськогосподарського призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га;

- витребування у власність держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області земельну ділянку площею 1,4 га з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130.

Справа розглядається у загальному позовному провадженні.

В засідання жодного разу не з`явився представник Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, заперечень проти позову не подано.

В ході розгляду справи прокурор та позивач свої вимоги підтримували повністю, просили їх задовольнити.

Представник першого відповідача, ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, просить суд у позові відмовити через недоведеність віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.

Ухвалою від 03.08.2021 до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено:

- Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства (ідентифікаційний код 35318279, м. Черкаси, пров. Медичний, 4).

- Державне підприємство "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00993395, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Уколова, 3).

Треті особи притримуються в спорі позиції прокурора та позивача і просять позов задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та заперечення представників обох сторін та третіх осіб і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Згідно чинного законодавства України, ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту держави зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання їх у користування чи у власність.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

Учасниками справи не заперечується, що в результаті проведення реформи децентралізації згідно рішення № 15-1/УІІ від 19.09.2016 Про добровільне об`єднання територіальних громад , територіальні громади сіл Нетеребка, Набутів, селище Сахнівське Нетеребської сільської ради, сіл Бровахи та Буда-Бровахівська Бровахівської сільської ради, села Драбівка та селище Червоне Драбівської сільської ради, сіл Корнилівка, Паськів Корнилівської сільської ради, сіл Кичинці, Мірошниківка Кичинецької сільської ради, села Сахнівка Сахнівської сільської ради об`єдналися в Набутівську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Набутів.

Згідно з п. 4 вказаного Рішення, правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, визнано Набутівську об`єднану територіальну громаду (а.с. 81 том 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність передано Набутівській сільській раді Корсунь-Шевченківського району Черкаської області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4345,6211 га, які розташовані в адміністративних межах Деренковецької, Сахнівської, Нетеребської, Кичинецької, Кіровської, Драбівської, Бровахівської сільських рад Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, згідно з актом приймання-передачі (а.с. 74 том 1).

Рішенням Набутівської сільської ради №23-12/УІІ від 12.10.2018 Про приймання у комунальну власність Набутівської сільської ради земельних ділянок прийнято у комунальну власність територіальної громади Набутівської сільської ради із земель державної форми власності, земельні ділянки загальною площею 4345,6211 га (за межами населеного пункту) згідно додатку до даного рішення (а.с. 80 том 1).

До переліку земельних ділянок, які перейшли із державної у комунальну власність Набутівської сільської ради, ввійшла спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га., що підтверджується додатком до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , (а.с. 77 том 1). Цільове призначення даної ділянки на час її передачі визначено як "Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)".

За даними інформації з Державного земельного кадастру (а.с. 36 том 1) власником земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га обліковується Набутівська сільська рада з 10.10.2018 року.

Прокурор доводить, що за даними Публічної кадастрової карти України земельна ділянка площею 1,4 га кадастровий номер 7122583900:03:001:0130 вкрита лісовою рослинністю та межує із земельними ділянками, що є державною власністю і відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство (а.с. 38-40 том 1) .

Прокурор також посилається на інформацію третьої особи, ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство , за №321/09 від 11.05.2021 (а.с. 43 том1), що спірна ділянка з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 знаходиться у постійному користуванні ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство , накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 48 виділ 1 Таганчанського лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами.

На запит прокурора Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання ВО Укрдержліспроект із посиланням на дані з Публічної кадастрової карти України надало інформацію листом від 17.05.2021 № 393, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 накладається на землі лісового фонду квартал 48 Таганчанського лісництва, що підтверджується фрагментом Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів та межами земельних ділянок згідно вказаних кадастрових номерів відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року (а.с. 39 том 1).

Вказане також підтверджується листом Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства №774/02 від 12.05.2021 відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га належить до земель державного лісового фонду ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство (а.с. 84 том 1).

Отже, за доводами прокурора, спірна земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство . За правилами ст.149 Земельного Кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Доказів про вилучення в установленому порядку спірної земельної ділянки у ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство для подальшої її передачі з державної у комунальну власність Набутівської сільської ради в справу не подано.

Прокурором вірно визначено позивача у справі, Черкаську обласну державну адміністрацію, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Крім того, відповідно до п. 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, які набрали законної сили 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств , та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Отже землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій, які мають право їх вилучати та передавати у інші форми власності.

Згідно положень ст. 164 ЗК України охорона земель на державному рівні включає в т.ч. і захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Учасниками справи не заперечується, що станом на час вирішення спору за ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство спірна земельна ділянка не зареєстрована на праві постійного користування в установленому порядку.

Однак дана земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення (як доказує сторона позивача), є об`єктом земельних правовідносин, тому суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства - у частині використання й охорони лісового фонду (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14).

Третя особа, ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство , доводить, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га вибула з державної власності всупереч встановленому порядку зміни її цільового призначення із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення.

ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство вказує, що рішенням Черкаської обласної ради від 30.11.2001 року № 22-26 (а.с. 30 том 2 оборот), йому надано в постійне користування як лісгоспу земельні ділянки лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств (що перебували у віданні місцевих рад) для ведення лісового господарства відповідно до ст. 13 Лісового Кодексу України.

Так, відповідно додатку до вказаного рішення (а.с. 30 том 2), Державному підприємству Корсунь-Шевченківське лісове господарство в особі його попередника надано в постійне користування лісові ділянки загальною площею 2791 га, з них в межах Кичинецької сільської ради -160, 5 га.

Згідно проекту відведення земельних ділянок Корсунь-Шевченківському лісгоспу для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду місцевих рад Корсунь-Шевченківського району загальною площею 2791,1 га у постійне користування та картографічних матеріалів, передано земельну ділянку площею 19,2 га, до якої увійшла земельна ділянка площею 1,4 га, якій на даний присвоєно кадастровий номер 7122583900:03:001:0130.

ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство стверджує, що вказаний проект був погоджений начальником відділу земельних ресурсів Корсунь-Шевченківського району висновком від 20.12.2001 року №895 (а.с. 19 том 2), що, на думку третьої особи, підтверджує факт наявності інформації в ГУ Держгеокадастру щодо віднесення вказаної земельної ділянки до лісового фонду.

Третя особа доводить наданими у справу доказами (а.с. 10-28 том 2), що за картами, які розроблені на підставі проекту відведення земельних ділянок ДП Корсунь-Шевченківському лісгоспу для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду місцевих рад Корсунь- Шевченківського району загальною площею 2791,1 га у постійне користування, спірна земельна ділянка входить до земельної ділянки, що зараз має кадастровий номер 7122583900:03:001:0160.

Згідно таксаційного опису земельних ділянок лісового фонду станом на 01.01.2004 земельна ділянка, до якої увійшла спірна земельна ділянка площею 1,4 га, присвоєно індекс: виділ 31 квартал 48 Таганчанського лісництва, яке є підрозділом ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство .

На виконання ст. 19, глави 8 Лісового кодексу України та протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів державних лісогосподарських підприємств Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства ДАЛРУ від 25.04.2013 року було проведено базове лісовпорядкування, зумовлене змінами організації території в лісовому фонді державних лісогосподарських підприємств.

Після проведення базового лісовпорядкування була змінена нумерація кварталів та виділів і земельній ділянці до складу, якої увійшла спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130, присвоєно індекс виділ 1 квартал 48 замість виділ 31 квартал 48 Таганчанського лісництва (це структурний підрозділ ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство ), що підтверджується планово-картографічними матеріалами від 2015 року.

Згідно положень п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України, визначено що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України (від 25.10.2001) передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Представник ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство пояснив суду в засіданні, що за даними проекту організації та розвитку лісового господарства (а.с. 14,15 том 2), спірна земельна ділянка, що знаходиться в кварталі 48 Таганчанського лісництва, вже містить на всій своїй площі насаджені лісові культури віком 8 років станом на час складення Проекту (2014 рік). Ці насадження зроблені та доглядаються в даний час лісовим господарством, при чому ніяких заперечень проти такої діяльності на земельній ділянці з боку господарств чи сільських рад, які нібито використовували цю землю для сільськогосподарського призначення, не було заявлено.

Кичинецька сільська рада висновком (а.с. 18 том 2) погодила проект відведення земельних ділянок лісового фонду Корсунь-Шевченківському держлісгоспу і дала згоду на їх передачу у постійне користування в кількості 13 земельних ділянок площею 160,5 га земель.

Судом з учасниками справи в засіданні встановлено, що на Публічній кадастровій карті з`явився шар Лісовий кадастр , в якому міститься інформація про земельні ділянки лісового фонду.

З витягу з Публічної кадастрової карти, виготовленого у судовому засіданні, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га є земельною ділянкою лісового фонду (а.с. 154 том 2).

Представник третьої особи ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство стверджує, що користування спірною земельною ділянкою з боку лісгоспу було безперервним, протягом минулих років здійснено її заліснення за державний кошт. Погодження на вилучення, надання в комунальну власність, зміну цільового призначення, а також погодження суміжних меж земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 лісгосп не надавав при переході цієї ділянки у комунальну власність до Набутівської сільської ради.

Зі свого боку, відповідач у справі, ГУ Держгеокадстру в Черкаській області, стверджує, що Держгеокадастр на виконання вимог ЗУ від 06.09.2012 № 5245- VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , правомірно розпорядився спірною земельною ділянкою, як ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, яка може бути передана у власність або у користування для всіх потреб.

Так, згідно статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії і до них, зокрема, віднесені землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду та інші. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до статті 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, зазначених статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

- сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

- несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні і смуги та інші захисні насадження , крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під структурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідач вважає, що в спорі, який виник між сторонами слід, виходити із встановленої Земельним Кодексом України пріоритетності використання земель сільськогосподарського призначення.

Так, згідно положень ст. 23 ЗК України встановлено, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:

а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

б) виключено

в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках;

г) полезахисними лісовими смугами на землях сільськогосподарського призначення.

Згідно з нормами статей 181-184, 202-204 ЗК України, Закону України Про Державний земельний кадастр та Закону України Про землеустрій дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Відповідач керувався вимогами розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад . Згідно нього Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру має забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 ЗК України.

Згідно статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених Кодексом.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" земельна ділянка з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га, в адміністративних межах Кичинецької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області були передані Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області у комунальну власність Набутівській сільській раді Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, відповідно до Наказу ГУ № 23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 року Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та акту прийому-передачі земельних ділянок з додатком від 26.09.2018.

Перший відповідач доводить, що спірна земельна ділянка є ділянкою сільськогосподарського призначення, оскільки за інформацією Відділу у Корсунь-Шевченківському районі ГУ Держгеокадастру в Черкаській області спірна земельна ділянка в адміністративних межах Кичинецької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області кадастровий номер 122583900:03:001:0130 площею 1,40 га відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення (як пасовище) і була сформована за рахунок земель, які відповідно до державної статистичної звітності форма 6-зем обліковувалась в землях сільськогосподарського призначення.

На доказ цього відповідач надає картографічні матеріали та викопіювання, матеріали технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Корсунь-Шевченківського району (а.с. 111-123 том 1), які були виготовленні для передачі земельних ділянок у комунальну власність.

Відповідач наполягає, що спірна земельна ділянка фактично використовувалася як пасовище і саме за цією ознакою вона відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Так, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру , затвердженого Постановою КМ № 1051 від 17.10.2012 року, до Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) віднесено : Пасовища - це підгрупа, яка включає сільськогосподарські угіддя, які тематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.

Відповідач доводить, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Корсунь - Шевченківського району Черкаської області з урахуванням Перспективного плану формування території Набутівської сільської ОТГ, затвердженого розпорядженням КМУ від 08.09.2015 має погодження Відділу містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області від 06.06.2018 № 24; має Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 11.06.2018р № 1403-18, затверджений В.о. Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Висновок від 05.06.2018 № 0-23-0.280-345/106-18.

Також, Технічну документацію затверджено Наказом Головного управління від 21.06.2018 № 23-2448/14-18-СГ у відповідності до статті 186 ЗК України.

Відповідач наполягає, що відповідно до наявних у ГУ Держгеокадастру в Черкаській області матеріалів, землі, за рахунок яких сформована спірна земельна ділянка, ніколи не відносились до земель лісового фонду та не обліковувалися за ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство . В державному реєстрі земель відсутні записи, що підтверджують реєстрацію правовстановлюючих документів ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство на спірну земельну ділянку.

Відповідач просить врахувати, що відповідно до статей 125 та 126 ЗК України ( в редакції від 25.10.2001р.), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Перший відповідач заперечує надання ГУ Держгеокадастром в Черкаській області та погодження ним будь-яких планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та проектів відведення земельних ділянок ДП "Корсунь-Шевченківський лісгосп" щодо спірної земельної ділянки.

Першим відповідачем у справу подано копію матеріалів Справи по передачі земель у колективну власність КСГП ім. Пархоменка с. Кичинці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (а.с. 40 том 2), серед яких знаходиться рішення Кичинської сільської ради від 25.10.1995 про передачу земель у колективну власність трудового колективу КСГП ім. Пархоменка із земель державної власності, в т.ч. 160,5 га земель лісового фонду.

Дана площа відповідає площі переданих земель на користь Корсунь-Шевченківського держлісгоспу згідно рішення Черкаської обласної ради від 30.11.2001 року № 22-26 (а.с. 30 та її оборот том 2) в порядку розпорядження землями колишніх КСГП.

Однак ГУ Держгеокадастру не вбачає зв`язку між цими ділянками, оскільки вважає, що встановити факт того, що спірна земельна ділянка входить у ці 160,5 га вже неможливо.

На картографічних матеріалах, які є додатками до "справи з роздержавлення", якими володіє ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, спірна земельна ділянка не позначена як лісовий фонд, однак з урахуванням року складення цих карт та нинішнього стану земельної ділянки, яка заліснена насадженнями і використовуються лісгоспом з 2001 року (що не спростовано належними доказами), відомості з картографічних матеріалів із зображенням ділянки та її топографічними позначеннями (ліс чи пасовище) не є вирішальними доказами.

З боку Набутівської сільської ради суду не було заперечено доводи третьої особи ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство про безперервне користування лісгоспом спірною земельною ділянкою з 2001 року як земельною ділянкою лісового фонду, де спеціально насаджені дерева для формування лісового масиву.

В справу не надано доказів, що спірна земельна ділянка станом на час розроблення технічної документації на неї з боку ДП "Центр державного земельного кадастру" у 2018 році, фактично використовувалася як пасовище і ким вона використовувалася таким способом.

Суду не надано доказів скасування рішення Черкаської обласної ради від 30.11.2001 № 22-26 (а.с. 30 том 2 оборот) про надання земель лісового фонду колишніх КСП спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, за яким Корсунь-Шевченківський держлісгосп набув спірну земельну ділянку в користування, яка не вибувала з його фактичного володіння з 2001 року, оскільки протилежних доказів про це не надано.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наявними у справі доказами з більшою вірогідністю доводиться приналежність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, яка не вилучалася в установленому порядку із фактичного та безперервного володіння ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України, ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Сторонами не заперечується, що землі лісового фонду, які знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної форми власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій.

Черкаська обласна державна адміністрація не надавала згоди на вилучення спірної земельної ділянки у ДП Корсунь-Шевченківське лісове господарство для передачі її у комунальну власність із зміною цільового призначення.

За правилами чинного ЦК України, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке вибуло з її законного володіння, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до набувача цього майна з підстав, передбачених ст. ст. 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Такий спосіб захисту є належним та ефективним для відновлення порушеного права.

Вказаними нормами передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Прокурор просить врахувати при прийнятті рішення висновки Верховного Суду про те, що власник з дотриманням вимог ст. ст. 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14). Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Суд не вбачає підстав для висновку, що Набутівська сільська рада при отриманні з державної власності у комунальну спірної земельної ділянки діяла як недобросовісний набувач.

При цьому у справі немає і доказів, що ця передача землі на користь територіальної громади відбулася на платній основі.

Отже власник, Черкаська обласна державна адміністрація, має право витребувати спірну земельну ділянку із власності Набутівської сільської ради, як у добросовісного набувача, у всіх випадках.

При цьому суд враховує, що позивач не давав згоди на передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність і протилежного матеріалами справи не доведено. Отже слід вважати, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника, Черкаської облдержадміністрації, поза його волею.

Отже Черкаська обласна державна адміністрація згідно з п.3) ч. 1 ст. 388, ч. 3 ст. 388 ЦК України має право на витребування від Набутівської сільської ради спірної земельної ділянки, яка вибула з володіння позивача поза його волею та була безоплатно набута у власність Набутівською сільською радою за результатами передачі її особою, яка не мала права розпорядження цією земельною ділянкою.

На цій підставі позов в частині вимоги витребувати у власність держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00022668, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) з незаконного володіння Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (ідентифікаційний код 41063219, м. Набутів, Черкаський район, Черкаська область, вул. Центральна, 190/1) земельну ділянку площею 1,4 га з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 підлягає до повного задоволення.

В решті вимог у позові слід відмовити повністю через обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту порушеного права, виходячи з такого:

Прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині включення до земель сільськогосподарського призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га.

За змістом заявленого позову метою відновлення порушеного права держави є фактичне повернення спірної земельної ділянки у державну власність.

Положення ст. 388 ЦК України, яку просить застосувати сторона позивача у спорі, не передбачає необхідності первинного оскарження наказу, розпорядження чи договору, які вже вичерпали свою дію реалізацією, хоча на підставі яких стало можливим подальше вибуття майна із володіння його законного власника. Такий спосіб захисту не є ефективним та не призводить до відновлення порушеного права і приведення власника майна у первинне становище.

Позивачі у таких спорах вправі посилатися на незаконність рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування у таких випадках, без заявлення самостійної вимоги про визнання їх недійсними, бо такі рішення за умови їх невідповідності закону, не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані.

На такі висновки Верховного Суду звертає увагу відповідач у справі, ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, які викладені у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 904/1015/20 (а.с. 129 том 2).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Обрання позивачем неналежного, а як наслідок , і неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Отже у позові в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3965/14-18-СГ від 26.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині включення до земель сільськогосподарського призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130 площею 1,4 га позивачу слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає лише до часткового задоволення.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати у власність держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00022668, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) з незаконного володіння Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (ідентифікаційний код 41063219, м. Набутів, Черкаський район, Черкаська область, вул. Центральна, 190/1) земельну ділянку площею 1,4 га з кадастровим номером 7122583900:03:001:0130.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2021

Суддя Н.М. Спаських