Ухвала

від 01.12.2021 по справі 757/63744/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/63744/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62021000000000396,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 62021000000000396, вилучене 18.11.2021 під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманого у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме мобільний телефон (на корпусі відсутня назва марки телефону) з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та дві сім-картки з номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які містяться у телефоні. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що вилучений мобільний телефон із сім-картками, який належить ОСОБА_4 , використовувався останнім під час вчинення злочину для ведення розмов та смс-переписки із ОСОБА_5 . Наявність інформації, яка міститься у пам`яті вказаного мобільного телефону щодо телефонних з`єднань, смс повідомлень та іншого, у своїй сукупності з показаннями свідків та іншими речовими доказами, підтверджують вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення. Таким чином, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучений 18.11.2021 під час особистого обшуку ОСОБА_4 його мобільний телефон із двома сім-картками. 19.11.2021 вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_4 мобільний телефон із двома сім-картками, постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та приєднані до нього. З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000396, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлено, що у період із 26.05.2021 по 18.11.2021, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» (ідентифікаційний код юридичної особи 00497348), будучи службовою особою, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх правові наслідки, знаходячись на території Чернігівської області, використовуючи своє службове становище, вимагав у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 60 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США та отримав грошові кошти в сумі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України на 18.11.2021, становило 1 325 735,00 гривень, погрожуючи йому (у разі ненадання йому грошових коштів) обмеженням прав та законних інтересів ОСОБА_6 , інтереси якого представляє ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, у вигляді перешкоджання та ненадання можливості зміни цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 7425585700:03:000:9305 і 7425585700:03:000:9541, розміщених на території Ульянівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, із земель сільськогосподарського призначення у землі житлової забудови, шляхом створення штучних перешкод і введенням в оману службових осіб уповноважених органів і установ на прийняття рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок про нібито існуючий спір щодо права власності на вказані земельні ділянки, що насправді не відповідає дійсності, а також несписанням з балансу очолюваного ним підприємства об`єкта нерухомості, який тривалий час не використовується і знаходиться на одній із зазначених земельних ділянок. У період із 26.05.2021 по 18.11.2021, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ДП ДГ «Деснянське» Прилуцької ДС ІС НААН, будучи службовою особою, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх правові наслідки, знаходячись на території Чернігівської області, використовуючи своє службове становище, вимагав у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 60 000,00 доларів США та 18.11.2021 отримав грошові кошти в сумі 50 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу української гривні до долара США на 18.11.2021 становило 1 325 735,00 гривень та є особливо великим розміром, оскільки у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, погрожуючи йому (у разі ненадання йому грошових коштів) обмеженням прав та законних інтересів ОСОБА_6 , інтереси якого представляє ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, шляхом перешкоджання та ненадання можливості зміни цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами 7425585700:03:000:9305 і 7425585700:03:000:9541, розміщених на території Ульянівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової забудови, шляхом створення штучних перешкод і введенням в оману службових осіб уповноважених органів і установ на прийняття рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок про нібито існуючий спір щодо права власності на вказані земельні ділянки, що не відповідає дійсності, а також несписанням з балансу очолюваного ним підприємства об`єкта нерухомості, який тривалий час не використовується і знаходиться на одній із зазначених земельних ділянок. Своїми умисними діями, які виразилися у вимозі передати чуже майно з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого (вимагання), вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища, що завдало майнової шкоди в особливо великому розмірі, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України. 18.11.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. 19.11.2021 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. 18.11.2021 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , після його затримання в порядку ст. 208 КПК України, у нього було виявлено та вилучено його особистий мобільний телефон (на корпусі відсутня назва марки телефону) з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , у якому містилося дві сім-картки з номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . 19.11.2021 вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_4 мобільний телефон із двома сім-картками, постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та приєднані до нього. З метою збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом виникла необхідність у накладанні арешту на квартиру Слідчий до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, доводи клопотання підтримав у повному обсязі. Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України). Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чиобставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження. Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучений 18.11.2021 під час особистого обшуку ОСОБА_4 його мобільний телефон із двома сім-картками, оскільки вказанемайновідповідаєкритеріям, передбаченимст. 98 КПК України, є матеріальним об`єктом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів. Ураховуючи наведене та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити. Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62021000000000396 арешт на майно, вилучене 18.11.2021 під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманого у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме мобільний телефон (на корпусі відсутня назва марки телефону) з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та дві сім-картки з номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які містяться у телефоні.. Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1