Ухвала

від 28.12.2021 по справі 522/23901/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/23901/21

Провадження № 2/522/9608/21

У Х В А Л А

28 грудня 2021 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної організації політичної партії Партія Шарія про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної організації політичної партії Партія Шарія про захист честі, гідності та ділової репутації.

Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- Заборонити використовувати та оприлюднювати інформацію, розповсюджену Головою Одеської обласної організації політичної партії Партія Шарія ОСОБА_2 29 листопада 2021 року на конференції Одеської обласної організації політичної партії Партія Шарія :

... під час виконання своїх депутатських повноважень зарекомендував себе як безвідповідальна особа. За період виконання депутатських повноважень вносив деструктив у роботу фракції та взаємовідносини з іншими депутатами. Допускав публічні некоректні висловлювання на адресу депутатів від ПП Партія Шарія , висловлював наклепи на адресу вищого керівництва партії. Зрадив інтересам партії, схиляючи інших депутатів співпрацювати з чиновниками Одеської міської ради в супереч інтересам та програмним засадам партії ...

... з партійною організацією від якої обраний ОСОБА_1 втратив будь який зв`язок, на пленарних засіданнях Одеської міської ради голосує за сумнівні проекти рішень в супереч інтересам виборців та програмним засадам партії... ;

- Заборонити використовувати, оприлюднювати, надавати будь-яким органам, установам, організаціям, в тому числі і Одеській міській територіальній виборчій комісії Одеського району Одеської області, а саме протокол Одеської обласної організації політичної партії Партія Шарія від 29.11.2021 року та прийняте на його підставі рішення з`їзду Політичної партії Партія Шарія від 01.12.2021 року про відкликання депутата Одеської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 від Політичної партії Партія Шарія , в яких зазначена інформація:

... під час виконання своїх депутатських повноважень зарекомендував себе як безвідповідальна особа. За період виконання депутатських повноважень вносив деструктив у роботу фракції та взаємовідносини з іншими депутатами. Допускав публічні некоректні висловлювання на адресу депутатів від ПП Партія Шарія , висловлював наклепи на адресу вищого керівництва партії. Зрадив інтересам партії, схиляючи інших депутатів співпрацювати з чиновниками Одеської міської ради в супереч інтересам та програмним засадам партії ...

... з партійною організацією від якої обраний ОСОБА_1 втратив будь який зв`язок, на пленарних засіданнях Одеської міської ради голосує за сумнівні проекти рішень в супереч інтересам виборців та програмним засадам партії...

В обґрунтування заяви вказує, що вказані твердження не відповідають дійсності, є недостовірними. Поширення цієї неправдивої інформації є неприпустимим, зазначені неправдиві відомості порочать його ділову репутацію та принижують його честь та гідність. У разі ухвалення рішення про захист честі, гідності та ділової репутації, невжиття заходів забезпечення позву ускладнить його виконання, оскільки таку інформацію може бути розповсюджено та використано відповідачем чи іншими особами під час інших публічних заходах. Вважає, що вказаний захід забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання недостовірною та спростування чітко визначеної інформації.

Разом з цим, у заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити використання та оприлюднення інформації. При цьому, заявник не наводить доводів про те, що заборона такого поширення є необхідним заходом для забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Також із позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду відповідачами з огляду на категорію спору та характер заявлених позовних вимог.

Отже, заходи забезпечення позову, на застосуванні яких наполягає позивач не ґрунтуються на вимогах необхідності, достатності, та співмірності із заявленими позовними вимогами.

Керуючись ст. ст.149-154, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.І.Ковтун