Рішення

від 21.12.2021 по справі 510/2374/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2374/20

Провадження № 2/510/566/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2021 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити, розглянути справу у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, потім надала суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача; копії розрахунків нормативно грошової оцінки земельних ділянок; копія довідки виконкому Нагірненської сільської ради Ренійського району від 11.03.2020 р. № 252; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія державного акту на право на земельну ділянку серії ЯА № 275355; копія листа нотаріусу Ренійської районної державної нотаріальної контори від 27.07.2021 р. № 517/01-16; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.07.2021 р.); копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.08.2020р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . За життя йому належала земельна ділянка загальною площею 3,06 га., на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії ЯА № 275355.

Після його смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіт не залишив. Тому, спадкоємство здійснюється за законом.

Спадкоємцем першої черги є: донька спадкодавця - позивач ОСОБА_2 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась, що підтверджується листом нотаріусу Ренійської районної державної нотаріальної контори від 27.07.2021 р. № 517/01-16. Однак, позивач прийняла спадщину з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, позивач проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , про що свідчить довідка Виконавчого комітету Нагірненської сільської ради Ренійського району від 11.03.2020 р. № 252. Таким чином, позивач прийняла спадщину та не заявила про відмову від неї.

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлого батька ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, вислухавши думку представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплене заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Із листа нотаріусу Ренійської районної державної нотаріальної контори від 27.07.2021р. № 517/01-16, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалась. Так, позивач у справі є єдиною спадкоємицею за законом після смерті батька (ст. 1223 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд не бере до уваги доводи представника відповідача вказані у відзиві, оскільки позивач як спадкоємиця прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, не заявила про відмову від неї, інших спадкоємців немає. Однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову від 20.08 .2020р., у зв`язку із чим позивач була вимушена звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом однак, з незалежних від неї причин вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим була вимушена звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку загальною площею 3,06 га (площею 2,55 га., 035 га. та 0,16 га кадастрові номери 5124182400:01:003:0203, 5124182400:01:004:0142, 5124182400:01:003:0105), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков