Рішення

від 08.12.2021 по справі 510/461/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/461/21

Провадження № 2/510/923/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2021 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності, про що надали письмові заяви.

Представник позивача ОСОБА_4 на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності та відсутності позивача.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача та його і/н; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копія заповіту ОСОБА_5 від 23.06.2004р.; копія державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 071676; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ; копія довідки виконкому Ренійської міської ради від 11.02.2021р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 660746; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.07.2016 р.; копія листа нотаріусу Ренійської районної державної нотаріальної контори від 04.11.2021р. № 1003/01-16; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 04.11.2021р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_5 . За життя їй належала земельна ділянка площею 2,20 га, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 071676.

Після її смерті відкрилась спадщина на виказане майно. На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядилась належним їй майном, 23.06.2004р. залишила заповіт на ім`я відповідача ОСОБА_3 на все своє майно, окрім земельної частки (пай), яка за життя була виділена в натурі, що підтверджується вищезазначеним державним актом. Тому спадкоємство в частині успадкування земельної ділянки здійснюється за законом. Так, спадщину після смерті ОСОБА_5 за законом прийняла матір позивача ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак вона не встигла її оформити юридично.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача ОСОБА_6 . За життя їй належала земельна ділянка площею 2,20 га, яку вона прийняла після смерті матері ОСОБА_5 та земельна площею 1,00 га., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 660746.

Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_6 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому, спадкоємство здійснюється за законом.

Спадкоємцем першої черги є син спадкодавця - позивач ОСОБА_1 та чоловік - відповідач ОСОБА_2 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, вони не звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не відкривалась. Однак, позивач ОСОБА_1 та її чоловік - відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , про що свідчить довідка виконкому Ренійської міської ради від 11.02.2021р. Таким чином, вони прийняли спадщину та не заявили про відмову від неї. Однак, чоловік ОСОБА_6 на спадщину не претендує та не заперечує щоб позивач оформив її на соє ім`я.

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_6 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_6 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, матір позивача ОСОБА_6 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 . Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_5 матір позивача ОСОБА_6 прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги.

Після смерті ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач у справі є спадкоємцем за законом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_6 позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Відповідачі не заперечують проти того, щоб вказане майно оформив позивач на своє ім`я.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

земельну ділянку загальною площею 2,20 га, кадастровий номер 5124180500:01:005:0033, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку загальною площею 1,00 га, кадастровий номер 5124180500:01:004:0251, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков