Рішення

від 20.12.2021 по справі 499/118/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 499/118/21

Провадження № 2/496/1492/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Богдан Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить суд визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішення суду законної сили.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склав на її ім`я заповіт, посвідчений 13.07.2015 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Сурженко І.І. за реєстровим №831, відповідно до якого заповідав їй земельну ділянку площею 3,1721 га, кадастровий номер 5121084500:01:001:0135, що розташована на території Секретарівської сільської ради Біляївського району Одеської області. З приводу оформлення права на спадщину вона звернулась до приватного нотаріуса Іванівського районного нотаріального округу Одеської області Дучко В.М. із заявою про прийняття спадщини, однак листом №4/02-14 від 14.01.2021 року їй було повідомлено про пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини та необхідність звернутися до суду для продовження вказаного строку. У встановлений шестимісячний строк вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що вона не є родичкою померлого, не проживала з ним разом, а мешкала в іншому населеному пункті. Про факт смерті спадкодавця вона дізналася 03.11.2020 року після отримання листа №4126/59-19 від Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Після цього вона звернулась до сільської ради за місцем смерті ОСОБА_3 з метою отримання інформації щодо осіб, які з ним фактично мешкали на момент смерті та 30.11.2020 року отримала відповідну довідку. 07.12.2020 року вона звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яку направила поштою рекомендованим листом №6760206113070. Лист приватного нотаріуса Дучко В.М. від 14.01.2020 року №4/02-14 вона отримала 21.01.2021 року. Посилаючись на вказані обставини, просить визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, але направила до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить справу розглянути без її участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, хоча була повідомлена належним чином про день слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Приймаючи до уваги заяву позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 15.05.2019 року Іванівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №182 (а.с.42).

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №046005, виданого Біляївською районною державною адміністрацією 29.12.2003 року на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації від 31.07.2003 року №486/2003 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №412, вбачається, що померлому належала земельна ділянка площею 3,17 га, яка розташована на території Секретарівської сільської ради Біляївського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Сурженко І.І. та зареєстрований в реєстрі за №81, яким заповів позивачці вказану вище земельну ділянку (а.с.8).

07.12.2020 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Іванівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Дучко В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначила, що спадщину після смерті останнього вона приймає (а.с.13).

Листом за №4/02-14 від 14.01.2021 року приватного нотаріуса Іванівського районного нотаріального округу Одеської області Дучко В.М. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як вона пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.14).

Позивачка зазначає, що вона не є родичем померлого, не проживала з ним разом, а мешкала за іншою адресою, про факт смерті спадкодавця ОСОБА_3 дізналася 03.11.2020 року після отримання листа з відділу державної реєстрації актів цивільного стану, на підтвердження чого надала наступні докази:

- довідку Знам?янської сільської ради Іванівського району Одеської області №2258 від 30.11.2020 року, відповідно до якої спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 08.11.2003 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним з 08.11.2003 року була зареєстрована дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дані про зняття з реєстраційного обліку відсутні (а.с.10);

- довідку виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області №16-11/855 від 10.11.2020 року з якої вбачається, що позивачка ОСОБА_1 з 11.08.2004 року по 04.02.2017 року мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15);

- довідку Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №Р5-19486-ф/л від 07.02.2019 року, відповідно до якої позивачка ОСОБА_1 з 04.02.2017 року по теперішній час має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.6).

Вказані довідки свідчать про те, що позивачка проживала в інших населених пунктах та не могла знати про смерть спадкодавця.

24.09.2020 року позивачка звернулась до Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області із запитом про надання інформації про факт смерті, в тому числі, ОСОБА_3 (а.с.11).

Листом начальника Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) №4126/59-19 від 03.11.2020 року позивачку було повідомлено про наявність актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті Іванівський район, смт. Радісне (а.с.12).

Після цього, позивачка звернулась за місцем смерті ОСОБА_3 , а саме до Знам?янської сільської ради Іванівського району Одеської області, з метою отримання інформації щодо осіб, які фактично мешкали з ним на момент смерті та 30.11.2021 року отримала відповідну довідку за №2258 (а.с.10).

Таким чином, судом встановлено, що позивачка звернулась до приватного нотаріуса Іванівського районного нотаріального округу Одеської області Дучко В.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 протягом трішки більше одного місяця, як дізналась про смерть спадкодавця.

З матеріалів спадкової справи №65/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що окрім позивачки, іншим спадкоємцем за заповітом майна померлого є його донька - відповідачка ОСОБА_2 , яка 06.06.2019 року подала приватному нотаріусу Іванівського районного нотаріального округу Дучко В.М. заяву про прийняття спадщини після смерті батька, а також заповіт, згідно якого ОСОБА_3 заповів їй усе своє нерухоме та рухоме майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право. Вказаний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Радісненської селищної ради Іванівського району Одеської області Голубіною Я.Ф. та зареєстровано в реєстрі за №03 (а.с.43, 44).

У відповідності до ч. 2 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Так, перший заповіт від 17.03.2015 року, складений на ім`я відповідачки, стосується всього спадкового майна, тоді як другий заповіт від 13.07.2015 року, складений на ім`я позивачки, стосується відокремлено лише земельної ділянки площею 3,1721, кадастровий номер 5121084500:01:001:0135, що розташована на території Секретарівської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Отже, заповіт, що був складений 13.07.2015 року, скасував попередній заповіт, складений 17.03.2015 року, в частині спадкових прав на земельну ділянку площею 3,1721, кадастровий номер 5121084500:01:001:0135, що розташована на території Секретарівської сільської ради Біляївського району Одеської області, право власності спадкодавця на яку посвідчене державним актом серії ОД №046005. При цьому, в іншій частині заповіт, складений 17.03.2015 року, залишився не скасованим, зокрема щодо спадкових прав відповідачки ОСОБА_2 на усе інше нерухоме та рухоме майно спадкодавця.

Таким чином, позивачка має право на спадкування за заповітом земельної ділянки площею 3,1721, кадастровий номер 5121084500:01:001:0135, що розташована на території Секретарівської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Згідно положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин, для прийняття спадщини позивачка повинна була звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не зробила цього вчасно і пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини. Причиною цьому стало те, що позивачка не знала про смерть спадкодавця.

В постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 зазначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Оскільки позивачка не знала про смерть спадкодавця, а коли дізналась одразу подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а тому суд вважає, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, отже їй необхідно визначити додатковий строк.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 18.12.2018 року органом 5115, РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в 1 (один) місяць.

Строк відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 20.12.2021 року.

Суддя Л.О. Пендюра