Рішення

від 20.12.2021 по справі 663/3603/20

СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/3603/20

Провадження № 2/663/152/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Шабрацького Г.О.

секретаря - Мечік В.В.

за участі:

представників позивача Лодига М.Т., ОСОБА_1

представників відповідача Штульман З.В., Канібор С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Скадовська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Славутич , третя особа: Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області, про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що 10 квітня 2018 року нею придбано у приватну власність, згідно нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу у ТОВ Славутич приміщення спального корпусу загальною площею 52,0 кв.м., що розташовано на земельній ділянці за адресою : АДРЕСА_1 . Земельна ділянка під належними їй приміщеннями є власністю Лазурненської селищної ради та перебуває в оренді у ТОВ Славутич та має кадастровий номер 6524755500:01:001:0236. У зв`язку із придбанням вказаного нерухомого майна до неї перейшло право користування земельною ділянкою під придбаними мною об`єктами нерухомості.

Рішенням Лазурненської селищної ради від 30 липня 2020 року, їй надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 0,6141 га по АДРЕСА_1 , землі рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки : 6524755500:01:001:0236, на земельні ділянки : АДРЕСА_2 - орієнтовною площею 0,6056 га, під землі для обслуговування існуючого спортивно-оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 та № 2- орієнтованою площею 0,0085 га, під існуючим об`єктом нерухомого майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі продажу від 10 квітня 2018 року за № 467, 468.

Під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної їй було роз`яснено, що виготовлений проект не може бути переданий на реєстрацію до Держгеокадастру з причин відсутності одного із складових документів, передбачених ст. 56 ЗУ Про землеустрій , зокрема відсутня нотаріально посвідчена згода користувача земельною ділянкою, тобто ТОВ Славутич . Із проханням надання дозволу на поділ земельної ділянки вона звернулась до директора ТОВ Славутич із заявою від 04 березня 2020 року про надання дозволу на поділ земельної ділянки з причин придбання мною нерухомості яка розташована на її частині. Вказана заява ТОВ Славутич не отримана та залишилась без відповіді. Без отримання вказаної згоди вона позбавлена свого права на оформлення документації що пов`язана із користуванням цією земельною ділянкою, при цьому підстав не надавати згоди на поділ вказаної земельної ділянки у ТОВ Славутич не має, оскільки, це ніяким чином не зачіпає права товариства. Просила зобов`язати керівника ТОВ Славутич надати нотаріально завірену згоду на поділ земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6524755500:01:001:0236.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 19.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 30.09.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та адвокат Лодига М.Т., позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові та додатково пояснили, що позивачка без оформлення земельної ділянки позбавлена права розпоряджатись належним їй майном, отримати окрему адресу, укласти угоди на комунальні послуги. Відповідач всілякими шляхами уникає надання згоди на поділ земельної ділянки.

Представники відповідача позов не визнали та пояснили, що жодним чином не перешкоджають позивачу у здійсненні її прав. Відповідач не отримував пропозиції щодо поділу земельної ділянки та не відмовляв позивачці з цього приводу. Крім того з квітня 2021 року для виготовлення технічної документації з поділу земельної ділянки взагалі не вимагається надання нотаріально посвідченої згоди користувача земельної ділянки. Вважають що позивачем невірно обрано спосіб захисту, а тому просили відмовити в задоволенні позову.

Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про місце, час та дату судового розгляду повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила. Заслухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи ,суд вирішив проводити розгляд за відсутності представника Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області.

Заслухавши представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ст.120 ЗК України - У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У відповідності до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно до ст. 56 ЗУ Про землеустрій (в редакції чинній на час подання позову), Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку; або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №1423-ІХ від 28.04.2021 року виключено пункти "е" та "є" зі ст. 56 ЗУ Про землеустрій .

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10 квітня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Р.В. реєстровий №467, ТОВ Славутич продав, а ОСОБА_2 придбала 78/100 частки спального корпусу (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9) площею 36,4 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 10 квітня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Р.В. реєстровий №468, ТОВ Славутич продав, а ОСОБА_2 придбала 22/100 частки спального корпусу (приміщення 7) площею 10 кв.м. що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

Відповідно до Рішення Лазурненської селищної ради від 30 липня 2020 року, ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 0,6141 га по АДРЕСА_1 , землі рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 6524755500:01:001:0236, на земельні ділянки: АДРЕСА_2 - орієнтовною площею 0,6056 га, під землі для обслуговування існуючого спортивно-оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 та №2- орієнтованою площею 0,0085 га, під існуючим об`єктом нерухомого майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі продажу від 10 квітня 2018 року за № 467, 468 (а.с.12).

Згідно листа ТОВ Альянс від 29.10.2020 №1-29/10-20, було повідомлено ОСОБА_2 , що для виконання робіт щодо поділу земельної ділянки, необхідно надати нотаріально посвідчену згоду користувача земельної ділянки (ТОВ Славутич ) з кадастровим номером 6524755500:01:001:0236 (а.с.13).

04.03.2020 ОСОБА_2 письмово звернулась до директора ТОВ Славутич щодо погодження дозволу на поділ, вилучення та передачу ОСОБА_2 земельної ділянки, без зміни цільового призначення, на якій розташований спальний корпус для його обслуговування та утримання. При цьому в листі ставиться питання щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6524755500:01:001:0126. Вказаний лист здано до поштового відділення 06.03.2020 та 26.03.2020 було повернуто відправнику без вручення у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с.14, 15, 16).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право визначення предмету позову належить лише позивачу, який обирає правомірний та ефективний спосіб захисту прав та інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів, за загальним правилом, визначені частиною другою статтею 16 ЦК України:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що із проханням про надання дозволу на поділ земельної ділянки вона зверталась до директора ТОВ Славутич із заявою від 04 березня 2020р. про надання дозволу на поділ земельної ділянки з причин придбання позивачем нерухомості, яка розташована на її частині. Заява позивача ТОВ Славутич не отримана та залишилась без відповіді.

До позовної заяви додано лист ОСОБА_2 04.03.2020 Вих 01-03-01, у якому позивач зазначає, що спальний корпус розташований на земельній ділянці, що належить селищній раді смт. Лазурне, та перебуває у оренді ТОВ Славутич з кадастровим номером 6524755500:01:001:0126, і вона просить дозвіл на поділ, вилучення та передачу частину цієї земельної ділянки.

При цьому, зазначена позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 6524755500:01:001:0126 не перебувала в користуванні ТОВ Славутич , а тому відповідач не може надавати дозвіл щодо вказаної земельної ділянки.

Таким чином, оскільки позивач не звертався до відповідача за поділом земельної ділянки яка перебуває в нього в користуванні (з кадастровим номером 6524755500:01:001:0236), відсутні інші докази, що відповідач порушує його право на користування земельною ділянкою, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що в зв`язку з внесенням змін до ЗУ Про землеустрій , з 28.04.2021 року подання згоди користувача на поділ земельної ділянки до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок - не вимагається.

На підставі ст.ст. 88, 120, 152 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 16, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Славутич , третя особа: Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області, про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлений 28.12.2021 року.

Суддя Скадовського районного суду

Херсонської області Г.О. Шабрацький