Рішення

від 28.12.2021 по справі 368/1000/21

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1000/21

2/368/656/21

Рішення

Іменем України

"28" грудня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І., при секретарі Марчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати причини пропуску ним шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 поважними та встановити додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , а саме що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 .

Мотивував позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_5 мала у власності нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 1,41 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Мирівка Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285600:04:013:0005, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД №712275 від 22.02.2007 р.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

17.09.2009 року ОСОБА_5 склала заповіт, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Чухою Л.М., за реєстраційним номером №43, яким заповіла все своє майно, де б воно не було, із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право ОСОБА_1 , тобто позивачу.

Після смерті ОСОБА_5 із спадкоємців за законом першої черги залишився лише її син ОСОБА_1 , тобто Позивач. Інших спадкоємців за законом першої черги після ОСОБА_5 не залишилось, оскільки чоловік ОСОБА_6 та двоє дітей, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 померли ще до смерті ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. З ст. 1263 Цивільного кодексу України залишились спадкоємці за правом представлення, племінники Позивача, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене та оскільки ОСОБА_5 за життя було складено заповіт, яким вона заповіла всю спадщину Позивачу, Позивач як спадкоємець за заповітом може успадкувати всю спадщину, що належала його матері ОСОБА_9 .

Позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_5 , оскільки відразу після смерті матері Позивач займався похованням і іншими обрядами пов`язаними з поховання. При цьому, подачу заяви до нотаріуса відразу після смерті матері Позивач вважав невірним та неповагою до померлої матері. В подальшому через декілька місяців після смерті матері Позивач захворів та нещодавно переніс оперативне втручання лікарів.

Позивач звернувся до державного нотаріуса Кагарлицького районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. У відповідь нотаріус роз`яснив, що позивачем було пропущено встановлений законом строк на звернення із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, нотаріусом було надано відмову у вчиненні нотаріальних дій та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини згідно з ст. 1272 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Окрім того, на даний час з`ясувалося, що існують також інші перешкоди для прийняття Позивачем спадщини своєї матері, а саме через різницю у записах особистих даних померлої ОСОБА_5 в документах, у зв`язку з чим виникла необхідність встановити факт родинних відносин між Позивачем та ОСОБА_5 .

Так, у свідоцтві про народження Позивача по-батькові ОСОБА_5 зазначено як ОСОБА_10 , а в свідоцтві про смерть - ОСОБА_11 , а тому згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України слід встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , а саме що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю та просив задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 не з`явилися в судове засідання, телефонограмою повідомили про розгляд справи у їх відсутність.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_5 мала у власності нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 1,41 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Мирівка Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер 3222285600:04:013:0005, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД №712275 від 22.02.2007 р.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

17.09.2009 року ОСОБА_5 склала заповіт, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Чухою Л.М., за реєстраційним номером №43, яким заповіла все своє майно, де б воно не було, із чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право ОСОБА_1 , тобто позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. З ст. 1263 Цивільного кодексу України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Після смерті ОСОБА_5 із спадкоємців за законом першої черги залишився лише її син ОСОБА_1 , тобто позивач. Інших спадкоємців за законом першої черги після ОСОБА_5 не залишилось, оскільки чоловік ОСОБА_6 та двоє дітей, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 померли ще до смерті ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1263 Цивільного кодексу України залишились спадкоємці за правом представлення, племінники Позивача, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_5 , оскільки відразу після смерті матері Позивач займався похованням і іншими обрядами пов`язаними з поховання. В подальшому через декілька місяців після смерті матері Позивач захворів та в подальшому переніс оперативне втручання лікарів.

Позивач звернувся до державного нотаріуса Кагарлицького районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. У відповідь нотаріус роз`яснив, що позивачем було пропущено встановлений законом строк на звернення із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, нотаріусом було надано відмову у вчиненні нотаріальних дій та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини згідно з ст. 1272 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Причини пропуску позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини суд визнає поважними, так як, позивач після смерті ОСОБА_5 не подав вчасно заяву про прийняття спадщини, оскільки протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини позивач захворів та проходив тривале лікування, а через деякий час переніс оперативне втручання лікарів та реабілітацію після операції, що підтверджується випискою з медичної картки.

Тому строк на прийняття спадщини позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення позивач не може оформити спадщину ОСОБА_5 .

Також на даний час існують також інші перешкоди для прийняття позивачем спадщини своєї матері, а саме через різницю у записах особистих даних померлої ОСОБА_5 в документах, у зв`язку з чим виникла необхідність встановити факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_5 .

Так, у свідоцтві про народження Позивача по-батькові ОСОБА_5 зазначено як ОСОБА_10 , а в свідоцтві про смерть - ОСОБА_11 .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення відповідно до п. 1 ст. 213 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Підтвердженням того, що ОСОБА_5 та Позивач є матір`ю і сином є документи, а саме копія свідоцтва про народження позивача, наявність у позивача правовстановлюючих документів на матір.

А тому враховуючи вище зазначене, слід позов задоволити та визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (рнокпп: НОМЕР_1 ) шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , а саме що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 .

Керуючись ч.1 ст. 1223, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 Про судову практику у справах про спадкування та керуючись статтями 4, 174 - 175, 315 - 319 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,(рнокпп: НОМЕР_1 ) шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 поважними та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , а саме що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення складено 29.12.2021 року.

Суддя В.І. Кириченко