Рішення

від 17.11.2021 по справі 179/1914/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1914/20

2/179/132/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Нестер К.С.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка про відшкодування упущеної вигоди від невиконання умов договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка про відшкодування упущеної вигоди від невиконання умов договору оренди землі.

Позивач посилаються на те, що йому належать на праві приватної власності земельна ділянка площею 6,7532 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Вказана земельна ділянка, згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 29 серпня 2002 року та зареєстрованого 10.12.2009 року Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру позивач передав в оренду строком на 10 років ТОВ СП Дудківка .

Пунктом 2.2 вказаного договору сторони погодили три види орендної плати, що не суперечить чинному законодавству.

За користування вказаною в Договорі оренди земельною ділянкою Орендар після збору врожаю щорічно до 31 грудня сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі: 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі:

Натуральна - пшениця - 500 кг, фуражне зерно - 1500 кг, сонях - 200 кг, цукор - 75 кг, один візок соломи;

Відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 03 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті Орендодавця.

Але орендар не виконує взяті на себе зобов`язання по виплаті орендної плати. Сторонами в Договорі погоджено три види орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову. Орендар не виплачує погоджений договором оренди грошовий еквівалент від вартості земельної ділянки, який має становити згідно Указу Президента України № 725 від 19.08.2008 року. За період дії договорів, незважаючи на збільшення вартості землі, інфляцію, орендна плата закладена в договорі у 2002 році, виплачується без змін, що неприпустимо.

21 березня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошового еквівалента за 2017, 2018 та 2019 роки, на що відповіді не отримувала.

За 2018 рік позивач взагалі не отримував орендної плати, вимагаючи підписання додаткової угоди.

На даний час заборгованість становить за 2017 рік - 10 728,08 грн., за 2018 рік - 11 457,63 грн., за 2019 рік - 8 917,81 грн.

Разом упущена вигода становить 31 121,52 грн.

При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, який відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на отримання необхідних обігових грошових коштів. А отже у зв`язку з порушенням порядку сплати орендної плати позивач був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які я розраховував при укладені договору оренди землі.

На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає стягнути з відповідача суму упущеної вигоди в розмірі 31 121,52 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, а саме, що позивачеві в повному обсязі виплачено орендну плату в натуральній формі як визначено договором оренди, погодження виплати орендної плати в грошовій формі не погоджувалося між сторонами. Крім того, представником відповідача зазначено, що позивач у позовній заяві посилається про порушення своїх прав на підставі норм цивільного законодавства, які регулюють договірні правовідносини, однак прохає стягнути з відповідача збитки (упущену вигоду).

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Земельна ділянка, розміром 6, 7532 га, розміщена на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 401393 від 10 травня 2006 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010612300396, кадастровий № 1222382500:01:001:0069, належить позивачеві на праві приватної власності (а. с. 11).

Між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки розміром 6, 72 га (кадастровий № 1222382500:01:001:0069), який зареєстровано 10.12.2009 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі за № 040912301397 (а. с. 8-10).

Відповідно до умов п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі:

- натуральна - пшениця - 500 кг., фуражне зерно - 2000 кг., сонях - 200 кг., цукор - 75 кг., один візок соломи;

- відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п. 2.2. Договору за умови їх обов`язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Орендар за погодженням з Орендодавцем може виконати своє зобов`язання з виплати орендної плати як у грошовій так і у натуральній або у відробітковій без внесення змін до даного договору.

Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 1, 2 Закону України Про оренду землі (далі-Закон) регламентовано, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідачем йому завдано збитки, а саме доходи, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода) у вигляді несплаченої орендної плати за договорами оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до ч. 1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з розрахунку збитків (упущеної вигоди) наведеного позивачем в позовній заяві, а також інших матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує позовні вимоги заборгованістю по орендній платі, яка виникла у зв`язку із невиконанням умов договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із чим не доведено факт спричинення саме збитків, як виду позадоговірної цивільно-правової відповідальності.

Оскільки позивачем не доведено наявності збитків, а саме причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача упущеної вигоди та моральної шкоди необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка про відшкодування упущеної вигоди від невиконання умов договору оренди землі- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 листопада 2021 року.

Суддя Т.А.Ковальчук