Постанова

від 23.12.2021 по справі 917/1767/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Харків Справа № 917/1767/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Спец Інвест Технології" (вх. №3148 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 у справі №917/1767/20 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ореховською О.О., повний текст рішення складено та підписано 09.09.2021)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галич-Мет", м. Львів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Спец Інвест Технології", м. Горішні Плавні, Полтавська область,

про стягнення 961 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Галич-Мет" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Спец Інвест Технології" 961 000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 позов задоволено у повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що кошти в сумі 961 000,00 грн отримані ТОВ "АС-Спец Інвест Технологівії" від ТОВ "Галич-Мет" за відсутності правової підстави, тому їх може бути витребувано згідно з положеннями ст.1212 ЦК України як безпідставно набуте майно. Суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем сплачених йому позивачем грошових коштів, а тому позовні вимоги щодо стягнення 961 000,00 грн є обґрунтованим, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Спец Інвест Технології" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 у справі №917/1767/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ Галич Мет не було надано суду першої інстанції жодного доказу, що ним помилково перераховано грошові кошти в сумі 961000,00 грн на поточний рахунок ТОВ АС-Спец Інвест Технології , та, що у платіжних дорученнях №1410 від 15.06.2020, №1764 від 18.016.2020 у призначенні платежу рахунок-фактура №31 від 15.06.2020 та рахунок-фактура №37 від 15.06.2020 були вказані помилково. ТОВ Галич Мет не надало докази того, що воно зверталось до банку для повернення помилково перерахованих коштів та докази того, що воно зверталось до ТОВ АС-Спец Інвест Технології з вимогою про повернення помилково внесених коштів.

12.11.2021 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№13166), в якому ТОВ "Галич-Мет" просить розглянути справу №917/1767/20 за відсутності представника позивача.

Також, 12.11.2021 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13168), в якому ТОВ "Галич-Мет" проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 у справі №917/1767/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що між сторонами відсутні будь-які правовідносини.

20.12.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№14866) про відкладення розгляду справи, в якому останній просить розгляд справи відкласти у зв`язку з хворобою представника.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021 у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №917/1767/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В.

Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 25.11.2021.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Представник відповідача просить розгляд справи відкласти у зв`язку з його хворобою, проте доказів на підтвердження зазначених обставин до клопотання не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду має прийматись з дотриманням цих принципів, які закріплені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і жодним іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. У матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту: за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Визначений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності та принцип рівності сторін, визначений статтею 7 Господарського процесуального кодексу України, які пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її в явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку відповідачем не надано жодних доказів, які унеможливлюють закінчення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

Водночас, судом враховується, що у апеляційній скарзі відповідачем чітко викладено свою позицію щодо оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 про відкладення розгляду справи було доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Колегія суддів також бере до уваги, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Спец Інвест Технології" (вх. №3148 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 у справі №917/1767/20 було відкрито ухвалою суду 25.10.2021, і за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався ухвалою суду від 25.11.2021.

За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Галич-Мет" було перераховано за платіжним дорученням №1410 від 15.06.2020 на рахунок ТОВ "АС-Спец Інвест Технології" грошові кошти в сумі 716 000,00 грн. У призначенні платежу, як підставу для здійснення оплати, зазначено "За газ згідно рахунку - фактури № 31 від 15.06.2020 р. в т.ч. ПДВ 20% 119333,33 грн.".

18.06.2020 позивачем було перераховано відповідачу за платіжним дорученням № 1764 від 18.06.2020 грошові кошти в сумі 245 000,00 грн. У призначенні платежу, як підставу для здійснення оплати, зазначено "За газ згідно рахунку - фактури № 37 від 15.06.2020 р. в т.ч. ПДВ 20% - 40833,33".

Позивач зазначає, що вказані грошові кошти було перераховано ним помилково на рахунок відповідача. У платіжних дорученнях у призначенні платежу рахунок - фактура № 31 від 15.06.2020 та рахунок - фактура № 37 від 15.06.2020 були вказані помилково, а тому відповідач безпідставно набув та утримує кошти, що були перераховані позивачем за вказаними платіжними дорученнями.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст.509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.11, ч. 1 ст.177, ч. 1 ст.202, ч. 1 ст.1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 910/16703/18.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ АС-Спец Інвест Технології посилається на те, що ТОВ Галич Мет не було надано суду першої інстанції жодного доказу, що ним помилково перераховано грошові кошти в сумі 961 000,00 грн на поточний рахунок ТОВ АС-Спец Інвест Технології , та, що у платіжних дорученнях №1410 від 15.06.2020, №1764 від 18.016.2020 у призначенні платежу рахунок-фактура №31 від 15.06.2020 та рахунок-фактура №37 від 15.06.2020 були вказані помилково.

Колегія суддів вважає наведені посилання необґрунтованими, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами договірних правовідносин, на підставі яких відповідач мав право виставити позивачу рахунки на оплату.

Крім того, в матеріалах справи відсутні і самі рахунки-фактири, посилання на які міститься у платіжних дорученнях.

Відповідачем наведене не спростовано.

При цьому, колегія суддів не приймає до розгляду копію рахунку-фактури №37 від 15.06.2020 на суму 245000,00 грн, додану відповідачем до апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, відповідачем не обґрунтовано неможливість подання даного доказу до суду першої інстанції.

Крім того, як свідчать матеріали справи, представником відповідача 31.05.2021 до суду було подано клопотання про надання копії ухвали про відкриття провадження у справі, 11.06.2021 подана заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, 14.06.2021 подано клопотання про відкладення розгляду справи, 31.08.2021 додаткові пояснення (вх.№9685) та пояснення (9686). Проте, зазначених документів до суду першої інстанції не подавалось та не зазначалось про неможливість їх подання.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та вказані норми законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Галич-Мет" про стягнення з ТОВ "АС-Спец Інвест Технології" безпідставно перерахованих коштів в загальній сумі 961000,00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 у справі №917/1767/20 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Спец Інвест Технології" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 у справі №917/1767/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.12.2021.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна