Постанова

від 25.10.2021 по справі 904/1766/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1766/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів : Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія: Стеценко Андрій Вікторович адвокат, ордер серії АІ №1020501 від 20.05.2020 р.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія": Польянов Євген Олександрович заступник директора, довіреність №2 від 23.10.2020 р.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія": Некрасова Аліна Миколаївна адвокат, ордер серії АЕ №1044886 від 02.11.2020 р.;

від Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія: Лаврушина Владлена Русланівна адвокат, ордер серії АІ №1039257 від 19.06.2020 р.;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 року (повний текст складено 17.05.2021 року) у справі № 904/1766/201 (суддя Панна С.П.)

за позовом Societe par actions simplifiee Helios Strategia (Спрощене акціонерне товариство Еліос Стратегія)

до відповідача-1 ОСОБА_1 , м.Дніпро

відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія", м.Дніпро

відповідача-3 Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, с.Чумаки, Дніпропетровська область

відповідача - 4 Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м.Дніпро

третя особа, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , м.Дніпро

про визнання недійсним договору купівлі продажу частки статутного капіталу, визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій та зустрічним позовом

позивача ОСОБА_1 , м.Дніпро

у справі за позовом Societe par actions simplifiee Helios Strategia (Спрощене акціонерне товариство Еліос Стратегія)

до відповідача-1 ОСОБА_1 , м.Дніпро

відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія", м.Дніпро

відповідача-3 Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, с.Чумаки, Дніпропетровська область

відповідача - 4 Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м.Дніпро

третя особа, без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , м.Дніпро

про визнання недійсним договору купівлі продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним акту передачі-приймання частки у статутному капіталі, визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації змін до установчих документів,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2020 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось Спрощене акціонерне товариство Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) з позовними вимогами до відповідача-1: ОСОБА_1 (м.Дніпро), відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" (м.Дніпро), відповідача-3: Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ( с.Чумаки, Дніпропетровська область), відповідача-4: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (м.Дніпро), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 (м.Дніпро) наступного змісту:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2, від 8 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , та Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція, та застосувати наслідки його недійсності;

2. Стягнути з ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , на користь Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція, частку в розмірі 577 480,85 гривень в статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163);

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2, що оформлені протоколом № 08/12-14 від 8 грудня 2014 року;

4. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2, що оформлені протоколом № 24/03-17 від 24 березня 2017 року;

5. Визнати недійсним Статут ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), який зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2, затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Еліос Стратегія" відповідно до протоколу загальних зборів № 24/03-17 від 24 березня 2017 року;

6. Зобов`язати Чумаківську сільську раду Дніпропетровського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 04339793), яка зареєстрована за адресою 52024, Україна, Дніпропетровська область, с. Чумаки, вул. Шкільна, 13, в особі уповноваженого державного реєстратора, а також Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 40392181), який зареєстрований за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, в особі уповноваженого державного реєстратора, а також інші уповноважені органи державної реєстрації в Україні, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів (зміна видів діяльності, зміна складу або інформації про засновників), яка була внесена 29 березня 2017 року державним реєстратором Єрохіною Катериною Сергіївною Комунального підприємства "Реєстраційний центр "Коммунітас" Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району (реєстраційна дія №12241050007052996), та відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо права власності Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 , на частку в розмірі 577 480,85 гривень в статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2.

26.08.2020 року до суду від відповідача-1 ОСОБА_1 (надалі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява.

За змістом зустрічного позову позивач просив:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2 від 18 серпня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , та Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція, та застосувати наслідки його недійсності;

2. Визнати недійсним Акт передачі-приймання частки у Статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" від 18.08.2011 року, укладений між ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , та Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція, та застосувати наслідки його недійсності;

3. Стягнути зі Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2 у розмірі 50 (п`ятдесят відсотків) статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія";

4. Визнати недійсним Статут ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл.. місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2, затверджений протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" №02 (у подальшому - Товариство) від 18 серпня 2011 року;

5. Зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 40392181), який зареєстрований за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, в особі уповноваженого державного реєстратора, а також інші уповноважені органи державної реєстрації в Україні, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів (зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників), яка була внесена 18 серпня 2011 року державним реєстратором Кожевніковою Тетяною Миколаївною реєстратором Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо права власності ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , на частку в розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків з визначенням загальної частки у статутному капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2, яка належить ОСОБА_1 у розмірі 75 (сімдесят п`ять) відсотків статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 року у справі № 904/1766/201 у задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом відмовлено в повному обсязі. Судовий збір покладено на позивача за первісним позовом.

У задоволенні зустрічного позову позивача за зустрічним позовом відмовлено в повному обсязі. Судовий збір покладено на позивача за зустрічним позовом.

В обгрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що заявлені позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не були доведені та обгрунтовані.

Суд вказав, зокрема, що наявні у справі докази підтверджують необхідний обсяг повноважень представника Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" Еріо Кристофа Жерара, що діяв на підставі довіреності від 08.08.2011року, посвідченої Пані Фремон, нотаріусом у Парижі, апостилізованої в Парижі 08.08.2011року Генеральним прокурором Паризького апеляційного суду, акт № 56940, на укладення договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" від 18.08.2011року між гр.України ОСОБА_1 (продавець) та Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" (покупець).

Саме на підставі вказаного договору Спрощене акціонерне товариство "Еліос Стратегія" придбало 50 % статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" і це відчуження було погоджено 18.08.2011 року на загальних зборах учасників ТОВ "Еліос Стратегія", оформлених протоколом № 02.

Також, на думку суду, підтверджується доказами наявність повноважень Еріо Кристофа відповідно до довіреності від 22.08.2013 року, виданої Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" в особі пана Хасана Бенжама Грегорі, на укладання 08.12.2014 року між Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" (продавець) та гр. ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки статутного капіталу.

За умовами п.1.1. вказаного договору продавець зобов`язувався передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" у розмірі 577 480,85 грн., що становить 99,914 відсотків від загального розміру статутного капіталу Товариства та дорівнює 50% від загальної кількості голосів учасників Товариства та всі свої права та обов`язки як учасника Товариства - право власності на частку, права на управління, право на отримання прибутку та інші права, пов`язані із статусом продавця як учасника товариства (далі всі передані права та частка разом іменуються "корпоративні права"), а покупець зобов`язувався прийняти та сплатити їх вартість, яка становить 259 104, 00 грн. на умовах, узгоджених сторонами в цьому договорі.

Суд вказав, що довіреності від 2011року та 2013 року за змістом є однакові. Cуд приймає до уваги довіреність від 22.08.2013 року, яка міститься в реєстраційній справі, направленій Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до суду. Оригінальний текст вищезазначених довіреностей суд приймає в українській версії, в якій пана Еріо Кристофа наділено правами щодо купівлі-продажу корпоративних прав.

На підставі викладеного суд спростовує доводи обох позивачів (по первісному та зустрічному позову) і зазначає, що Еріо Кристоф по довіреності від 08.08.2011року мав права придбати частки, а по довіреності від 22.08.2013 року мав право відчужувати частки, належні Спрощеному акціонерному товариству Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія".

Щодо тверджень Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) про неналежне повідомлення про участь в зборах, повідомлення яких повинно бути не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів (ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства", п.9.10. Статуту 2011 року), суд зазначив, що на зборах про відчуження та купівлю частки у статутному капіталі були присутні всі учасники, а тому це не вплинуло на реалізацію їх права на участь.

Спростовуючи доводи позивача за первісним позовом про те, що внесення змін до ЄДР були пізніше (у 2017 році), ніж був укладений договір купівлі-продажу частки статутного капіталу від 08.12.2014 року та протокол № 08/12-14 загальних зборів учасників ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12.2014 року, що є підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Еліос Стратегія", оформленого протоколом № 24/03-17 від 24.03.2017 року та Статуту, суд першої інстанції зазначив, що Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" не передбачений граничний строк для звернення до реєстраційної служби для здійснення відповідних дій.

Щодо посилання Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) на відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки статутного капіталу від 08.12.14 року, суд зазначив, що:

- законодавство України не зобов`язує нотаріально посвідчувати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія", однак він може бути посвідчений нотаріусом за згодою сторін або за вимогою однієї із них;

- Законом № 340 були внесені зміни до Закону № 2275 та Закону України від 15.05.2003 № 755-ІУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно із якими учасник ТОВ може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства; відомості про таку вимогу вносяться до ЄДР; до вищевказаного договору така вимога учасника відсутня.

Суд погодився з доводами позивача за первісним позовом, що строк позовної давності за його позовним вимогам не сплинув, оскільки тільки в кінці 2017 року з`явився запис в Єдиному державному реєстрі щодо зміни складу учасників відповідача-2.

Також суд погодився з доводами позивача за зустрічним позовом, що строк позовної давності щодо заявлених ним позовних вимог не є пропущеним, оскільки ОСОБА_1 стали відомі обставини з моменту отримання позовної заяви (наприкінці березня 2020 року).

Суд вважав, що права позивачів як по первісному, так і по зустрічному позову не порушені.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла до суду 07.06.2021 року.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд належним чином не дослідив питання щодо наявності у представника, який подавав первісний позов, повноважень на представництво інтересів Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia).

Щодо цього апелянт зазначає, що Спрощене акціонерне товариство Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) перебуває у процедурі банкрутства. Відповідно до рішення Комерційного суду Парижу від 16.03.2017 року єдиним представником позивача визначений ліквідатор, повноваження якого визначаються законодавством Франції.

Тому для підтвердження (їх визначення, визначення їх кола та порядку реалізації) повноважень на дії в порядку передоручення та на підписання, подачу та підстави подачі позовної заяви, недостатньо адвокатського ордеру, виписки із Торгівельного реєстру підприємств від 10.03.2020 року, довіреностей, договорів і інших документів. У вказаних документах повноваження ліквідатора Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) не вказані. Таким чином, до відповідної позовної заяви повинні були бути долучені інші документи для підтвердження повноважень ліквідатора та адвоката Стеценко A.B., що діє в порядку передоручення, на підписання та подачу позовної заяви.

Апелянт вказує, що ліквідатор ГО "Кане-Моран" в особі Патріка Кане був призначений 16.03.2017 року ліквідатором (а відповідно до рішення Комерційного суду Парижу від 22.09.2016 року ГО "Кане-Моран" в особі Патріка Кане був призначений ліквідатором ще 30.06.2016 року).

Відповідно до ч.1 статті L237-21 Комерційного кодексу Французької Республіки, повноваження ліквідатора після спливу 3-річного строку повноважень можуть бути поновлені (продовжені) лише головою Комерційного суду Парижу. Станом на 26.03.2020 року (дата подачі позовної заяви до суду) його повноваження припинились.

Всупереч вимог ст.77 ГПК України суд першої інстанції зробив висновок, що повноваження ліквідатора Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) за законодавством Франції продовжуються.

ОСОБА_1 зазначає, що господарський суд Дніпропетровської області з порушенням норм Конституції України (ст. 2, ст. 6, ст.8, ст. 75, ст. 129) та Господарського процесуального кодексу України (ч.2 ст. 2, п.1 ч.З ст. 2, ст. З, ст. 11, п.8 ч.І ст. 20), Кодексу України з процедур банкрутства відправив правосуддя в рамках процедури банкрутства, що ведеться на території іноземної держави, порядок та правила ведення якої визначені законодавством іноземної держави.

Також суд порушив норми процесуального законодавства щодо повернення позовної заяви, залишення позову (позовної заяви) без розгляду, надав оцінку неналежним, недопустимим доказам, та зробив на їх підставі протизаконні висновки; надав можливість неуповноваженим особам (адвокату Стеценко A.B., АО "Саєнко Харенко", Лаврушиній В.Р.) замість єдиного повноправного суб`єкта процедури банкрутства -ліквідатора у справі про банкрутство юридичної особи - нерезидента України, подавати докази, пояснення, надавати доводи у судових процесах та прийняв відповідні докази, надав їм оцінку та зробив висновки, які виклав у рішенні суду.

Скаржник вказує, що:

- Спрощеним акціонерним товариством Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) було пропущено строк позовної давності щодо визнання недійсним правочину щодо відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія", а самим ліквідатором навіть не підтверджено його повноважень щодо можливості подавати позови щодо визнання таких договорів недійсними, він навіть не звернувся до суду із позовною заявою, оскільки позовну заяву подано не представником ліквідатора, а представником Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia);

- вказаними особами не надано жодного належного, допустимого та реального доказу того, що само Спрощене акціонерне товариство Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) (його керівництво, органи управління та власники) не знало та не могло довідатись про порушення своїх прав та про особу, яка його порушила на протязі 5 років та 3,5 місяців з дати укладення договору купівлі-продажу;

- в позовній заяві, яка подана за підписом представника Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) адвокатом Стеценко A.B. навмисно вказано, що 30.06.2016 року було введено процедуру розпорядження майном, що не відповідає змісту рішення Комерційного суду Парижу;

- відповідно до змісту рішення Комерційного суду Парижу від 22.09.2016 року у судовому засіданні 22.09.2016 року разом із паном Патриком Кане (ліквідатор) був присутнім представник президента Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) /Еліос Франція/ адвокат Метр Ремі Хассан; таким чином, вже станом, як мінімум на 22.09.2016 року, пан Патрік Кане міг отримати інформацію від вказаної особи щодо активів Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia);

- у ліквідатора Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) пана Патріка Кане, призначеного з 30.06.2016 року, та у пана Давіда Лякомба, призначеного з 30.06.2016 року арбітражним керуючим з повноваженнями "допомагати", а з 22.09.2016 року уповноваженому здійснювати одноосібне управління підприємством - Спрощеним акціонерним товариством Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia), було достатньо часу та реальних можливостей дізнатися та виявити активи Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) або встановити їх відсутність, тобто отримати інформацію щодо відчуження частки ТОВ "Еліос Стратегія" та щодо укладення у 2014 році відповідного правочину;

- вказані особи у зв`язку із наданими ним судом повноваженнями реально мали доступ до інформації, та могли ще з 01.07.2016 року дізнатися про відповідний правочин та про порушення прав; 22.09.2016 року пан Патрік Кане міг отримати інформацію від вказаних осіб щодо активів Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia), правочинів, які укладались, та іншу інформацію, йому нічого не заважало це здійснити;

- у відповідності до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Еліос Стратегія" бенефіціарним власником Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) є та був Бенжама Грегорі, який і видавав довіреність 22.08.2013 року від імені Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) на ім`я Еріо Кристофа з відповідними повноваженнями; відповідно до витягів з ЄДР вказана особа (повірений) Еріо Кристоф також є кінцевим бенефіціарним власником Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia).

На думку апелянта всі ці обставини також підтверджують, як обізнаність самого Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) (його керівництва), так і його бенефіціарних власників про відповідний правочин, який укладався Спрощеним акціонерним товариством Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) 07.12-08.12.2014 року.

Крім того, ліквідатор Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) ГО " Кане-Морап" в особі Патрика, який з 30.06.2016 року був призначений ліквідатором, не тільки мав реальну можливість довідатись про укладений договір купівлі-продажу частки статутного капіталу від 08.12.2014 року, але на нього покладалися такі обов`язки законодавством Французької Республіки. Відповідна позовна заява подана зі спливом 3- річного строку навіть з дати призначення ліквідатора вже у ліквідаційній процедурі, коли він міг довідатись про порушення прав Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia).

Апелянт ОСОБА_1 просить:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 року по справі №904/1766/20 в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 за зустрічним позовом до Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 , скасувати.

За результатами розгляду апеляційної скарги ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Воскресенська, 128 від 18 серпня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , та Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція, та застосувати наслідки його недійсності;

- визнати недійсним Акт передачі-приймання частки у Статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" від 18.08.2011 року, укладений між ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , та Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція, та застосувати наслідки його недійсності;

- стягнути зі Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , частку у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл.. місто Дніпро, вул. Воскресенська, 28 у розмірі 50 (п`ятдесят відсотків) статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія", а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;

- визнати недійсним Статут ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл.. місто Дніпро, вул. Воскресенська, 28, затверджений протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія" №02 (у подальшому - Товариство) від 18 серпня 2011 року;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 40392181), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , в особі уповноваженого державного реєстратора, а також інші уповноважені органи державної реєстрації в Україні, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприсмців та громадських формувань запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів (зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників), яка була внесена 18 серпня 2011 року державним реєстратором Кожевніковою Тетяною Миколаївною, реєстратором Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо права власності ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , на частку в розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків з визначенням загальної частки у статутному капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл.. місто Дніпро, вул. Воскресенська, 28, яка належить ОСОБА_1 у розмірі 75 (сімдесят п`ять) відсотків статуного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл.. місто Дніпро, вул. Воскресенська, 28.

23.06.2021 року до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia). В ній апелянт зазначає на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не застосування законодавства, яке підлягало застосуванню при розгляді цієї справи, не врахування положення Цивільного кодексу України, які передбачають, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, не створює жодних цивільних прав та обов`язків.

Скаржник вказує, що договір купівлі-продажу 2014 року було укладено паном ОСОБА_3 від імені позивача за первісним позовом з перевищенням повноважень. Еліос Франція у наступному ніяким чином не схвалювала відчуження належної їй частки в статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія", схвалення правочину відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України не відбулося.

З тексту договору купівлі-продажу 2014 року, в якому зазначається номер та дата довіреності 2013 року, а також протоколу 2014 року, який також датований 8 грудня 2014 року та містить посилання на ту ж саму довіреність 2013 року, вбачається, що пані ОСОБА_4 знала або повинна була знати про наявні обмеження повноважень Еріо Кристофа як представника Еліос Франція на підставі довіреності.

Суд не врахував положення ЦК України, які передбачають, що правочин вважається недійсним якщо було відсутнє реальне волевиявлення сторони. Цитуючи ряд норм законодавства в кінці тексту рішення, суд не оцінює їх застосовність до даного спору, зокрема, щодо відсутності волевиявлення позивача на укладення правочину -договору купівлі-продажу 2014 року, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Апелянт вказує, що доводи позивача щодо відсутності його волевиявлення на підписання договору купівлі-продажу 2014 року та відчуження його частки в ТОВ "Еліос Стратегія" грунтуються на таких фактах:

- відсутності у пана ОСОБА_5 повноважень на вчинення таких дій, а також на тому, що пан ОСОБА_6 не повідомляв позивача про укладення будь-яких угод стосовно розпорядження часткою позивача в статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія", а позивач самостійно дізнався про даний факт з нещодавно отриманих ним документів;

- позивач ніколи не отримував повідомлення або запрошення на загальні збори учасників ТОВ "Еліос Стратегія", оформлені протоколами 2014 та 2017 років;

- позивач ніколи не отримував гроші на свій рахунок або в готівковій формі за угоду, ніби-то оформлену договором купівлі-продажу 2014 року;

- договір купівлі-продажу 2014 року був підставою для подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, а також товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. А саме, в разі якщо б даний договір дійсно існував станом на 8 грудня 2014 року і був укладений на законних підставах, пані ОСОБА_4 , з урахуванням цієї умови, загальних принципів та звичайної обачності, а також ст. ст. 4, 7, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та п. 6.1 договору купівлі-продажу 2014 року, як новий власник, була зобов`язана якнайшвидше здійснити реєстрацію своїх корпоративних прав в ЄДР;

- суд в оскаржуваному рішенні не оцінює положення українського законодавства, які передбачають, що правочин вважається недійсним якщо було відсутнє реальне волевиявлення сторони;

- суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи, не дослідив та не оцінив позицію позивача щодо повноважень пана ОСОБА_3 за довіреністю 2013 року підписувати договори щодо купівлі корпоративних прав Товариства виключно в нотаріуса.

Позивач за первісним позовом звертає увагу апеляційного суду, що він ніколи не наполягав, що договір купівлі-продажу 2014 року мав бути посвідченим нотаріально і тому він є недійсним. Натомість, позивач зазначав суду першої інстанції, що довіреність 2013 року не уповноважувала пана Еріо Кристофа продавати акції в ТОВ "Еліос Стратегія" без нотаріального посвідчення договору, що вбачається з українського і французького тексту довіреності. Те, що пан ОСОБА_7 ніби-то продав належні позивачу частки 2014 року з перевищенням повноважень, а саме без нотаріального посвідчення правочину, свідчить про відсутність реального наміру позивача укласти та виконувати оспорюваний договір 2014 року.

Суд, оцінюючи аргумент позивача щодо відсутності повноважень пана Еріо Кристофа за довіреністю 2013 року підписувати договори щодо продажу корпоративних прав, дійшов висновку, що версія довіреності 2013 року є оригінальною мовною версією, за якою потрібно тлумачити текст довіреності. При цьому суд посилається на положення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, хоча очевидним є факт, що вказана Інструкція взагалі не може застосовуватися до довіреності 2013 року.

Довіреність 2013 року була видана у Франції позивачем, який є французькою компанією, та засвідчена французьким нотаріусом. Відповідно, довіреність 2013 року регулюється правом Франції згідно ст. 34 Закону України "Про міжнародне приватне право". Також, основною мовою довіреності 2013 року є французька мова. При цьому, як неодноразово зазначалося в письмових поданнях та на судових засіданнях, українська версія довіреності 2013 року не є повністю коректною у частині наділення пана ОСОБА_3 повноваженнями "укладати договори, які стосуються придбання та відчуження корпоративних прав". Відповідний коректний переклад довіреності 2013 року з французької на українську мову, зроблений дипломованим перекладачем, підпис якого засвідчений нотаріально, додавався позивачем до позовної заяви.

Також скаржник вказує, що позивач неодноразово звертав увагу суду першої інстанції, що у договорі купівлі-продажу 2014 року (п. 6.1), було прямо зазначено, що покупець стає по відношенню до Товариства його учасником із збільшеним розміром частки статутного капіталу з моменту державної реєстрації змін до Статуту. Зміна учасника та даних про учасника Товариства підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідні зміни щодо складу учасників відповідача -2 були внесені до Статуту ТОВ "Еліос Стратегія" та до ЄДР лише в березні 2017 року - тобто через 2,5 роки після укладення договору та через тиждень після початку процедури ліквідації позивача у Франції.

Апелянт звертає увагу суду, що ця обставина, серед багатьох інших, підтверджує, що у позивача була відсутня воля на підписання спірного договору 2014 року і така бездіяльність та затягування з реєстрацією з боку ОСОБА_1 свідчить про те, що вона була обізнана про відсутність такої волі зі сторони Еліос Франція.

В оскаржуваному рішенні суд, цитуючи інші статті договору 2014 року, не оцінює п. 6.1 договору і той факт, що пані ОСОБА_4 не вважалася учасником ТОВ "Еліос Стратегія" до моменту внесення змін до ЄДР 29 березня 2017 року.

Станом на момент проведення спірних загальних зборів, оформлених протоколом 2017 року, ОСОБА_8 була зареєстрована як учасник ТОВ "Еліос Стратегія", якому належала частка від загального розміру статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 577 480,85 гривень.

Так як протокол від 24 березня 2017 року не був підписаний уповноваженим представником позивача і такий представник взагалі не був присутній на цих загальних зборах, загальні збори учасників ТОВ "Еліос Стратегія", що відбулись 24 березня 2017 року, були неповноважними і неправомочними, так як на них не з`явились учасники товариства, що володіють % відсотками загальної кількості голосів, як це передбачено законодавством України.

Як зазначає суд в оскаржуваному рішенні, відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід ОСОБА_8 з ТОВ "Еліос Стратегія" не був оформлений до 29 березня 2017 року.

Суд, на думку скаржника, не оцінив аргумент позивача, що Статут 2017 року є недійсним, так як не зазначає позивача як учасника ТОВ "Еліос Стратегія", що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача і не відповідає вимогам закону та має бути визнаний недійсним.

Також скаржник зазначає, що суд не оцінив його доводи про те, що рішення, оформлені протоколами є недійсними, так як не був дотриманий порядок скликання та проведення загальних зборів 2014 року та 2017 року. Відсутність повідомлення чи запрошення, направленого позивачу щодо скликання загальних зборів, свідчить про неповідомлення позивача про угоду щодо продажу часток за договором купівлі-продажу 2014 року і відповідно відсутність волі позивача на її проведення.

Позивач за первісним позовом просить в апеляційній скарзі:

- скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 року у справі № 904/1766/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог за позовною заявою Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія від 26.03.2020 року у справі № 904/1766/20.

- ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія, викладені в його позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) просить відмовити у задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 року у справі № 904/1766/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог за позовною заявою Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія від 26.03.2020 року у справі № 904/1766/20.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія, викладені в його позовній заяві від 26.03. 2020 року у справі № 904/1766/20.

У відзиві на апеляційну скаргу Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача за первісним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) ТОВ "Еліос Стратегія" спростовує доводи апелянта, викладає свою правову позицію, якою поділяє висновки оскаржуваного рішення суду щодо первісного позову. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ "Еліос Стратегія" погоджується з доводами скаржника та просить задовольнити вимоги апелянта ОСОБА_1 . За змістом відзив на апеляційну скаргу аналогічний доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 Спрощене акціонерного товариства Еліос Стратегія (Societe par actions simplifiee Helios Strategia) просить суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення скасувати, вимоги первісного позивача задовольнити.

Інші сторони по справі відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до клопотання від 12.10.2021 року Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради просив провести розгляд справи за відсутності його представника.

Аналогічне клопотання про розгляд справи за відсутності представника надав суду 30.09.2021 року Виконачий комітет Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Апелянт ОСОБА_1 та третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 неодноразово повідомлялись судом про розгляд справи, явку представників не забезпечили, їх явка обовязковою судом не визнавалась і тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши представників апелянтів, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення слід залишити без змін в силу наступного:

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 року суду надано матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія, копії яких розміщено у томах 5 та 6.

На думку колегії суддів саме вказані матеріали є належними та допустимими доказами щодо спірних правовідносин сторін, оскільки вони є підставою для всіх реєстраційних змін щодо юридичної особи ТОВ "Еліос Стратегія".

З зазначених матеріалів вбачається наступне:

Відповідно до протоколу загальних зборів засновників від 12.08.2011 року громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліос Стратегія"(том 5 а.с.6-7).

Згідно п.1.2. Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Еліос Стратегія" від 12.08.2011 року, учасниками Товариства є громадянка України ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 26 квітня 2001 року, ІПН НОМЕР_2 та громадянка України ОСОБА_1 , що мешкає у АДРЕСА_6 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 27 вересня 2006 року, ІПН НОМЕР_4 .

Пунктом 3.2. Статуту зазначено, що статутний капітал розподілено між учасниками на частки наступного розміру: гр. ОСОБА_2 - 25 % з грошової оцінкою вкладу 250,00 грн. та гр. ОСОБА_1 - 75 % з грошовою оцінкою вкладу 750,00 грн. (том 5 а.с.8-23).

18.08.2011 року на загальних зборах учасників ТОВ "Еліос Стратегія" оформлених протоколом № 02, при участі учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на які був запрошений пан ОСОБА_9 , який є представником Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія", що розташоване за адресою: Франція,14 авеню д*Ейло 75116 Париж, зареєстроване в реєстрі Торгівлі та підприємств Парижу під номером 505 100 719 R. C. S. Paris та є юридичною особою згідно з законодавством Республіки Франції, на підставі довіреності від 08 серпня 2011 року було вирішено дозволити ОСОБА_1 продати частину своєї частки у статутному капіталі Товариства, що дорівнює 50 % статутного капіталу Товариства, на користь третьої особи - Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія". Учасник ОСОБА_2 відмовилася від свого переважного права на придбання частки статутного капіталу та не заперечувала проти вступу до учасників Товариства третьої особи - Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія".

Вказані збори учасників постановили збільшити статутний капітал Товариства за рахунок додаткового внеску Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" у розмірі 50 000,00 євро, що еквівалентно 576 980,85 грн. за курсом Національного Банку України станом на 18 серпня 2011 року, що становить 1153,9617 грн. за 100 євро та визначили частки у статутному капіталі товариства наступним чином:

- Спрощене акціонерне товариство "Еліос Стратегія" 577 480,85 грн. ( 50%)

- ОСОБА_2 - 250,00 грн. (25%)

- ОСОБА_1 - 250,00 грн. (25%) (том 5 а.с.28-30).

Відповідні відомості зазначено у Статуті ТОВ "Еліос Стратегія", державна реєстрація змін до якого проведена 18.08.2011 року (том 5 а.с.31-45).

18.08.2011 року укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія", згідно якого громадянка України ОСОБА_1 (надалі - продавець) передає, а Спрощене акціонерне товариство "Еліос Стратегія" в особі ОСОБА_9 (надалі - покупець), що мешкає за адресою: 5 rue des Coquelicots 78125 Gazeran, тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_7 та діє на підставі довіреності від 08.08.2011р., посвідченої Пані Фремон, нотаріусом у Парижі, апостилізована в Парижі 08.08.2011р. Генеральним прокурором Паризького апеляційного суду, акт № 56940, приймає частку у статутному капталі ТОВ "Еліос Стратегія" в розмірі 500,00грн., що складає 50 % статутного капіталу та зобов`язується сплатити продавцю вартість частки у порядку та на умовах, визначених цим договором (том 5 а.с.47).

Пунктом 2.1. договору сторони домовилися про те, що частка вважається переданою та право власності на неї виникає у покупця з моменту підписання цього договору та нотаріального посвідчення.

Пунктом 2.3. договору сторони домовилися здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства після передачі Продавцем частки у власність Покупця. Підтвердженням цього факту є належним чином оформлений Акт передачі-приймання частки у Статутному капіталі Товариства, підписаний безпосередньо Продавцем та Покупцем. Покупець або Товариство в особі уповноважених осіб вживає заходи по державній реєстрації змін до установчих документів.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Стаднік І.Л., якою за змістом договору зазначено, що особи громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність, дієздатність Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" та повноваження його представника перевірено.

ОСОБА_1 в зустрічній позовній заяві стверджувала, що її було ніби-то введено в оману щодо повноважень пана ОСОБА_9 , який ніби-то не мав права підписувати відповідний договір купівлі-продажу частки в статутному капталі відповідача-2 від 18.08.2011 року. Ці обставини їй стали відомі після звернення позивача з первісним позовом до суду - в березні 2020 року, а саме їй стало відомо, що підписання Акту приймання-передачі частки здійснено неуповноваженою особою Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" паном ОСОБА_3 , в зв*язку з чим вона протиправно була позбавлена частки у статутному капіталі Товариства, були порушені її конституційні права.

ОСОБА_1 вважала, що вона була введена в оману щодо повноважень ОСОБА_9 , що оспорюваний нею договір є нікчемним в силу ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, тому і Акт приймання-передачі частки є також нікчемним, а наступні дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів мають бути визнані недійсними.

На думку колегії суддів такі доводи безпідставні та спростовуються змістом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" від 18.08.2011 року, та підтвердженням в нотаріальному порядку повноважень особи, яка представляла покупця - пана ОСОБА_9 .

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом надала суду довіреність від 08.08.2011 року Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" в особі президента пана Хасана Бенжама Грегорі, якою уповноважується громадянин Республіки Франція ОСОБА_9 бути їхнім представником в Україні в усіх організаціях та установах незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої незалежності з усіх питань пов`язаних з діяльністю Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" (далі - Товариство), для чого йому надаються права, в тому числі підписувати договори щодо купівлі-продажу корпоративних прав (том 3 а.с.116-119).

Саме вказаною довіреністю підтверджувалися повноваження ОСОБА_9 , що зазначив нотаріус при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу (відступлення) частки від 18.08.2011 року.

Отже, оспорюваний в зустрічній позовній заяві договір не може вважатися недійсним.

Подальші дії ОСОБА_1 , зокрема те, що до серпня 2020 року вона жодним чином вказаний договір не оскаржувала, що нею були вчинені подальші дії щодо придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" за договором від 08.12.2014 року, представником у якому від імені Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" також був ОСОБА_9 , свідчать про те, що жодних дій з введення її в оману не вчинялось.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 необгрунтовано стверджує, що фактом укладення оспорюваного нею договору паном ОСОБА_3 від імені Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія", який, за її твердженням, не мав на це повноважень, її ніби-то було введено в оману, порушено конституційні права, публічний порядок і т.д.

Справжні наміри сторін вказаного договору підтверджують їх волевиявлення та відповідні повноваження на укладання договору. До моменту подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 цей правочин жодним чином не оспорювава, договір нотаріально посвідчений та виконувався сторонами.

Отже, доводи зустрічного позову обгрунтовано відхилено судом першої інстанції. Позовні вимоги ОСОБА_1 не доведені належними та допустимими доказами і суд обгрунтовано відмовив їй у задоволенні вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" від 18.08.2011року та похідних вимог про визнання недійсним акту передачі-приймання частки у статутному капіталі, стягнення 50% частки у статутному капіталі Товариства, визнання недійсним Статуту, затвердженого зборами Товариства від 18.08.2011 року, скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

ОСОБА_1 не було належними та допустимими доказами доведено, що представник Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" Еріо Кристоф Жерар не мав повноважень на укладення договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" від 18.08.2011року. Навпаки, ці доводи спростовуються матеріалами справи, які вказано вище.

Позивач за зустрічним позовом намагається провести аналогію з повноваженнями згідно довіреності, виданої на вказану особу представника 22.08.2013 року, за якою ОСОБА_7 уклав як представник Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" договір купівлі-продажу частки статутного капіталу від 08.12.2014 року. Однак, такі доводи апелянта безпідставні, їм надано вірна оцінка в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Одними з доводів першого апелянта - ОСОБА_1 є посилання на порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при прийнятті первісного позову.

Щодо вказаних обставин колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обовязки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження повноважень представника позивача за первісним позовом надано ордер адвоката Стеценка A.B. від 23.03.2020 року № 1020501.

Відповідно до ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Крім того, на підтвердження повноважень суду надана копія нотаріально засвідченої довіреності АО "Саєнко Харенко" від 25.01.2021 року з апостилем та засвідченим перекладом українською мовою. Вказаною довіреністю та іншими доказами, підтверджено наявність на час звернення позивача за первісним позовом до суду процедури ліквідації Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія". Так, вказане підтверджується:

- Витягом з Торговельного реєстру підприємств щодо Еліос Франція станом на 10.03.2020 року з апостилем та нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- копією рішення Комерційного суду Парижу від 22.09.2016 року з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- копією рішення Комерційного суду Парижу від 16.03.2017 року з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- копією рішення Комерційного суду Парижу від 30.06.2016 року (№ Р201601970) з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- копією виписки з реєстру Франції "Фінансове оздоровлення, конкурсне провадження або ліквідація" щодо Еліос Франція станом на 28.01.2021 року з засвідченим перекладом українською мовою.

Вказаними доказами підтверджується перебіг процедури ліквідації позивача за первісним позовом та повноваження ліквідатора Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія".

Виписка з Реєстру комерційного суду міста Понтуаз щодо Професійного товариства "Кане-Моран від 02.12.2013 року з засвідченим перекладом українською мовою, Виписка з Реєстру комерційного суду міста Понтуаз щодо Професійного товариства " Кане" від 24.11.2020 року з засвідченим перекладом українською мовою підтверджує статус ліквідатора позивача за первісним позовом.

Засвідчена копія договору про надання правової допомоги № 15/01/2020 від 15.01.2020 року підтверджує повноваження представників Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" в Україні.

Отже, вказаними доказами підтверджується безпідставність доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення судом процесуальних норм.

Щодо апеляційної скарги первісного позивача, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

З матеріалів реєстраційної справи вбачається, що 08.12.2014 року на загальних зборах учасників ТОВ "Еліос Стратегія", рішення яких оформлено протоколом № 08/12-14, було вирішено з 08.12.2014 року змінити склад учасників ТОВ "Еліос Стратегія" та вважати Спрощене акціонерне товариство "Еліос Стратегія" таким, що вибув із складу (з числа) учасників ТОВ "Еліос Стратегія" на підставі ст.53 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 100, 116, 147 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу частки вчинено у простій письмовій формі.

З врахуванням зміни складу учасників встановлено, що учасниками Товариства є громадянки України ОСОБА_1 - 75 % з грошової оцінкою вкладу 577 730,85 грн. та ОСОБА_2 - 25 % з грошової оцінкою вкладу 250,00грн.

Протокол № 08/12-14 підписаний головою загальних зборів - ОСОБА_1 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_2 та учасником Товариства - резидентом Республіки Франції Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" в особі повноваженого представника ОСОБА_9 , громадянина Республіки Франція, який діє на підставі довіреності за номером 59156 від 22.08.2013 року (том 5 а.с.97-100).

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи (том 5 а.с.117-119) 08.12.2014 року між Спрощеним акціонерним товариством "Еліос стратегія" в особі повноважного представника Еріо Кристофа, який діє на підставі довіреності за номером 59156 від 22.08.2013 року (надалі - продавець) та гр. ОСОБА_1 (надалі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу частки статутного капіталу.

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов`язується передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Еліос стратегія" у розмірі 577 480,85 грн., що становить 99,914 відсотків від загального розміру статутного капіталу Товариства та дорівнює 50% від загальної кількості голосів Учасників Товариства (надалі - "Частка") та всі свої права та обов`язки як учасника Товариства - право власності на Частку, права на управління, право на отримання прибутку та інші права, пов`язані із статусом Продавця як Учасника Товариства (далі всі передані права та Частка разом іменуються "Корпоративні Права"), а покупець зобов`язується прийняти та сплатити їх вартість, яка становить 259 104, 00 грн. на умовах, узгоджених сторонами в цьому договорі.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що право власності на Корпоративні права переходить до покупця з дати підписання даного договору.

Відповідно до п.3.1.1 договору продавець зобов`язаний передати покупцю установчі, реєстраційні, дозвільні документи Товариства, з усіма змінами та доповненнями до них, а також оригінали всіх договорів та інших правочинів що створюють права та/або зобов`язання для Товариства, а також всіх документів, укладених у зв`язку з їх укладенням, виконанням, зміною та/або припиненням - від моменту державної реєстрації Товариства, а також оригінали платіжних документів, бухгалтерського обліку, податкової, статистичної та іншої звітності Товариства - від моменту державної реєстрації Товариства.

Договір підписаний ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , про що свідчать особисті підписи.

В позовній заяві позивач за первісним позовом просив визнати недійсними, серед іншого, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2, що оформлені протоколом № 08/12-14 від 08.12.2014 року та договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" (ідентифікаційний код 37807163), яке зареєстроване за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 2, від 08.12.2014 року, укладений між ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , та Спрощеним акціонерним товариством "Еліос Стратегія" (реєстраційний № 505 100 719), яке зареєстровано за адресою Проспект Ейло, 14, м. Париж, 75116, Франція, та застосувати наслідки його недійсності.

При цьому позивач за первісним позовом посилався на відсутність повноважень представника Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" на вчинення таких дій.

На думку колегії суддів при вирішенні спору суд першої інстанції належним чином оцінив обставини справи щодо повноважень вказаної особи представника позивача за первісним позовом.

Визначальним при вирішенні вказаного питання є аналіз змісту довіреності за номером 59156 від 22.08.2013 року на ім*я Еріо Кристофа.

В матеріалах справи наявна довіреність від 22.08.2013 року (том 5 а.с.121 -123 копії реєстраційної справи), за змістом якої директор президент пан ОСОБА_10 уповноважує громадянина Республіки Франція ОСОБА_9 бути представником Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" в усіх організаціях і установах незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності з усіх питань повязаних з діяльністю Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія", для чого йому надаються права (серед іншого) підписувати документи, в тому числі Статут, зміни до Статуту, протоколи загальних зборів учасників, рішення учасника, договори щодо купівлі-продажу корпоративних прав тощо Товариства у нотаріуса, інші документи в інших органах від імені Засновника та ін.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції було вірно встановлено, що:

- довіреність від 22.08.2013 року, на підставі якої було укладено договір купівлі- продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12. 2014 року не визнана недійсною (тобто відсутній приюдиційний факт того, що правочин (договір доручення, довіреність) є недійсним;

- що відсутні будь-які докази того, що відповідна довіреність не видавалась довірителем повіреному;

- відсутні будь-які докази того, що коло прав та обов`язків повіреного були обмежені;

Зміст тексту довіреності від 08.08.2011 року, на підставі якої було укладено правочин - договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" від 18.08.2011 року, та довіреності від 22.08.2013 року, на підставі якої було укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12.2014 року є автентичними.

Воля особи - Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія" на укладення правочину - договору купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12.2014 року повністю підтверджується її діями, а саме:

- особа надала довіреність представнику,

- довіреність була надана одним беніфіціарним власником Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія іншому беніфіціарному власнику Спрощеного акціонерного товариства "Еліос Стратегія, що підтверджує обізнаність самої юридичної особи та її органів керівництва з відповідним правочином,

- Спрощене акціонерне товариство "Еліос Стратегія" не відображало відповідний актив у своїх звітах та балансі, що у позовній заяві підтвердив представник позивача за первісним позовом,

- сторони виконали всі дії щодо передачі права власності на частку - частка була передана, сторони підтвердили оплату частки, оформили вихід учасника рішенням загальних зборів.

За правочином - договором купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12.2014 року зобовязання сторін припинені у звязку з належним виконанням умов договору.

Посилання скаржника на те, що суд не врахував положення ЦК України, які передбачають, що правочин вважається недійсним якщо було відсутнє реальне волевиявлення сторони, є безпідставними.

Так, доводи апелянта стосуються обставин того, що пан ОСОБА_6 не повідомляв позивача за первісним позовом про укладення правочину - договору купівлі- продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12.2014 року. Між тим, як зазначено вище, пан ОСОБА_6 та пан ОСОБА_10 є кінцевими бенефіціарними власниками товариства позивача за первісним позовом.

Доводи скаржника - позивача за первісним позовом, щодо того, що про спірний правочин стало відомо ліквідатору Спрощеного акціонерного товариство "Еліос Стратегія" не підтверджують того, що про правочин не було відомо самому Товариству.

Колегія суддів вважає, що такі доводи скаржника спростовуються тим, що представник Спрощеного акціонерного товариство "Еліос Стратегія" приймав участь у загальних зборах, підписував протоколи. підписував договори (спірні у даній справі), само Спрощене акціонерне товариство "Еліос Стратегія" списало вказаний актив з балансу та не відображало в ньому частку у статному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія", про що зазначив сам позивач за первісним позовом в доводах позовної заяви.

Апелянт стверджує про відсутність оплати за оспорюваним ним договором, в той час як повноважний представник Спрощеного акціонерного товариство "Еліос Стратегія" у п.2.1. спірного договору від 08.12.2014 року підтвердив, що розрахунки за даним договором на момент підписання договору здійснено у повному обсязі.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належну оцінку доводам позивача за первісним позовом щодо повноважень пана ОСОБА_11 за довіреністю 2013 року підписувати договори купівлі корпоративних прав Товариства виключно в нотаріуса, необхідно зазначити наступне:

Суд в оскаржуваному рішенні надав оцінку вказаним доводам і зазначив, що діюче на час укладання спірного договору законодавство не зобов`язувало нотаріально посвідчувати договір купівлі- продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія". Однак він може бути посвідчений нотаріусом за згодою сторін або за вимогою однієї із них.

Колегія суддів поділяє доводи оскаржуваного рішення про те, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб. фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який був чинний на дату укладення оспорюваного правочину від 08.12.2014 року, учасник Товариства з обмеженою відповідальністю може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину. предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства. Відомості про таку вимогу вносяться до ЄДР.

Відповідно до вищевказаного договору, така вимога учасника відсутня.

Крім того скаржник тлумачить умови довіреності на свій розсуд, яка за змістом містить розширене коло повноважень представника.

Щодо посилання скаржника на те, що покупець - у даному випадку ОСОБА_1 , стає учасником Товариства з моменту державної реєстрації договору, необхідно зазначити наступне:

Відповідно до п.2,2 договору купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12.2014 року право власності на Корпоративні права переходить до покупця з дати підписання даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12.2014 року під корпоративними правами у цьому договорі сторони розуміють право власності на частку у Статутному капіталі Товариства, що включають в себе правомочність на управління Товариством, отримання прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації Товариства відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законодавством та Статутом Товариства.

Відповідний договір купівлі-продажу частки статутного капіталу був підписаний сторонами 08.12.2014 року. З дати підписання цього договору право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" перейшло від однієї особи до іншої, у однієї особи право власності на частку припинилось, а інша особа набула відповідне право власності.

Відповідно до умов договору від 08.12.2014 року (п.2.1) розрахунки за даним договором на момент підписання договору здійснено у повному обсязі. Таким чином, друга сторона договору виконала свої обов`язки із оплати за придбання частки у статному капіталі.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким чином, зобов`язання із передачі права власності частки у статному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія" за плату (купівля-продаж) є припиненими з 08.12.2014 року у зв`язку із виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, вище зазначено, що було проведено загальні збори учасників ТОВ "Еліос Стратегія" від 08.12.2014 року, на яких ще раз було підтверджено факт передачі права власності (його припинення) у однієї особи та факт придбання права власності (його набуття), тобто мета правочину (його спрямованість) була досягнута. Саме з досягненням своєї мети правочин є завершеним.

Всім цим обставинам суд першої інстанції надав оцінку у рішенні, оцінюючи посилання скаржника на п.6.1 оспорюваного ним договору купівлі-продажу від 08.12.2012 року.

Крім того, враховуючи підстави, з яких позивач за первісним позовом просив визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу, зазначені доводи скаржника висновки суду щодо необгрунтованості його вимог не спростовують.

Щодо доводів скаржника про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Еліос Стратегія", що оформлені протоколом № 24/03-17 від 24.03.2017 року, визнання недійсним Статуту ТОВ "Еліос Стратегія", який затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Еліос Стратегія" відповідно до протоколу загальних зборів № 24/03-17 від 24.03.2017 року, то висновки суду щодо цих вимог також є обгрунтованими.

Суд першої інстанції надав цим аргументам скаржника оцінку, і дійшовши висновку, що права позивача за первісним позовом не порушено, вірно відхилив доводи скаржника і в цій частині його вимог.

Так, суд зазначив, що позивач за первісним позовом не довів, що загальні збори ТОВ "Еліос Стратегія", оформлені протоколами № 08/12-14 від 08.12.2014 року та № 24/03-17 від 24.03.2017 року, скликалися з порушенням порядку їх скликання та проведення.

По -перше, на зборах від 08.12.2014 року були присутні всі учасники ТОВ "Еліос Стратегія". Рішення прийняті одноголосно. Жодних заперечень щодо наявності будь-яких порушень з моменту проведення зборів і до звернення позивача за первісним позовом до суду - до березня 2020 року учасники товариства не зазначали.

За змістом протоколу загальних зборів № 24/03-17 від 24.03.2017 року (том 5 а.с.94-96 матеріали реєстраційної справи) вбачається, що на них були присутні учасники, які володіють 100% голосів - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На момент проведення вказаних зборів товариство позивача за первісним позовом не володіло часткою у статутному капіталі ТОВ "Еліос Стратегія".

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Зокрема, відповідно до ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.346 Цивільного кодексу України відчуження власником свого майна є однією з підстав припинення права власності.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, установлених актами цивільного законодавства.

Частиною 3 ст.244 Цивільного кодексу України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику довірителем відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа.

Колегія суддів поділяє доводи оскаржуваного рішення про те, що позивач за первісним позовом, так і позивач за зустрічним позовом, не довели порушення своїх прав та законних інтересів в межах заявлених ними вимог.

Щодо доводів ОСОБА_1 про застосування позовної давності, необхідно зазначити наступне:

Відповідно до положень ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

У даному випадку суд вірно встановив, що підстави для застосування позовної давності відсутні, права обох позивачів не порушенні. Доводи іншого суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

На думку колегії суддів під час апеляційного перегляду справи жоден з апелянтів не спростував висновки оскаржуваного рішення. Обидві апеляційні скарги не доведені та задоволенню не підлягають. Судові витрати за розгляд скарг покладаються на кожного з апелянтів відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Societe par actions simplifiee Helios Strategia (Спрощеного акціонерного товариства Еліос Стратегія) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 року у справі № 904/1766/201 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний тест постанови складено і підписано 28.12.2021 року.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков