Рішення

від 29.12.2021 по справі 907/869/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/869/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-зерно-продукт с. Рованці, Волинської області

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Мукачівський пивоварний завод , м. Мукачево, Закарпатської області

про стягнення 228 516,05 грн

Секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Мукачівський пивоварний завод збитків у розмірі 228 516,05 грн за неналежне виконання договору. Позов заявлено з посиланням на статті 16, 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 224, 225 Господарського кодексу України, статті 78, 181, 198, 201 Податкового кодексу України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 3427,74 грн судового збору.

Ухвалою суду від 01 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу, та вручена адресату 09.11.2021, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснено реєстрацію податкової накладної відповідно до договору від 18.05.2020 № 1805/92950 на загальну суму 228 516,05 грн у визначений договором строк, чим позбавило позивача права на включення суми ПДВ у розмірі 228 516,05 грн до податкового кредиту та, відповідно, можливості зменшення суми своїх податкових зобов`язань на суму 228 516,05 грн, яка є предметом спору.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Волинь-зерно-продукт (надалі - Позивач , Покупець ), та Товариство з додатковою відповідальністю Мукачівський пивоварний завод (надалі - Відповідач , Продавець ) укладено Договір купівлі-продажу №1805/92950 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. та п.1 2. Договору Продавець в порядку та на умовах цього Договору зобов`язується продати у власність Покупця ячмінь 3 класу врожаю 2019 року (надалі - Товар), а Покупець в свою чергy зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 3.6. Договору визначено, що Покупець зобов`язується провести розрахунок з Продавцем Товару шляхом оплати 80% вартості кожної конкретної партії Товару після поставки товару та отримання Покупцем оригіналів наступних документів, від Продавця:

а) видаткової накладної на відповідну кількість Товару, виписану на ім`я Покупця;

б) електронної податкової накладної на відповідну вартість поставленого Товару, заповненої у відповідності до діючого податкового законодавства України.

Решта 20% вартості кожної конкретної партії оплачується Продавцеві Покупцем після реєстрації податкової накладної відповідно до чинного законодавства.

Також, за умовами Договору, при переоформленні партії Товару Продавець зобов`язався надати Покупцеві оригінали документів, зокрема, видаткової накладної, податкової накладної в електронному вигляді, документ, що підтверджує якість Товару, складську квитанцію та інші документи (п. 4.3 та п.5.3.4. Договору).

Пунктом 6.7. Договору визначено, що у випадку порушення Продавцем встановленого законодавством порядку реєстрації та/або обміну податковими накладними, що спричинило виникнення будь-яких додаткових податкових зобов`язань або втрат для Покупця; Продавець зобов`язується відшкодувати Покупцеві такі втрати або додаткові податкові зобов`язання в повному обсязі протягом десяти робочих днів з моменту отримання вимоги.

Строк дії Договору встановлено з моменту його підписання та до 31.12.2020 включно, та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань(п. 9.1 Договору).

Відповідачем на виконання умов Договору поставлено Позивачу Товар, що підтверджується видатковою накладною № 64 від 18.05.2020 на суму 1 371 096,29 грн, в тому числі сума ПДВ - 228 516,05 грн. Позивачем проведено повний розрахунок з Відповідачем за поставлений Товар, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у відповідності до ст.509 та 601 Цивільного кодексу України.

26.08.2020 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою (вux.№ 879) негайно, зареєструвати в ЄРПН податкову накладну по операції з постачання товару (робіт та послуг) на суму 1 371 096 29 грн, в тому числі сума ПДВ - 228 516 ,05 грн, а за неможливості проведення такої реєстрації - відшкодувати збитки в сумі незареєстрованого податкового кредиту з податку на додану вартість. Однак вимога, яка вручена Відповідачу 21.09.2020, залишена без виконання та відповіді, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

21.12.2020, відповідно до абз. 21 п.201.10. ст. 201 ПК України Позивач подав до Головного управління ДПС у Волинській області заяву із скаргою у зв`язку з порушенням Відповідачем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних по операція з постачання товарів по Договору (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року, реєстраційний номер документа: 9339850138).

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Як встановлено ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Предметом спору у даній справі є відшкодування збитків у розмірі 228 516,05 грн, які завдані позивачу внаслідок невключення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання додаткових доказів порушення Відповідачем правил складання та реєстрації, у встановлений спосіб податкових накладних, якими, зокрема, можуть бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, на адресу Головного управління ДПС у Закарпатській області, де на обліку перебуває Відповідач, надіслано адвокатські запити від 30.06.2021 №02-Об/21 та від 07.09.2021 №01-09/21 надати інформацію та підтверджуючі документи (в тому числі акт документальної позапланової перевірки) щодо розгляду контролюючим органом заяви про порушення продавцем - ТДВ Мукачівський пивоварний завод (код ЄДРПОУ Об382467) граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, поданої ТзОВ Волинь-зерно-продукт з податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2020 року. У відповідь Головне управління ДПС у Закарпатській області направлено листи від 02.07.2021 № 9074/6/Адв./07-16-18-02-10 та від 15.09.2021 № 11805/6/Адв./07-16-18-02-10, якими відмовлено у наданні інформації.

Крім того, суд встановив, що в матеріалах справи наявні, надіслані позивачеи адвокатські запити від 30.06.2021 №01-06/21 та від 16.09.2021 №02-09/21 з аналогічним змістом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, де перебував на обліку Позивач. У відповідь Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (листи від 02.07.2021 № 2086/6/33-00-52 та від 29.07.2021 № 3208/6/33-00-52) повідомлено, що на виконання вимог ст.201 ПК України адресу Головного управління ДПС у Закарпатській області ними направлено запит від 24.12.2020 № 29317/7/28-10-52-09 щодо вжиття заходів відповідно п.78.1.9 та п.78.1. ст.78 ПК України. Станом на 27.09.2021інформації щодо результатів відпрацювання від Головного Управління ДПС У Закарпатській області не надходило.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України ) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України , платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу .

Відповідно до положення ст. 198 ПК України абонент, як замовник робіт/послуг, має право на податковий кредит з суми податку, що врахована в ціні вищенаведеного Договору.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України , датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу .

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу .

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" , який набрав чинності 3.12.2017р. в абзацах четвертому і п`ятому пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України було замінено цифри "365" на цифри"1095".

З наведеного випливає, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є належним чином складені та зареєстровані податкові накладні.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПК України , підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавця про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу , та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

При цьому суд також відзначає, що не є достатнім для віднесення сум податку до складу податкового кредиту лише складання відповідних податкових накладних, з урахуванням обов`язковості їх реєстрації.

Разом із тим, суд відзначає також, що звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який належним чином не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є фактично лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом. При цьому нездійснення перевірки контролюючим органом на підставі скарги не свідчить про відсутність порушень з боку відповідача.

Враховуючи наведене у сукупності, внаслідок порушення відповідачем встановленого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 228 516,05 грн.

В контексті наведеного, суд зазначає про наявність в даному випадку прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо неналежного виконання визначеного законом обов`язку за реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, внаслідок чого суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними.

При цьому, з огляду на норми ч. 4 ст. 236 ГПК України , суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17. Згідно з правовою позицією Верховного Суду бездіяльність контрагента щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

За таких обставин, заявлені у справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-зерно-продукт до Товариства з додатковою відповідальністю Мукачівський пивоварний завод про стягнення 228 516,05 грн збитків підлягають задоволенню. З огляду на викладене, у суду наявні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 228 516,05 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 3427,74 грн витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Мукачівський пивоварний завод (Код ЄДРПОУ 00382467, 89000, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Підгорянська, буд. 101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь-зерно-продукт (код ЄДРПОУ 31496816 Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, буд. 5А) суму заборгованості у розмірі 228 516,05 грн (двісті двадцять вісім тисяч п`ятсот шітнадцять гривень 05 коп.), а також 3427,74 грн (три тисячі чотириста двадцять сім гривень 74 копійок) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук