Рішення

від 29.12.2021 по справі 909/1041/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1041/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Приватного підприємства "Сталь Торг",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш",

про стягнення боргу в сумі 166 748 грн 16 к.

без виклику представників сторін

установив: приватне підприємство "Сталь Торг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до nовариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш" (далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 166 748 грн 16 к.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині оплати за отримання від позивача товар "Полосу 50х6 мм" на підставі видаткової накладної №18 від 01.06.2021.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 29.10.2021 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

22 листопада 2021 року відповідачем по справі направлено на адресу Господарського суду Івано-Франківської області відзиви на позовну заяву (вх.№ 18465/21 від 22.11.2021 та вх.№18480/21 від 22.11.2021), відповідо до яких відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що між ним та позивачем по справі виникли бартерні відносини, з урахуванням Листаі №142 від 17.08.2021 (копію долучив до матеріалів справи), по сплаті наданих позивачем послуг згідно накладної №18 від 01.06.2021 . При цьому зазначає, що частково розрахувався за отриманий ним від позивача товар, зокрема на суму 154 115 грн 99к, шляхом компенсації вартості послуг металопрокатом , в підтвердження чого надав суду односторонню видаткову накладну №54 від 04.10.2021. При цьому, зазначає, що у нього (відповідача) залишилось зобов`язання по погашенню решти суми заборгованості шляхом компенсації її металопрокатом, визначеним у Листі №142 від 17.08.2021, зокрема передачі позивачу труби профільної і швелера, а не грошове зобов`язання, що заявлене позивачем у спірному випадку.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

В червні 2021 року між приватним підприємством "Сталь торг" (позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш" (відповідач по справі) досягнуто усної домовленості щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб на поставку товару "Полоса 50х6 мм".

Так, зокрема, на підставі видаткової накладної №18 від 01.06.2021 року позивач по справі відвантажив відповідачу Полосу 50х6 мм вартістю 129 056 грн 80к. та включаючи транспортні-експедиційні послуги на суму 9 900 грн 00к. Загальна вартість наданих послуг складає 166 748 грн 16к.

Претензійним листом №23/06-1 від 23.06.2021 позивач звернувся до відповідача про погашення суми заборгованості за отриманий товар ("Полосу 50х6 мм") протягом трьох банківських днів з дати отримання претензії.

Листом №142 від 17.08.2021 року відповідач по справі гарантував про здійснення оплати за отриманий ним товар. У вказаному листі відповідач також зазначив, що у разі нездійснення оплати, вказану суму заборгованості буде компенсовано металопрокатом, а саме: полоса 50х6 мм (1,5т), лист х/к 2 - 1000х2000 (2,5т), труба профільна 50х25х2 (220кг), швелер 14 2х12 (290 кг), швелер 10 2х12 (190кг).

У зв`язку із непогашенням відповідачем заборгованості за отрманий ним товар, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 626 вказаного вище кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Згідго із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правовчин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах , у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За умовами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст. 206 ЦКУ).

За наведеного, суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, підтвердженням чого є видаткова накладна №18 від 01.06.2021, копія якого долучена до матеріалів справи. Вказана видаткова накладна підписана, як зі сторони позивача , так і відповідача та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України до договору поставки не встановлена спеціальна форма (письмова, усна, нотаріальна), а тому сторони вправі укладати так і у тій формі, в який вони домовились це зробити.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). обов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом відповідачем по справі порушено зобов`язання в частині здійснення оплати у визначений законом термін (після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього) за отриманий ним від позивача товар, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 166 748 грн 16к.

Щодо твердження відповідача про частковове погашення суми заборгованості, зокрема на суму 154 115 грн 99к, шляхом поставки, бартером, металопрокату відповідно до видаткової накладної №54 від 04.10.2021 та залишення у нього (відповідача по справі) зобов`язання по погашенню решти суми заборгованості шляхом її (решти суми заборгованості) компенсації металопрокатом, визначеним у Листі №142 від 17.08.2021, то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

В розумінні приписів чинного законодавства України Лист №142 від 17.08.2021, зокрема в частині гарантії виконання зобов`язання, не може вважатися правовим документом (договором, правочином) з якого випливає домовленість сторін про можливість погашення зобов`язання щодо оплати коштів за отриманий відповідачем товар по накладній №18 від 01.06.2021, шляхом компенсації її металопрокатом, тобто застосування бартерних правовідносин у спірному випадку.

Разом з тим, долучена до матеріалів справи копія видаткової накладної №54 від 04.10.2021 про поставку позивачу по справі, як зазначає відповідач , полоси 50х6 мм та листа х/к 2,0 х 1000х2000 08кп 5-6 категорія, (ГВ) -2,55т ( взамін на зобов`язання по оплаті грошових коштів) не є належним та допустимими доказом у справі у відповідності до приписів ст. 73, 74, 77, 86 Господарського кодексу України, оскільки спірна накладна складена та підписана лише зі сторони відповідача по справі, що є порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо її складення . З урахуванням наведеного, вказана накладна не є доказом про факт отримання позивачем у справі товарів зазначених у накладній №54 від 04.10.202.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача та про обгрунтованість позовних вимог в цілому. А отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського кодексу України та результату розгляду справи, судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов приватного підприємство "Сталь Торг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш" про стягнення боргу в сумі 166 748 грн 16 к. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш" (вул. Промислова, буд. 5, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 40011877) на користь приватного підприємства "Сталь Торг" (вул. Байкальська, буд. 9/12, м. Дніпро, 49000, код 44067953) - 166 748 грн 16 к. (сто шістдесят шість тисяч сімсот сорок вісім гривень шістнадцять копійки) боргу та 2 501 грн 22 к. (дві тисячі п`ятсот одна гривня двадцять дві копійки) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Фанда О.М.