Рішення

від 29.12.2021 по справі 926/2419/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/2419/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є. С., розглянувши матеріали справи

за позовом Чернівецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ординація груп

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 93692,24 грн

Представники сторін не з`явилися.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог

Чернівецька міська рада (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 36068147) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ординація груп (58003, м. Чернівці, вул. Руська, 173, ідентифікаційний код 39820249) в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ординація груп безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 93692,24 грн.

Позовні вимоги мотивуються тим, що відповідач в період 2017 року та до 22.08.2021 був власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:04:003:0039, площею 418 м. кв. за адресою: м. Чернівці, провулок Турецький, 9. Спірною земельною ділянкою відповідач користувався без правовстановлюючих документів та плати за землю не здійснював, що є порушенням статті 206 Земельного кодексу України.

2. Короткий зміст заперечень проти позову товариства з обмеженою відповідальністю Ординація груп .

Відповідач зазначає, що позовні вимоги є не правомірними та такими, що не відповідають дійсності, а відтак не підлягають задоволенню з підстав зазначених у відзиві.

Зокрема, зазначає, що розрахунок платежів орендної плати проводиться за кожен день окремо та враховуючи вимоги ст. ст. 257, 261 Цивільного кодексу України позивач зробив розрахунок стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати з порушенням строків позовної давності. Враховуючи, що позовна заява була подана позивачем 10.06.2021 граничний строк позовної давності становить 10.06.2018, а отже і розрахунок має проводитись з цієї дати.

3. Короткий зміст ухвал суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021 позовну заяву передано судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 15.06.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.07.2021.

Ухвалою суду від 13.07.2021 відкладено підготовче засідання на 29.07.2021.

Ухвалою суду від 29.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 08.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2021.

06.10.2021 суд оголосив протокольну ухвалу, якою відклав розгляд справи по суті на 20.10.2021 із занесенням до протоколу судового засідання.

20.10.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для надання відзиву на позов.

Також, відповідач подав клопотання про призначення судово земельно-технічної експертизи обґрунтовуючи його тим, що відповідач неодноразово звертався до позивача та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про перегляд нормативно-грошової оцінки та проведення технічної документації у відповідність згідно Порядку нормативно грошової оцінки земель населених пунктів (Затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489) у тому числі це відображено в листі від 03.07.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та в листі від 03.07.2017 до Чернівецької міської ради.

Однак, відповідачу було відмовлено у перерахуванні нормативно грошової оцінки про що було вказано у листі від 18.07.2017 Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Ординація груп де також було повідомлено про визнання рішення Чернівецької міської ради № 656 від 12.04.2017 про надання даної земельної ділянки відповідачу в оренду недійсним.

Також, відповідач подав відзив в якому зазначає, що позовні вимоги є не правомірними та такими, що не відповідають дійсності, а відтак не підлягають задоволенню.

20.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу, якою прийняв відзив на позовну заяву, відмовив у задоволенні клопотань відповідача щодо повернення до стадії підготовчого провадження та щодо проведення судової земельно-технічної експертизи та відклав розгляд справи по суті на 04.11.2021 із занесенням до протоколу судового засідання.

04.11.2021 суд оголосив протокольну ухвалу, якою відклав розгляд справи по суті на 22.11.2021 із занесенням до протоколу судового засідання.

22.11.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшли письмові пояснення в яких надано свій розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 7310136600:04:003:0039 за адресою м. Чернівці, провулок Турецький, 9 виконаної ТОВ Тандем Експерт в м. Київ згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1259798,40 грн, а загальна сума збережених коштів у розмірі орендної плати становить 7662,34 грн.

22.11.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшли письмові пояснення на відзив в якому зазначено, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована за адресою провулок Турецький, 9 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 418 м 2 (кадастровий номер 7310136600:04:003:0039) складає 2031944 грн (від 17.09.2019 № 1238).

Як вбачається з розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, який здійснений Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою за період з 14.08.2017 до 22.08.2018 становить 93692,24 грн.

22.11.2021 суд оголосив протокольну ухвалу, якою відклав розгляд справи по суті на 13.12.2021 із занесенням до протоколу судового засідання.

До початку слухання справи на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшов розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, які підлягають стягненню з власника об`єкта нерухомого майна за користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою за період з 10.06.2018 до 22.08.2018 в сумі 18538,04 грн.

13.12.2021 суд оголосив протокольну ухвалу, якою долучив до матеріалів справи розрахунок безпідставно збережених коштів, водночас представник відповідача не заперечував щодо вказаної суми та долученні до матеріалів справи розрахунку позивача. Отже, розгляд справи по суті відкладено на 23.12.2021 із занесенням до протоколу судового засідання.

23.12.2021 до початку судового засідання від представника позивача надійшло письмове клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до відомостей про земельні ділянки занесених до Державного земельного кадастру, земельна ділянка на провулку Турецькому, 9 у м. Чернівці зареєстрована 05.09.2014, загальною площею 0,0418 га за кадастровим номером 7310136600:04:003:0039.

Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.07.2015 за № 40076588 та від 31.07.2015 за № 41584671, Товариство з обмеженою відповідальністю Ординація груп набуло право власності на нежитлові приміщення в будинку літ. А, загальною площею 126,60 кв. м., що розташовані на провулку Турецькому, 9 в м. Чернівцях.

Підстава виникнення права власності - договори купівлі-продажу посвідчені від 03.07.2015 за реєстровим № 2060 та від 31.07.2015 за реєстровими № 2643 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балацьким О. О.

Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці за адресою провулок Турецький, 9, площею 0,0418 га за кадастровим номером 7310136600:04:003:0039.

Рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 12.04.2017 № 656 (пункт 2) Товариству з обмеженою відповідальністю Ординація груп надано в оренду земельну ділянку терміном на 5 років за адресою провулок Турецький, 9, площею 0,0418 га. Однак, договір оренди землі не було укладено (проект договору оренди землі від 01.06.2017 № 10510).

На підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.09.2019 № 1238 виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, працівниками департаменту проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю та користування Товариством з обмеженою відповідальністю Ординація груп без належних на те правових підстав у період з 14.08.2017 до 22.08.2018 земельною ділянкою по провулку Турецькому, 9, загальною площею 0,0418 га за кадастровим номером 7310136600:04:003:0039 на якій розміщене належне відповідачу нерухоме майно.

У зв`язку із неоформленням відповідачем права користування земельною ділянкою на правах оренди, що потягнуло за собою фактичне безоплатне її використання, виконавчим органом Чернівецької міської ради - Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради було спрямовано землекористувачу листа від 17.08.2020 № 04/01-08/3-07/1867 з пропозицією сплатити кошти за її використання. Однак, відповідач на листа та кошти не сплатив.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду правовідносини щодо користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно, регулюється статтею 1212 Цивільного кодексу України (стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені).

Згідно статей 1212 та 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа, зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньо правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативно грошова оцінка земельних ділянок.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213.

Згідно з пунктом 21 Методики, нормативно грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1238 від 17.09.2019, яка розташована за адресою провулок Турецький, 9, загальною площею 418 м 2 за кадастровим номером 7310136600:04:003:0039, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2031944 грн.

Як вбачається з розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, який здійснений Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою за період з 14.08.2017 до 22.08.2018 становить 93692,24 грн.

До моменту оформлення власниками об`єктів нерухомості права власності земельних ділянок на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України.

5. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що відповідач в період з 14.08.2017 до 22.08.2018 використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав.

Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Разом з тим главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі №904/1283/19.

Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України Про оцінку земель суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.07.2019 № 1114, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів Товариством з обмеженою відповідальністю Ординація груп за період з 14.08.2017 до 22.08.2018 складає 93692,24 грн. Таким чином суд дійшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

6. Питання застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Згідно приписів частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Суд дійшов до висновку, що заява представника відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності підлягає задоволенню, оскільки вимоги з 14.08.2017 по 09.06.2018 заявлені позивачем з порушенням строку позовної давності без поважних причин, отже, вимоги про стягнення за цей період грошових коштів в сумі 75154,20 грн задоволенню не підлягають.

7. Висновки за наслідками розгляду справи.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ординація груп як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею за період з 10.06.2018 по 22.08.2018, а звідси - зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

8. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 449,14 грн - пропорційно задоволених вимог, а решту судового збору в сумі 1820,86 грн слід залишити за позивачем.

Враховуючи наведене, оскільки учасники справи в судове засідання 23.12.2021 не з`явилися, рішення складено та підписано 29.12.2021.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Ординація груп про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 93692,24 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ординація груп (58003, м. Чернівці, вул. Руська, 173, ідентифікаційний код 39820249) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 36068147) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати у сумі 18538,04 грн та судовий збір у розмірі 449,14 грн.

3. В решті вимог щодо стягнення безпідставно збережених коштів за період з 14.08.2017 по 09.06.2018 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Байталюк

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/