Справа № 158/3386/21
Провадження № 2-а/0158/72/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2021 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Польової М.М.,
з участю секретаря судового засідання Сороки І.Є.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Філюка С.П., Ткачука О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі - Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 26.11.2021 №001615.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82 КУпАП, а саме у тому, що він здійснив засмічення земельних ділянок сільськогосподарського призначення відходами деревини та тирси на площах 0,0410 га та 0,3147 га, які перебувають у користуванні на підставі укладених договорів оренди землі від 2014 року (кадастровий номер земельної ділянки 0721855700:03:000:1776) та від 30.12.2020 (кадастровий номер земельної ділянки 0721855700:03:000:0439), чим порушив вимоги статей 32, 33, 42 Закону України Про відходи .
Вказану постанову позивач вважає протиправною та просить її скасувати, оскільки відповідачем було здійснено незаконно позапланову перевірку, яка була проведена за анонімною та безпідставною заявою неіснуючого громадянина (без долучення документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення), без наявності на те підстав та всупереч порядку, визначеному законодавством (без пред`явлення перед початком здійснення позапланової перевірки, крім документів, додатково копії погодження на перевірку Державної екологічної інспекції України), втручаючись у господарську діяльність щодо ведення особистого селянського господарства з вирощування лохини.
Зазначає, що частина земельної ділянки, яку він орендує, була порушена несанкціонованим вибором піску та засмічена побутовими відходами, у зв`язку із чим на ній майже нічого не росте, окрім лохини, яку він вирощує. Вказує, що деревина та тирса, яку він використовує, не є відходами, а є добривами і речовинами, що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва лохини, тобто є субстратом з землі, торфу, тріски деревної і тирси, який є дуже корисним для рослин, оскільки відмінно розпушує ґрунт, створюючи ідеальне середовище для зберігання вологи та росту рослин.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження з особливостями, передбаченими статтею 286 КАС України, та призначено судове засідання. Крім того, вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 14.12.2021 відкладено розгляд справи та продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не було подано.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовні заяві, просив позов задовольнити. Додатково зазначив, що земельна ділянка під кадастровим номером 0721855700:03:000:0439, забруднення якої йому теж інкриміновано відповідно до оскаржуваної постанови, не перебуває в його користуванні, що підтверджується відповідним витягом.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, мотивуючи тим, що під час перевірки земельних ділянок були виявлені відходи тирси, які перебували на відкритому ґрунті, не були огородженні, що могло завдати шкоди навколишньому середовищу. Виявлені під час перевірки матеріали є відходами відповідно до державного класифікатора відходів (2000.2.2.17 тирса деревинна та інші відходи, зокрема, лісоматеріали). Факт наявності таких відходів на відкритому ґрунті вже є засміченням земельної ділянки. Також зазначили, що посилання позивача на статтю 8 Закону України Про звернення громадян є безпідставне, так як надійшло усне звернення на гарячу лінію, під час якого було зазначено прізвище, ім`я, по батькові, телефон та адреса проживання особи, яка звернулася із зверненням.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що 26.11.2021 начальником відділу старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Мовяк А.Б. винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.11.2021 №001615 (а.с.17).
Як вбачається із змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 засмітив земельні ділянки сільськогосподарського призначення відходами деревини та тирси на площах 0,0410 га та 0,3147 га, які перебувають у користуванні на підставі укладених договорів оренди землі від 2014 року (кадастровий номер земельної ділянки 0721855700:03:000:1776) та від 30.12.2020 (кадастровий номер земельної ділянки 0721855700:03:000:0439), чим порушив вимоги статей 32, 33, 42 Закону України Про відходи та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 82 КУпАП, у зв`язку із чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено у статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 82 КУпАП порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, норма статті 82 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до іншого нормативного акта, який передбачає чіткий перелік порушень поводження з відходами, за які наступає адміністративна відповідальність, яким є ст. 42 Закону України Про відходи , ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .
Відповідно до положень статті 42 Закону України Про відходи особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; б) самовільне розміщення чи видалення відходів; в) порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини; г) невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення; д) приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об`єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; з) порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; і) здійснення операцій у сфері поводження з відходами без відповідного дозволу на проведення таких операцій, а також за порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або за неподання такої декларації; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо); й) виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку; к) недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини на територію України; л) несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів; м) порушення вимог безпечного перевезення небезпечних відходів; н) порушення встановлених квот на ввезення в Україну відходів як вторинної сировини та строків їх перевезення.
Зазначена норма містить перелік випадків, а саме пункти а - н, за порушення яких настає адміністративна відповідальність.
Проте, в оскаржуваній постанові, як і в протоколі про адміністративне правопорушення від 26.11.2021 №001183 відносно ОСОБА_1 відсутні посилання на конкретні пункти вказаного закону, за порушення яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 82 КУпАП, тобто не визначено вид протиправного діяння та норму чинного законодавства, за порушення яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, у статті 1 Закону України Про відходи визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах (до їх утилізації чи видалення).
Представники відповідача у судовому засіданні стверджували, що виявлені під час перевірки матеріали є відходами відповідно до Державного класифікатора відходів (2000.2.2.17 тирса деревинна).
Разом з тим, позивач зазначав, що деревина та тирса, яку він використовує, не є відходами, а є добривами і речовинами, що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва лохини.
Так, відповідно до пункту шістнадцять Розділу ІІ Добрива і речовини для покращення ґрунту Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 09.06.2020 № 1073, до добрив і речовин для покращення ґрунту відноситься тирса і тріска деревна, яка після зрубування не піддавалася хімічній обробці.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що виявлена під час перевірки деревина та тирса піддавалася хімічній обробці, відтак не спростовано твердження позивача про те, що деревина та тирса, яку він використовує є добривами і речовинами, що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва.
Також із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2021 №287257447 слідує, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 0721855700:03:000:0439 є Цуманська селищна рада, а орендарем ОСОБА_2 (а.с.27).
Будь-яких доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 здійснив забруднення вказаної вище земельної ділянки суду також не надано.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано суд належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82 КУпАП.
Пунктом третім частини третьої статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, постанова про накладення адміністративного стягнення від 26.11.2021 №001615 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Волинській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454,00 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції №0.0.2367175536.1 від 06.12.2021 (а.с.1).
Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 250, 268-272, 286 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 26 листопада 2021 року №001615, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 82 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Волинській області судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 24 грудня 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Державна екологічна інспекція у Волинській області (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Степана Бандери, буд. 20, код ЄДРПОУ 38009738).
Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова
Суд | Ківерцівський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2021 |
Оприлюднено | 30.12.2021 |
Номер документу | 102298275 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Ківерцівський районний суд Волинської області
Польова М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні