Вирок

від 29.12.2021 по справі 756/18493/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29.12.2021 Справа № 756/18493/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/18493/21

1-кп/756/1534/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021105050003572 від 11.10.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Грузії, уродженця м. Тбілісі Республіки Грузія, жителя АДРЕСА_1 , такого, що має середню освіту, офіційно непрацевлаштованого, раніше судимого вироком Оболонського районного суду міста Києва від 13.03.2019 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

10.10.2021 приблизно о 13:00 ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254), вчиненого повторно, прийшов до супермаркету «Еко-Маркет» у місті Києві (вул. Приозерна, 14), де, перебуваючи у відділі продажу продуктів харчування та переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і в тому, що він діє таємно, шляхом вільного доступу умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення взяв зі стелажів магазину товар «Масло Яготинське Екстра солодко вершкове 82,5 %» 180 г фольга (арт. 4823005209065), 9одиниць, загальною вартістю 389,25 грн (без ПДВ) та поклав до сумки чорного кольору, яку мав при собі.

ОСОБА_3 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, не розрахувавшись за вищевказаний товар, вийшов за лінію кас супермаркету «Еко-Маркет» та направився до виходу із магазину, однак свій злочинний умисел не довів по кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони супермаркету «Еко-Маркет».

Внаслідок вчинення злочину в разі доведення його до кінця ОСОБА_3 міг спричинити майнову шкоду ТОВ «ЕКО» (ЄДРПОУ 32104254) на загальну суму 389,25 грн (без урахування ПДВ).

04.11.2021 приблизно о 12:00 ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «ФУДКОМ» (ЄДРПОУ 40982829), вчиненого повторно, прийшов до супермаркету «Велика Кишеня» у місті Києві (площа Оболонська, 6в), де, перебуваючи у відділі продажу продуктів харчування та переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і в тому, що він діє таємно, шляхом вільного доступу умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення взяв зі стелажів магазину товар «Ікру Лосос Зернис 100 г Ж/бЗКлюч Тихоокеанська» (артикул 1323925), 4 одиниці, загальною вартістю 469,97 грн (без урахування ПДВ) та сховав до внутрішньої кишені куртки, у яку був одягнутий.

ОСОБА_3 , виконавши всі дії, які він вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, не розрахувавшись за вищевказаний товар, вийшов за лінію кас супермаркету «Велика Кишеня» та направився до виходу із нього, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони супермаркету «Велика Кишеня».

Внаслідок вчинення злочину в разі доведення його до кінця ОСОБА_3 міг спричинити майнову шкоду ТОВ «ФУДКОМ» (ЄДРПОУ 40982829) на загальну суму 469,97 грн (без урахування ПДВ).

05.11.2021 приблизно о 14:20 ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «РУШ» (ЄДРПОУ 32007740), вчиненого повторно, прийшов до магазину «Єва» у місті Києві (просп. Оболонський, 47/42), де, перебуваючи у відділі продажу парфумів та переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і в тому, що він діє таємно, шляхом вільного доступу умисно з корисливих мотивів з метою власного збагачення взяв зі стелажів магазину товар «Труссарді Делікейт Роуз» туалетна вода жіноча 50мл (арт. 441449), 1 одиниця, вартістю 1665,83 грн (без урахування ПДВ) та сховав до внутрішньої кишені куртки, у яку був одягнутий.

Гогебашвілі Гоча, виконавши всі дії, які він вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, не розрахувавшись за вищевказаний товар, вийшов за лінію кас магазину «Єва» та направився до виходу із нього, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками магазину «Єва».

Внаслідок вчинення злочину в разі доведення його до кінця Гогебашвілі Гоча міг спричинити майнову шкоду ТОВ «РУШ» (ЄДРПОУ 32007740) на загальну суму 1665,83 грн (без урахування ПДВ).

Представник потерпілого ТОВ «ЕКО» ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з`явився. Водночас, останній звернувся на адресу суду із заявою про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Представник потерпілого ТОВ «ФУДКОМ» ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з`явився. Водночас, останній звернувся на адресу суду із заявою про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Представник потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, у судове засідання не з`явився. Водночас, останній звернувся на адресу суду із заявою про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Відтак на підставі положень ст. 55, ч. 1 ст. 325 КПК України суд прийняв рішення про завершення судового розгляду за відсутності представників потерпілих: ТОВ «ЕКО» ОСОБА_7 ; ТОВ «ФУДКОМ» ОСОБА_8 ; ТОВ «РУШ» ОСОБА_9 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні крадіжок визнав повністю, щиро покаявся, беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, зокрема те, що він 10.10.2021 приблизно о 13:00 в супермаркеті «Еко-Маркет» у місті Києві (вул. Приозерна, 14) таємно шляхом вільного доступу з корисливих мотивів з метою власного збагачення взяв зі стелажів магазину 9 пачок масла та поклав до сумки чорного кольору, яку мав при собі; у такий же спосіб 04.11.2021 приблизно о 12:00 в супермаркеті «Велика Кишеня» у місті Києві (площа Оболонська, 6в) взяв з полиць 4 баночки червоної ікри, які сховав до внутрішньої кишені куртки, у яку був одягнутий; 05.11.2021 приблизно о 14:20 в магазині «Єва» у місті Києві (просп. Оболонський, 47/42) взяв з торгової полиці жіночу туалетну воду «Труссарді», яку сховав до внутрішньої кишені куртки, у яку був одягнутий. Кожного разу свій умисел на крадіжку не довів до кінця, оскільки щоразу за лінією кас був зупинений працівниками магазину. Підтвердив те, що кожного разу наміру розраховуватися за товар він не мав. Просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин вчинення злочину.

У зв`язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненому, враховуючи те, що останній не оспорює обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, а також процесуальних рішень, що стосуються затримання обвинуваченого на місці вчинення злочину, долі речових доказів у кримінальному провадженні, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються на підставі ч. 3 ст.349 КПК України. При цьому, судом роз`яснено сторонам кримінального провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

З огляду на викладене, розгляд кримінального провадження проводився стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред`явленого йому обвинувачення. При встановлених обставинах, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні закінченого замаху на викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за обставин, коли останній виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 зі змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання» слід звернути увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Із системного аналізу положень ст. 23 КПК України та ст. 65 КК України слідує, що питання про наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, вирішується судом у нарадчій кімнаті на підставі безпосередньо досліджених доказів.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, щире каяття відповідно до ст. 66 КК України та відсутність таких, що його обтяжує за ст. 67 КК України.

Зважив суд і на дані про особу винного, котрий має середню освіту, одружений та має доньку (зі слів), офіційно непрацевлаштований, формально позитивно характеризується за місцем проживання у м. Києві, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, а також має судимість за вчинення корисливого кримінального правопорушення, однак належних висновків для себе не зробив та вчинив закінчений замах на нетяжкий корисливий злочин проти власності.

З огляду на викладене, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, а також характер і спосіб вчинення, причини внаслідок яких епізоди злочину не було доведено до кінця, та те, що останній вчинив три епізоди закінченого замаху на злочин, який відноситься до категорії нетяжких у сукупності з розміром матеріальної шкоди, яку ОСОБА_3 міг спричинити кожного разу в разі доведення злочину до кінця, зваживши на ставлення останнього до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення винному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, яке слід відбувати реально, і не вбачає обґрунтованих підстав для призначення йому більш м`якого виду покарання, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки, на переконання суду, саме такий вид покарання, як позбавлення волі, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Положеннями ч. 3 ст. 72 КК України визначено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Оболонського районного суду міста Києва від 13.03.2019 ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до інформації, що міститься у відповіді на запит органу досудового розслідування, наданої начальником відділу Оболонського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_10 , ОСОБА_3 перебуває на обліку Оболонського РВ з 02.05.2019 та станом на 18.11.2021 орган пробації не отримував доказів на підтвердження сплати штрафу за попереднім вироком стосовно нього, тобто на момент вчинення нових злочинів та ухвалення нового вироку по суті обвинувачення штраф сплачений не був.

З огляду на викладене, суд не вбачає обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування покарання у виді штрафу за попереднім вироком від 13.03.2019 у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, як і не знаходить таких підстав вважати, що судимість за вказаним вироком стосовно ОСОБА_3 є погашеною через закінчення строків давності виконання обвинувального вироку на підставі статей 80, 90 КК України, про що порушував питання у судових дебатах захисник ОСОБА_6 .

Зважаючи на те, що злочини за цим вироком ОСОБА_3 вчинив після постановлення попереднього вироку від 13.03.2019, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України, при цьому з огляду на те, що основне покарання у виді штрафу не підлягає складанню з іншими видами покарань, тому слід ухвалити рішення про самостійне виконання покарання у виді штрафу за попереднім вироком від 13.03.2019.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в ДУ«Київський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Залік досудового тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 слід вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3(три) місяці.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці та у виді штрафу в розмірі 50(п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн, за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 13.03.2019, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України слід виконувати самостійно.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) обчислювати з моменту фактичного затримання 05.11.2021 після набрання вироком законної сили.

Речові докази:

«Масло Яготинське Екстра солодко вершкове 82,5 %» 180 г фольга (арт. 4823005209065), 9 одиниць, «Ікру Лосос Зернис 100 г Ж/бЗКлюч Тихоокеанська» (артикул 1323925), 4 одиниці, «Труссарді Делікейт Роуз» туалетна вода жіноча 50мл (арт. 441449), 1 одиниця, які було передано представникам потерпілих на відповідальне зберігання, залишити потерпілим за належністю.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 05.11.2021 (момент затримання) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1