Рішення

від 08.10.2021 по справі 757/9873/20-а

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9873/20-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

за участю секретаря судових засідань Стриж І.С

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

28.02.2020 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Державної екологічної інспекції України №004 від 19.02.2020 про накладення на позивача штрафу у розмірі 850 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі висновків Акту позапланової перевірки винесено Припис №2/10-001 від 20.02.2020 року, в пункті 3 якого зобов`язано ПрАТ Київський річковий порт усунути порушення вимог природоохоронного законодавства виявлених підчас позапланової перевірки, а саме, до 20.08.2020 року отримати документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою під Ново-Українським родовищем пісків.

18.02.2020 Державною екологічною інспекцією України на позивача складено протокол № ДЕ І 085 про адміністративне правопорушення про те, що на ПрАТ Київський річковий порт виявлено самовільне зайняття земельної ділянки, а саме: відсутні речові права на земельну ділянку під Ново-Українським родовищем піску (кар`єр) , що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу У країни де ОСОБА_1 є головою правління.

19.02.2020 Державною екологічною інспекцією України винесено постанову № 004 від 19.02.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф 850 грн.

У свою чергу, ОСОБА_1 з Постановою ДЕІ України №004 від 19.02.2020 року не погоджується, вважає оскаржувану Постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню так як на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 19.07.2017 року №326 Публічному акціонерному товариству Київський річковий порт видано Спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.11.1996 року №672, відповідно до змісту якого, метою користування надрами є видобування піску, придатного для виробництв будівельних розчинів на ділянці Ново-Українське родовище (Київська область, Обухівський район), дію якого продовжено до 05.11.2036 року.

Ухвалою судді від 03.03.2021 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Державна екологічна інспекція України (надалі відповідач) скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву. Позовні вимоги відповідач не визнає, просить суд відмовити. Мотивує тим, що перевіркою були зафіксовані чисельні порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема, самовільне зайнята земельної ділянки для потреб надрокористування площею 171,4 гектари, а саме: відсутність речових прав на земельну ділянку під Ново-Українським родовищем піску (кар`єр) в Обухівському районі Київської області, що використовується підприємством для видобування піску.

Відповідно до пункту 4 статті 66 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

У період з 07.02.2020 по 20.02.2020 Державною екологічною інспекцією України проведено позапланову перевірку дотримання ПрАТ Київський річковий порт вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідачем складено Акт перевірки №2/10-001 від 20.02.2020, згідно із змісту якого Державною екологічною інспекцією України виявлені порушення, зокрема статей 125, 126 Земельного кодексу України, частини другої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме відсутні документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою під кар`єром.

18.02.2020 державним інспектором України з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції України Тищенком Сергієм Вікторовичем на позивача яка є головою правління ПрАТ Київський річковий порт складено протокол № ДЕ І 085 про адміністративне правопорушення про те, що о 15 годині 00 хвилин 18 лютого 2020 року на підприємстві ПрАТ Київський річковий порт виявлено самовільне зайняття земельної ділянки, а саме: відсутні речові права на земельну ділянку під Ново-Українським родовищем піску (кар`єр) , що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.

19.02.2020 Державною екологічною інспекцією України винесено постанову № 004 від 19.02.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф 850 грн. Копію постанови позивач отримала 19.02.2020.

13.11.2020 Подільським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №АСВП: 63594101, за яким ОСОБА_1 сплатила 850 грн.

Відповідно до ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поняття самовільного зайняття земельної ділянки зазначено в абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , так, самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В ході здійснення перевірки встановлено, що ПрАТ Київський річковий порт здійснює видобування піску, придатного для виробництва будівельних розчинів на Ново-Українському родовищі піску в Обухівському районі Київської області. Родовище розташоване в руслі річки Дніпро в північній частині Канівського водосховища вздовж його західного узбережжя в районі міста Українка Обухівського району.

Так відповідач визнає, що Ново-Українське родовище піску площею - 753,5 га розробляється відкритим способом на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.1996 №672, підставою для надання являється наказ Держгеонадра від 19.07.2017 № 326 (затвердження запасів: протокол УкрТКЗ від 30.09.1985 № 4499). Термін дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.1996 №672 продовжено до 05,11.2036. Додатково, в казаного дозволу укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобутку піску від 16.08.2017 №672 укладеною між ПрАТ Київський річковий порт та Державною службою геології та надр України.

Тобто відповідач трактує самовільне зайняття земельної ділянки в значно вужчому розумінні ніж це визначає абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель беручи до уваги лише право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки, посилаючись на ст. 125 Земельного кодексу України. Та не бере до уваги вчинених правочинів щодо такої земельної ділянки, та дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до змісту листа Міністерство охорони навколишнього природного середовища у своєму від 13.10.2010 року №20540/11/10-10 зазначено, що на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об`єктів можуть проводитися роботи, пов`язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи, згідно зі статтею 86 Водного кодексу України (на місцях і в порядку, визначених відповідно до проектів, погоджених з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології), що не потребує розроблення документації із землеустрою, набуття та посвідчення прав на земельні ділянки відповідно статей 123, 124, 126 та ін. Земельного кодексу України, а також інших актів земельного законодавства.

В свою чергу, видобування корисних копалин на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об`єктів здійснюється суб`єктами господарювання відповідно до отриманих спеціальних дозволів на користування надрами.

Суд не бере твердження відповідача з приводу сплати штрафу як безапеляційної ознаки винуватості позивача. Верховний Суд у Постанові від 22 липня 2019 року у справі№ 757/2757/16-а зазначив: „Колегія суддів вважає помилковим його висновок про те, що підпис на постанові у справі про адміністративне правопорушення та сплата штрафу означає згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення. Такий висновок суперечить положенням статті 71 КАС України щодо обов`язку саме відповідача доводити правомірність свого рішення".

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, суб`єктивних висновках, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

При таких обставинах позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Але враховуючи що позивачем не були заявлені вимоги про стягнення судового збору з відповідача суд дане питання не розглядає.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9,14.59, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 44,110 Водного кодексу України ст. ст. 2, 5, 77, 78 КАС України,-

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9,14.59, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 44,110 Водного кодексу України ст. ст. 2, 5, 77, 78 КАС України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, про визнання незаконною та скасування постанови № 004 від 19.02.2020 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 004 від 19.02.2020, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 . ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна екологічна інспекція України, адреса: вул. Новопечерський пров. 3, корпус 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 05387386.

Суддя Остапчук Т. В.