Рішення

від 20.12.2021 по справі 640/24975/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року місто Київ № 640/24975/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Погребняку Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСМУС"

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про визнання протиправними та скасування положень,

за участю:

представника позивача - Прокопенко Т.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РАСМУС (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 24.11.2021):

- визнати протиправним та скасувати окремі положення Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва №15168/0/7-1-19 від 15.07.2019, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №891 від 26.07.2019, а саме:

1. Положення абзацу 1 пункту 1 Розділу Містобудівні умови та обмеження в частині, де зазначено: пам`яткоохоронного законодавства , за умов узгодження з Міністерством культури України майбутніх перетворень .

2. Положення абзацу 1 пункту 2 Розділу Містобудівні умови та обмеження в частині, де зазначено: вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92**. .

3. Абзац 1 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження , а саме: Ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804. .

4. Положення абзацу 2 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження в частині, де зазначено: Закону України Про охорону культурної спадщини , рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817. .

5. Абзац 3 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження , а саме: Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ). .

6. Абзац 4 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження , а саме: Дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини , розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979). .

7. Абзац 5 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження , а саме: Рекомендовано проектну документацію надати на розгляд Консультативної Ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень викладених в протоколі Ради, при доопрацюванні проектної документації. .

8. Положення абзацу 28 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження в частині, де зазначено: Про охорону культурної спадщини , ДБН Б.2.2-2-2008 Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування .

В обгрунтування позовних вимог вказано, що позивачем були отримані в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №15168/0/7-1-19 від 15.07.2019, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №891 від 26.07.2019 (далі - Містобудівні умови та обмеження).

Позивач вважає, що в Містобудівних умовах та обмеженнях відповідачем неправомірно встановлені планувальні обмеження будівництва об`єкта, а також обмеження в частині граничнодопустимої висотності будинків та максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, пов`язані з розташуванням ділянки забудови в межах історичного ареалу, зони регулювання забудови, центральної планувальної зони міста Києва.

Вказано, що на звернення позивача з вимогою про внесення змін до Містобудівних умов та обмежень шляхом виключення окремих положень, пов`язаних із посиланням на вимоги в сфері охорони культурної спадщини, відповідачем було відмовлено позивачу у внесенні змін до Містобудівних умов та обмежень з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачена процедура внесення змін до містобудівних умов та обмежень, Містобудівні умови та обмеження видані у відповідності до вимог містобудівної документації, а саме: Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804. Генеральним планом м. Києва визначені 8 планувальних зон, в тому числі Центральна планувальна зона, перспективи функціонально-планувальної організації передбачають в тому числі відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище 27 метрів від поверхні землі (графічна частина креслення № 5 планування структури міста) у складі діючого Генерального плану м. Києва, ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976,16.07.1979 № 920.

Позивач вважає за необхідне внести зміни до Містобудівних умов та обмежень, скасувавши окремі положення в частині, пов`язаній з розташуванням ділянки забудови в межах історичного ареалу, зони регулювання забудови, центральної планувальної зони міста Києва, оскільки, на думку позивача, такі положення не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивача, як замовника будівництва, не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням його прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем 29.09.2021 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечено та вказано, що містобудівні умови та обмеження №891 видані у відповідності до вимог містобудівної документації, а саме: Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради: від 28 березня 2002 року №370/1804 (далі - Генеральний план міста Києва).

Вказано, що нежитлові будівлі товариства з обмеженою відповідальністю РАСМУС , що на вул. Ігоря Брановицького, З, у Печерському районі міста Києва, на обліку, як пам`ятка або об`єкт культурної спадщини не перебувають, проте входять до 50 м охоронної зони пам`ятки містобудування, архітектури національного значення №26007044 Вали і рови Васильківського укріплення Київської фортеці. Ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва, історичного центру міста Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10 жовтня 1988 року№976, 16 липня 1979 року №920.

Також зазначено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 внесено зміни та доповнення до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в місті Києві".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову в адміністративній справі №640/24975/21 та призначено судове засідання по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2021 прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову в адміністративній справі №640/24975/21.

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не подав до суду відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову.

В судовому засіданні 20.12.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув, хоча і був повідомлений належним чином про розгляд справи, що про свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2019 між Київською міською радою, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю РАСМУС як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Дем`яненко Т.М. та зареєстрованим за №130, відповідно до якого Київською міською радою на підставі рішення від 06.12.2018 за №311/6362 передано в оренду (строкове платне користування) товариству з обмеженою відповідальністю РАСМУС земельну ділянку, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд, яка перебуває у комунальній власності Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, площею 0,5375 га, розташовану за адресою: вулиця Ігоря Брановицького, 3, у Печерському районі м. Києва, з цільовим призначенням - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), кадастровий номер 8000000000:79:046:0083.

Товариством з обмеженою відповідальністю РАСМУС отримані в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Містобудівні умови та обмеження від 15.07.2019 №15168/0/71-19 для проектування об`єкта будівництва - Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури від 26.07.2019 №891 (надалі - Містобудівні умови та обмеження від 15.07.2019 №15168/0/71-19 або Містобудівні умови та обмеження).

В розділі "Містобудівні умови та обмеження" визначено, зокрема, наступні умови до об`єкта будівництва:

1. В пункті 1 абзац 1 (стосовно граничнодопустимої висотності будинків):

Умовна висота 73,5 > h > 26,5 м. Остаточно висоту визначити проектною документацією з урахуванням положень Генерального плану м. Києва, пам`яткоохоронного законодавства, оточуючої забудови, за умови дотримання нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд, за умов узгодження з Міністерством культури України майбутніх перетворень, за висновками технічного обстеження несучих конструкцій.

2. В пункті 2 абзац 1 (стосовно максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки): Визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360- 92**.

3. В пункті 5 абзаці 1, 2, 3, 4, 5 та 28 (стосовно планувальних обмежень):

Ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.

Виконати вимоги Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про архітектурну діяльність , Закону України Про охорону культурної спадщини , рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817.

Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ).

Дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини , розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979).

Рекомендовано проектну документацію надати на розгляд Консультативної Ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень викладених в протоколі Ради, при доопрацюванні проектної документації.

Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Законів України ... Про охорону культурної спадщини ,..ДБН Б.2.2-2-2008 Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування ...

Позивач вважаючи, що в Містобудівних умовах та обмеженнях відповідачем неправомірно встановлені планувальні обмеження будівництва об`єкта, а також обмеження в частині граничнодопустимої висотності будинків та максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, пов`язані з розташуванням ділянки забудови в межах історичного ареалу, зони регулювання забудови, центральної планувальної зони міста Києва, звернувся з листом від 03.06.2021 №030621-849 про внесення змін до Містобудівних умов та обмежень шляхом виключення окремих положень, пов`язаних із посиланням на вимоги в сфері охорони культурної спадщини.

Відповідачем листом від 19.08.2021 №055-19209 відмовлено позивачу у внесенні змін до Містобудівних умов та обмежень з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачена процедура внесення змін до містобудівних умов та обмежень, Містобудівні умови та обмеження видані у відповідності до вимог містобудівної документації, а саме: Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

Позивач вважаючи за необхідне внести зміни до Містобудівних умов та обмежень, скасувавши окремі положення в частині, пов`язаній з розташуванням ділянки забудови в межах історичного ареалу, зони регулювання забудови, центральної планувальної зони міста Києва, оскільки такі положення не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивача, як замовника будівництва, не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням його прав, звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Одним із ключових правових питань у справі є законність окремих положень Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19 в частині встановлених суб`єктом владних повноважень низки обмежень та покладання на забудовника зобов`язань у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до статті 5 Закону України від 16 листопада 1992 року №2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон №2780-XII) при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, у тому числі (…)

розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Більш змістовне регулювання правовідносин у сфері містобудування передбачено Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За приписами пункту 7 частини першої статті 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

Зміст наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №445/765/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі №809/721/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №260/1499/18, від 20 лютого 2020 року у справі №813/52/13-а.

Отже, при оцінці позовних вимог про протиправність та скасування абзаців 1 та 2 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, суд зазначає.

За приписами статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватись містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За приписами частини першої статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Згідно із частиною п`ятою статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Отже, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є одними із основних вихідних даних для проектування, повинні містити планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо).

Закон України від 8 червня 2000 року №1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон N 1805-III) регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно із змістом абзацу 1 пункту 5 Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19 ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

За приписами статті 1 Закону №1805-III:

- історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;

- історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Пунктом 5 статті 5 Закону №1805-III передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить у тому числі (…) встановлення режиму використання пам`яток національного значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць.

Згідно із частиною третьою статті 32 Закону №1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону №1805-III на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Зі змісту наведених норм вбачається, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878 (далі - Постанова №878) затверджено Список історичних населених місць України, до якого у тому числі (…) внесено місто Київ.

На виконання вимог статті 32 Закону 1805-III Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі - Порядок №318).

Відповідно до пункту 1 Порядку №318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 4 Порядку №318 відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць (пункт 5 Порядку №318).

Історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування (пункт 10 Порядку №318).

Згідно із пунктом 12 Порядку №318 визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Отже, межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультури.

Відповідно до частин першої та чотирнадцятої статті 17 Закону України №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку №318.

Межі та режими використання історичних ареалів м. Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.

Проте, як на момент видання Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19, так й на момент розгляду даної справи, відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу вищезгаданого Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.

Як вбачається з офіційного веб-сайту Міністерства культури України (за посиланням http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244995501&cat_id=244993460), дію наказу Мінкультури від 21.10.2011 №912/0/16-11 щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва зупинено.

Даний висновок, який є обов`язковим для суду першої інстанції викладено Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 по справі № 826/5755/17, в якій зазначено, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджено Міністерством культури України у відповідності до вимог статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку №318.

Отже, оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, то відсутні правові підстави вважати, що об`єкт реконструкції "Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс" по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва, як це зазначено відповідачем в абзаці 1 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19.

А відтак, вимоги Містобудівних умов та обмежень щодо вимагання отримання позивачем висновку щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ) є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд в постанові від 22.09.2021 у справі №640/3418/20.

При оцінці положень Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19 в частині тверджень відповідача про знаходження ділянки проектування в межах центральної планувальної зони, суд зазначає наступне.

Щодо положень Містобудівних умов та обмежень 15.07.2019 №15168/0/71-19 стосовно знаходження об`єкта проектування в межах центральної планувальної зони, суд виходить з наступного.

В пункті 9 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності наведено визначення терміну план зонування території (зонінг) , відповідно до якого - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частинами першою та четвертою статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в редакції на час виникнення спірних правовідносин, план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

В ході розгляду справи судом встановлено (з інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням: https://kga.gov.ua/index.php), що 20.09.2012 Київською міською радою прийнято рішення №69/8353, яким вирішено розробити План зонування території центральної планувальної зони міста Києва та інших частин міста, проект розміщення першої черги будівництва та подати на затвердження до Київської міської ради в установленому порядку, забезпечивши узгодженість містобудівної документації з Генеральним планом м. Києва.

Київською міською радою 13.11.2013 прийнято рішення №518/10006 про затвердження Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві.

З розділу 1 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві вбачається, що на момент прийняття Київською міською радою вказаного рішення відсутні затверджені плани зонування територій та детальні плани територій.

На офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням: https://kga.gov.ua/index.php розміщено проект Плану зонування території центральної планувальної зони міста Києва, розроблений КО Київгенплан на підставі рішення Київської міської ради №69/8353 від 20.09.2012.

Однак, як встановлено судом, ні на момент видання Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19, ні на момент розгляду судом даної справи, план зонування території центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою, як то передбачено положеннями частиною восьмою статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Зазначене не спростовано відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави вважати, що земельна ділянка, розташована вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста, знаходиться в центральній планувальній зоні, а як наслідок у позивача відсутній обов`язок дотримуватись обмежень, встановлених для проектування об`єктів будівництва в центральній планувальній зоні.

При оцінці положень Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19 в частині тверджень відповідача про знаходження ділянки проектування в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, та необхідністю позивачу дотримуватись вказаних розпорядчих документів при веденні проектування та будівництва об`єкта, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3. 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979 до зони регулювання забудови другої категорії відносяться:

3.2.1. вул. Миколи Пимоненка, вул. Артема, вул. Гоголівська, вул. Воровського, пл. Перемоги, вул. Жилянська, вул. Короленківська, вул. Івана Федорова, вул. А. Барбюса, вул. П. Лумумби; бульв. Дружби Народів, вул. Кіквідзе, вул. Професора Підвисоцького, схили монументу війни 1914 року, вул. Сергія Струтинського, бульв. Дружби народів, бульв. Лесі Українки, оборонні вали Ново-Печерської фортеці, госпітальні укріплення, бульв. Лесі Українки, вул.Еспланадна, вул. Рогнідинська, вул. Шота Руставелі, вул. Саксаганського, вул.Толстого, вул. Вєтрова, вул. Комінтерну, бульв. Тараса Шевченка, вул. Михайла Коцюбинського, пров. Чеховський, вул. Обсерваторна, Кудрявський узвіз, вул. Глибочицька; 3.2.2. вул. Оленівська, вул. Набережно-Лугова, вул. Набережно-Хрещатицька, вул. Верхній Вал і вул. Нижній Вал, вул.Волоська, вул. Ярославська, вул. Межигірська, вул. Щекавицька, вул. Костянтинівська, вул. Введенська, схили гори Щекавиці.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Отже, земельна ділянка розташована по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі, на якій планується реконструкція об`єкту "Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс , територіально не входить до зони регулювання другої категорії, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов`язку застосувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року № 979 до вказаного об`єкта.

Пунктом 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817 передбачено заходи з захисту історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва, зокрема, тимчасово, до прийняття відповідного рішення Київської міської ради з цього питання, заборонено розміщення і проектування висотних будинків у межах Центральної планувальної зони м. Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.

Згідно із частиною другою статті 16 Закону №3038-VI містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Отже, до повноважень місцевих рад віднесено лише оновлення містобудівної документації одним із способів, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 16 Закону України № 3038, шляхом:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;

3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Проте жоден зі визначених Законом способів оновлення містобудівної документації на місцевому рівні не передбачає встановлення мораторію на будівництво.

Зазначена правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №809/721/19.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд встановив про відсутність у позивача підстави для застосування положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 травня 2006 року №817 до об`єкта "Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс" по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з твердженням позивача щодо безпідставності положень Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19, в частині вимог ведення проектування об`єкта, з урахуванням рішень виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, від 16.07.1979 №920 та розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, від 12.05.2006 № 817, в межах спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування абзаців 3, 4 та 5 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19.

Як зазначалося вище, в абзацах 3, 4 та 5 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19 визначено:

Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини )

Дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини , розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979)

Рекомендовано проектну документацію надати на розгляд Консультативної Ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень викладених в протоколі Ради, при доопрацюванні проектної документації.

Так, відповідно до частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно положень частини шостої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Зі змісту наведених норм містобудівного законодавства чітко вбачається, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами.

Окрім того, положеннями пункту 14 частини другої статті 5 Закону України Про охорону культурної спадщини передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Відповідно до підпункту 68 пункту 4 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495 (в редакції, чинній на момент видачі Містобудівних умов та обмежень), Міністерство культури України відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, погоджує, зокрема, програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Відповідно до статті 7 Закону України Про охорону культурної спадщини , для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо розроблення основних напрямів розвитку охорони культурної спадщини, обговорення найважливіших програм, проектів з питань охорони культурної спадщини центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим створюють науково-методичні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.

Для погодженого вирішення питань щодо охорони культурної спадщини на територіях областей, міст Києва та Севастополя, інших населених пунктів органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій можуть створювати консультативні ради з провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.

Консультативні ради діють на підставі типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 №304 затверджено Положення про Науково-методичну раду з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (надалі - Положення №304).

Пунктом 3 розділу І Положення № 304 визначено, що Науково-методична рада (НМР) з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Мінкультури, утвореним з метою забезпечення вирішення питань, пов`язаних з формуванням та забезпеченням реалізації державної гуманітарної політики, шляхом залучення до визначення основних напрямів розвитку охорони культурної спадщини провідних вчених, висококваліфікованих фахівців-практиків.

Згідно з абзацом 9 пункту 2 розділу ІІ Положення №304, НМР відповідно до покладених на неї завдань забезпечує виконання таких основних функцій, зокрема як: розгляд програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини, направлених для погодження до Мінкультури.

Зі змісту наведених норм вбачається, що до повноважень Міністерства культури України належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на реконструкцію об`єктів.

Відповідно до пункту 10.6 Статусу історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, проекти об`єктів архітектури в межах зон регулювання забудови до розгляду їх на містобудівній раді при головному архітекторі м. Києва розглядаються на міській пам`яткоохоронній науково-методичній раді за умови розгляду цих питань Консультативною радою управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища за участю Українського товариства охорони пам`яток історії та культури.

Як встановлено судом, ділянка забудови не входить до меж зон регулювання забудови, а тому проект реконструкції об`єкта не підлягає розгляду на Консультативній Раді з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини.

Порядок отримання дозволів регулюється статтею 35 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Відповідно до частин першої та другої статті 35 Закону України Про охорону культурної спадщини проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.

Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання виконавцем робіт вимог охорони культурної спадщини та наявності у нього необхідного кваліфікаційного документа, виданого кваліфікаційною радою. Порядок надання дозволів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №316, дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок видає Мінкультури на ім`я фізичної особи - наукового працівника за наявності у нього кваліфікаційного документа (відкритого листа), виданого Інститутом археології Національної академії наук, копія якого залишається у Мінкультури.

Забороняється передавати право на проведення зазначених у дозволі робіт іншій особі. Дозвіл видається за заявами державних установ та організацій, які провадять діяльність, пов`язану з археологічними дослідженнями. Заява на видачу дозволу повинна бути надрукована на бланку організації або установи та підписана її керівником.

Таким чином, дозвіл на проведення робіт в історичних ареалах населених пунктів отримуються не замовником будівництва, а науковими працівниками, які мають відповідну кваліфікацію.

Правова позиція стосовно отримання замовниками будівництва дозволу на проведення земляних робіт викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №826/5755/17.

В цій постанові Верховний Суд зазначив, що норма частини першої статті 35 Закону України Про охорону культурної спадщини вимагає отримання дозволу на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць для фізичних осіб - виконавців відповідних робіт.

Вона не покладає обов`язок отримання такого дозволу на юридичних осіб - замовників будівництва або підрядників.

Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду, немає необхідності отримання забудовником будівництва дозволу на проведення земляних робіт.

За таких обставин, позивач правомірно вимагає визнати протиправними та скасувати окремих положень, пов`язаних із посиланням на вимоги в сфері охорони культурної спадщини Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19.

В абзаці 1 пункту 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19 зокрема визначено: визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92**.

Так, відповідно до пункту 11.1 розділу 11 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** у плануванні і забудові міських і сільських поселень слід дотримуватись вимог законодавства України про охорону і використання пам`яток історії та культури, відповідних інструкцій та методичних вказівок.

Пунктом 11.2 ДБН 360-92** передбачено, що обліку і збереженню у плануванні і забудові підлягають: будинки і споруди, їх ансамблі та комплекси, містобудівні формування, цінні у художньому відношенні ландшафти, твори монументального мистецтва, археологічні об`єкти, пам`ятні місця, які мають історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, віднесені до категорії пам`яток історії і культури загальнодержавного і місцевого значення, а також пам`ятки заново виявлені у процесі досліджень.

Статтею 1 Закону №1805-III визначено, що пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі- Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, об`єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам`ятки тільки із занесенням його до Реєстру.

Разом із тим, судом встановлено, що у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України, оприлюдненому на офіційному веб-сайті Міністерства культури України, відсутні дані про віднесення земельної ділянки, яка розташована по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі м. Києва. Також, у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України відсутні дані й про віднесення об`єктів, які розташовані по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі м. Києва до пам`яток культурної спадщини як національного значення, так і місцевого значення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзац 1 пункту 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19 в частині визначення відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92** .

Правові висновки щодо скасування окремих положень Містобудівних умов та обмежень наведені в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №640/3418/20.

Щодо позовних вимог про протиправність та скасування окремих положень абзацу 28 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/71-19, а саме, Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Законів України ... Про охорону культурної спадщини , ДБН Б.2.2-2-2008 Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування .

Пункт 9 частини першої статті 6 Закону України Про охорону культурної спадщини встановлює, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції зокрема належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.

Отже, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури та інформаційної політики України, та до повноважень Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, але не проектної документації на будівництво об`єктів.

Як встановлено вище, до повноважень Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об`єктів.

Нормами ДБН Б.2.2-2-2008 визначаються вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування.

Як вже було встановлено судом, об`єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам`ятки тільки із занесенням його до Реєстру.

Наведене свідчить, що в абзаці 28 пункту 5 розділу Містобудівні умови та обмеження вказане проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Законів України Про охорону культурної спадщини , ДБН Б.2.2-2-2008 Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування положень абзацу 1 пункту 1 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: пам`яткоохоронного законодавства , за умов узгодження з Міністерством культури України майбутніх перетворень .

Як зазначалось вище, оскільки земельна ділянка проектування не знаходиться в зоні охорони пам`яток культури м. Києва та до повноважень Міністерства культури України належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на реконструкцію об`єктів, зазначене унеможливлює дотримання позивачем вищезазначених вимог, а тому суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування положень абзацу 1 пункту 1 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19 в частині де зазначено: пам`яткоохоронного законодавства , за умов узгодження з Міністерством культури України майбутніх перетворень .

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 22.09.2021 у справі №640/3418/20.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати положення абзацу 1 пункту 1 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: пам`яткоохоронного законодавства , за умов узгодження з Міністерством культури України майбутніх перетворень .

Визнати протиправним та скасувати положення абзацу 1 пункту 2 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: вимог розділу 11 Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури ДБН 360-92**.

Визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, а саме: Ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м.Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804. .

Визнати протиправним та скасувати положення абзацу 2 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: Закону України Про охорону культурної спадщини , рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817. .

Визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, а саме: Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ). .

Визнати протиправним та скасувати абзац 4 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, а саме: Дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини , розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979). .

Визнати протиправним та скасувати абзац 5 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, а саме: Рекомендовано проектну документацію надати на розгляд Консультативної Ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень викладених в протоколі Ради, при доопрацюванні проектної документації. .

Визнати протиправним та скасувати положення абзацу 28 пункту 5 Розділу Містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: Про охорону культурної спадщини , ДБН Б.2.2-2-2008 Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.12.2021