Постанова

від 02.12.2021 по справі 160/3542/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3542/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року в адміністративній справі №160/3542/21 за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Дніпровський металургійний завод (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідача-1), Державної податкової служби України (далі - відповідача-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Східне міжрегіональне управління ДПС (далі - третя особу) по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2021, просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) в розмірі 800622,00 грн. за звітний період листопад 2014 року, після набрання рішення по справі № 804/3995/15 законної сили;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) пеню в розмірі 165103,61 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) 3% річних в розмірі 51588,44 грн. за прострочення строку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) інфляційних витрат в розмірі 77500,21 грн. за знецінення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) в розмірі 800622,00 грн. за звітний період листопад 2014 року, після набрання рішення по справі № 804/3995/15 законної сили. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) пеню в розмірі 165103,61 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) 3% річних в розмірі 51588,44 грн. за прострочення строку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) інфляційних витрат в розмірі 77500,21 грн. за знецінення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем-2 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права останнім надано невірну юридичну оцінку обставинам, що мають значення для справи. Зазначене спричинило помилковість висновку суду першої інстанції щодо прав та обов`язків сторін у справі та призвело до винесення незаконного судового рішення.

В судове засідання, призначеного на 02.12.2021 року, з`явились представники позивача (Кривошеїна І.О.), представник відповідача-1 (Леонов О.В. представник відповідача-2 (Паращенко Ю.О.).

Представник третьої особи - до судового засідання свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не прибуття не повідомив, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав та просив апеляційний суд в її задоволенні відмовити.

Представник відповідача-2 підтримав позицію, висловлену в апеляційній скарзі, та просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши підстави для перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 28.08.2020 року Приватне акціонерне товариство Дніпровський металургійний завод звернулось до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС з заявою № 1517 про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку за листопад 2014 року в розмірі 800622,00грн (а.с.26).

18.09.2020 на адресу позивача надійшов лист Державної податкової службі України № 27664/6/99-00-04-01-02-06 від 10.09.2020 в якому зазначено, що на сьогоднішній день відсутній дієвий механізм роботи Тимчасового реєстру. Крім того зазначено, що Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік не передбачено фінансового ресурсу державного бюджету для бюджетного відшкодуванні податку на додану вартість за заявами, включеними до Тимчасового реєстру (а.с.27).

18.09.2020 на адресу позивача надійшов лист Офісу великих платників податків ДПС № 30494/10/28-10-50-10-07 від 11.09.2020, в якому зазначено, що станом на 02.09.2020 по особовому рахунку ПрАТ Дніпровський металургійний завод відсутня заборгованість по невідшкодованим сумам ПДВ у т.ч. п податковій декларації за листопад 2014 року, у зв`язку з декларуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредит поточного звітного (податкового) періоду (декларації з ПДВ за березень - червень 2020 року).

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем сума бюджетного ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 800622,00 грн вважається узгодженою, оскільки адміністративним судом скасовано податкове повідомлення-рішення форми В1 від 11.03.2015 №0000054202, що в свою чергу підтверджує достовірність даної суми. Крім цього, у зв`язку з тим, що протягом визначеного ст. 200 ПК України строку узгоджена сума бюджетного відшкодування в розмірі 800622,00 грн не відшкодована з незалежних від платника податків причин, то відповідно до положень п. 200.23 ст. 200 ПК України позивач вправі нарахувати пеню. Вимога про стягнення інфляційних витрат та 3% річних також підлягає задоволенню, оскільки зазначена вимога є додатковою до основної вимоги, що безпосередньо від неї залежить і поділяє її долю.

Колегія суддів частково погоджується з висновком першої інстанції з огляду на таке.

02 грудня 2010 року прийнятий Податковий кодекс України, який відповідно до п.п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.200.7 статті 200 Податкового кодексу України (станом на день виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Так, пунктом 200.12 ст. 200 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи, колегією суддів встановлено 15.02.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №804/3995/15, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення форми В1 від 11.03.2015 № 0000054202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 800622,00 грн., визнано протиправним та скасовано нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 400311,00 грн.

Вище наведене рішення набрало законної сили 02.07.2019 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаним судовим рішенням було підтверджено достовірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 800622,00 грн, у зв`язку з чим така сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.

Доводи відповідача-2, що вказана сума ПДВ не була погашена, а була зарахована в оплату самостійно визначених платником податку поточних зобов`язань зі сплати ПДВ і, що станом на теперішній час відповідно до відомостей ІКП в позивача відсутня переплата сформована за рахунок невідшкодованих сум ПДВ у тому числі за 2014 рік, колегія суддів розцінює критично, адже ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду суб`єктом владних повноважень не надано жодного належного доказу, який би підтверджував зазначене.

Згідно з п. 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, в силу наведеної вище статті, оскільки протягом визначеного ст. 200 ПК України строку узгоджена сума бюджетного відшкодування в розмірі 800622,00 грн. не відшкодована з незалежних від платника податків причин, то за несвоєчасну виплату заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ позивач вправі нарахувати пеню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що розрахунок пені в сумі 165103,61 грн. проведений відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 ПК України, що не ставилось під сумнів і відповідачами в ході розгляду справи.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з Держаного бюджету України 3% річних та інфляційних витрат, колегія суддів зазначає, що вимоги не підлягають задоволенню, оскільки приписами ПК України не передбачено відповідне відшкодування.

Посилання позивача на приписи цивільного законодавства колегія суддів відхиляє, оскільки в даному випадку застосовуються виключно положеннями ПК України.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з нормами п.5.2 ст. 5 ПК України, відповідно до якої визначено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодекс.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приписами ч.2 ст. 317 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим таке рішення підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі №160/3542/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) 3% річних в розмірі 51588,44 грн. за прострочення строку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період 2014 року та інфляційних витрат в розмірі 77500,21 грн. за знецінення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2014 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст.328-329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко