КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3415/21
Провадження № 2/488/1667/21
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25.11.2021 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючої у справі судді - Чернявської Я.А.
за участі секретаря судового засідання - Кривопішиної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Миколаївська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, про зняття заборони відчуження,
ВСТАНОВИВ:
20 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Корабельний ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса)), в якій просив суд скасувати арешт, накладений на належне позивачу нерухоме майно, державним виконавцем Корабельного ВДВС ММУЮ Дмитраченко М.О. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, б/н, 09.06.2010.
В обґрунтування позову зазначив, що з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, йому стало відомо про існування арешту всього його нерухомого майна, підставою обтяження була постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2010 року, яка винесена старшим державним виконавцем Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції Дмитраченко М.О.
28.05.2021 року він звернуся до Корабельного ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) з проханням зняти арешт проте, 03.06.2021 року отримав відповідь де було повідомлено, що підстава обтяження за № 9915457 не містить інформації, яка дала б можливість ідентифікувати, в межах якого саме виконавчого провадження була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, 09.06.2010, старшим державним виконавцем Корабельного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Дмитраченко М.О. та внаслідок цього перевірити правомірність підстав накладення арешту та наявність чи відсутність підстав для його зняття та рекомендовано звернутись до суду.
Досудове врегулювання спору не можливе.
У зв`язку з тим, що захистити свої майнові права у інший спосіб неможливо, позивач ОСОБА_1 був змушений звернутися в суд з даним позовом.
Ухвалою суду від 23.09.2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Надав суду заяву, в якій посилаючись на те, що дії органу ДВС не оскаржуються, просив розглядати справу без участі представника відповідача та прийняти рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини його неявки суду не відомі.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с/рада, Мічурінська, площею 5,2075 га, кадастровий номер: 4822083000:02:000:0203 та земельна ділянка площею 1,6564 за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с/рада, Мічурінська, кадастровий номер 4822083000:02:000:0079, що підтверджується наданою Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек.
Згідно з інформацією, яка міститься у витязі про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстроване обтяження № 9915457 у виді арешту нерухомого майна на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 09.06.2010 старшого державного виконавця Корабельного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Дмитраченко М.О.
Згідно з листом Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) № 32204/108-37/4 від 03.06.2021 р., підстава обтяження за № 9915457 не містить інформації, яка дала б можливість Відділу ідентифікувати, в межах якого саме виконавчого провадження була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження б/н, 09.06.2010 старшим державним виконавцем Корабельного ВДВС ММУЮ Дмитраченко М.О. та внаслідок цього перевірити правомірність підстав накладення арешту та наявність чи відсутність підстав для його зняття. Через вказані обставини вирішити питання щодо зняття арешту з майна неможливо.
Повідомили, що станом на 03.06.2021 підстави для зняття арешту з майна за реєстраційним номером обтяження № 9915457 у відділу відсутні.
Також повідомлено, що у відділі щодо ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження за № 57420703 про стягнення періодичних платежів (аліментів), але в межах вказаного виконавчого провадження постанови про арешт майна (коштів) боржника або інші обмеження не виносились у зв`язку з відсутністю у нього заборгованості.
Отже, згідно з частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» ).
Норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають здійснення державним (приватним) виконавцем будь-яких виконавчих дій після завершення виконавчого провадження, у тому числі й після знищення за строками зберігання.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі Звежинський проти Польщі (заява № 34049/96) суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності. Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі Pressos Compania Naviera S. та інші проти Бельгії від 20 листопада 1995 року, серія A, № 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (рішення у справі Спорронга і Льонрота).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 2011 року у справі Серков проти України (пункти 42-44) зазначив, що національне законодавство має відповідати вимозі якості закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні. Якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Будь-яке втручання органу влади у безперешкодне володіння майном повинно бути законним , позбавлення майна можливе лише на умовах, передбачених законом (Рішення ЄСПЛ від 06 листопада 2008 року у справі Ісмаїлов проти Росії ).
Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим у його здійсненні.
Згідно з статтею 391 ЦПК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На підставі викладеного, аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, що є наслідком його задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Миколаївська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, про зняття заборони відчуження - задовольнити .
Скасувати арешт майна, належного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, б/н, 09.06.2010, старшим державним виконавцем Корабельного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Дмитраченко М.О. за реєстраційним номером обтяження: 9915457, на невизначене майно, все нерухоме майно, обтяжувачем якого є Корабельний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та реєстратором: Миколаївська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); код ЄДРПОУ: 34993136, адреса: 54052, м. Миколаїв, вул. Океанівська, 1-А;
Третя особа - Миколаївська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 24796848, адреса: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 34/1, а/с 124.
Суддя: Я.А. Чернявська
Суд | Корабельний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2021 |
Оприлюднено | 30.12.2021 |
Номер документу | 102319863 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Корабельний районний суд м. Миколаєва
Чернявська Я. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні