Рішення

від 07.12.2021 по справі 369/4518/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4518/15-ц

Провадження № 2/369/805/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючої судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Житар А.А.,

за участю прокурора Тарасенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, яка діє в інтересах держави в особі: Київської обласної ради, Києво-Святошинської районної ради, Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: Київська обласна державна адміністрація про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі: Київської обласної ради, Києво-Святошинської районної ради, Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Київська обласна державна адміністрація про стягнення коштів.

Позов обґрунтований тим, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 425319, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,99 га, яка розташована в межах Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

Втрати лісогосподарського виробництва, спричиненні вилученням лісогосподарських угідь, наданих у власність ОСОБА_1 , визначені відповідно до Порядку визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279, становлять 79695,00 грн.

Розрахунок втрат лісогосподарського виробництва проведений ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою .

Однак, відповідач до теперішнього часу не сплатив в повному обсязі втрат лісогосподарського виробництва в сумі 79695,00 грн., що підтверджується інформацією управління Державного казначейства у Києво-Святошинському районі № 804 від 19.08.09.

Внаслідок несвоєчасної сплати ОСОБА_1 коштів своєчасно не виконуються заходи щодо освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою чим завдається шкода інтересам держави.

Відповідно до вказаних вимог законодавства, кошти від втрат, спричинених вилученням лісогосподарських угідь, які заборгував відповідач, повинні бути зараховані на спеціальні рахунки Київської обласної ради - 25 відсотків, Києво-Святошинської районної ради - 15 відсотків та Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району - 60 відсотків, тому прокурор звертається в їх інтересах.

За таких обставин, заступник прокурора Києво-Святошинського району звертається з даною позовною заявою до суду, оскільки несплата ОСОБА_1 втрат лісогосподарського виробництва, порушує державні інтереси у сфері регулювання земельних відносин, забезпечення реалізації яких покладено на Київську обласну раду, Києво-Святошинську районну раду, Дмитрівську сільську раду (пункт 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 втрати лісогосподарського виробництва на загальну суму 79695,00 грн., з них на користь Дмитрівської сільської ради 60 % від загальної суми, а саме 47817,00 грн. (одержувач УДК у Києво-Святошинському районі, р/р 31512901700371, код за ЄДРПОУ 2356971, банк ГУ ДКУ у Київської області, МФО 821018), Києво-Святошинської районної ради 15% від загальної суми, а саме 11954,25 грн. ( одержувач УДК у Києво-Святошинському районі, р/р 31515901700356. код за ЄДРПОУ 23569671, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018), Київської обласної ради 25% від загальної суми, а саме 19923,75 грн. (одержувач ГУ ДКУ у Київській області, р/р 31514901700001, код за ЄДРПОУ 24074109, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018).

В подальшому позивач просив суд змінити прохальну частину позову та викласти її у наступній редакції, а саме просив суд стягнути з ОСОБА_1 втрати лісогосподарського виробництва на загальну суму 79695 грн., з них на користь Дмитрівської сільської ради 75 % від загальної суми, а саме: 59771,25 грн.; на користь Київської обласної ради 25 % від загальної суми, а саме: 19 923,75 грн. (одержувач: ГУК у Київ. обл./Дмитрівська сіл/21110000, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації 21110000, Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; рахунок: UA728999980334159848000010806).

29.12.2018 року, справу за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Києво-Святошинської районної ради, Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Київська обласна державна адміністрація, про стягнення коштів прийнято до провадження судді Дубас Т.В..

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.02.2019 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Києво-Святошинської районної ради, Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Київська обласна державна адміністрація, про стягнення коштів та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 вересня 2021 року замінено позивача у цивільній справі за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Києво-Святошинської районної ради, Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Київська обласна державна адміністрація, про стягнення коштів на Києво-Святошинську окружну прокуратуру.

Прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Тарасенко А.С. в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позові. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи Київської обласної державної адміністрації у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду направив заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України .

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України ).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Проведеною прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області перевіркою встановлено, що розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 01.04. 2008 року за №395 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою лісогосподарського призначення, переведення її до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в межах Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 425319, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,99 га, яка розташована в межах Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

Згідно наданого розрахунку розміру втрат лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням лісогосподарських угідь, складеного першим заступником директора Державного підприємства Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою Стецюк М.П., відповідачем завдано шкоду у розмірі 87 423,00 грн.

Однак, відповідач до теперішнього часу не сплатив в повному обсязі втрат лісогосподарського виробництва в сумі 79695,00 грн., що підтверджується інформацією управління Державного казначейства у Києво-Святошинському районі № 804 від 19.08.09.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч. 3 ст. 1 ЛК України ).

Відповідно до ст. 65 Лісового Кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Згідно вимог статті 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу, регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення.

У відповідності до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ч. 1, 2 ст.105 Лісового кодексу України встановлено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Порушення лісового законодавства відповідно до статті 105 ЛК України тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Статтею 107 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України ).

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення).

Також, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області доведено наявність шкоди, у вигляді незаконної порубки дерев, доведено протиправність поведінки заподіювача шкоди, та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача.

Відповідно до змісту Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток № 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665 ) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних Такс встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 29 , ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України , грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Главою IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43 , передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень, бюджетних установам зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім`я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. 66 Конституції України , Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 65 , 69 , 105 , 107 ЛК України , ст. 22 , 1066 ЦК України , ст. 4 , 12 , 76 81 , 258 , 259 , 264 265 , 268 , 274-279 , 354 , 355 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 втрати лісогосподарського виробництва на загальну суму 79695 грн., з них на користь Дмитрівської сільської ради 75 % від загальної суми, а саме: 59771,25 грн.; на користь Київської обласної ради 25 % від загальної суми, а саме: 19 923,75 грн. (одержувач: ГУК у Київ. обл./Дмитрівська сіл/21110000, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації 21110000- Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; рахунок: UA 728999980334159848000010806).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Києво-Святошинська окружна прокуратура Київської області, адреса: 08131, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67.

Київська обласна рада , адреса: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1.

Києво-Святошинська районна рада , адреса: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12.

Дмитрівська сільська рада , адреса: 08112, с. Дмитрівка, вул. Садова, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Нікопольським МВ УМВС України у Дніпропетровській області 31 січня 2003 року, адреса: АДРЕСА_1 ,

Інформація про третю особу: Київська обласна державна адміністрація, площа Лесі Українки, буд. 1, м. Київ, 01196.

Суддя: Дубас Т.В.